Ухвала

від 29.03.2024 по справі 460/3278/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2024 року м. Рівне№460/3278/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області, №0782673-2410-1709 від 19.08.2022 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік на суму 45273,00 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області, №0083861-2410-1709 від 28.04.2023 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік на суму 49045,75 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкову вимогу, прийняту Головним управлінням ДПС у Рівненській області, №0001742-1303-1700 від 05.04.2023 в частині нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 45239,78 грн.

Згідно з п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення №0782673-2410-1709 від 19.08.2022, №0083861-2410-1709 від 28.04.2023, а також податкову вимогу в частині №0001742-1303-1700 від 05.04.2023.

З даним адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся 25.03.2024, що підтверджено поштовим штемпелем на конверті, в якому позов надіслано до суду, а отже з пропуском шестимісячного строку звернення, без зазначення підстав такого пропуску.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3028,00 грн.

За змістом приписів ч.2 ст.4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, позивачем оскаржуються рішення суб`єкта владних повноважень, якими позивачу визначено суму податкових зобов`язань в загальному розмірі 139558,53 грн., що становить ціну даного позову.

Отже, за звернення до суду позивачу належало сплатити 1395,58 грн. судового збору (з розрахунку: 139558,53*1%).

Проте, доказів сплати судового збору матеріали справи не містять.

Разом з тим, у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, на підтвердження чого долучено копію посвідчення від 21.11.2023 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 4 цього Закону визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження №14-730цс19).

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, тобто дана справа не пов`язана із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій.

Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску, або ж докази на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено;

-документа про сплату судового збору сумі 1395,58 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя С.А. Борискін