Рішення

від 01.03.2024 по справі 761/17416/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17416/22

Провадження № 2/761/1615/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 листопада 2019 року о 22 год. 55 хв. на 89 км+57 м автошляху Київ-Харків ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz Atego», державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , та автомобілем марки «Sckoda Rapid», державний номер НОМЕР_3 , який від удару зіткнувся із автомобілем марки «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_4 . Своїм діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1 та 12.3 ПДР України. Транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Позивач вказує, що постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.04.2021 (Справа №373/2089/19) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно виписки з централізованої бази даних МТСБУ по полісу ОСЦПВ №АМ5497488 станом на дату ДТП 17.11.2019 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 по транспортному засобу «Mercedes Benz Atego», державний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «Страховий капітал». В розділі 4 полісу ОСЦПВ № АМ/5497488 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, склала 100 000 грн, розмір франшизи 1000 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Департаменту патрульної поліції як власнику «Sckoda Rapid», державний номер НОМЕР_3 , завданий матеріальний збиток, який згідно висновку № 19/13/1-115/ЕД/19 від 10.01.2020 складає 164 848,07 грн.

11.05.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (бульвар Тараса Шевченка, 33 б, офіс 306, Київ, 02000) разом з рішенням суду було направлено заяву про виплату страхового відшкодування, однак страхове відшкодування виплачено не було.

Позивач зазначає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Страхове відшкодування в розмірі завданих позивачу збитків в сумі 99000 гривень, що становить ліміт відповідальності страховика, сплачено ПрАТ СК «Страховий капітал» не було, тому позивач вважає, що відповідач 1 повинен сплатити позивачу пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 26 334 грн 00 коп., за період з 10.08.2021 по 26.08.2022.

Крім цього, позивач просив стягнути з винуватця ДТП, ОСОБА_1 , решту суми завданої шкоди у розмірі 64 848, 07 грн. та 1000,00 грн. франшизи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом направлений запит щодо відомостей про місце реєстрації відповідача.

Згідно відповіді на запит суду від 04.04.2023, відповідач, ОСОБА_1 , в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» за введеним запитом не знайдений.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

16.06.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшли пояснення представника Моторно (транспортне) страхового бюро України, згідно яких представник просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення коштів з ОСОБА_1 . Зазначив, що у деліктному зобов`язані зобов`язуючими суб`єктами, яке виникло внаслідок ДТП є винна особа (безпосередній заподіювач шкоди) та його страхова компанія - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТРАХОВИЙ КАПІТАЛ». При цьому, вказав, що Страхова компанія змінила найменування та перебуває у процесі банкрутства. Враховуючи викладене, на думку МТСБУ, провадження в частині стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії необхідно закрити у зв`язку з розглядом справи про банкрутство.

У встановленому законом порядку учасники справи були сповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копія ухвали суду про відкриття провадження надсилалась сторонам та іншим учасникам справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, суд, відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17 листопада 2019 року о 22 год. 55 хв. на 89 км+57 м автошляху Київ-Харків ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz Atego», державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , та автомобілем марки «Sckoda Rapid», державний номер НОМЕР_3 , який від удару зіткнувся із автомобілем марки «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_4 . Своїм діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1 та 12.3 ПДР України. Транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Вказані обставини встановлені постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.04.2021 по справа №373/2089/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили є обов`язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Згідно виписки з централізованої бази даних МТСБУ по полісу ОСЦПВ №АМ5497488 станом на дату ДТП 17.11.2019 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 по транспортному засобу «Mercedes Benz Atego», державний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «Страховий капітал». В розділі 4 полісу ОСЦПВ № АМ/5497488 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, склала 100 000 грн, розмір франшизи 1000 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Департаменту патрульної поліції як власнику «Sckoda Rapid», державний номер НОМЕР_3 , завданий матеріальний збиток (вартість відновлювального ремонту), який згідно висновку № 19/13/1-115/ЕД/19 від 10.01.2020 складає 164 848,07 грн.

11.05.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (бульвар Тараса Шевченка, 33 б, офіс 306, Київ, 02000) разом з рішенням суду було направлено заяву про виплату страхового відшкодування.

Однак страхове відшкодування виплачено не було.

Позивач вважає, що страхове відшкодування в розмірі завданих позивачу збитків в сумі 99000 гривень, що становить ліміт відповідальності страховика, має бути сплачено ПрАТ СК «Страховий капітал». Натомість решту суми завданої шкоди у розмірі 64 848, 07 грн. та 1000,00 грн. франшизи необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України та ч. 1, п.п. 1, 3, 4, 7, ч. 2 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Згідно з ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно із ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого2020 року у справі № 755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 9 ЗУ «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. (ст. 12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів, оформленого за №АМ5497488 розмір франшизи становить 1000,00 грн.

Згідно п. 36.6, ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Враховуючи вказані обставини справи, оскільки сума завданих збитків позивача становить - 164 848,07 грн, ліміт відповідальності відповідача, за полісом становить - 99 000 грн, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, як винуватця ДТП, різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (164848,07 грн - 99 000 грн = 64848,07 грн та 1000,00 грн франшизи) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4398/19 від 02.10.2019 прийняти заяву Приватного акціонерного товариства "КАПІТАЛ-СК" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "КАПІТАЛ-СК" (код ЄДРПОУ 32206908).

Суд звертає увагу, що з моменту оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному вебпорталі судової влади України цей факт є загальновідомим, який відповідно ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягає доказуванню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4398/19 від 17.10.2019 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4398/19 від 06.03.2024 продовжити строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 28.03.2024.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду, з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з питань банкрутства, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, провадження № 12-160гс19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, провадження № 14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, провадження № 14-171 цс19, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18, провадження № 14-126цс19, та № 289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Таким чином, з огляду на положення законодавства України законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19, постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17, провадження № 61-18187св20, від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16, провадження № 61-10737св21, постанова від 07 вересня 2022 року у справі № 727/3568/20, провадження № 61-5156св20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 26 квітня 2023 року у cправі № 914/2441/15 (914/841/22).

Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

На даний час, розгляд справи № 904/4398/19 про банкрутство ПрАТ "КАПІТАЛ-СК" (код ЄДРПОУ 32206908), не завершений.

Предметом позову в справі, що розглядається є стягнення майнової шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» (код ЄДРПОУ 32206908), що безумовно впливає на права та інтереси інших кредиторів даного товариства, оскільки наслідком задоволення вимог, заявлених у цій справі, стороною якої є відповідач 1, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, а кількість кредиторів і розмір заборгованості значно впливає на саму можливість погашення такої заборгованості.

З урахуванням зазначених позицій Верховного Суду та спрямованості КзПБ, яким передбачено концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, суд дійшов висновку, що розгляд позовних вимог Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», про стягнення страхового відшкодування має здійснюватися Господарським судом Дніпропетровської області у межах справи № 904/4398/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "КАПІТАЛ-СК".

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження по справі № 761/17416/22 в частині позовних вимог Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування необхідно закрити.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 6 ч. 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат у виді судового збору.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.

За умовами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача 2, ОСОБА_1 , підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. за подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )на користь Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3)матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 65 848 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень) 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )на користь Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3)судові витрати у вигляді судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 коп.

Провадження по справі № 761/17416/22 за позовом Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування в частині позовних вимог Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд позовних вимог Департаменту патрульної поліції до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування має здійснюватися Господарським судом Дніпропетровської області у межах справи № 904/4398/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "КАПІТАЛ-СК".

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко