Рішення

від 21.03.2024 по справі 902/1341/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"21" березня 2024 р.Cправа № 902/1341/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника відповідача - Страшка О.В.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, 21036)

до: Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Монастирська, 26, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 38510,85 грн,

В С Т А Н О В И В :

05.03.2024 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/1341/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення 38510,85 грн.

У судовому засіданні 05.03.2024 представником позивача до закінчення судових дебатів заявлено про надання доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

08.03.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1341/23 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 19170 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

11.03.2024 через канцелярію суду надійшла заява відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу (вх. №01-34/2627/24).

Ухвалою суду від 12.03.2024 для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 21.03.2024 о 14:00 год.

На визначений час у судове засідання 21.03.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав заяву про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу. Повідомлений належним чином представник позивача (шляхом доставки ухвали від 12.03.2024 до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представника позивача.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 30.11.2017 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (Замовник) укладено Договір №38AViz1193-17 про надання правової допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх.

18.09.2023 між сторонами Укладено додаткову угоду №20 до Договору, за змістом якої конкретизовано надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв`язку із неналежним виконанням Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ - 20098691) грошових зобов`язань відповідно Договору на постачання електричної енергії споживачу №60АВ217-1603-22/27 від 17.03.2022 року.

Пунктом 4 Додаткової угоди №20 до Договору сторони визначили, що загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у Виконавця, і становить 3000 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається Сторонами в актах надання послуг.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку-фактури протягом 10 (десяти) календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п. 1 даної Додаткової угоди (п. 6. Додаткової угоди №20 до Договору).

Додатковою угодою №24 до Договору, яка датована 29.12.2023, сторони домовились викласти пункт 5.1. Договору в такій редакції: "5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення."

Відповідно до Звіту від 05.03.2024 про фактично надані послуги за Додатковою угодою №20 від 18.09.2023 до Договору Виконавець та Замовник засвідчили перелік наданих послуг з розрахунку витрат 6,39 людино-годин.

Згідно із підписаним між сторонами акту надання послуг №б/н від 05.03.2024 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 19170 грн.

Окрім того, матеріали справи містять копії Свідоцтва серії ВН №000533 від 24.07.2019 про право Мосьондза Сергія Андрійовича на заняття адвокатською діяльністю та довіреності №007.2Др-12-1222 від 29.12.2022 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" вказаним адвокатом у складі Адвокатського об`єднання "Гарант Груп".

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Наведений порядок обчислення гонорару адвоката викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Так, пунктом 4 Додаткової угоди №20 від 18.09.2023 до Договору сторони визначили вартість послуг Виконавця в розмірі 3000 грн за 1 годину.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Клопотання ж відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правову допомогу мотивовано тим, що заявлений розмір витрат є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг. Зокрема, справа не є складною, позаяк ухвалою суду від 31.10.2023 було відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Поряд з цим заявлений розмір витрат позивача істотно перевищує розмір таких витрат, визначений у попередньому орієнтовному розрахунку, а відповідач фінансується виключно за рахунок коштів з державного бюджету.

Однак, таке заперечення не береться судом до уваги, оскільки ухвалою суду від 22.12.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/1341/23 за правилами загального позовного провадження. При цьому в ході розгляду справи, з огляду на предмет доказування у справі, виникла необхідність у зобов`язанні сторін провести звірку взаєморозрахунків.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд враховує, що у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Однак перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження мало наслідком, зокрема, додаткові витрати позивача на правову допомогу, що не виключає можливості відшкодування відповідних витрат.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто навіть сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Враховуючи належне документальне підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу (розрахунок здійснено з урахуванням витрат часу та договірним умовам вартості роботи Виконавця: 6,39 х 3000 грн = 19170 грн), суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні таких витрат.

Окрім того, підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.

Оскільки доказів фактичної сплати позивачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. Поряд з цим п. 6 Додаткової угоди №20 від 18.09.2023 до Договору сторони погодили, що оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку-фактури протягом 10 (десяти) календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п. 1 даної Додаткової угоди.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 19170 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу (у співвідношенні 21,78 % - задоволено та 78,22 % - відмовлено).

Отже, за рахунок Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації підлягають відшкодуванню 4175,23 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у відсотковому відношенні задоволених вимог. Водночас залишенню за позивачем підлягають витрати на адвоката в решті заявленої суми, що складає 14994,77 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі №902/1341/23.

2. Стягнути з Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Монастирська, 26, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 20098691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39593306) 4175,23 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 14994,77 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут".

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного додаткового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 29 березня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.