Постанова

від 29.03.2024 по справі 904/1237/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1237/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 (повний текст складено та підписано 25.07.2023 суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/1237/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

про стягнення переплати в розмірі 208 101,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення переплати у розмірі 208 101,73 грн. за типовим договором розподілу природного газу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 позов Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення переплати в розмірі 208 101,73 грн. задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" переплату за 2022 рік у розмірі 208 101,73 грн. та судовий збір у розмірі 3 121,53 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як оператор ГРМ, є оператором газорозподільної системи, який надає позивачу - Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод", як споживачу, послуги з розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.08.2016 №1418, від 27.12.2017 №1437, від 12.07.2018 №691, від 07.10.2019 №2080) (надалі - Договір, Типовий договір), укладеного між сторонами в порядку статті 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до нього споживача. Відповідно, між позивачем та відповідачем існують правовідносини щодо розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу.

Абзацами 10, 11 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу. Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

Відповідно до частини 3 статті 6 розділу VI Кодексу ГРС у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.

Позивач у листі від 29.08.2022 №1/396, скориставшись правом, передбаченим пунктом 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем та подав позивачу заявку на уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні Оператора ГРМ на 2022 календарний рік, просив відкоригувати величину замовленої річної потужності на 2022 рік за місяцями, а саме:

- січень - 29,43 т.м3;

- лютий - 13,77 т.м3;

- березень - 8,1 т.м3;

- квітень - 40,25 м3;

- травень - 1,44 м3;

- червень - 53,43 м3;

- липень - 10,7 м3;

- серпень - 77 м3;

- вересень - 1,0 т.м3;

- жовтень - 1,0 т.м3;

- листопад - 1,0 т.м3;

- грудень - 1,0 т.м3.

Вказану заявку отримано позивачем 06.09.2022, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

При цьому, господарський суд приймає в якості належного доказу на підтвердження реалізації права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021 та надану копію опису вкладення до цінного листа, на підтвердження його направлення позивачу 27.09.2021, яка засвідчена прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра.

Твердження що, лист № 1/964/1 від 27.09.2021 є підробленим відхилені, судом першої інстанції, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних тверджень. Доводи про те, що інформація про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік може існувати в об`єктивній дійсності лише після 30 вересня, в той час як відповідач визначив обсяги газу на 2022 рік станом на 27.09.2021, відхилено судом першої інстанції з огляду на те, що порядок розрахунку споживачем обсягів природного газу, визначених у вказаному листі, з огляду на те, що покази лічильника газу передаються Марганецькій дільниці НВУЕ щодня; будь-яких заперечень щодо невідповідності обсягів природного газу, визначених у листі № 1/964/1 від 27.09.2021, фактичним обсягам спожитого підприємством газу у 2021 році не висловлювалось.

До того ж абзацом десятим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем не визначений період з якого у споживача виникає право подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, проте, визначено, що така заявка повинна бути подана до 20 жовтня, тобто заявка відповідачем подана в межах вказаного строку.

Позивачем повинно бути оплачено 69 820,15 грн. за 2022 рік:

січень 2022 року - 29 430 м3 х 1,26 грн. = 37 081,80 грн.;

лютий 2022 року - 13 770 м3 х 1,26 грн. = 17 262,00 грн.;

березень 2022 року - 8 100 м3 х 1,26 грн. = 10 206,00 грн.;

квітень 2022 року - 40,25 м3 х 1,26 грн. = 50,72 грн.;

травень 2022 року - 1,44 м3 х 1,26 грн. = 1,81 грн.;

червень 2022 року - 53,43 м3 х 1,26 грн. = 67,32 грн.;

липень 2022 року-10,7 м3 х 1,26 грн. = 13,48 грн.;

серпень 2022 року - 77 м3 х 1,26 грн. = 97,02 грн.;

вересень 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

жовтень 2022 року -1000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

листопада 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

грудень 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.

У 2022 році позивачем оплачено відповідачу 277 921,88 грн.: ,

січень 2022 року - 85 864,72 грн.;

лютий 2022 року - 85 864,72 грн.;

березень 2022 року - 85 864,72 грн.;

квітень 2022 року - 15 864,72 грн.;

червень 2022 року - 2 179,00 грн.;

липень 2022 року- 2 179,00 грн. та 85,00 грн.;

вересень 2022 року - 20,00 грн.

При зменшенні величини замовленої річної потужності переплата, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), з урахуванням тарифів на розподіл природного газу відповідних періодів зараховується Оператором ГРМ у рахунок майбутніх платежів споживача, що не є побутовим, або на письмову вимогу цього споживача протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги грошові кошти повертаються споживачу. Перерахунок вартості послуги з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності, відображається у періоді нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:

Апелянт зазначає, що позивач не подавав відповідачеві уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік і тому річна замовлена потужність йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку абзацу сьомого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. А долучена позивачем до справи копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 очевидно є підробленою.

Відповідач звертав увагу суду, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 є підробленим та фактично він не направлявся позивачем. Крім того, зверталася увага суду на те, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 та опис вкладення є недостовірними доказами й сам позивач зазначав, що у межах кримінального провадження проводиться експертиза вищевказаних документів, однак судом першої інстанції було проігноровано даний факт.

Про факт підроблення указаного листа свідчить те, що зазначених у них обсягів природного газу не існувало станом на 27.09.2021.

Надана позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021, тобто навіть до закінчення попереднього газового року, указаний доказ прийнятий та оцінений господарським судом першої інстанції всупереч вимог ст. 78 ГПК України.

Водночас про факт підроблення листа від 27.09.2021 свідчить те, що в ньому вказані обсяги природного газу, які були розраховані після 30.09.2021.

Господарський суд першої інстанції прийняв «в якості належного доказу на підтвердження реалізації відповідачем права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, ... копію опису вкладення до цінного листа, на підтвердження його направлення позивачу 27.09.2021».

Натомість згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Належними доказами відправлення відповідачеві листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 могли б бути опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) і накладна (службовий чек), в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення.

За відсутності указаних документів (незважаючи на підстави їх відсутності, зокрема створений позивачем акт службового розслідування) один лише опис вкладення не є належним і допустимим доказом відправлення листа від 27.09.2021.

Отже указаний доказ також не відповідає вимогам процесуального закону щодо належності, допустимості та достовірності доказів, визначених ст. 76 - 78 ГПК України.

Висновок суду про те, що позивач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу, є помилковим.

Вказує, що акт приймання-передачі природного газу №ДГП0049805 від 30.09.2021 підписаний позивачем без зауважень. Таким чином, сторони погодили річну (і місячну) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої позивач зобов`язаний оплачувати відповідачеві послуги з розподілу природного газу.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» не погоджується з твердженнями та вимогами АТ «ОГЗ «Дніпропетровськгаз», вважає доводи апелянта необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі № 904/1237/23 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Іванов О.Г., Чус О.В.

Ухвалою суду від 25.08.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1237/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1237/23.

30.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/1237/23.

Ухвалою суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 залишено без руху.

Надано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 4 682,30 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23. Призначено розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як оператор ГРМ, є оператором газорозподільної системи, який надає позивачу - Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод", як споживачу, послуги з розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.08.2016 №1418, від 27.12.2017 №1437, від 12.07.2018 №691, від 07.10.2019 №2080) (надалі - Договір, Типовий договір), укладеного між сторонами в порядку статті 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до нього споживача.

Відповідно до пункту 1.1. Типового договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно із пунктом 1.2. Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "ІІро ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір с договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов нього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до нього договору, та/або сплата рахунка оператора І`РМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. Типового договору).

Пунктом 2.1. Типового договору визначено, що за цим Договором оператор ГРМ зобов`язується падати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного гачу є наявність у споживача об`єкта, підключеною в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (пункт 2.2. Типового договору).

Відповідно до пункту 3.1. Типового договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має прана використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Пунктом 6.1. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача за розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3. Типового договору).

Відповідно до пункту 10.1. Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (пункт 10.2. Типового договору).

Позивач у листі від 29.08.2022 №1/396, спрямованому відповідачеві, просив відкоригувати величину замовленої річної потужності на 2022 рік за місяцями, а саме:

- січень - 29,43 т.м3;

- лютий - 13,77 т.м3;

- березень - 8,1 т.м3;

- квітень - 40,25 м3;

- травень - 1,44 м3;

- червень - 53,43 м3;

- липень - 10,7 м3;

- серпень - 77 м3;

- вересень - 1,0 т.м3;

- жовтень - 1,0 т.м3;

- листопад - 1,0 т.м3;

- грудень - 1,0 т.м3.

У 2022 році позивачем оплачено відповідачу 277 921,88 грн.: ,

січень 2022 року - 85 864,72 грн.;

лютий 2022 року - 85 864,72 грн.;

березень 2022 року - 85 864,72 грн.;

квітень 2022 року - 15 864,72 грн.;

червень 2022 року - 2 179,00 грн.;

липень 2022 року- 2 179,00 грн. та 85,00 грн.;

вересень 2022 року - 20,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", як оператор ГРМ, є оператором газорозподільної системи, який надає позивачу - Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод", як споживачу, послуги з розподілу природного газу відповідно до Типового договору розподілу природного газу (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.08.2016 №1418, від 27.12.2017 №1437, від 12.07.2018 №691, від 07.10.2019 №2080) (надалі - Договір, Типовий договір), укладеного між сторонами в порядку статті 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання до нього споживача. Відповідно, між позивачем та відповідачем існують правовідносини щодо розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до Листа - заявки за вих № 1/964/1 від 27.09.2021р. позивач подав Марганецькій дільниці НВУЕ АТ "Дніпропетровськгазу", згідно абзацу десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями, а саме:

- січень - 56 788,83 м3

- лютий - 56 788,83 м3

- березень - 56 788,83 м3

- квітень - 56 788,83 м3

- травень - 56 788,83 м3

- червень - 56 788,83 м3

- липень - 56 788,83 м3

- серпень - 56 788,83 м3

- вересень - 56 788,83 м3

- жовтень - 56 788,83 м3

- листопад - 56 788,83 м3

- грудень - 56 788,83 м3

Позивачем повинно бути оплачено 69 820,15 грн. за 2022 рік:

- січень 2022 року - 29 430 м3 х 1,26 грн. = 37 081,80 грн.;

- лютий 2022 року - 13 770 м3 х 1,26 грн. = 17 262,00 грн.;

- березень 2022 року - 8 100 м3 х 1,26 грн. = 10 206,00 грн.;

- квітень 2022 року - 40,25 м3 х 1,26 грн. = 50,72 грн.;

- травень 2022 року - 1,44 м3 х 1,26 грн. = 1,81 грн.;

- червень 2022 року - 53,43 м3 х 1,26 грн. = 67,32 грн.;

- липень 2022 року-10,7 м3 х 1,26 грн. = 13,48 грн.;

- серпень 2022 року - 77 м3 х 1,26 грн. = 97,02 грн.;

- вересень 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

- жовтень 2022 року -1000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

- листопада 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.;

- грудень 2022 року - 1 000 м3 х 1,26 грн. = 1 260,00 грн.

Так заперечуючи факт спрямування на його адресу Листа - заявки за вих № 1/964/1 від 27.09.2021р. відповідач посилався на наступні фактичні обставини:

« … 2.1. Позивач не подавав відповідачеві уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік і тому річна замовлена потужність йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку абзацу восьмого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Додані до позовної заяви копії листа від 27.09.2021 та опису вкладення є недостовірними доказами в розумінні ст. 78 ГПК України, оскільки є підробленими.

Про це свідчить наступне:

Указаних в листі від 27.09.2021 обсягів природного газу не існувало станом на 27.09.2021.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна …

… Отже інформація про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік може існувати в об`єктивній дійсності лише після 30 вересня.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно…

… Як визначено абзацем десятим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої -?тужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Отже лише після отримання від оператора газорозподільної системи -повідомлення про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік, споживач має змогу подати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, відмінну від визначеної оператором, проте станом на дату, вказану у підробленому листі - 27.09.2021, таких відомостей взагалі існувати не могло.

Акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805, в якому зафіксованої обсяги спожитого природного газу за вересень 2021 року, які становили 66238,55 м3, та встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік в обсязі 681 465,98 м3, та відповідної місячна замовлена потужність - 56 788,83 м3 був складений лише 30.09.2021р.

2.2. Позивач підписав наданий відповідачем Акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805, погодившись тим самим із розміром річної замовленої потужності, визначеної відповідачем в порядку, визначеному абзацем восьмим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ - тобто за замовчуванням на наступний календарний рік.

2.3. За змістом абзаців восьмого та десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ подати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності споживач може виключно після отримання відповідного повідомлення від Оператора ГРМ, тобто в якнайкращому випадку в період з 1 по 20 жовтня.

Отже позаяк надана позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021, тобто навіть до закінчення за попереднього газового року, абзац десятий у 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

2.4. Опис вкладення до цінного листа № відправлення 0500071988735, датований 27.09.2021 є неналежним доказом факту направлення відповідного листа в розумінні - ГПК України, адже з нього неможливо встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас указаний доказ є недопустимий розуміння ст. 77 ГПК України, позаяк відповідні обставини щодо направлення поштового відправлення повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

Так згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. № 799 затвердження Порядку оформлення поштових відправлень…

… У постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 3.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 викладений наступний висновок щодо застосування указаних норм матеріального права в подібних правовідносинах:…

… Тож належними доказами відправлення відповідачеві листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 могли б бути опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) і «окладна (службовий чек), в якій зазначено номер накладної, інформацію про справника та одержувача, інформацію про відправлення.

За відсутності указаних документів (незважаючи на підстави їх відсутності, зокрема створений позивачем акт службового розслідування) один лише опис вкладення не є належним і допустимим доказом відправлення листа від 27.09.2021…» (а.с. 81-84)

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги в частині того, що « За фактом підроблення указаного листа відповідачем 04.11.2022 подано відповідну заяву до відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, і відповідні відомості внесені до ЄРДР (копія витягу міститься в матеріалах справи).

Відповідач звертав увагу суду, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 є підробленим та фактично він не направлявся позивачем. Крім того, зверталася увага суду на те, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 та опис вкладення є недостовірними доказами й сам позивач зазначав, що у межах кримінального провадження проводиться експертиза вищевказаних документів, однак судом першої інстанції було проігноровано даний факт..

… 1.1.4. Попередня поведінка позивача свідчить про те, що ніякої уточненої заявки в 2021 році він не подавав та вирішив сфальсифікувати докази вже у 2022 році, коли об`єктивно зменшились обсяги споживання природного газу, натомість стало зрозуміло, що, не подавши таку заявку, він не має право на проведення перерахунку.

Так у травні 2022 року ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до АТ «Дніпропетровськгаз» (справа № 904/1149/22) та просив:

- внести зміни до Типового договору розподілу природного газу (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.08.2016 №1418, від 27.12.2017 №1437, від 12.07.2018 №691, від 07.10.2019 №2080) шляхом внесення змін до розділу VI "Порядок розрахунків" п. 6.9. наступного змісту: "Починаючи з 24 лютого 2022 року та на період дії воєнного стану в Україні, а також 6 (шість) місяців після його завершення, оплата Споживачем послуг за розподіл природного газу здійснюється виключно за фактично спожитий газ у поточному місяці, до десятого числа наступного за поточним місяцем";

зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" здійснити перерахунок вартості фактично наданих послуг Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" з розподілу природного газу та за лютий-квітень 2022;

- стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" 154 468 грн. 32 коп. - надлишково сплачені кошти за послуги розподілу природного газу за лютий-квітень 2022.

Очевидно, що якщо б ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» дійсно подавало в 2021 році уточнену заявку, то подання такого позову позбавлене сенсу, адже підприємство і так мало б права на перерахунок розміру річної замовленої потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

У подальшому, коли стало очевидно, що внести зміни то Типового договору неможливо, адже це суперечить імперативній забороні відступати від змісту типового договору, визначеній ч. 4 ст. 179 ГК України, ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» змінило свою позицію, «згадавши» про начебто направлення ним на адресу АТ «Дніпропетровськгаз» в 2021 році уточненої заявки, фактично змінивши підстави позову.

Указане, зрештою стало підставою для відмови в позові судом апеляційної інстанції.

Причому, мотивуючи відмову в позові Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 904/1149/22. виходив, зокрема з наступного:

«Апеляційний господарський суд зазначає, що позивач не обґрунтовував позовні вимоги про зобов`язання оператора ГРМ здійснити перерахунок річної замовленої потужності природного газу у 2022році наявністю у нього такого права шляхом подання відповідної заяви згідно з умовами положень пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, через подання оператору ГРМ заявки від 27.09.2021 № 1/964 на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу.

Позов обгрунтовано наявністю форс-мажорних обставин, введення на території України воєнного стану, внаслідок чого підприємство споживача втратило довоєнні потужності, тому зменшило споживання природного газу.

Тобто підставою позову позивач самостійно визначив форс-мажорні обставини, які за його висновком встановлюють обов 'язок оператора ГРМ здійснити розрахунок вартості послуг з розподілу природного газу за фактичний об 'єм спожитого природного газу.

У відповіді на відзив позивач погоджується з викладеними у відзиві на позов доводами відповідача, що внаслідок підписання сторонами 30.09.2021 акту приймання- передачі № ДГП0049805, в якому зафіксовано обсяги спожитого природного газу за вересень 2021 року в об`ємі 66238,55 мЗ, погоджена місячна замовлена потужність на 2022 рік в об`ємі 56788,83 мЗ, за надання послуг з розподілу якого споживач зобов`язаний проводити оплату.

Погоджуючись з визначеним розміром річної потужності споживання природного газу на 2022 рік, позивач посилається на введення в Україні з 24.02.2022 військового стану, що за висновком останнього є форс-мажорною обставиною (т. 1, а.с. 116-118).

Частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/1149/22 до судового розгляду по суті спору.

Таким чином, з 08.09.2022 позивач втратив право на зміну предмету або підстави позову.

Водночас позивач на наявність у нього права на перерахунок замовленої річної потужності споживання природного газу у 2022 році посилається в додаткових поясненнях, наданих Господарському суду Дніпропетровської області 11.10.2022, до яких додано копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021, щодо подання позивачем у відповідності з абзацом десятим пункту 2 глави 6 розділу V Кодексу газорозподільних систем заявки на величину річної потужності на 2022 рік

Указані обставини встановлені таким, що набрало законної сили судовим рішенням у іншій господарській справі, в якій брали участь ті самі особи, а отже, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України - не потребують доказування при розгляді цієї справи…» не приймаються до уваги, як такі, на які відповідач позбавляється права посилатися в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 269 ГПК України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У такому випадку, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України.

Вказане з урахуванням положень статті 282 ГПК України означає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання до суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування, відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС 23.07.2019 у справі № 917/2034/17.

Оскільки текст апеляційної скарги не містить обґрунтувань неможливості подання додаткових доказів ( а.с. 246-262), а в тексті відзиву на позовну заяву апелянт не посилається на наявність в його розпорядженні доданих до апеляційної скарги додаткових доказів чи намірів їх подати в майбутньому, додані до апеляційної скарги докази ( а.с. 246-262) не приймаються до уваги колегією суддів в силу положень частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (статті 13, 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 73 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дотримання фундаментального принципу змагальності господарського судочинства забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібний висновок є усталеним і викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.01.2021 у справі № 915/646/18).

Оскільки апелянт не надав суду вирок відносно посадових осіб позивача, за ознаками злочину, передбаченого статтею 358 чи 366 Кримінального кодексу України і не ставив питання про призначення відповідної експертизи перед судом першої інстанції, його відповідні твердження визнаються колегією суддів такими, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : «… 1.1. Суд ухвалив оскаржене рішення на підставі недопустимих і недостовірних доказів.

Так в оскарженому рішенні зазначено: «господарський суд приймає в якості належного доказу на підтвердження реалізації відповідачем права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021 та надану відповідачем копію опису вкладення до цінного листа, на підтвердження його направлення позивачу 27.09.2021». Саме позивач стверджує, що подавав Заявка про яку йде мова.

Натомість:

1.1.1. Позивач не подавав відповідачеві уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік і тому річна замовлена потужність йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку абзацу сьомого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. А долучена позивачем до справи копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 очевидно є підробленою.

За фактом підроблення указаного листа відповідачем 04.11.2022 подано відповідну заяву до відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, і відповідні відомості внесені до ЄРДР (копія витягу міститься в матеріалах справи).

Відповідач звертав увагу суду, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 є підробленим та фактично він не направлявся позивачем. Крім того, зверталася увага суду на те, що лист вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 та опис вкладення є недостовірними доказами й сам позивач зазначав, що у межах кримінального провадження проводиться експертиза вищевказаних документів, однак судом першої інстанції було проігноровано даний факт.

1.1.2. Про факт підроблення указаного листа свідчить те, що зазначених у них обсягів природного газу не існувало станом на 27.09.2021.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на ЗО вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Газовим роком відповідно до абз. 7 п. 4 глі 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Тобто інформація про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік може існувати в об`єктивній дійсності лише після ЗО вересня.

Отже позаяк надана позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021, тобто навіть до закінчення попереднього газового року, указаний доказ прийнятий та оцінений господарським судом першої інстанції всупереч вимог ст. 78 ГПК України.

1.1.3. Водночас про факт підроблення листа від 27.09.2021 свідчить те, що в ньому вказані обсяги природного газу, які були розраховані після 30.09.2021.

Так, як убачається з наданої позивачем копії листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021, який він намагається видати за уточнену заявку в розумінні абз. 10 п. 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в ньому зазначені обсяги щомісячного споживання, які до сотих частин кубічного метру співпадають із обсягами потужності, яка була розрахована Оператором ГРМ для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році відповідно до абз. 8 п. 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ на підставі показів лічильника природного газу, а також інших даних, за якими було сформовано - станом на ЗО вересня 2021 року.

Слід зазначити, що обсяги споживання природного газу позивачем протягом 2020- 2021 газового року були нерівномірними, як зрештою і будь-якого іншого споживача, оскільки вони залежать від багатьох змінних, у тому числі температури газу, тиск газу в мережі, що реєструється коректором об`єму газу (сукупністю засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об 'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу - пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ), а також обсяги витрат природного газу для виробничо-технологічних потреб.

Зазначене убачається з Акту приймання-передачі природного газу № ДГП0050864, підписаного позивачем, який був складений 30.09.2021 (копія є в матеріалах справи).

Обсяги споживання природного газу не можуть бути розраховані математично на- майбутнє з точністю до сотих часток кубічного метра природного газу, як стверджує позивач, принаймні вірогідність здійснення такого розрахунку є вкрай нікчемною.

На підтвердження указаних обставин відповідачем разом із запереченнями були подані до суду першої інстанції поденні відомості щодо споживання позивачбем природного газу за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 (містяться в матеріалах справи).

Отже указаний доказ прийнятий та оцінений господарським судом першої інстанції всупереч вимог ст. 78, 79 ГПК України…»

При цьому колегія суддів констатує, що апелянтом у відзиві на позов не ставилося питання про підроблення опису вкладення до ц/л 0500071988735 (а.с. 24).

Відповідно до тексту мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/28408/15 : « .. Godaxalliance Limited (Годаксалліансе Лімітед) до касаційної скарги додано копії опису вкладення у цінний лист, чеку та накладної АТ "Укрпошта" (т. 4, а.с. 5), які, на думку скаржника, є належними та допустимими доказами усунення ним недоліків апеляційної скарги.

Однак, як вбачається із наданої скаржником копії опису вкладення у цінний лист, вказаний опис не містить номера поштового відправлення. Тобто, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ усунення Godaxalliance Limited (Годаксалліансе Лімітед) недоліків апеляційної скарги.

Крім того, Суд зазначає, що Інструкція з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, встановлює правила ведення діловодства, зокрема, у апеляційних господарських судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи. Викладені в Інструкції правила і рекомендації щодо порядку здійснення діловодних процесів у господарському суді розроблено відповідно до положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що встановлюють порядок організації та діяльності органів судової влади, а також з урахуванням основних положень державної системи діловодства.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дотримався визначеного зазначеною Інструкцією обов`язкового порядку приймання і реєстрації процесуальних документів та склав акт від 18.07.2019 № 09.1-26/303/19, що підтверджує невиконання Godaxalliance Limited (Годаксалліансе Лімітед) вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019, тобто, неусунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/28408/15…».

Відповідно до тексту мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 910/9962/16 : « … Доводи ТОВ "Інвест-Сервіс" про належне виконання ним ухвали Північного апеляційного господарського суду 01.04.2019, усунення недоліків апеляційної скарги та направлення до суду апеляційної інстанції відповідних доказів сплати судового збору з посиланням на опис вкладення у цінний лист, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

ТОВ "Інвест-Сервіс" до касаційної скарги додано копії опису вкладення у цінний лист, чеку та накладної АТ "Укрпошта" (т. 4, а.с. 89), які, на думку скаржника, є належними та допустимими доказами усунення ним недоліків апеляційної скарги.

Однак, як вбачається із наданої скаржником копії опису вкладення у цінний лист, вказаний опис не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення. Тобто, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ усунення ТОВ "Інвест-Сервіс" недоліків апеляційної скарги. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15…» .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 904/1237/23 прийняте місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/28408/15 та від 26 березня 2020 року у справі № 910/9962/16, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались ухвали суддів, де надавалась оцінка доказам відправлення сторонами іншим учасникам справи відповідних документів на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язок сторін надсилати учасникам копії документів листом з описом вкладення, тобто додержання імперативної норми щодо форми повідомлення учасників справи, у той час як норми Кодексу ГРМ та положення Типового договору розподілу природного газу (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.08.2016 №1418, від 27.12.2017 №1437, від 12.07.2018 №691, від 07.10.2019 №2080), які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, таких вимог не містять.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27 червня 2023 року у справі № 912/1552/20.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … 1.1.5. Господарський суд першої інстанції прийняв «в якості належного доказу на підтвердження реалізації відповідачем права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМуточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, ... копію опису вкчадення до цінного листа, на підтвердження його направлення позивачу 27.09.2021»

Натомість згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю …

… У постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 викладений наступний висновок щодо застосування указаних норм матеріального права в подібних правовідносинах: «Із наведених норм вбачається, що …

… Указаний висновок Верховного Суду в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягає врахуванню при застосуванні указаних норм до спірних правовідносин.

Тож належними доказами відправлення відповідачеві листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 могли б бути опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) і накладна (службовий чек), в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення.

За відсутності указаних документів (незважаючи на підстави їх відсутності, зокрема створений позивачем акт службового розслідування) один лише опис вкладення не є належним і допустимим доказом відправлення листа від 27.09.2021.

Отже указаний доказ також не відповідає вимогам процесуального закону щодо належності, допустимості та достовірності доказів, визначених ст. 76 - 78 ГПК України…».

Як вбачається зі змісту опису вкладення ц/л 0500071988735 на ім`я Марганецької дільниці НВУЕ місто Марганець було спрямовано Лист - заявка за 2022 рік за вих № 1/964/1 від 27.09.2021р. (а.с. 24)

Відповідно до акта № 1 службового розслідування від 07.10.2022р.: « … 06 жовтня 2022 року до ПРАТ «Марганецький рудоремонтний завод» надійшло звернення адвоката Пащенко Вікторії Ігорівни з вимогою надати копію заявки на величину річної потужності на 20222 рік за місяцями, що формувалась згідно абзацу десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та доказів її направлення/врученні де АТ «ОГС «Дніпропетровськгаз».

В ході пошуку даних документів було встановлено, що за їх зберігання відповідав Артеменко Максим Григорович, який обіймає посаду юрисконсульта, але знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину з 01.09.2022 року згідно наказу № 267/1-к від 01.09.2022 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати».

В ході службового розслідування було відібрано пояснення від ОСОБА_1 , який обіймає посаду водія у ПРАТ «МРРЗ», який пояснив, що йому 27 вересня 2021 року було вручено для відправлення лист адресований Марганецькій дільниці НВУЄ AT «Дніпроптровсьгаз», який був направлений зворотною дорогою з м. Дніпра у м. Марганці на поштовому відділенні мікрорайону Газбуд. Усі документи по відправленню конверту були передані штатному юристу ОСОБА_2 .

У службовому кабінеті, який у 2021 році займав ОСОБА_2 комісією, було виявлено паперову папку з написом «Газ», у якій містилась ксерокопія листа ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» за вих. 1/964/1 від 27.09.2021 року та до неї скріпкою прикріплений опис вкладення у цінний лист № 0500071988735 від 27.09.2021 року. Квитанції, чеку чи будь якого іншого документу від «Укрпошти» щодо відправлення № 050007198-87.35, комісією не виявлено.

На службовому комп`ютері ОСОБА_2 комісією було виявлено папку з підписом «Газ», у якій містився електронний формат листа ПрАТ « Марганецький рудоремонтний завод» - заявка на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями (а.с. 25)

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який прийняв в якості належного доказу на підтвердження реалізації відповідачем права, передбаченого пунктом 2 глави 6 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем, на подачу Оператору ГРМ уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на розрахунковий 2022 календарний рік, копію листа № 1/964/1 від 27.09.2021 та надану відповідачем копію опису вкладення до цінного листа, на підтвердження його направлення позивачу 27.09.2021, яка засвідчена прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра, відхиливши при цьому твердження позивача що, лист № 1/964/1 від 27.09.2021 є підробленим відповідачем, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних тверджень.

Оскільки апелянтом не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що з наданих відповідачем пояснень вбачається порядок розрахунку споживачем обсягів природного газу, визначених у вказаному листі, з огляду на те, що покази лічильника газу передаються відповідачем Марганецькій дільниці НВУЕ щодня; будь-яких заперечень щодо невідповідності обсягів природного газу, визначених відповідачем у листі № 1/964/1 від 27.09.2021, фактичним обсягам спожитого підприємством газу у 2021 році, позивачем у подальшому не висловлювалось, доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … Як установив суд першої інстанції, позивач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу.

Натомість указана обставина, яка безперечно має значення для справи, установлена господарським судом першої інстанції неправильно.

Як доведено у розділі 1 цієї скарги, позивач не подавав відповідачеві уточненої заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік і тому річна замовлена потужність йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку абзацу восьмого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ. а вказаний лист та опис вкладення у поштове відправлення № 0500071988735 є підробленими.

2.2. Також господарський суд першої інстанції зазначив в оскарженому рішенні наступне: «Господарський суд доходить висновку, про те, що позивач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу.».

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Адже насправді позивачем не подано до суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу.

Натомість, замість подання належних і допустимих доказів позивачем створено лише уявну картину щодо існування відповідних обставин шляхом подання документів, з яких жодним чином неможливо встановити обставини, що входять в предмет доказування, але які свідчать про низку «негараздів», що стались з позивачем: квитанцію та накладну про начебто направлення листа було втрачено; саму уточнену заявку подано раніше визначеного терміну та коли «ще нічого було уточнювати».

Так, замість надання належних і допустимих доказів направлення листа, якими відповідно до закону та сформованої судової практики є опис вкладення в поштовий конверт, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) і накладна (службовий чек), в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, позивач надав матеріали службового розслідування та протоколи допиту свідків.

Замість подати уточнену заявку після закінчення газового року, як це передбачено Кодексом ГРМ, позивач намагається довести, що його співробітники мають «суперздібності» та здатні з точністю до сотих кубічного метру проводити прогнозні розрахунки обсягів споживання природного газу.

Отже висновок суду про те, що позивач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу , є помилковим…» відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, зокрема, щодо умов забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначається Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року N 2494 (надалі Кодекс ГРС).

У відповідності до пункту 3 глави 1 розділу I Кодексу ГРС дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації лід час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Як вбачається, між позивачем та відповідачем існують правовідносини щодо розподілу природного газу, які врегульовані Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Абзацами 10, 11 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу. Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

Відповідно до частини 3 статті 6 розділу VI Кодексу ГРС у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.

У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.

Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.

При зменшенні величини замовленої річної потужності переплата, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), з урахуванням тарифів на розподіл природного газу відповідних періодів зараховується Оператором ГРМ у рахунок майбутніх платежів споживача, що не є побутовим, або на письмову вимогу цього споживача протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги грошові кошти повертаються споживачу. Перерахунок вартості послуги з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності, відображається у періоді нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.

Абзацом десятим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем не визначений період з якого у споживача виникає право подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, проте, визначено, що така заявка повинна бути подана до 20 жовтня, тобто заявка відповідачем подана в межах вказаного строку.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач набув право на зменшення величини замовленої річної потужності відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки листом від 27.09.2021 № 1/964 подав оператору ГРМ заявку на величину річної потужності на 2022 рік за місяцями в порядку пункту 2 глави 6 розділу VI цього Кодексу, а позовні вимоги про стягнення переплати за 2022 рік у сумі 208 101,73 грн. підлягають задоволенню.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …3. Неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права полягає в наступному:

3.1. Суд застосував закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин:

3.1.1. В результаті неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції зроблений наступний висновок: «До того ж абзацом десятим пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем не визначений період з якого у споживача виникає право подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, проте, визначено, що така заявка повинна бути подана до 20 жовтня, тобто заявка позивача подана в межах вказаного строку.»

За змістом абзаців восьмого та десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік, зазначивши у повідомленні, зокрема покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано станом на ЗО вересня поточного року розмір річної замовленої потужності, а споживач має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому, подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Газовим роком відповідно до абзац сьомий пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Системний аналіз вищезазначених норм Кодексу ГРМ свідчить про те, що лише після отримання від оператора газорозподільної системи повідомлення про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік, споживач має змогу7 подати уточнену заявку на величину річної замовленої потужності, причому очевидно, що на величину, відмінну від визначеної Оператором ГРМ.

Адже сама назва цього документа «УТОЧНЕНА» заявка свідчить про те, що цей документ є похідним від інших документів - які містять відомості про річну замовлену потужність, і може існувати в об`єктивній дійсності лише після визначення цих обсягів за підсумками газового року.

Проте станом на дату, вказану у підробленому листі - 27.09.2021, таких відомостей взагалі ієну вати не могло, а відтак нічого було «уточнювати».

Отже позаяк надана позивачем копія листа із уточненою заявкою датована 27.09.2021, тобто до закінчення за попереднього газового року, абзац десятий пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, а, застосувавши його, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права.

3.1.2. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин пункт 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, дійшов висновку, що позивач начебто має право на здійснення перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу.

Згідно з указаною нормою споживач має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної ПОТУЖНОСТІ на поточний календарний рік, але виключно у разі здійснення таким споживачем замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави, і в такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік.

Відповідно до абзацу десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.

Згідно з абзацом другим пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта визначається за його заявою, яка визначає річну замовлену потужність окремо на перший (поточний) та другий (наступний) календарні роки.

Натомість, позаяк позивач не здійснював в порядку, визначеному Кодексом ГРМ, замовлення річної потужності ані відповідно до абзацу десятого пункту 2, ані відповідно до абзацу другого пункту 5 цієї глави, то він не має права на проведення перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу, а відтак пункт З глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Отже, застосувавши до спірних правовідносин указану норму, яка не підлягає застосуванню, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права.

3.2. Водночас суд не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин:

Як правильно встановив в оскаржуваному рішення суд першої інстанції, «величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача за розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.

6.3. Типового договору).

Як визначено пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ. розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

На виконання вказаних норм Кодексу ГРМ відповідач надав позивачеві акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805 від 30.09.2021, в якому зафіксовано обсяги спожитого природного газу за газовий рік та встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік у розмірі - 681 465, 98 м3 та, відповідно, місячна замовлена потужність у розмірі -56 788,83 м3.

Зазначений акт приймання-передачі природного газу №ДГП0049805 від 30.09.2021 підписаний позивачем без зауважень. Таким чином, сторони погодили річну (і місячну) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої позивач зобов`язаний оплачувати відповідачеві послуги з розподілу природного газу.

Отже, не застосувавши до спірних правовідносин указані норми, які підлягають застосуванню, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, що зрештою призвело до неправильного вирішення справи…»

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4683,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 4683,00 покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.03.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус