Ухвала

від 29.03.2024 по справі 369/5280/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5280/23

Провадження №2/369/1064/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Соловюк В.І.,

вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

29.03.2024 року представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно яке належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме на: частину земельної ділянки площею 0.2006 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с. Соф. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Свої вимоги мотивував тим, що 31 грудня 2019 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 в борг 300000 (триста тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 8475000 (вісім мільйонів чотириста сімдесят п`ять тисяч) гривень, а також відсотки в розмірі 110000 (сто десять тисяч) доларів США, що еквівалентно за курсом долара на день подачі позову до суду 3107500 (три мільйони сто сім тисяч п`ятсот) гривень, загальна сума боргу ОСОБА_3 становить 11582500 (одинадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.

Факт отримання коштів в борг в сумі 300000 (триста тисяч) доларів США, а також відсотків в розмірі 110000 (сто десять тисяч) доларів США, підтверджується розпискою від 31 грудня 2019 року написану власноручно ОСОБА_3 . Строк повернення коштів відповідно до розписки від 31 грудня 2019 року становить до середини 2020 року.

ОСОБА_3 від дня укладання розписки борг не сплатив та не виконує умови розписки, і всіляко ухиляється від розмови про сплату боргу.

Враховуючи викладене невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення, з огляду на позицію відповідача від ухилення на даний час щодо врегулювання спору в позасудовому порядку.

Частиною 1ст.153ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1ст.150ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що відповідач в подальшому може здійснити відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушених прав та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач в подальшому може здійснити відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.

Відповідно до матеріалів справи предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 11 582 500 грн.

Тобто, існує ризик відчуження майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позов, а саме накладення арешту на 1/2 частину земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача та не перешкоджатиме його права користуватися даним майном, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежуватиметься лише розпорядження ним.

Враховуючи майновий характер спору, заходи у вигляді арешту на частину земельної ділянки є співрозмірними до позовних вимог, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи розмір заявлених позивних вимог, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та розміром заявлених позивних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на 1/2 частину земельної ділянки.

Одночасно інші вимоги заяви не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги охоплюють вимогу про накладення арешту .

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на : частину земельної ділянки площею 0.2006 га, кадастровий номер 3222486200:03:002:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с. Соф. Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

В іншій частині відмовити.

Інформація про стягувача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про боржника: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Відповідно до нормЗакону України "Про виконавче провадження"ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконанняв межах строків, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження»для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя Н.С. Пінкевич