Ухвала

від 29.03.2024 по справі 50/790-43/173

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 50/790-43/173

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Поляков Б.М.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (суддя Мандичев Д.В.)

у справі № 50/790-43/173

за заявою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В.; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарної біржи "Київська Універсальна"

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи № 50/790-43/173

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"

до Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" 29.02.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 50/790-43/173 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Здійснивши перевірку касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк", звертаючись з касаційною скаргою вказує підстави касаційного оскарження, передбачені передбачені п. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме: приписів ст.ст. 207, 209, 210, 238 ГПК України, без дослідження зібраних доказів, з відхиленням клопотання банку, що має значення для правильного вирішення справи.

Так, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 28.12.2022 у справі № 756/5922/19, від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (щодо моменту переходу права власності); від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19 (щодо підстав визнання недійсними результатів торгів (аукціону); від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 (щодо преюдиційності). Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вищевказаних постановах.

Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання ефективного способу захисту порушених прав при частковому переході права власності на майно після оскарження результатів аукціону.

Верховний Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

Проте, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" такому критерію не відповідає, оскільки не містить норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, до того ж скаржник не обґрунтував необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Згідно з п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. При цьому, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у суді першої інстанції були вимоги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" про визнання недійсними результатів відкритих торгів, а саме:

- результати другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" щодо Лоту № 1 (квартири, розташовані за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295 , м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71 , м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200 , м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177 , м. Київ; бул. Кольцова, 7, кв. 86 , м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94 , м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ ), що відбувся 24.09.2019;

- результати другого повторного аукціону про продаж рухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" щодо Лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий), що відбувся 07.10.2019.

Отже, предметом споруу справі № 50/790-43/173 є дві немайнові вимоги.

Колегія суддів зауважує, що оскільки кожна позовна вимога є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної вимоги, незалежно від розподілу судом при ухваленні рішення судових витрат пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Слід зазначити, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання Публічним акціонерним товариством "Український комунальний банк" касаційної скарги через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 12294,40 грн (2 х 1921 х 2 х 200%))) х 0,8 %)).

Проте до касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" додано докази сплати судового збору у сумі 7684,00 грн, що меньше, ніж встановлений Законом розмір, а тому скаржнику належить доплатити 4610,40 грн судового збору за подання касаційної скарги.

З огляду на викладене касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати суду належні докази доплати судового збору в сумі 4610,40 грн.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 50/790-43/173 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере