Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/4533/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4533/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Картере В.І., Погребняк В.Я.

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023

та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022

у справі за позовом Фермерського господарства "Дінекс-Агро"

до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

2) Офісу Генерального прокурора

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної казначейської служби України

про стягнення майнової шкоди

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач-1: ОСОБА_2 ;

відповідач-2: ОСОБА_3 ;

третя особа: не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Фермерське господарство "Дінекс-Агро" (далі - ФГ "Дінекс-Агро", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України через ДКС України 6 706 940,14 грн майнової шкоди.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачеві завдано шкоду діями відповідачів, пов`язаними із протиправною реалізацією належного позивачу майна. Нормативно заявлені позивачем вимоги обґрунтовані положеннями статей 22, 1166, 1176, 1190, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, позов задоволено повністю, присуджено до з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача 6706940,14 грн майнової шкоди та 100604,10 грн судового збору.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що наявними у справі матеріалами доведено наявність усієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення, що є обов`язковим для настання цивільно-правової відповідальності органу державної влади.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3.1. 01.06.2018 між ТОВ "Аліягський елеватор" (зерновим складом) та ФГ "Дінекс-Агро" (поклажодавцем, позивачем) було укладено договір №4 складського зберігання зерна (далі - Договір №4), за умовами якого передбачалося наступне:

- поклажодавець зобов`язується передати зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством. Зерновий склад надає поклажодавцю послуги по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених договором, і послуги зі зберігання зерна, та виконує роботи для уникнення псування і втрати якості. Такі послуги та роботи можуть надаватися (виконуватися) як за згодою поклажодавця, так і без його згоди (у випадку, якщо надання таких послуг передбачено цим договором, або їх не надання призведе до зниження якісних показників зерна) (пункти 1.1, 1.2 договору);

- строк зберігання зерна до 30.04.2019 (пункт 7.1 договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі (пункт 8.1 договору).

3.2. Згідно з пунктом 3.1 Договору № 4 ТОВ "Аліягський елеватор" прийняті на себе зобов`язання з забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску позивачу, забезпечення доступу позивача до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

3.3. При цьому, "Зерновий склад" - ТОВ "Аліягський елеватор" не має права розпоряджатися зерном (його частиною) позивача крім випадків, передбачених законодавством та цим договором (пункт 5.1 Договору № 4).

3.4. До Договору № 4 укладено додаткові угоди №1 від 10.06.2018, №2 від 18.09.2018 щодо тарифів складського зберігання, та підписано додатки №1, №2 щодо розрахунку природної втрати зерна при зберіганні та тарифів на послуги зернового складу.

3.5. Відповідно до даних Книги кількісно-якісного обліку (форма 36), на виконання умов договору, за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 ТОВ "Аліягський елеватор" прийняв на зберігання від ФГ "Дінекс-Агро" пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тони.

3.6. 23.01.2019 між позивачем (постачальник) та ТОВ "Південний торговий дім" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №20.01.21-1 про поставку сільськогосподарської продукції, яка зберігалась на території ТОВ "Аліягський елеватор", розташованого у с. Новохолмське, Арцизького району Одеської області, згідно з даними картки кількісно-якісного обліку за формою № 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

3.7. Листом від 01.02.2019 позивач звернувся до ТОВ "Аліягський елеватор" із проханням відвантажити на автотранспорт соняшник, який знаходиться на його особовому рахунку, у кількості 16340000 кг та пшеницю 3 класу у кількості 88000 кг.

3.8. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5801/19-к за результатами розгляду клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. про накладення арешту:

- накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор" за адресами: Одеська обл., Татарбунарський район, м. Татарбурнари, вул. Князева 92, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова, 82, Одеська обл., Арцизький район, сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;

- передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9,19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор".

3.9. 12.02.2019 ФГ "Дінекс-Агро" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом зобов`язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ФГ "Дінекс-Агро" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

3.10. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/326/19 задоволено заяву ФГ "Дінекс-Агро" про забезпечення позову, накладено арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2018 насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 насипом у кількості 1634 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по Фермерському господарству "Дінекс-Агро", що зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованого за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький район, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1, та передано їх на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос" (68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с, Багате, вул. Центральна, 28 А, код ЄДРПОУ 36384981).

3.11. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2019 у справі №916/326/19 задоволено повністю позов ФГ "Дінекс-Агро" до ТОВ "Аліягський елеватор" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном; усунуто перешкоди у здійсненні ФГ "Дінекс-Агро" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Аліягський елеватор" не перешкоджати ФГ "Дінекс-Агро" у вивезенні з території елеватора, розташованого за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький район, с.Новохолмське, вул. Зернова,1, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тони, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 по ФГ "Дінекс-Агро".

3.12. 24.05.2019 на сайті https://setam.net.ua/auction/354139 було розміщено інформацію про проведення аукціону за номером лоту 352525 (зернові культури виявлені в наступній кількості: соняшник - 757,392 мт (об`єм - 1077,39 м3; 943,200 м3; 1077,39 м3; 154,44 м3; натура - 0,38; 0,310;0,360; вага - 409,41 т; 292,392 т; 55,59 т; середня висота вантажу - 2,3 м; 2,3 м; 2,3 м); пшениця - 166,07 мт (об`єм - 82,109 м3; 28,97 м3; 116,43 м3; натура - 0,73; 0,730; 0,730; вага - 59,93 т; 21,14 т; 85 т; середня висота вантажу - 1,85 м; 1,3 м; 1,6 м), кукурудза - 3,46 мт (об`єм - 5,020 м3; натура - 0,690; вага - 3,460 т; середня висота вантажу - 0,8 м); ячмень - 25,457 мт (об`єм - 40,09 м3; натура - 0,635; вага - 25,457 т; середня висота вантажу - 2,1 м); місцезнаходження майна: Одеська обл., Арцизький р-н., сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36.

3.13. Відповідно до протоколу № 409121 проведення електронних торгів 30.05.2019 з 09:00 год. до 18:00 год. відбувалися електронні торги з реалізації майна: зернові культури, круп`яні та олійні культури; місцезнаходження майна: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36; реєстраційний номер лота 352545; ціна продажу 1848472,11 грн. Переможцем торгів визнано ТОВ "Мегелан Плюс".

3.14. За результатами проведених електронних торгів 04.06.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (продавець) та ТОВ "Мегелан Плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу активу 15, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму.

3.15. Відповідно до п.п.2, 4 вказаного договору місцезнаходження активів: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36. Ціна договору за активи становить 1 848 472,11 грн відповідно до протоколу електронних торгів № 409121 від 30.05.2019.

3.16. Згідно із Специфікацією №15 від 04.06.2019 активами за умовами вказаного договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський елеватор" за адресою: Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, б. 36.

3.17. В подальшому позивач звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 провадженні № 1-кс-9251/19 по справі № 757/5801/19-к про арешт майна у кримінальному провадженні №12019000000000087, відповідно до якої просив оскаржуване судове рішення скасувати в частині арешту, зокрема, вищевказаної сільськогосподарської продукції (пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тон).

3.18. Ухвалою суду від 03.07.2019 у справі №757/5801/19-к скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у провадженні №1-кс-9251/19 по справі №757/5801/19-к, встановлено передчасний, немотивований та протиправний характер передачі АРМА в управління для реалізації в порядку та і умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зернових культур, круп`яних та олійних культур, які перебували на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованого за адресою: Одеська обл., Арцизький район., сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36.

3.19. При цьому, в ухвалі Київського апеляційного суду від 03.07.2019 у справі №757/5801/19-к вказано, що незважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову слідчого про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12019000000000087 від 02.02.2019, як вважає апеляційний суд, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Вказане процесуальне рішення є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог статті 173 КПК України.

3.20. Факт скасування судового рішення - ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к про накладення арешту на спірне майно, є підставою для перегляду всіх юридично значимих дій особи, які вона вчинила в період чинності такого судового рішення, зважаючи на встановлені у цій справі інші обставини недобросовісності дій - проведення реалізації майна позивача за наявності накладеного арешту чинною ухвалою про забезпечення позову в справі №916/326/19.

3.21. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к належне позивачу спірне майно не було передано АРМА виключно для його реалізації відповідним процесуальним документом. Крім того, як встановлено судами, у мотивувальній частині ухвали слідчим суддею зазначено про необхідність збереження спірного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.

3.22. При наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к - майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління), АРМА не доведено, що єдиним можливим варіантом управління активом - сільськогосподарською продукцією, яка на час виникнення спірних правовідносин (реалізація майна 30.05.2019) зберігалась у спеціально відведеному для тривалого зберігання зерна місці - зерновому елеваторі, розташованому за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, була його реалізація.

3.23. Водночас, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 з метою забезпечення позову у справі №916/327/19 накладено арешт на належні ФГ "Дінекс-Агро" пшеницю та насіння соняшника, що зберігається на території елеватора, тобто встановлено обтяження щодо розпорядження відповідним майном на всій території України, і про зазначене судове рішення АРМА було повідомлене позивачем заздалегідь. Відтак, накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, що спростовує посилання відповідачів на те, що вказана ухвала містить зобов`язальні вимоги лише відносно елеватора.

3.24. За відсутності доказів припинення заходів забезпечення, дії щодо реалізації спірного майна на аукціоні призвели до незаконного його вибуття з власності позивача та завдання останньому майнової шкоди.

3.25. Відповідно до протоколу №409121 "Проведення електронній торгів" від 30.05.2019 ціна продажу за лотом №352545 склала суму у розмірі 1848472,11 грн.

3.26. Проте, відповідно до даних листа Торгово-промислової палати України щодо цін на сільськогосподарську продукцію від 17.10.2019 за №2598/08.0-7.3, долученого до позову, станом на 29.05.2019, тобто на день проведення електронних торгів Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот № 352545, діяли наступні закупівельні оптові ціна зернові культури врожаю 2018 року (СРТ-завод, грн/т з ПДВ), а саме: за пшеницю 3 класу у межах 5600 - 5600 грн/т; за пшеницю фуражну 4-6 класів у межах 5100-5400 грн/т, а також закупівельні оптові ціни за олійні культури врожаю 2018 (ЕХW, грн/т з ПДВ), зокрема, за насіння соняшника у межах 10 100 - 10 500 грн.

3.27. Відповідно до договору купівлі-продажу № 20.01.21-1 від 23.01.2019, укладеного між позивачем та ТОВ "Південний торговий дім щодо поставки сільськогосподарської продукції, яка зберігалась на території ТОВ "Аліягський елеватор", розташованому у с. Новохолмське, Арцизький району Одеської області, а саме: у п.1.2 договору, зазначено, що передбачений умовами п.1.1 даного договору товар складається з: пшениці 3-го класу у кількості 88 тон +/- 5%, у заліковій вазі за ціною 5600,00 грн з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 492800 грн з ПДВ; насіння соняшника у кількості 1634 тони +/- 5%, у заліковій вазі за ціною 10 500 грн з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 7952616 грн з ПДВ. Постачальник підтверджує, що товар належить йому на праві власності та зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованому у с. Новохолмське, Арцизький району Одеської області згідно даних картки кількісно-якісного обліку за формою №36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

3.28. Згідно з листом ДП "Держреєстри України" № 147 від 21.02.2019 станом на 21.02.2019 на зерновому складі ТОВ "Аліягський елеватор" за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, буд. 36, згідно договору №4 від 10.06.2018, зберігалось зерно врожаю 2018 року, яке належить ФГ "Дінекс-Агро", а саме: 89 250 кг пшениці 3класу та 168 7420 кг соняшника некласного.

3.29. З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що вартість пшениці 3-го класу у кількості 88 тон та насіння соняшника у кількості 757,392 тони станом на 30.05.2019 (день проведення електронних торгів у формі аукціону з продажу майна лот № 352545) становила 6706940,14 грн, саме: 492800,00 грн (88 т пшениці 3-го класу х 5600,00 грн) + 7952616 грн (757,392 тони насіння соняшника, фактично наявного на елеваторі х 10500,00 грн.) - 1738445,86 грн сплачених відповідачем-1 відповідно до платіжного доручення №27-1 від 28.08.2020 (ухвала Одеського окружного адміністративного суду 07.09.2020 про закриття провадження в адміністративній справі №420/3635/20).

3.30. Посилання відповідача-1 на висновок ТОВ "РМ Консалтинг" від 23.05.2019 як на законність визначеної ціни активу вищенаведеного не спростовують. Належних доказів, які б підтверджували правомірність визначення АРМА вартості спірної продукції та її реалізації на суму 1738445,86 грн суду не надано.

4. Стислий зміст касаційних скарг

4.1. Офіс Генерального прокурора та Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Узагальнені доводи касаційних скарг

5.1. Офіс Генерального прокурора

- судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 1173, 1174 ЦК України, статтю 20 Закону України "Про прокуратуру" та порушено норми процесуального права - статті 32, 236, 282 ГПК України;

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права (статті 1173, 1174 ГПК України) без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18), постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 (провадження № 12-153гс19), постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19);

- доказів допущеної бездіяльності або протиправної діяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120190000000000087 з боку посадових осіб Генеральної прокуратури (Офісу Генерального прокурора), позивачем не надано і судами першої та апеляційної інстанції не встановлено;

- висновки судів щодо доведеності допущеної бездіяльності або протиправної діяльності з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) є помилковими;

- у даному випадку відсутня сукупність трьох умов, оскільки позивачем не доведено наявність неправомірних дій Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та, як наслідок, причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

5.2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

- відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що регулюються статтею 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів";

- відсутні висновки Верховного суду щодо регулювання питання застосування положень статті 1173 ЦК України за відсутності доведеного факту вини (протиправних дій) АРМА у заподіянні шкоди позивачу при реалізації визначених законом повноважень під час реалізації арештованого майна;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо регулювання питання пріорітетності норм (статті 170, 173) КПК України при реалізації повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів над нормами (статті 1173 ) ЦК України;

- судом апеляційної інстанції всупереч імперативній нормі частини другої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів" фактично зроблено висновок про відсутність повноважень (протиправність дій) АРМА щодо реалізації арештованого майна. Також зроблено помилковий висновок про можливість оцінки реалізованого майна, на підставі не висновку експерта проведеного суб`єктом оціночної діяльності, а на підставі довідки Торгово-промислової палати про орієнтовну вартість зерна, та визначено збитки у розмірі не ринкової вартості, яка визначається саме шляхом укладення угод на відкритих торгах, а на підставі інших не передбачених законом доказів;

- судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовано статтю 1173 ЦК України та помилково встановлено вину АРМА при виникненні деліктних правовідносин, констатовано неправомірність дії АРМА, однак не встановлено, яку ж норму права порушено саме АРМА, реалізуючи свої визначені законом повноваження;

- неправильне застосування норм КПК України - статті 100 КПК України, тлумачення статей 170, 173 КПК України при розгляді господарського спору порушує принцип юридичної визначеності. Застосування норм процесуального права (у даному разі КПК України) за аналогією, або в іншому процесуальному порядку (справа слухалася у порядку господарського судочинства) є недопустимим;

- розглядаючи спір у порядку господарського судочинства, суди фактично допустили переоцінку положень норм КПК України і аналіз дій (бездіяльності) правоохоронних органів під час здійснення ними своїх процесуальних прав, всупереч тому, що у відповідності до статті 303 КПК України таку оцінку може бути проведено виключно слідчим суддею в порядку визначеному КПК України.

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. ФГ "Дінекс-Агро" (позивач) у відзивах заперечує проти касаційних скарг та просить Суд залишити скарги без задоволення, зазначаючи наступне:

- аргументи касаційних скарг по суті заявлених вимог зводяться до необхідності здійснити переоцінку наявних у справі доказів та встановити інші обставини ніж ті, які вже встановлені судами попередніх інстанцій, що в свою чергу не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними в статті 300 ГПК України;

- наведена скаржниками судова практика не є релевантною до спірних правовідносин;

- судовими рішеннями у справі № 910/16672/20 встановлені обставини щодо правової природи порушеного речового права іншого сільгоспвиробника - ПП "Дінекс - Трейд", як власника певної сільськогосподарської продукції, під час реалізації АРМА з одних і тих самих електронних торгів, що і у даній справі (реєстраційний номер лота: 352545), арештованої в межах одного і того самого кримінального провадження сільськогосподарської продукції, а тому вказані обставини підлягають врахуванню під час перегляду судових рішень по даній справі відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України;

- наведене у касаційних скаргах обґрунтування не спростовує правильності висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях;

- рішення судів попередніх інстанцій у справі, що переглядається, ухвалені з дотриманням вимог про законність і обґрунтованість судового рішення, встановлених статтею 236 ГПК України, відповідають практиці Верховного Суду щодо застосування норм статей 1, 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" від 10.11.2015р. №772-VIII (з наступними змінами та доповненнями), статті 100 КПК України, а також статей 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/4533/22 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень, в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

7.2. 12.01.2024 до Верховного Суду надійшла заява Офісу Генерального прокурора про усунення недоліків касаційної скарги.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 по справі № 910/4533/22 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - сплатити судовий збір у визначеному розмірі; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень, в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

7.4. 15.01.2024 зареєстровано заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

7.5. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024:

- об`єднано касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у цій справі в одне касаційне провадження;

- відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 19.03.2024 - 15:15;

- відмовлено у задоволенні клопотань скаржників про зупинення виконання Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/4533/22 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку;

- витребувано у Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/4533/22.

7.6. 16.02.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/4533/22.

7.7. 18.03.2024 до Верховного Суду від ФГ "Дінекс-Агро" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.8. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2024 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі № 910/4533/22 за участю представника ФГ "Дінекс-Агро" адвоката Воронкова В.О. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

7.9. В судовому засіданні 19.03.2024 представники відповідачів підтримали касаційні скарги та просили Суд скарги задовольнити. Представник позивача заперечував проти доводів касаційних скарг з підстав, викладених у відзиві, просив Суд залишити касаційні скарги без задоволення.

7.10. Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, пр причини нез`явлення Суд не повідомляла.

7.11. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 19.03.2024.

7.12. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю третьої особи, представник якої не з`явився.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України через ДКС України майнової шкоди, завданої позивачеві внаслідок неправомірних дій відповідачів, які виражаються у неправомірному накладенні арешту на належне позивачу майно та подальшому продажу цього майна.

8.2. Суди попередніх інстанцій визнали заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та доведеними і задовольнили позов.

8.3. Зі змісту наведеного в касаційних скаргах обґрунтування слідує, що відповідачі вважають висновки судів попередніх інстанцій такими, що не відповідають фактичним і дійсним обставинам справи, зокрема в частині доведеності неправомірних дій (рішень) відповідачів, а також оскаржувані рішення такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

8.4. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг та заперечення на них, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

8.5. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.6. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

8.7. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

8.8. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

8.9. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

8.10. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

8.11. Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

8.12. Аналогічний висновок щодо питання особливостей деліктної відповідальності органів державної влади та застосування положень статті 1176 ЦК України міститься у постанові Верховного Суду України від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.

8.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17 (пункт 32) зазначила про те, що, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

8.14. Відтак, для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння позивачеві шкоди у цій справі необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

8.15. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у цій справі:

-- на виконання договору складського зберігання зерна від 01.06.2018 № 4, укладеного між позивачем та ТОВ "Аліягський елеватор", за період з 04.12.2018 по 21.01.2019 ТОВ "Аліягський елеватор" прийняв на зберігання від позивача пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тони;

- у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 23.01.2019 №20.01.21-1 з ТОВ "Південний торговий дім", позивач звернувся до ТОВ "Аліягський елеватор" з листом від 01.02.2019, в якому просив відвантажити на автотранспорт соняшник, що знаходиться на його особовому рахунку, у кількості 16340000 кг та пшеницю 3 класу у кількості 88000 кг;

- ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19-к за результатами розгляду клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. вирішено: накласти арешт на майно (на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор") та передано це майно відповідачу-1 в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9,19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів";

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/326/19 за заявою ФГ "Дінекс-Агро" вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2018 насипом у кількості 88 тон та насіння соняшника врожаю 2018 насипом у кількості 1634 тон, що зберігається на території ТОВ "Аліягський елеватор";

- рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2019 у справі №916/326/19 задоволено позов ФГ "Дінекс-Агро" та вирішено усунути перешкоди у здійсненні ФГ "Дінекс-Агро" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ Аліягський елеватор" не перешкоджати позивачу у вивезенні з території елеватора пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 88 тон, а також насіння соняшника врожаю 2018 року насипом у кількості 1634 тони;

- 30.05.2019 відбулися електронні торги з реалізації майна (зернові культури, круп`яні та олійні культури), за ціною продажу 1 848 472,11 грн, переможцем торгів визнано ТОВ "Мегелан Плюс", з яким відповідач-1 уклав договір від 04.06.2019 купівлі-продажу активу, а саме зернових культур, круп`яних та олійних культур, які перебувають на території ТОВ "Аліягський елеватор";

- ухвалою Київського апеляційного суду від 03.07.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019 у провадженні №1-кс-9251/19 по справі №757/5801/19-к.

8.16. Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5801/19-к та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України про арешт майна (зернових культур, круп`яних та олійних культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор"), Київський апеляційний суд в ухвалі від 03.07.2019 зазначив про те, що вказане клопотання внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження. Незважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову слідчого про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12019000000000087 від 02.02.2019, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог статті 173 КПК України.

8.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 зазначила про те, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

8.18. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к про накладення арешту на спірне майно, підставою для перегляду всіх юридично значимих дій особи, які вона вчинила в період чинності такого судового рішення, зважаючи на встановлені у цій справі інші обставини недобросовісності дій - проведення реалізації майна позивача за наявності накладеного арешту чинною ухвалою про забезпечення позову в справі № 916/326/19.

8.19. Крім того, наведеним в ухвалі Київського апеляційного суду від 03.07.2019 у справі № 757/5801/19-к обґрунтуванням спростовуються доводи касаційної скарги про недоведеність допущеної бездіяльності або протиправної діяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні посадовими особами Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України), які б відповідали вимогам, визначеним в статтях 73, 74 ГПК України. Київський апеляційний суд в своїй ухвалі віл 03.07.2019 вказав про внесення прокурором до суду клопотання щодо арешту майна з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

8.20. Відносно аргументів касаційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про те, що агентство діяло на виконання своїх повноважень, встановлених законом, та на підставі чинної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5801/19-к, яку було скасовано лише 03.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

8.21. Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначає Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон про АРМА) і Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 613 від 11.07.2018.

8.22. Управління активом за Законом про АРМА (яким визначені правові та організаційні засади функціонування Агентства) - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

8.23. В абзаці першому частини п`ятої статті 21 Закону про АРМА передбачено окрему підставу для реалізації активу, переданого в управління Агентству. Цією нормою визначено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Агентству з відповідним зверненням прокурора.

8.24. Відтак, підставою для передачі Агентству активів, визначених частиною четвертою цієї статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів Агентству саме для їх реалізації.

8.25. Правова проблема щодо тлумачення норм КПК України та Закону про АРМА, що стосуються правових підстав для реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вирішувалась Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

8.26. У постанові по вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порядок зберігання речових доказів та документів в кримінальному провадженні визначений статтею 100 КПК України, частиною шостою якої передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

8.27. Абзац сьомий частини шостої цієї статті визначає, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

8.28. На відміну від абзацу першого частини шостої статті 100 КПК України перелік майна, визначений статтею 21 Закону про АРМА, не є вичерпним. Разом з тим, зазначена стаття 21 Закону про АРМА стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

8.29. За висновком Великої Палати Верховного Суду, аналіз наведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що норма абзацу сьомого частини шостої статті 100 КПК України розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.

8.30. При цьому, за змістом частини шостої цієї статті, для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

8.31. У пункті 9.19 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що враховує практику розгляду судами питання забезпечення доказів у кримінальному провадженні та значення цього забезпечення і звертає увагу на те, що речові докази відповідно до частини другої статті 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №758/16546/18, постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справ №757/42018/19к.

8.32. Таким чином, підставою для передачі Агентству активів, визначених у частині четвертій статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів Агентству саме для їх реалізації (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 910/16672/20).

8.33. Разом з цим, як уже зазначалося вище, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19-к за клопотанням заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор" із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Аліягський Елеватор".

8.34. З наведеного слідує, що спірне майно (зернові, круп`яні та олійні культури) за ухвалою слідчого судді від 08.02.2019 у справі № 757/5801/19-к не передавалося АРМА виключно для його реалізації відповідним процесуальним документом. Також у мотивувальній частині ухвали слідчим суддею зазначено про необхідність збереження спірного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.

8.35. Кабінет Міністрів України постановою від 13.09.2017 № 685 ( (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затвердив Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації.

8.36. У вищезгаданій постанові визначено, що цей перелік не є вичерпним, а реалізації може підлягати майно, яке не визначене у ньому, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом. Термін "зберігання" у цьому Примірному переліку вживається у значенні будь-яких правовідносин зберігання, на які поширюється норма глави 66 ЦК України, якою відповідні правовідносини врегульовані.

8.37. Вказані критерії застосовуються у разі, якщо Агентство наділене деяким розсудом щодо вирішення питання та визначення порядку управління активами, переданими йому відповідно до Закону про АРМА, що, однак, не розповсюджується на випадки передачі активу як речового доказу у кримінальному провадженні на підставі статті 100 КПК України без зазначення про передачу такого активу виключно на реалізацію.

8.38. За встановленими у цій справі обставинами, при наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5801/19-к - майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління), Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не доведено, що у даному випадку єдиним можливим варіантом управління активом - сільськогосподарською продукцією, яка на час виникнення спірних правовідносин (реалізація майна 30.05.2019) зберігалась у спеціально відведеному для тривалого зберігання зерна місці - зерновому елеваторі, була його реалізація.

8.39. Наведеним у касаційній скарзі обґрунтуванням Агентством не доведено протилежного.

8.40. Також колегія суддів враховує, що згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019, яка в порядку частини першої статті 235 ГПК України набрала законної сили 14.02.2019, з метою забезпечення позову у справі № 916/325/19 було накладено арешт на належні ПП "Дінекс-Агро" пшеницю та насіння соняшника, що зберігається на території ТОВ "Аліягський елеватор", тобто встановлено обтяження щодо розпорядження відповідним майном на всій території України, і про зазначене судове рішення АРМА було повідомлене позивачем заздалегідь, на підтвердження чого до матеріалів справи надано заяву позивача від 28.05.2019 про недопущення порушень законодавства України.

8.41. З огляду на застосовані щодо спірного майна заходи забезпечення (накладення арешту в межах справи №916/325/19), які були чинні на час його продажу, за відсутності доказів припинення заходів забезпечення, дії відповідача-1 призвели до незаконного вибуття з власності позивача майна - сільськогосподарської продукції, адже, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна.

8.42. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що вищезгадана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову містить зобов`язальні вимоги лише відносно елеватора та відповідно про здійснення відповідачем-1 реалізації спірного активу на виконання своїх повноважень, встановлених Законом та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5801/19-к.

8.43. Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

8.44. Натомість у справі, що переглядається, діями відповідачів порушуються базові принципи права на вільне володіння власністю, що знайшло своє закріплення в одному з фундаментальних європейських міжнародних договорів - Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. (далі - ЄКПЛ) (ст. 1 Першого Протоколу).

8.45. У практиці Європейського суду з прав людини було вироблено три головні критерії для оцінки щодо відповідності конкретного втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, яке би відповідало приписам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такими критеріями є: чи є втручання в право власності законним (тобто чи передбачений такий захід національним законодавством); чи переслідує втручання в право власності "суспільний інтерес"; чи є втручання в право власності пропорційним переслідуваним цілям (тобто чи забезпечено справедливу рівновагу між інтересами суспільства та інтересами особи, яка страждає від такого втручання).

8.46. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).

8.47. У даному випадку законність втручання у право власності визначається з огляду на норми Закону про АРМА, що стосуються чітко визначених правових підстав для передачі Агентству активів та порядку управління цими активами, а також правових підстав для вчинення Агентством дій щодо реалізації майна позивача.

8.48. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що дії відповідача-1 з реалізації активу позивача (сільськогосподарської продукції) за: недоведеності обставин наявності єдиного можливого варіанту управління активом - його продажу з огляду на визначені ухвалою суду альтернативні варіанти порядку управління (для реалізації або передачі в управління за договором); наявності ухвали місцевого господарського суду у справі №916/325/19 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно позивача; обізнаності відповідача-1 з цим процесуальним документом, виключають законність втручання відповідача 1 у право власності позивача шляхом продажу його активу.

8.49. Оцінивши законність втручання у право власності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що встановлені обставини протиправного позбавлення підприємства права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, наслідком чого стало не отримання прибутку (грошових коштів) від реалізації належної йому сільськогосподарської продукції, дозволяють застосувати такий спосіб захисту порушеного майнового права, як відшкодування майнової шкоди (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20).

8.50. У питанні доведеності позивачем всіх складових елементів, з якими законодавство пов`язує відшкодування збитків (шкоди), а саме наявність збитків та їх розмір, причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками, колегія суддів враховує наступне.

8.51. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до протоколу № 409121 "Проведення електронній торгів" від 30.05.2019 ціна продажу за лотом № 352545 склала суму у розмірі 1 848 472,11 грн.

8.52. Водночас, згідно з даними листа Торгово-промислової палати України щодо цін на сільськогосподарську продукцію від 17.10.2019 за №2598/08.0-7.3, долученого до позову, станом на 29.05.2019, тобто на день проведення електронних торгів Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот № 352545, діяли наступні закупівельні оптові ціна зернові культури врожаю 2018 року (СРТ-завод, грн/т з ПДВ), а саме: за пшеницю 3 класу у межах 5600 - 5600 грн/т; за пшеницю фуражну 4-6 класів у межах 5100-5400 грн/т, а також закупівельні оптові ціни за олійні культури врожаю 2018 (ЕХW, грн/т з ПДВ), зокрема, за насіння соняшника у межах 10 100 - 10 500 грн.

8.53. В наявному у матеріалах справи договорі купівлі-продажу № 20.01.21-1 від 23.01.2019, укладеному між позивачем та ТОВ "Південний торговий дім" щодо поставки сільськогосподарської продукції, яка зберігалась на території ТОВ "Аліягський елеватор", розташованому у с. Новохолмське, Арцизький району Одеської області, а саме у пункті 1.2 договору зазначено, що передбачений умовами пункту 1.1 цього договору товар складається з: пшениці 3-го класу у кількості 88 тон +/- 5%, у заліковій вазі за ціною 5600,00 грн з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 492800,00 грн з ПДВ; насіння соняшника у кількості 1634 тони +/- 5%, у заліковій вазі за ціною 10500,00 грн з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 7952616,00 грн з ПДВ. Постачальник підтверджує, що товар належить йому на праві власності та зберігається на території елеватора ТОВ "Аліягський елеватор", розташованому у с. Новохолмське, Арцизький району Одеської області згідно даних картки кількісно-якісного обліку за формою №36 за період з 04.12.2018 по 21.01.2019.

8.54. Згідно з листом ДП "Держреєстри України" № 147 від 21.02.2019 станом на 21.02.2019 на зерновому складі ТОВ "Аліягський елеватор" за адресою: 68414, Одеська обл., Арцизький р-н, сільрада Холмська, нежитлова будівля, буд. 36, згідно договору №4 від 10.06.2018, зберігалось зерно врожаю 2018 року, яке належить ФГ "Дінекс-Агро", а саме: 89 250 кг пшениці 3 класу та 168 7420 кг соняшника некласного.

8.55. На підставі наданих до матеріалів справи доказів суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вартість пшениці 3-го класу у кількості 88 тон та насіння соняшника у кількості 757,392 тони станом на 30.05.2019 (день проведення електронних торгів у формі аукціону з продажу майна лот № 352545) становила 6706940,14 грн, саме: 492800,00 грн (88 т пшениці 3-го класу х 5600,00 грн) + 7952616,00 грн (757,392 тони насіння соняшника, фактично наявного на елеваторі х 10500,00 грн) - 1738445,86 грн сплачених відповідачем-1 відповідно до платіжного доручення №27-1 від 28.08.2020 (ухвала Одеського окружного адміністративного суду 07.09.2020 про закриття провадження в адміністративній справі № 420/3635/20).

8.56. З урахуванням встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість доводів позивача щодо завдання йому шкоди в розмірі 6706940,14 грн.

8.57. Посилання відповідача-1 на висновок ТОВ "РМ Консалтинг" від 23.05.2019 в обґрунтування законності визначеної ціни активу вищевикладених обставин не спростовують. До того ж, відповідач-1 не надав вказаний висновок до матеріалів справи.

8.58. Твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та помилкове застосування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, колегією суддів відхиляються, оскільки як зазначалося вище у названій справі Великою Палатою Верховного Суду якраз і вирішувалась правова проблема щодо тлумачення норм КПК України та Закону про АРМА, що стосуються правових підстав для реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні.

8.59. Доводи касаційних скарг про ненадання судами першої та апеляційної інстанцій належної оцінки окремим фактам і доказам не можуть бути враховані, позаяк за своєю суттю ці доводи зводяться до необхідності здійснення переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що перебуває поза межею повноважень суду касаційної інстанції, визначених в статті 300 ГПК України.

8.60. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

8.61. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

8.62. Відхиляючи доводи скаржників, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.63. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів про наявність правових підстав для покладення на відповідачів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі, визнаному доведеним на підставі дослідження наданих учасниками справи доказів, що не були спростовані відповідачами під час вирішення спору.

8.64. Оскільки аргументи касаційних скарг не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних скарг відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень і відмову у задоволенні касаційних скарг.

9.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/4533/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк