Рішення

від 29.03.2024 по справі 200/413/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року Справа№200/413/24

Донецький окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Загацької Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №045650017664 від 26.12.2023 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, не зарахування до загального страхового стажу періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області включити до загального страхового стажу період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2023 про призначення пенсії за інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення №045650017664 від 26.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови про призначення пенсії по інвалідності згідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного стажу - 10 років і не зарахування до страхового стажу періоду служби в органах державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 року по 18.05.2012 року протиправним.

Записами трудової книжки НОМЕР_2 повністю підтверджено стаж служби в органах державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012.

Крім того, вказує, що позивач проходив службу у слідчому ізоляторі №5 Донецької області і Донецькій виправній колонії №124 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, тому згідно з зазначеними законами вислуга років для призначення пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів.

Ухвалою суду від 30.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №200/413/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 25.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності заява від 25.12.2023 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви прийнято рішення №045650017664 від 26 грудня 2023 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 10 років. Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії (серія 12 ААГ №169410) ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, загальне захворювання з 2 листопада 2023 року по 30 листопада 2025 року.

На дату встановлення ІІ групи інвалідності позивачу виповнилось 45 років.

За результатом розгляду документів доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.1996 період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012, оскільки в графі 3 розділу "Відомості про роботу" відсутній запис про перейменування підприємства (вищезазначений запис завірено печаткою, назва якої не відповідає назві підприємства куди приймається заявник), відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та ненадана довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, передбаченого підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 (вищезазначений період зараховано до стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику Донецька Виправна Колонія №124 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області , код ЄДРПОУ 08563257 з 01.01.2007 по 31.12.2007).

Для підтвердження періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012, позивачу необхідно було надати довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески.

Щодо вимоги позивача включити до загального страхового стажу період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, вказує, що у Головного управління відсутні підстави для обчислення Позивачу періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, оскільки Позивач претендує на призначення пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону №1058, а не відповідно до положень Закону № №2262-ХІІ.

Також 29.02.2024 було надано пояснення третьої особи щодо позову, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області вказує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано відповідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.1996 записом №№ 3-4 період роботи в органах державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012, оскільки в графі 3 розділу "Відомості про роботу" відсутній запис перейменування підприємства (вищезазначений запис завірено печаткою, назва якої не відповідає назві підприємства куди приймається заявник), відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та не надана довідка про нарахування суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, передбаченого підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1.

Період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2007 зараховано до стажу позивача за даними застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику - Донецька виправна колонія № 124 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, код ЄДРПОУ 08563257.

Відповідно до п. 2.15. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Проте, трудова книжка позивача відповідного запису не містить. Довідку про перейменування підприємства до заяви на призначення пенсії не надано.

З огляду на викладене вище, загальний страховий стаж позивача, за наслідками розгляду поданих документів, склав 2 роки 11 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

Просив суду відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , 02.11.2023 позивачу надано статус особи з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААГ № 169410, виданої 02 листопада 2023 року.

25.12.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності заява від 25.12.2023 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви прийнято рішення №045650017664 від 26 грудня 2023 року про відмову в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 10 років.

На дату встановлення ІІ групи інвалідності позивачу виповнилось 45 років.

У рішенні №045650017664 від 26 грудня 2023 року вказано, що за наданими документами та даними індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 2 роки 11 місяців 25 днів.

За результатом розгляду документів доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.06.1996 період служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012, оскільки в графі 3 розділу "Відомості про роботу" відсутній запис про перейменування підприємства (вищезазначений запис завірено печаткою, назва якої не відповідає назві підприємства куди приймається заявник), відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та ненадана довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, передбаченого підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 (вищезазначений період зараховано до стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику Донецька Виправна Колонія №124 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області , код ЄДРПОУ 08563257 з 01.01.2007 по 31.12.2007).

Також до матеріалів справи було додано:

Трудову книжку НОМЕР_2 з якої вбачається, що позивач служив з 02.03.1999 по 18.05.2012 в органах державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, що свідчать записи трудової книжки №3-4.

Лист Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції від 22.12.2023 про те, що відповідно до інформації, наданої відділом організаційно-аналітичного та документального забезпечення Міжрегіонального управління, документи з Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Донецькій області, у тому числі особова справа ОСОБА_1 , на зберігання комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та Міжрегіональному управлінню не передавались. В зв`язку з вищезазначеним в Міжрегіональному управлінні немає можливості надати інформацію щодо заробітної плати та страхових внесків ОСОБА_1 .

З наданого витягу ППВП ПФУ вбачається, що період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2007 зараховано до стажу позивача за даними застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику - Донецька виправна колонія № 124 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, код ЄДРПОУ 08563257.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно статті 32 Закону особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Право на призначення пенсії по інвалідності мають, зокрема, особи з інвалідністю II групи віком від 43 років до досягнення особою 45 років включно при наявності страхового стажу 10 років.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З трудової книжки НОМЕР_2 вбачається, що позивач служив з 02.03.1999 по 18.05.2012 в органах державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, що свідчать записи трудової книжки №3-4.

З наданого витягу ППВП ПФУ вбачається, що період роботи з 01.01.2007 по 31.12.2007 зараховано до стажу позивача за даними застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по страхувальнику - Донецька виправна колонія № 124 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, код ЄДРПОУ 08563257.

Оскільки періоди служби позивача з 01.01.2007 по 31.12.2007 враховано відповідачем, відсутні підстави повторно зараховувати вказані періоди до стажу позивача.

При цьому, період роботи з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012 безпідставно не враховано відповідачами до стажу позивача.

За приписами частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, зокрема, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган Пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин, запропонувати позивачу надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення про необхідність подання інших документів, ніж ті, які він подав, зокрема, для підтвердження іншими документами періоду служби.

Тому не зарахування позивачеві до стажу періоду роботи з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012, про який є належні відомості у трудовій книжці, не може визнаватися правомірним.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Відтак, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (постанови від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 30 березня 2019 у справі №414/736/17 та від 30 липня 2019 року у справі №373/2265/16-а) на підставі аналізу статей 15, 20 Закону №1058-IV найманий працівник не є самостійним платником страхових внесків. Обов`язок зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та обов`язок своєчасної реєстрації роботодавців у пенсійних органах як платників страхових внесків, покладений виключно на роботодавців, які є страхувальниками осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, та платниками таких внесків, а контроль за повнотою та своєчасністю страхових внесків покладений на уповноважені контролюючі органи відповідно до вимог чинного законодавства. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Враховуючи вищезазначене рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів.

Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Постанови №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

За приписами пп. «г» п. 3 Постанови №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Разом з тим, позивач претендує на призначення пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону №1058, а не відповідно до положень Закону № №2262-ХІІ, а тому відсутні підстави для обчислення позивачу періоду служби в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 18.05.2012 на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд, з урахуванням встановлених обставин у справі, робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов частково задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - частково задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.12.2023 № 045650017664.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2023 про призначення пенсії за інвалідністю із зарахуванням до загального страхового стажу періоду служби ОСОБА_1 в органах Державної пенітенціарної служби України з 02.03.1999 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 18.05.2012.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 29.03.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька