Ухвала

від 29.03.2024 по справі 480/2256/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

29 березня 2024 року Справа № 480/2256/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання незаконними, скасування протоколів та постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

1. Визнати незаконними та скасувати Протоколи № 01 та 02 від 06.02.2024 року, відносно ФОП ОСОБА_1 про порушення ЗУ "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" складені державним інспектором - державним ветеринарним інспектором начальником Охтирського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області.

2. Визнати незаконними та скасувати Постанови № 04 від 20.02.2024 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, та Постанови № 05 від 20.02.2024 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, винесені головним державним ветеринарним інспектором Сумської області Лазоренком Є.А.

3. Визнати незаконним та скасувати Припис № 01 від 26.01.2023 складений інспетром Охтирського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області відносно ФОП ОСОБА_1

29.03.2024 року через систему "Електронний суд" представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення, що здійснюється в межах виконавчих проваджень в Охтирському відділі державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 74554419 та № 74554503 на підставі Постанов № 04 та 05 від 20.02.2024 року про накладення штрафів на ФОП ОСОБА_1 , виданих ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області до набрання судовим рішенням законної сили.

Заява обгрунтовується тим, що оскаржувані позивачем постанови 26.03.2024 року були направлені на примусове виконання до Охтирського відділу державної виконавчої служби у Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі яких відкрито виконавчі провадження N 74554419 та N 74554503. 26.03.2024 року на підставі постанови державного виконавця було накладено арешт на всі рахунки ОСОБА_1 . На думку позивача/представника позивача при примусовому виконанні постанов про накладення штрафу буде втрачено сенс оскарження постанов та це значно ускладнить виконання рішення суду, оскільки позивач не може розпоряджатися коштами вже на даний момент, а у в подальшому виконавець зобов`язаний буде звернути стягнення на грошові кошти, розшукати майно та арештувати його. Таким чином позивач, що працює фізичною особою підприємцем вже позбавлена можливості нормальної роботи свого кіоску, оскільки заблоковані рахунки з грошовими коштами для сплати податків та заробітних плат. В подальшому, на думку позивача/представника позивача, виконавець може накласти арешт на все нерухоме майно та транспортні засоби боржника, а зокрема постанову про звернення стягнення на грошові кошти.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 150 КАС Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина другастатті 150 КАС України).

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що оскаржувані постанови 26.03.2024 року були направлені на примусове виконання до Охтирського відділу державної виконавчої служби у Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі яких відкрито виконавчі провадження N 74554419 та N 74554503. 26.03.2024 року на підставі постанови державного виконавця було накладено арешт на всі рахунки ОСОБА_1 . В подальшому, на думку позивача/представника позивача, виконавець може накласти арешт на все нерухоме майно та транспортні засоби боржника, а зокрема постанову про звернення стягнення на грошові кошти. На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов Держпраці про накладення штрафу суд має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред`явлено постанову Держпраці до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо.

Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

При цьому сама по собі можливість відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом без наведення позивачем обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2022 по справі №380/4273/21, від 29.09.2022 у справі №380/3826/21, від 19.10.2022 в справі №640/31944/21.

Суд зазначає, що до заяви про забезпечення позову не додано документів, які б містили відомості щодо поточних фінансових показників позивача, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках, інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо. Матеріали заяви про забезпечення позову та позовної заяви також не містять доказів неможливості продовжувати нормальне функціонування господарської діяльності позивачем, з урахуванням розміру накладеного штрафу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що вимоги заяви про забезпечення позову не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

А відтак, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя В.О. Павлічек