Ухвала
від 27.03.2024 по справі 380/18794/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

27 березня 2024 рокусправа №380/18794/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ (далі відповідач, ЛДУВС), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу повного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.01.2008;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу повної суми недоотриманої заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.01.2008 із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків його виплати із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Ухвалою судді від 14.08.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 17.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 30.08.2023 (вх. №66415) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції від 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Вказує, що позивач не вчинив дій, необхідних для відновлення своїх прав з 16.08.2006 протягом надмірно великого проміжку часу, а тому пропустив строк звернення до суду.

Суд, розглянувши заяву, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.

Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Cтаттею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до пункту 1 глави ХІХ Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 згаданого Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених частиною другою статті 233 КЗпП України, скасовано 30.06.2023. Позивач звернувся до суду 10.08.2023, тобто в межах встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини, суд виснує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволені заяви Львівського державного університету внутрішніх справ про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О. П. Хома

Дата ухвалення рішення27.03.2024
Оприлюднено01.04.2024
Номер документу118008235
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —380/18794/23

Рішення від 28.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

Ухвала від 17.08.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Хома Олена Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні