Рішення

від 29.03.2024 по справі 320/11767/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року № 320/11767/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будметалінжиніринг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будметалінжиніринг» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Будметалінжиніринг») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №0000026-1303-2615;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №00000-26-1303-2615 про опис майна у податкову заставу;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві внести зміни до інтегрованих карток шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) із земельного податку в сумі 3492311,64 грн та з податку на нерухоме майно у розмірі 496973,75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірні вимога та рішення є передчасними, оскільки у позивача у лютому 2022 року виник обов`язок подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, в якій самостійно визначено щомісячну суму плати за землю на суму 4441234,78 грн (370102,90 грн щомісячно). Додатково позивачем було подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік від 02.02.2022, в якій самостійно визначено до сплати суму податку 596368,50 грн (149092,11 грн за кожний квартал).

У зв`язку із внесенням змін у податкове законодавство щодо ненарахування та несплати у період з 01.03.2022 по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку, якщо таке майно та земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, позивачем подано уточнюючу декларацію від 05.04.2023 та 06.04.2023 з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Означеними уточнюючими розрахунками позивачем самостійно зменшено розмір відповідних податкових зобов`язань за поданими деклараціями за період з березня по грудень 2022 року.

При цьому, позивачем сплачено земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 740205,80 грн.

У зв`язку з викладеним позивач стверджує про відсутність у відповідача підстав для винесення спірних вимоги та рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 позивачу відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що недоїмка з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичним особами, які є власниками нежитлової нерухомості, та недоїмка із земельного податку виникли на основі самостійно поданих позивачем податкових декларацій. Формування спірної податкової вимоги відбулося автоматично на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ГУ ДПС у м. Києві.

Водночас відповідач стверджує, що спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними з 10.04.2023 у зв`язку з поданням позивачем уточнюючих податкових декларацій відповідно до підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, що підтверджується відомостями ІКС «Податковий блок» ГУ ДПС у м. Києві.

У зв`язку з викладеним відповідач вважає, що позивачем подано безпідставний позов, оскільки спірну податкову вимогу відкликано, а станом на 10.04.2023 за позивачем не обліковується податковий борг з означених вище податків.

У додаткових поясненнях до позовної заяви позивачем зазначено, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та внесення у зв`язку з цим змін до Податкового кодексу України у позивача виникло право протягом 6 календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, подати уточнюючі декларації.

Позивач вказує на те, що право на пільгу надано законом і не може бути обмежено прийняттям (неприйняттям) нормативно-правового акта. Податковим кодексом України чітко встановлено не лише саме право, але й строк, протягом якого ним можна користуватися.

У відповіді на відзив, поданій позивачем до суду, зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів відкликання спірних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зокрема, матеріали справи не містять відповідних рішень про відкликання таких податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу та доказів внесення таких рішень до реєстру податкових вимог.

Позивач вважає неналежними доказами знімки з екрану ІКС «Податковий блок».

Усною ухвалою суду від 08.08.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що в рамках камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві здійснено перевірку уточнюючих декларацій та встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік. За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 11.05.2023 №328530410, яким збільшено податкове зобов`язання позивачу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 496973,75 грн та застосовано штрафні санкції.

Відповідач стверджує, що на підставі уточнюючих декларацій спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними з 10.04.2023.

Присутні у судовому засіданні 15.08.2023 представники позивача та відповідача заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Будметалінжиніринг» зареєстровано як юридична особа 13.09.2012, номер запису 107410200000043189. Види економічної діяльності: 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім товарів, захищених авторськими правами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

16 лютого 2022 року позивачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання за 2022 рік на загальну суму 4441234,78 грн (по 370102,90 грн щомісячно з січня по листопад та 370102,88 грн за грудень 2022 року).

02 лютого 2022 року позивачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період у сумі 596368,50 грн (по 149092,13 за 1-3 квартали та 149092,11 за 4 квартал 2022 року).

24 березня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу №0000026-1303-2615, якою позивача повідомлено, що станом на 23.03.2023 сума його боргу становить 48288855,94 грн.

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги податковий борг позивача складається з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на суму 596368,50 грн, та з земельного податку з юридичних осіб на суму 4828885,94 грн.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №0000026-1303-2615 вирішено здійснити опис майна позивача, що перебуває у власності платника податків, у податкову заставу.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу положень пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.6.1 пункту 266.6, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пункт 270.1 статті 270 ПК України).

В силу положень пунктів 285.1, 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктами 286.2, 286.3 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункту 287.3 статті 287 ПК України).

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 ПК України).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про обов`язок платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку своєчасної подачі відповідних податкових декларацій та сплати означених податків у законодавчо встановлені строки.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Підпунктами 59.3, 59.4 статті 59 ПК України, встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків.

Водночас, до забезпечувальних заходів виконання податкового обов`язку належить податкова застава, право якої виникає згідно із ПК України і не потребує письмового оформлення (пункти 88.1, 88.2 статті 88 ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Абзац третій пункту 89.3 статті 83 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №586 (далі по тексту - Порядок №586), день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (пункт 11 розділу І Порядку №586).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу (пункт 12 розділу І Порядку №586).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №586, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

За усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 21.06.2022 у справі №240/6321/20, від 19.04.2023 у справі №240/18522/21) передумовою прийняття як податкової вимоги, так і рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у поданих ним податкових деклараціях з плати за землю за 2022 рік та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно визначено податкові зобов`язання за 2022 рік на загальну суму 4441234,78 грн (по 370102,90 грн щомісячно з січня по листопад та 370102,88 грн за грудень 2022 року) та 596368,50 грн (по 149092,13 за 1-3 квартали та 149092,11 за 4 квартал 2022 року) відповідно.

Оскільки станом на 23.03.2023 самостійно визначені позивачем суми податкового зобов`язання не були ним погашені, вони набули статусу податкового боргу, наслідком чого є формування відповідачем спірної податкової вимоги від 24.03.2023 №0000026-1303-2615, на суму боргу 48288855,94 грн, який складається з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на суму 596368,50 грн, та з земельного податку з юридичних осіб на суму 4828885,94 грн.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №0000026-1303-2615 вирішено здійснити опис майна позивача, що перебуває у власності платника податків, у податкову заставу.

Таким чином, у зв`язку з наявністю у позивача станом на 23.03.2023 податкового боргу, відповідачем правомірно було сформовано спірні податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 24.03.2023 №0000026-1303-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023 №0000026-1303-2615 не підлягають задоволенню.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2023 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій самостійно суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2022 року до 99394,75 грн та нараховано до зменшення 496973,75 грн, з яких 49697,38 грн за 1 квартал, 149092,13 за 2, 3 квартал та 149092,11 грн за 4 квартал 2022 року.

Також 06.04.2023 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, якою зменшено розмір податкового зобов`язання до 740205,80 грн за січень та лютий 2022 року та нараховано до зменшення податкового зобов`язання 3701028,98 грн (по 370102,90 грн за період березень листопад та 370102,88 грн за грудень 2022 року).

Платіжною інструкцією №67 від 06.04.2023 підтверджується сплата позивачем податкового зобов`язання з плати за землю у розмірі 740205,80 грн, що відповідає сумі сплати податкового зобов`язання за 2 місяці.

Платіжною інструкцією №68 від 06.04.2023 підтверджується сплата позивачем податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 99394,75 грн, що відповідає сумі сплати податкового зобов`язання за 2 місяці.

Таким чином, щодо податкового боргу у розмірі 839600,55 грн, який складається із земельного податку на суму 740205,80 грн та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 99394,75 грн, суд зауважує, що оскільки погашення позивачем вказаної суми боргу мало місце лише 06.04.2023, тобто вже після прийняття контролюючим органом спірної податкової вимоги, суд вважає, що визначення відповідачем у спірній податковій вимозі до сплати позивачу відповідної суми боргу є правомірним, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини зазначеного у спірній податкові вимозі податкового боргу, відповідач, посилаючись у відзиві на положення підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України, та виділивши підпункт 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, зазначив, що спірні податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними.

Відповідно до підпунктів 60.1.1, 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

Згідно пунктів 60.2, 60.3 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Тобто, у випадку самостійного погашення платником податків або органом стягнення суми податкового боргу податкова вимога вважається відкликаною у день його погашення, а у випадку скасування контролюючим органом податкової вимоги вона вважається відкликаною у день прийняття контролюючим органом рішення про відкликання податкової вимоги.

Оскільки у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на положення підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України та враховуючи, що позивачем не була погашена зазначена у спірній податковій вимозі сума податкового боргу, у суму є підстави вважати, що спірна податкова вимога вважалась би відкликаною у день прийняття контролюючим органом рішення про її відкликання. Проте, матеріали справи такого рішення не містять.

Відповідно до інтегрованої картки платника за 2023 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 31.12.2022 за позивачем рахувалась недоїмка у розмірі 447276,39 грн. Внаслідок сплати позивачем 06.04.2023 податкового зобов`язання у розмірі 99394,75 грн, а також внаслідок зменшення податкового зобов`язання 06.04.2023 уточнюючими розрахунками, станом на 06.04.2023, на 30.04.2023 та на 09.05.2023 у позивача була відсутня недоїмка з означеного податку.

Відповідно до інтегрованої картки платника за 2023 рік з земельного податку станом на 31.12.2022 за позивачем рахувалась недоїмка у розмірі 3862414,56 грн. Внаслідок зменшення боргу минулих років 05.04.2023, самостійної сплати земельного податку у розмірі 740205,80 грн 06.04.2023 та погашення недоїмки шляхом подання уточнюючого розрахунку 06.04.2023, станом на 06.04.2023, на 30.04.2023 у позивача була відсутня недоїмка з означеного податку.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що станом на 10.04.2023 відповідно до ІКС «Податковий блок» за позивачем не обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та із земельного податку.

Таким чином, з урахуванням підтвердження відповідача щодо відсутності у позивача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та із земельного податку на залишок несплаченої суми, що становить 3 989 285,39 грн у зв`язку з поданням уточнюючих декларацій, коригування відповідачем ІКС «Податковий блок» на означену суму станом на 06.04.2023 та на 30.04.2023, а також враховуючи відсутність рішення відповідача про відкликання податкової вимоги, суд дійшов висновку, що спірна податкова вимога не є відкликаною та підлягає скасуванню в частині повідомлення позивача про наявність у нього податкового боргу на суму 3 989 285,39 грн.

Суд зауважує, що питання взаємозв`язку між чинністю податкової вимоги та чинністю рішення про опис майна у податкову заставу вже вирішувалось Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі №240/6321/20, в якій було сформульовано такий правовий висновок: «Виникнення права податкової застави законодавство не пов`язує із чинністю податкової вимоги, а скасування податкової вимоги, зокрема з підстав порушення контролюючим органом певних процедур, само по собі не є свідченням відсутності в особи узгоджених грошових зобов`язань».

У постанові від 27 жовтня 2022 року (справа №240/9395/20) Верховний Суд дійшов такого висновку: «Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».

Таким чином, у зв`язку з встановленням судом відсутності у позивача податкового боргу станом на 06.04.2023 та станом на 30.04.2023 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та із земельного податку, на підставі яких відповідачем винесено спірне рішення про опис майна у податкову заставу, суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування без прив`язки до формування спірної податкової вимоги.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо відкликання спірного рішення про опис майна у податкову заставу з підстав відсутності у відповідача таких повноважень, оскільки нормами ПК України не передбачено відкликання рішення про опис майна у податкову заставу.

Водночас позовні вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві внести зміни до інтегрованих карток шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з земельного податку 3492311,64 грн та з податку на нерухоме майно у розмірі 496973,75 грн не підлягають задоволенню з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем такого коригування станом на 06.04.2023.

Суд вважає за доцільне зазначити, що в межах цієї справи не досліджувалося питання наявності чи відсутності у позивача права на коригування самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та із земельного податку, як таких, що не входять до предмету доказування, оскільки під час винесення спірних рішення та податкової вимоги позивач таким правом ще не скористався.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 11.04.2023 №70 на суму 8052,00 грн та від 28.04.2023 №90 на суму 21472,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: у розмірі 83% від заявлених майнових вимог, що становить 22277,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №0000026-1303-2615 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будметалінжиніринг» до сплати податкового боргу у розмірі 3989 285,39 грн.

3. Скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.03.2023 №00000-26-1303-2615 про опис майна у податкову заставу.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будметалінжиніринг» (ідентифікаційний код 38322251, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. В. Яна, 3/5) судовий збір у розмірі 22277 грн (двадцять дві тисячі двісті сімдесят сім грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.