Рішення

від 29.03.2024 по справі 120/17075/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 березня 2024 р. Справа № 120/17075/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аналітично-консультативна компанія "Ардента" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" (далі ТОВ "Літинський молочний завод", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки, складення акту №12133/02-32-23-00-09/00424444 від 17.07.2023 року та прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №01117432300, зазначає, що не погоджується з розрахунком штрафних санкцій, який застосував податковий орган.

Також, позивач вказує, на незаконність та безпідставність вимог про подання додаткової інформації до документації з трансферного ціноутворення за 2019 рік та накладення штрафу за цей період, оскільки вважає, що документація з трансфертного ціноутворення за 2019 рік, подана у відповідь на Запит №1 включає всю інформацію, передбачену пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, та зокрема інформацію про яку запитував контролюючий орган у Запиті №2.

Додатково, позивач звертає увагу щодо неможливості застосування штрафних санкцій за порушення строків подання додаткової інформації до документації з трансферного ціноутворення за 2015-2019 роки, оскільки у період на який припадали дати подання додаткової інформації до документації з трансферного ціноутворення за 2015-2019 роки (дата відповіді на Запит №2 - 09.02.2023) діяли норми, які встановлювали заборону застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно - 30.06.2023), в якому завершується дія карантину.

Наведені обставини спонукали позивача звернутися до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення. А також, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аналітично-консультативна компанія "Ардента" та встановлено строк для подання письмових пояснень.

27.01.2023, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник ГУ ДПС у Вінницькій області зіслався, зокрема на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 39.4.9 п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасного подання ТОВ "Літинський молочний завод" до ГУ ДПС у Вінницькій області додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за 2015-2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 120.6 ст. 120 Податкового Кодексу України, а саме накладення штрафу, що складається з двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зазначає, що ТОВ "Літинський молочний завод" заяву та документи щодо неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, визначених наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, для звільнення від передбаченої підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням обов`язків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтею 39 Кодексу протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні - не подавав.

Щодо твердження позивача про неправильне визначення суми штрафних санкцій, то представник відповідача вважає, що запропонований ним розрахунок штрафних санкцій зроблено без належного дослідження положень діючого податкового законодавства, має характер припущень, відображає виключно особисте бажання останнього та є неправомірним.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову позивача.

Крім того, 18.12.2023 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

26.12.2023 від позивача до суду надійшло заперечення проти клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Інших заяв до суду по суті справи не надходило.

Ухвалою від 28.03.2024 в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що на підставі направлень від 05.07.2023 року №3130 та №3131, виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, заступником начальника відділу трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Вінницькій області Левчук Т.І. та головним державним інспектором відділу трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Вінницькій області Кошовою О.В., на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.07.2023 року №1119к, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛІТИНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" з питань несвоєчасного подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення за 2015 - 2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт №12133/02-32-23-00-09/00424444 від 17.07.2023 року, яким встановлено порушення ТОВ "ЛІТИНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в частині несвоєчасного подання до ГУ ДПС у Вінницькій області додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за 2015-2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік.

На підставі висновків Акту ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.08.2023 року №0117432300, відповідно до якого зафіксовано порушення пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, а саме - несвоєчасне подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.6 ст. 120 ПКУ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 456982 грн. (чотириста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні).

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням від 03.08.2023 року №0117432300, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.

19.10.2023 року Державною податковою службою України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги №31390/6/99-00-06-03-01-06, яким було повідомлено позивача про залишення без змін податкового повідомлення - рішення від 03.08.2023 року №0117432300, а скарги - без задоволення.

Отже, незгода позивача із податковим повідомленням - рішенням контролюючого органу від 03.08.2023 року №0117432300 спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до п.п.39.4.9 п.34.4 ст.39 Податкового Кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у разі встановлення однієї з таких обставин:

подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті.

Зазначена додаткова інформація є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файла).

Відповідно до приписів п.120.6 ст.120 Податкового кодексу України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ТОВ "Літинський молочний завод" за період з 01.01.2015 по 31.12.2019 здійснювало контрольовані операції з продажу молочної продукції на адресу контрагента-нерезидента ООО "АЖКЕСКІ" 8КЬ (Республіка Молдова) про що подано звіт до ДПС України про контрольовані операції за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік та додатки №1 "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях".

Листом від 23.10.2021 року №23986/6/99-00-07-06-02-06 ДПС України направлено на адресу ТОВ "Літинський молочний завод" запит про надання документації трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік.

На виконання вказаного запиту, ТОВ "Літинський молочний завод" листом від 29.11.2021 року вих. №525 надано до ГУ ДПС у Вінницькій області документацію з трансферного ціноутворення.

Як зазначає відповідач, контролюючим органом було встановлено, що подана ТОВ "Літинський молочний завод" документація з трансферного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік не містить інформацію в обсязі, визначеному п.п.39 4.6, п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України та не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" ДПС України, відповідно до п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 та аб3.8 п.п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України листом від 08.12.2022 року №16294/6/99-00-23-02-01-06 надіслано ТОВ "Літинський молочний завод" запит про надання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за звітні періоди (2015-2019 роки).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідь на запит №2 позивачем направлено до ГУ ДПС у Вінницькій області лише 09.02.2023 року, тобто поза встановленими строками для подання додаткової інформації до документації трансфертного ціноутворення, у зв`язку із чим до позивача контролюючим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 456 982 грн.

В той же час, за твердженням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" не підлягало притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.

За твердженням ж відповідача до спірних правовідносин слід застосовувати п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак даними приписами Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення строків, зокрема, подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 був встановлений карантин.

Як зазначено у ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020, котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022, чинної з 27.05.2022 по 01.08.2023) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022, чинної з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

При цьому нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й "виправданих очікувань" від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства" від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, "законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право".

Також при оцінці оскаржуваного рішення суд звертає увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 05.10.2023 року по справі №300/2906/22.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії податкового управління в частині прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняті рішення є протиправними і належить скасуванню.

Суд також враховує встановлений ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.

Однак відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.

Таким чином, на думку суду, застосування штрафних санкцій до позивача порушуватиме зокрема принцип правової визначеності та верховенства права.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №0117432300.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 6854,73 грн, що підтверджується наданим до суду платіжним документом.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 6854,73 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.08.2023 №0117432300.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 6854,73 грн (шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні сімдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" (22300, Вінницька область, Вінницький район, смт. Літин, вул. Ринкова, буд. 33, код ЄДРПОУ 00424444)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аналітично-консультативна компанія "Ардента" (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Барвінкова, 15, код ЄДРПОУ 42810995)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович