Рішення

від 28.03.2024 по справі 520/30043/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 березня 2024 р.№ 520/30043/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТ-2019" (просп. Героїв Харкова, 118, Літ. "Ч-2", м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 42937736) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 01.06.23 року № 0145850901, №0145840901, № 01458220901, №0145810901, № 0145800901.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач подав, а відповідач прийняв звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптові мережі за формою 1-ОА за вказані звітні періоди, що підтверджується квитанціями №2. Рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 01.06.23 року № 0145850901, №0145840901, № 0145820901, №0145810901, № 0145800901 є протиправними та підлягають скасуванню. На підставі викладеного просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що позивач отримав ліцензії на право виробництва та оптової торгівлі алкогольними напоями термін дії з 01.11.2019 року та з 15.10.2019 року. Однак відповідачем в порушенні приписів чинного законодавства не був наданий звіт. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача 02.05.2023 року було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТ-2019" (далі за текстом ТОВ "ФАКТ-2019").

За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу було складено акт фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів №13878/20-40-09-01-03 від 12.05.2023 року.

Відповідно до висновків акту №13878/20-40-09-01-03 від 12.05.2023 року встановлено порушення ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР не подання звітів за формою 1-ОА за березень-червень та жовтень 2022 року.

На підставі висновків акту №13878/20-40-09-01-03 від 12.05.2023 року посадовими особами відповідача складено рішення про застосування фінансових санкцій від 01.06.23 року № 0145850901, №0145840901, № 01458220901, №0145810901, № 0145800901.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу та вважаючи їх такими, що порушують права позивача, ТОВ "ФАКТ-2019" звернулося за захистом порушеного права до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п. 56.18 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

24 лютого 2022 року, у зв`язку із повномасштабною військовою агресією росії проти України, змінило життя не тільки суб`єктів господарювання та мешканців м. Харкова, а й всієї України, через що відповідно законодавець прийняв низку законодавчих актів з урахуванням діючих нормативно-правових актів, положеннями яких передбачено про звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо подання звітності.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила (загальний офіційний лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 розміщено на офіційному сайті Торгово-промисловоїпалатиУкраїни https V/ucci .org.ua/uploads/files/621 с b а 5 43 с d а03 82 669631 pdf), щодо засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року та відповідно зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Таким чином Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно п. 112.8.9 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Ст. 69.1 ПК України "Перехідних положень", передбачено: в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для застосування норми пункту 56.21 статті 56 ПК і прийняття рішення на користь платника податків необхідно, аби будь-яка суперечність між нормами податкового законодавства спричиняла неоднозначне тлумачення змісту прав та обов`язків відповідного платника.

Принцип презумпції правомірності рішення платника податків застосовується в усіх випадках, коли будь-яка правова норма з питань оподаткування припускає неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов`язків платників податків. Цей принцип підлягає застосуванню в силу самої неясності норми, наприклад, коли зміст тієї самої норми може спричиняти декілька можливих варіантів її тлумачення, незалежно від інших правових норм.

Зі змісту як норм підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, так і норми пункту 56.21 статті 56 ПК не висновується необхідність прийняття рішення на користь платника податків, якщо норми нормативного акта суперечать між собою, але при цьому така суперечність не призводить до можливості подвійного (множинного) розуміння прав та обов`язків платника податків. Правило «всі сумніви - на користь платника податків», яке є суть наведених норм, може застосовуватися тільки у разі коли суперечність між окремими нормами податкового законодавства не може бути усунена шляхом загальновизнаних прийомів тлумачення правових норм. Що ж до співвідношення між нормами-принципами та нормами, які регулюють справляння податків, в контексті переваги при застосуванні при вирішенні податкового спору, то це питання слід вирішувати через призму системного застосування норм-принципів податкового законодавства, а також принципу верховенства права як конституційного і загально правового принципу. Такий підхід прослідковується і в постановах Верховного Суду від постановах від 15.05.2019 у справі № 825/1496/17, від 22.12.2020 у справі № 460/2764/18.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в пункті 31 рішення у справі "Серков проти України" від 07.07.2011 (заява №39766/05) (рішення Європейського суду з прав людини щодо застосування Конвенції відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди при розгляді справ застосовують як джерело права), перша й найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути законним. Наголосивши, що верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції, Європейський суд з прав людини вказав, що питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції» " (заява №31107/96, пункт 58).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання у право власності допустимо (нарівні з тим, що воно ґрунтується на законі), якщо воно переслідує легітимну мету (може бути здійснено не інакше, як в інтересах суспільства), є пропорційним та не становить надмірного тягаря (має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства) (до прикладу, рішення у справі "Спадеа і Скабріно проти Італії" від 01.09.1995 (заява №12868/87, пункти 31-32; рішення у справі "Іммобільяре Соффі" проти Італії" від 28.07.1999 (заява №22774/93, пункт 48; рішення у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 (серія А №52, р.26, параграф 69; рішення у справі "Україна-Тюмень" проти України" від 22.11.2007 (заява №22603/02)).

За практикою Європейського суду з прав людини поняття "суспільний інтерес" обов`язково має розширене тлумачення. Вважаючи природним, що мають бути широкі межі розсуду, які надаються законодавцям для здійснення соціальної та економічної політики, Суд поважає рішення законодавців стосовно того, що є суспільний інтерес, коли рішення будуть засновані на розумних міркуваннях (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 (серія А, №98). Так само, ставиться вимога, що має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою. З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і в з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом (рішення у справі "Іммобільяре Соффі" проти Італії" від 28.07.1999 (заява №22774/93, пункт 49)).

Судом встановлено, що позивач подав, а відповідач прийняв звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптові мережі за формою 1-ОА за вказані звітні періоди, що підтверджується квитанціями №2.

Враховуючи вищенаведене, спірні рішення є таким, що не ґрунтуються на приписах закону, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТ-2019" (просп. Героїв Харкова, 118, Літ. "Ч-2", м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 42937736) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 01.06.23 року № 0145850901, №0145840901, № 01458220901, №0145810901, № 0145800901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТ-2019" (просп. Героїв Харкова, 118, Літ. "Ч-2", м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 42937736) суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 березня 2024 року.

СуддяН.А. Полях