Рішення

від 25.03.2024 по справі 920/49/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.2024м. СумиСправа № 920/49/24Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/49/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС»

(вул. Івана Богуна, буд. 2, офіс 303, м. Вінниця, Вінницька область, 21010, код ЄДРПОУ 392869270)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБОВИЧІ»

(вул.. Цимбала Павла, 11, село Дубовичі, Кролевецький район,

Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 34135441)

про стягнення 439 630 грн 77 коп.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євровектор Плюс» (далі-позивач) 19.01.2024 року звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості 439630 грн 58 коп., з яких: 279 117 грн 28 коп. сума основного боргу, 38786 грн 43 коп. пені, 83 738 грн 18 коп. штрафу, 31846 грн 15 коп.. 30% річних, 6145 грн 54 коп інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки № 20/03-4 від 20.03.2023; а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 20/0-4 від 20.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет відповідача 25.01.2024, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Відповідач відзиву на позовну заяву та буд-яких заяв чи клопотань суду не подав.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Сумської області -

УСТАНОВИВ:

20.03.2023 року, між ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» та ТОВ «ДУБОВИЧІ» було укладено Договір поставки № 20/03-4 (надалі також Договір), умовами якого позивач (продавець) взяв на себе зобов`язання передати відповідачу (покупець) товар, погоджений сторонами у Специфікації № 1 до Договору, а саме: Demetra DN, насіння кукурудзи у кількості 50 міш загальною вартістю 87 500,13 грн. з ПДВ; насіння соняшника Мас 87.ІR у кількості 30 міш загальною вартістю 123 915,15 грн. з ПДВ а всього товарів на загальну суму 211 415,28 грн. з ПДВ та у Специфікації №2 до Договору, а саме: а саме: Turbo Мікродобриво (TM RougeVert) у кількості 500 л загальною вартістю 175 002,00 грн. з ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" поставило обумовлений в Специфікації № 1 товар, про що була оформлена відповідна Видаткова накладна № 424 від 31 березня 2023 року, яка без зауважень підписана представниками та скріплено печатками Сторін. Таким чином позивач вчасно здійснив та у повному обсязі виконав свої договірні зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору Сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару: 63 000,00 грн оплачується Покупцем в строк до 24 березня 2023 року та 148 415,28 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року.

Відповідач (покупець) свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений згідно Специфікації № 1 до Договору товар неналежним чином не виконало, грошові кошти сплатило з порушенням передбачених Договором строків, а саме: 27.04.2023 року - 42 300,00 грн., 29.11.2023 року - 30 000,00 грн., а всього - 72 300,00 грн. з ПДВ та не в повному розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" поставило обумовлений в Специфікації № 2 товар, про що була оформлена відповідна Видаткова накладна № 423 від 31 березня 2023 року, яка без зауважень підписана представниками та скріплено печатками Сторін. Таким чином позивач вчасно здійснив та у повному обсязі виконав свої договірні зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» взяло на себе зобов`язання передати ТОВ «ДУБОВИЧІ» товар, погоджений сторонами у Специфікації № 2 до Договору, а саме: Turbo Мікродобриво (TM RougeVert) у кількості 500 л загальною вартістю 175 002,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору Сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару: 52 500,00 грн оплачується Покупцем в строк до 24 березня 2023 року 122 502,00 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року.

Звертаючись до суду із даним позовом ТОВ "Євровектор плюс" зазначає, що ТОВ "Дубовичі", в свою чергу, оплату отриманого товару здійснило несвоєчасно та у повному обсязі не виконав свої договірні зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.4. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів

Внаслідок прострочення ТОВ "Дубовичі" виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення неустойку (пеню) в розмірі 38 786,43 грн., штраф в розмірі 83 738,18 грн (згідно пунктів 7.4., 7.9. Договору), тридцять процентів річних в розмірі 31 846,15 грн. (згідно пункту 7.8. Договору та в порядку статті 625 ЦК України) та інфляційних втрат в розмірі 6 145,54 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зістаттею 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК Українитастатті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже було встановлено судом, строк виконання грошового зобов`язання (оплати Товару), у відповідності до пункту 5.5. Договору, погоджено сторонами у Специфікації № 1 від 20.03.2023: 211 415,28 грн. оплачується Покупцем в строк до строк оплати Товару: 63 000,00 грн оплачується Покупцем в строк до 24 березня 2023 року та 148 415,28 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року. Також у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення Договору та підписання Специфікації.

Відповідач (покупець) свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений згідно Специфікації № 1 до Договору товар належним чином не виконало, грошові кошти сплатило з порушенням передбачених Договором строків, а саме: 27.04.2023 року - 42 300,00 грн., 29.11.2023 року - 30 000,00 грн., а всього - 72 300,00 грн. з ПДВ та не в повному розмірі, заборгованість складає 139 115,28 грн.

Як вже було встановлено судом, строк виконання грошового зобов`язання (оплати Товару), у відповідності до пункту 5.5. Договору, погоджено сторонами у Специфікації № 2 п. 2 від 20.03.2023: 175 002,00 грн. оплачується Покупцем в строк оплати Товару: 52 500,00 грн оплачується Покупцем в строк до 24 березня 2023 року 122 502,00 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року.

Також у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення Договору та підписання Специфікації.

Відповідач (покупець) свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений згідно Специфікації № 2 до Договору товар належним чином не виконало, грошові кошти сплатило з порушенням передбачених Договором строків, а саме: 27.04.2023 року - 35 000,00 грнз ПДВ та не в повному розмірі, заборгованість складає 140 002,00 грн.

Враховуючи те, що Товар вартістю 279 117,28 грн., що станом на момент укладання Договору відповідачем оплачено не було, суд приходить до висновку про правомірність нарахування ТОВ "Євровектор плюс" заборгованості. Таким чином основна заборгованість становить 279 117,28 грн.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати отриманого за Договором поставки № 20/03-4 Товару не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" в частині примусового стягнення з відповідача 279 117 грн 28 коп. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Також згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Враховуючи неналежне виконання ТОВ "Дубовичі" зобов`язань з оплати отриманого товару, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно пункту 7.8. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань, щодо оплати вартості отриманого Товару, Покупець, відповідно до п. 2 статті 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Пунктом 7.9. Договору сторонами також погоджено наступне: відповідно до статті 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Позовна заява містить детальні розрахунки неустойки (з урахуванням встановленого Договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції) та процентів річних. Перевіривши відповідні нарахування, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 348 132,82 грн., штрафу в розмірі 83 738,18грн, 30% річних в розмірі 251 530,52 грн є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 145,54 грн інфляційних втрат.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 279 117,28 грн основного боргу за поставлений товар згідно з договором, 38 786,43 грн пені, 83 735,18 штрафу, 31 846,15 грн 30% річних та 6 145,54 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги ТОВ "Євровектор плюс" у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 594,46 грн. (1,5 відсотка ціни позову) покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" і підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд Сумської області -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" (місцезнаходження: 41321, Сумська область, Кролевецький район, село Дубовичі, вулиця Цимбала Павла, будинок 11; код ЄДРПОУ 34135441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" (місцезнаходження: 21010, місто Вінниця, вулиця Івана Богуна, будинок 2, офіс 303; код ЄДРПОУ 39286927) суму основного боргу за Договором поставки № 20/03-4 від 20 березня 2023 року в розмірі 279 117,28 грн., пеню в розмірі 38 786,43 грн., штрафу в розмірі 83 735,18, 30% річних в розмірі 6 145,54 грн., інфляційних в розмірі 6 145,54 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 594,46 грн.

3. Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повний текст рішення підписаний 29.03.2023

СуддяС.В. Заєць