П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/17075/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
06 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аналітично-консультативна компанія "Ардента" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №0117432300.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.08.2023 №0117432300.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі направлень від 05.07.2023 року №3130 та №3131, виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, заступником начальника відділу трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Вінницькій області Левчук Т.І. та головним державним інспектором відділу трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Вінницькій області Кошовою О.В., на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.07.2023 року №1119к, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛІТИНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" з питань несвоєчасного подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення за 2015 - 2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт №12133/02-32-23-00-09/00424444 від 17.07.2023 року, яким встановлено порушення ТОВ "ЛІТИНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в частині несвоєчасного подання до ГУ ДПС у Вінницькій області додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за 2015-2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік.
На підставі висновків Акту ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.08.2023 року №0117432300, відповідно до якого зафіксовано порушення пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, а саме - несвоєчасне подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2019 роки, яка є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.6 ст. 120 ПКУ застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 456982 грн. (чотириста п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні).
Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням від 03.08.2023 року №0117432300, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.
19.10.2023 року Державною податковою службою України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги №31390/6/99-00-06-03-01-06, яким було повідомлено позивача про залишення без змін податкового повідомлення - рішення від 03.08.2023 року №0117432300, а скарги - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 03.08.2023 року №0117432300 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, положеннями п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 62 ПК України визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;
- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Приписами п.п.39.4.9 п.34.4 ст.39 Податкового Кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у разі встановлення однієї з таких обставин:
подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";
подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті.
Зазначена додаткова інформація є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файла).
За змістом п.120.6 ст.120 Податкового кодексу України встановлено, що несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Літинський молочний завод" за період з 01.01.2015 по 31.12.2019 здійснювало контрольовані операції з продажу молочної продукції на адресу контрагента-нерезидента ООО "АЖКЕСКІ" 8КЬ (Республіка Молдова) про що подано звіт до ДПС України про контрольовані операції за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік та додатки №1 "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях".
Листом від 23.10.2021 року №23986/6/99-00-07-06-02-06 ДПС України направлено на адресу ТОВ "Літинський молочний завод" запит про надання документації трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік.
На виконання вказаного запиту, ТОВ "Літинський молочний завод" листом від 29.11.2021 року вих. №525 надано до ГУ ДПС у Вінницькій області документацію з трансферного ціноутворення.
Контролюючим органом було встановлено, що подана ТОВ "Літинський молочний завод" документація з трансферного ціноутворення за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік не містить інформацію в обсязі, визначеному п.п.39 4.6, п.39.4 ст.39 Податкового Кодексу України та не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" ДПС України, відповідно до п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 та аб3.8 п.п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України листом від 08.12.2022 року №16294/6/99-00-23-02-01-06 надіслано ТОВ "Літинський молочний завод" запит про надання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо здійснених контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом ООО "ANDRECRIS" SRL (Республіка Молдова) за звітні періоди (2015-2019 роки).
Відповідь на запит №2 позивачем направлено до ГУ ДПС у Вінницькій області лише 09.02.2023 року, тобто поза встановленими строками для подання додаткової інформації до документації трансфертного ціноутворення, у зв`язку із чим до позивача контролюючим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 456 982 грн.
За твердженням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" не підлягало притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.
Відповідач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
За змістом пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Відтак, даними приписами Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення строків, зокрема, подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 був встановлений карантин.
У ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зазначено, що відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020, котрий тривав протягом спірних правовідносин.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Згідно з абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022, чинної з 27.05.2022 по 01.08.2023) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
За змістом абз. 1, 3 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022, чинної з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;
подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;
строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);
строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.
При цьому нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
Норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.
При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу.
Також при оцінці оскаржуваного рішення суд звертає увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.
Отже, застосування штрафних санкцій до позивача порушуватиме зокрема принцип правової визначеності та верховенства права.
Відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №0117432300.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.01.2025 |
Оприлюднено | 08.01.2025 |
Номер документу | 124240879 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Сушко О.О.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні