Рішення

від 28.03.2024 по справі 380/18794/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18794/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ (далі відповідач, ЛДУВС), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу повного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.01.2008;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу повної суми недоотриманої заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.01.2008 із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків його виплати із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 16.08.2006 був прийнятий на посаду заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ. Позивачу 09.11.2006 рішенням Президії ВАК України присуджено науковий ступень «кандидат юридичних наук», оформлено диплом кандидата наук та призначено доплату за науковий ступінь у розмірі 15% посадового окладу. У період з 16.08.2006 по 01.01.2008 відповідач виплачував грошове забезпечення позивачу у неповному розмірі, не нараховуючи доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 % посадового окладу. Враховуючи, що позивача прийнято на посаду 16.08.2006, а рішення про присудження наукового звання прийнято до прийняття позивача на роботу, тобто 16.06.2006, то відповідач зобов`язаний нараховувати позивачу доплату за науковий ступінь з 16.08.2006. Окрім того вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків його виплати. Просить задовольнити позов повністю.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Згідно до оложень статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього, а не від дій чи бездіяльності відповідача чи інше. При цьому нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. Таким чином, неотримання доплати за науковий ступінь із 16.08.2006 по 01.01.2008 зумовлена виключно тим, що позивач не вчинив жодних активних дій для отримання такої доплати з 2006 до 2023 року. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 14.08.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 17.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 30.08.2023 (вх. №66415) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду та (вх. №66430) відзив на позовну заяву.

Позивачем 01.09.2023 (вх. №66948) відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України від 16.08.2006 №227 о/с капітана міліції ОСОБА_1 /М-087055/, який прибув з УМВС України у Львівській області, призначено на посаду заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної поліції, встановивши посадовий оклад у розмірі 190 грн з 16 серпня 2006 року.

Протоколом засідання спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у Львівському національному університеті ім. І. Франка від 16.06.2006 №15 присуджено ОСОБА_1 науковий ступінь кандидата юридичних наук та призначено доплату за науковий ступінь у розмірі 15% посадового окладу.

Рішенням спеціалізованої вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка, на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук, що підтверджується копією диплому кандидата наук серії НОМЕР_1 (рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 09 листопада 2006 року).

З довідки від 07.06.2023 №10-123 встановлено, що відповідачем за період з 16.08.2006 по січень 2008 року не нараховувалася та не виплачувалась до суми грошового забезпечення доплата за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу.

Позивач 30.06.2023 звернувся до ЛДУВС із рапортом, в якому просив виплатити йому доплату за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу із компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Відповіді на вказаний рапорт не отримав.

Не погоджуючись з бездіяльністю щодо не перерахунку грошового забезпечення з урахуванням надбавки за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15%, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізацїї особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Водночас основні засади соціального захисту поліцейського, в тому числі і щодо виплати грошового забезпечення, визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закону №580-VIII).

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення позивача як відрядженого поліцейського, визначається відповідно до норм Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 910 «Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій» (далі - Постанова № 910), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі - Порядок № 260).

Пунктом 1 Постанови № 910 (в редакції Постанови КМУ № 278 від 25.03.2016, яка застосовується з 01.04.2016) установлено, що поліцейським, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове забезпечення, виходячи з посадових окладів за посадами, які зазначені особи займають у державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, та інші види грошового забезпечення, визначені законодавством для поліцейських.

Згідно до п. 1.1. Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №62 від 14.02.2008 (далі Положення №62), вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) є державними навчальними закладами, які підпорядковані МВС, засновані і діють згідно із законодавством України, реалізовують відповідно до наданої ліцензії (ліцензій) освітньо-професійні програми підготовки фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечують навчання, виховання та професійну підготовку осіб з урахуванням нормативних вимог у галузі вищої освіти з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави, а також здійснюють наукову і науково-технічну діяльність.

Пунктами 1.2. та 1.5. Положення №62 передбачено, що вищі навчальні заклади МВС у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про міліцію», «Про Національну гвардію України», «Про наукову та науково-технічну діяльність», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, МВС, а також цим Положенням.

Вищі навчальні заклади є юридичними особами, мають власний статут.

Згідно до пункту 3 Статуту Львівського державного університету внутрішніх справ Університет є державним закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління МВС та є бюджетною установою.

Нормативно-правових актів, прийнятих МВС України, як державним органом, до сфери управління якого належить відповідач, погодженим з МОН України, яким би було встановлено особливості реалізації прав наукових і науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів, не прийнято.

Відповідно до положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № №1060-ХІІ) держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені і вчені звання.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону №1060-ХІІ держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту другого наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі Наказ №557) керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ у межах затвердженого фонду заробітної плати з 1 вересня 2005 року встановити працівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до затверджених цим наказом схем тарифних розрядів.

Абзацом «г» підпункту 3 пункту 4 Наказу №557 передбачено встановлення працівникам доплат за науковий ступінь кандидата наук у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Водночас, відповідно до пункту 12 наказу Міністерства освіти України від 02.04.1993 №90 «Про затвердження інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів» підвищення окладів професорсько-викладацького складу за зайнятими посадами проводиться: при присудженні наукового ступеня кандидата наук - з дня рішення спеціалізованої вченої ради після прийняття рішення Вищою атестаційною комісією (далі ВАК) України про видачу диплома кандидата наук; при присудженні наукового ступеня доктора наук - з дня рішення спеціалізованої вченої ради після затвердження ВАКом України;

Як встановлено судом з протоколу засідання спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у Львівському національному університеті ім. І. Франка від 16.06.2006 №15 ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук та призначено доплату за науковий ступінь у розмірі 15% посадового окладу.

ОСОБА_2 16.08.2016 прийнятий на посаду заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції згідно наказу ЛДУВС МВС України від 16.08.2006 №227 о/с.

Рішенням спеціалізованої вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук, що підтверджується копією диплому кандидата наук серії НОМЕР_1 (рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 09 листопада 2006 року).

Таким чином, позивач з моменту прийняття на посаду заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції, а саме з 16.08.2006 мав право на отримання надбавки в розмірі 15% посадового окладу за науковий ступінь, оскільки до прийняття на зазначену посаду 16.06.2006 йому присуджено науковий ступінь «кандидат юридичних наук».

Водночас, як вбачається з довідки від 07.06.2023 №10-123, позивачу вказана доплата була нарахована лише з лютого 2008 року.

Таким чином, відповідач у період з 16.08.2006 по 01.01.2008 виплачував грошове забезпечення позивачу без врахування щомісячної надбавки в розмірі 15% посадового окладу за науковий ступінь «кандидата юридичних наук», чим порушив вимоги пункту 12 розділу ІІІ наказу Міністерства освіти України від 02.04.1993 №90.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з довідкою від 07.06.2023 №10-123 позивачу у лютому 2008 році нарахована та виплачена доплата за науковий ступінь в розмірі 450 грн, як компенсація такої доплат за січень 2008 року, про що зазначає позивач у позовній заяві.

Оскільки за січень 2008 року доплата за науковий ступінь фактично була виплачена, то відповідача необхідно зобов`язати здійснити нарахування та виплату доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007.

Кабінет Міністрів постановою від 15.01.2004 № 44 затвердив Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Позивач має право на передбачену Порядком №44 грошову компенсацію при нарахуванні та виплаті доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44 від 15.01.2004, суд зазначає таке.

Згідно із статтями першою та третьою Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.

В цій справі доплата за науковий ступінь, за невиплату якої позивач просить стягнути компенсацію, йому нарахована ще не була, тому й відсутні підстави для здійснення такої компенсації

Тому вимога позивача в частині стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність таких спростовано наведеним аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що не виплата та не нарахування позивачу повного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому її слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої і підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу повної суми недоотриманої заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007 з одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 260, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, буд. 26, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571995) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, буд. 26, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571995) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) повного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007.

Зобов`язати Львівський державний університет внутрішніх справ (вул. Городоцька, буд. 26, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571995) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої заробітної плати (грошового забезпечення) із урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу за період із 16.08.2006 по 01.12.2007 з одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома