Рішення

від 29.03.2024 по справі 620/1569/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/1569/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 27.01.2024 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі Управління, відповідач) та просить:

- визнати протиправними: рішення відповідача про зупинення з жовтня 2023 року виплати йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до ''Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам'', затвердженого постановою КМУ від 20.03.2023 №332, та вимогу відповідача про повернення переплати внутрішньо переміщеним особам в сумі 51000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача поновити йому виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до ''Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам'', затвердженого постановою КМУ від 20.03.2023 №332, з часу її протиправного припинення - жовтня 2023 року.

Позов мотивовано тим, що оскільки він перемістився з території, яка відповідає умовам, визначеним у пункті 2 Порядку, зареєстрований відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа та з 15.12.2014 отримував адресну допомогу для покриття витрат на проживання, припинення Управлінням виплати спірної допомоги є протиправним.

Ухвалою судді від 02.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 29.03.2024 закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправної вимоги відповідача про повернення переплати внутрішньо переміщеним особам в сумі 51000,00 грн.

Відповідач подав відзив на позов, у яких позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що оскільки позивач: до 01.03.2022 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не отримував, є внутрішньо переміщеною особою до 24.02.2022 та повторно з тимчасово окупованої території не переміщався, підстави для виплати йому спірної допомоги відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Управління подало заперечення, у яких свою правову позицію підтримало та просило у задоволенні позову відмовити з покликанням на Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України та відповідно до записів у національному паспорті з 2012 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5). З 01.10.2016 позивачу встановлено третю групу інвалідності (безтерміново) (а.с. 29).

У зв`язку з початком АТО/ООС позивач покинув зареєстроване місце проживання.

Довідкою від 15.12.2014 №7403-133 підтверджується, що ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу за фактичною адресою проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 6).

З 15.12.2014 позивач перебував на обліку як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 31).

12.02.2019 позивач звернувся до Управління із заявою про продовження виплати йому щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 26).

Рішенням відповідача від 05.03.2019, оформленим протоколом №96, позивачу у призначенні адресної допомоги відмовлено на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505. Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлено листом від 06.03.2019 (а.с. 32, 34).

20.05.2022 позивач звернувся до Управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с. 27).

Рішенням Управління від 31.05.2022 ОСОБА_1 призначено допомогу в розмірі 3000,00 грн. (а.с. 28).

З жовтня 2023 року позивачу припинено виплату коштів.

Надалі листом від 31.10.2023 за №01-22/4421 Управління повідомило позивача, що при проведенні перевірки національною соціальною сервісною службою України виявлено порушення призначення йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до абзацу 6 пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332. У зв`язку з наведеним, відповідач просив ОСОБА_1 повернути нараховану переплату за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 в сумі 45000,00 грн. (а.с. 9).

Отримавши лист, позивач звернувся до Управління із заявою про надання роз`яснення щодо підстав припинення виплати йому допомоги (а.с. 30).

Листом від 22.12.2023 №Д-265/01-25 відповідач роз`яснив, що станом на 01.03.2022 ОСОБА_1 спірну допомогу не отримував, а довідка ВПО видана 15.12.2014, тому відповідно до абзацу 6 пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, він не має право на виплату. У зв`язку з наведеним виникла переплата в сумі 51000,00 грн. (а.с. 10).

Вважаючи, що відповідач протиправно припинив виплату спірних коштів та вимагає повернути переплату, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Конституцією установлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За приписами частин першої та другої статті 4 Закону №1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону №1706 установлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Суд звертає увагу, що до 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі Порядок №505, в редакції, чинній з 07.10.2014), пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Разом з тим, 22.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та визначено механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332, у редакції, чинній з 01.05.2022). Одночасно втратила чинність Постанова №505.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. N 204.

Згідно із пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. N 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.

Проаналізувавши положення пунктів 2 та 3 Порядку №332, суд дійшов висновку, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332, незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням №204.

При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Постанови №505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком №332 призначається автоматично, без подання додаткового звернення.

У свою чергу, суд наголошує на тому, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком №332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням №204, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Постанови №505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Сторонами не заперечується, що позивач зареєстрований відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа 15.12.2014 та отримував адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Постанови №505, до 14.04.2015.

Відповідно до розпорядження №204 Луганська область, з якої у 2014 році перемістився позивач, включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

При цьому, Чернігівська область, до якої позивач перемістився до 24.02.2022 також включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

За таких обставин, оскільки позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням №204), він належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки ОСОБА_1 не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак дії відповідача щодо припинення виплати спірної допомоги не відповідають критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.06.2023 (справа №160/12308/22).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо припинення з жовтня 2023 року виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2023 №332.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області поновити ОСОБА_1 з жовтня 2023 року виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2023 №332.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 березня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196067, вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300).

Суддя С.В. Бородавкіна