Рішення

від 28.03.2024 по справі 380/30647/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/30647/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: м.Львів, вул.Тершаковців, 4, на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року.

Посилається на те, що обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника об`єкту культурної спадщини, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. Зазначив, що недобросовісна поведінка відповідача щодо не укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення порушує інтереси держави, оскільки таке ухилення від взяття на себе законодавчо визначених обов`язків з метою збереження такого об`єкту нівелює всю суть узятих на себе Україною міжнародних зобов`язань по захисту культурної спадщини та унеможливлює належне здійснення контролю за станом охорони уповноваженим органом. Незважаючи на те, що відповідач не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини по АДРЕСА_1 (квартиру №1), Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради фактично зайняло споглядацьку позицію щодо забезпечення належного захисту інтересів держави за таких обставин. Викладене, за твердженням прокурора, свідчить про нездійснення уповноваженим органом покладених на нього законодавством повноважень щодо захисту та поновлення інтересів держави у цій сфері. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 15.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

04.10.2023 року Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулася до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради із запитом №14.50/99-10745 вих.-23, в якому, серед іншого, просила надати інформацію чи укладались попередні та охоронні договори з власниками нежитлових приміщень площею 48.9 кв.м., 46.6 кв.м., 56.7 кв.м. у будинку по АДРЕСА_1 , а також чи укладено охоронні договори з власниками квартир, із долученням копій таких договорів.

Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 20.10.2023 року №0004-вих.-129838 повідомлено прокуратуру, що до Управління не надходила проектно-кошторисна документація на проведення реставраційних робіт у будівлі-пам`ятці за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, повідомлено, що Управлінням надіслано власникам квартир за вказаною адресою листи щодо необхідності укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини.

Окрім того, 23.10.2023 року Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулася до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради із запитом №14.50/99-11596 вих.-23, в якому, серед іншого, просила надати інформацію чи укладались попередні та охоронні договори з власниками квартир за адресою: АДРЕСА_1 або з ОСББ «Тершаковців 4».

Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 23.11.2023 року №0004-вих.-144948 повідомлено прокуратуру, що звернення від власників житлових приміщень квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_8 , а також нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв. м., 46,6 кв. м., 56,7 кв.м. будівлі-пам`ятки культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 щодо укладення попередніх чи охоронних договорів не надходили.

Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 22.11.2023 року №0004-вих.-144235 повідомлено ОСОБА_1 , що оскільки у її власності є частина житлових приміщень в будівлі-пам`ятці за адресою: АДРЕСА_9 , їй необхідно укласти охоронний договір на зазначену пам`ятку культурної спадщини.

24.11.2023 року Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулася до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації із запитом №14.50/99-12986 вих.-23, в якому просила надати інформацію чи укладались попередні та охоронні договори з власниками квартир за адресою: АДРЕСА_1 або з ОСББ «Тершаковців 4».

Листом Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №10279-23 від 19.12.2023 року повідомлено прокуратуру, що об`єкт культурної спадщини на АДРЕСА_1 внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури місцевого значення ХІХ ст. «Житловий будинок», охоронний №5461-Лв згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 року №14. Власники квартир у вказаному житловому будинку, серед яких квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , до департаменту не звертались.

15.12.2023 року Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулася до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради із запитом №14.50/99-13697 вих.-23, в якому просила надати інформацію чи укладались попередні та охоронні договори, серед інших, з власником квартири АДРЕСА_2 , а також нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м., 46,6 кв.м., 56,7 кв.м. будівлі-пам`ятки культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ; про вжиті дії щодо укладення охоронних договорів, будь-які інші заходи реагування щодо такої пасивної поведінки власників квартир та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх спонукання до укладення охоронних договорів у судовому порядку.

Листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 22.12.2023 року №0004-вих.-156926 повідомлено прокуратуру, що звернення від власників вказаних житлових та нежитлових приміщень щодо укладення попередніх чи охоронних договорів станом на 20.12.2023 року не надходили.

Листом від 21.12.2023 року №14.50/99-13945 вих.-23 Галицька окружна прокуратура міста Львова повідомила Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, що звертається до Львівського окружного адміністративного суду в його інтересах із позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти охоронний договір на квартиру АДРЕСА_10 .

Зміст спірних правовідносин полягає у не укладенні відповідачем охоронного договору на частину об`єкта культурної спадщини, пам`ятки архітектури місцевого значення (квартиру АДРЕСА_10 .

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст.ст.2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному ж випадку, ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради дій щодо захисту інтересів держави.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №1805-III), у преамбулі якого передбачено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з абз.2 ст.1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини.

Абзацом 3 цієї ж норми передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абз.4 ст.1 Закону №1805-III).

Відповідно до абз.6 ст.1 Закону №1805-III, пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з абз.7 ст.1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки (п.17 ч.1 ст.6 Закону №1805-III).

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №1805-III, об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір (ч.1 ст.23 Закону №1805-III).

Частиною 4 ст.23 Закону №1805-III передбачено, що відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 року №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок №1768).

Згідно із п.1 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Відповідно до п.2 Порядку №1768, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п.6 Порядку №1768, до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, об`єкта культурної спадщини чи її частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, що укладений на підставі ст.23 Закону №1805-III, є адміністративним договором (постанова Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №806/1536/1).

Як видно з матеріалів справи, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини, будівля за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом культурної спадщини; пам`ятка входить в межі історичного ареалу Львова.

При цьому, вказаний об`єкт культурної спадщини внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури місцевого значення ХІХ ст., «Житловий будинок», охоронний номер 5461-Лв.

Суд враховує, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок був зроблений Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 року у справі №826/25854/15.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2022 року, власником квартири АДРЕСА_10 є ОСОБА_1 .

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що саме ОСОБА_1 зобов`язана була укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого повинні були бути додані додаткові документи.

Втім, як підтверджено матеріалами справи, зокрема: листами Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_10 не зверталася до них щодо укладення охоронного договору, а також не інформувала про причини не укладення такого договору.

Станом на момент розгляду даної справи відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого ст.23 Закону №1805-III, не виконала. Вказане свідчить про відсутність у неї наміру добровільно виконати вимоги Закону №1805-III.

Крім того, суд враховує, що державний інтерес у цій справі полягає у попередженні порушень пам`яткоохоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення нею охоронних договорів на пам`ятку архітектури місцевого значення за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення режиму використання цієї пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.

Поряд з державним інтересом у даному випадку наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що така бездіяльність відповідача з приводу не укладення охоронного договору на частину об`єкта культурної спадщини, пам`ятки архітектури місцевого значення (квартиру АДРЕСА_10 не може вважатись правомірною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_11 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), як власника квартири АДРЕСА_2 , протягом одного місяця з дати набрання даним рішенням суду законної сили укласти охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини, пам`ятки архітектури місцевого значення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах та в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.