Постанова

від 28.03.2024 по справі 440/10755/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 р. Справа № 440/10755/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 23.10.24 по справі № 440/10755/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕГО"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕГО» (далі ТОВ «ІНТЕРЕГО», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач), в якому просило суд суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 6317/0406 від 14.07.2023;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕГО» (ЄДРПОУ 42814298) сплачену суму судового збору у розмірі 2684 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність податкового повідомлення-рішення про застосування до ТОВ «ІНТЕРЕГО» штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2022 року, оскільки при його прийнятті внаслідок застосування пункту 201.10 статті 201 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПК України) та пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ ПК України в редакції, яка діяла станом до 12.01.2023, а тому невірно визначено як відсоток штрафних санкцій, так і кількість днів терміну порушення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зауважив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято після 08.02.2023 - дати набрання чинності Законом України від 12.01.2023 №2876-ХІ "Про внесення змін до розділу ХХ "Прикінцеві положення" Кодексу, який доповнено пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, відповідно до яких тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про внесення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про внесення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) здійснюється з урахуванням збільшених граничних строків при зменшеному розмірі штрафу за недотримання таких строків. Крім того, спірні податкові накладні № 4 та № 5 від 30.11.2022 надіслано для реєстрації до ЄРПН 15.12.2022 відповідно о 17:57 та о 17:54, тобто в межах операційного дня, а не 16.12.2022, а відтак навіть 1 дня прострочення позивачем не допущено.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.11.2018 у справі № 813/815/18 наполягав, що оскільки квитанція про реєстрацію ПН в ЄРПН надійшла наступного операційного дня, податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, що свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 440/10755/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕГО" (вул. Університетська, 22, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 42814298) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.07.2023 № 6317/0406.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕГО" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 0 копійок).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 по справі № 440/10755/23 та винести нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

З посиланням на встановлення під час камеральної перевірки порушення ТОВ "ІНТЕРЕГО" граничних строків, передбачених п.201.10 ст.201 розділу V та пп.69.1 п.69 підрозділу ХХ ПК України, при реєстрації 2 податкових накладних у ЄРПН, наполягав на правомірності застосування до позивача штрафу відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи в апеляційній скарзі положення пункту 201.1 статті 201, абзацу чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення», з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023 (далі Закон № 2836-ІХ), пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України від 12 січня 2023 року № 2876- ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023 (далі Закон № 2876-ІХ) відповідач стверджує, що норми пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України регулюють спеціальний період реєстрації податкових накладних та накладення штрафу (протягом дії воєнного стану в Україні та шість місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано), зокрема ці норми набрали чинності лише 08 лютого 2023 року, а реєстрація спірних податкових накладних відбувалася до 16 січня 2023 року, тобто не за пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а тому пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не може бути застосований. А відтак, визначений контролюючим органом розмір штрафних санкцій на рівні 10% є правомірним.

Також підкреслено, що позивач заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, оформлену відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження» (далі Наказ № 225) до ГУ ДПС у Полтавській області не подавав, отже, не звільнений від виконання податкових зобов`язань.

Також заперечив проти надання зворотної дії в часі Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» № 2876-ІХ від 12.01.2023, оскільки вважає, що з огляду на відсутність прямої вказівки про це у вищевказаному законі згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1 - рп/1999, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосуються фізичних осіб і не поширюються на юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, наполягав на правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від № 6317/0406 від 14.07.2023.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕГО" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 42814298), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.05.2023 головним державним інспектором Кременчуцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області Наталею Криловою проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРЕГО» за листопад 2022 року, за наслідками якої складено акт № 5487/16-31-04-06-03/428114298 від 24.05.2023 (а.с. 36 42) (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовано порушення платником вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України.

Вказане порушення встановлено у зв`язку з тим, що платником зареєстровано податкові накладні № 5 від 30.11.2022 та № 4 від 30.11.2022 16.12.2022, тобто із затримкою на 1 день, що тягне застосування штрафу у розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, а саме, у сумі 84372,79 грн.

Примірник акту перевірки надіслано за місцезнаходженням ТОВ «ІНТЕРЕГО» та повернуто без вручення із відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 39).

14.07.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 6317/0406 (а.с. 40 41), яким згідно статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано до ТОВ «ІНТЕРЕГО» штраф у сумі 84 372,79 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслано платнику засобами поштового зв`язку та вручено 18.07.2023, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки ТОВ «ІНТЕРЕГО» 15.12.2022 протягом операційного дня в межах встановленого п.201.10 ст.201 ПК України граничного строку для реєстрації податкових накладних направлено на реєстрацію податкові накладні від 30.11.2022 № 4 та № 5, які були підписані електронним підписом директора ТОВ «ІНТЕРЕГО» ОСОБА_1 та скріплені електронною печаткою товариства (о 17:57 та о 17:54 цього дня відповідно), такі податкові накладні в силу приписів абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.12.2022.

Враховуючи, що фактична реєстрація таких податкових накладних здійснена ДПС України 16.12.2022 о 01:13 та о 01:08 відповідно з незалежних причин від волі позивача, суд дійшов висновку, що ТОВ «ІНТЕРЕГО» не допущено порушення граничного строку реєстрації податкових накладних № 5 та № 4 від 30.11.2022, що свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій до ТОВ «ІНТЕРЕГО» згідно зі ст.120-1 ПК України, та зумовлює скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 6317/0406.

При цьому суд вважав за недоцільне надавати оцінку доводам позивача щодо правильності розрахунку відповідачем штрафних санкцій з урахуванням змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, які набрали чинності 08.02.2023, оскільки в ході судового розгляду взагалі не знайшли підтвердження законні підстави для нарахування таких санкцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Із аналізу викладених приписів ПК України можна дійти висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні з дотриманням строків, встановлених абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За своєю правовою природою норма, викладена в абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Так, згідно із п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду, ТОВ «ІНТЕРЕГО», як постачальником, виписано податкову накладну № 4 від 30.11.2022 щодо постачання ТОВ «АЗАРЕС» конденсату газового на суму 7 222 500 грн, у тому числі ПДВ 472 500 грн (а.с. 16) таподаткову накладну № 5 від 30.11.2022 щодо постачання ТОВ «АЗАРЕС» конденсату газового стабільного на суму 5 674 483,92 грн, у тому числі ПДВ 371 227,92 грн (а.с. 12).

Податкову накладну № 5 від 30.11.2022 підписано електронним підписом директора ТОВ «ІНТЕРЕГО» ОСОБА_1 , скріплено електронною печаткою товариства та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 15.12.2022 о 17:57, про що свідчить інформація з програмного забезпечення M.e.doc., у тому числі про властивості надісланого документа (а.с. 14 15).

Податкову накладну № 4 від 30.11.2022 підписано електронним підписом директора ТОВ «ІНТЕРЕГО» ОСОБА_1 , скріплено електронною печаткою товариства та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 15.12.2022 о 17:54, що також підтверджується інформацією з програмного забезпечення M.e.doc., у тому числі про властивості надісланого документа (а.с. 18 19).

Як вбачається зі змісту додатку до податкового повідомлення-рішення №6317/0406 від 14.07.2023 Розрахунок фінансових (штрафних санкцій за результатами камеральної перевірки даних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРЕГО» (код ЄДРПОУ 42814298), в якому зазначено перелік податкових накладних /розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких порушено позивачем, контролюючим органом було притягнуто позивача до відповідальності за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України у вигляді застосування штрафних санкцій за наступними ставками:

- 10 % від суми ПДВ (37122,79 грн), з урахуванням 1 доби прострочення між датою реєстрації та граничною датою реєстрації, при обсязі постачання 5303 256 грн, у тому числі ПДВ 371227,92 грн, яка відображена у податковій накладній № 5 від 30.11.2022 з терміном реєстрації 15.12.2022 та зареєстрована 16.12.2022 о 01:13;

- 10% від суми ПДВ (47250,00 грн), з урахуванням 1 доби прострочення між датою реєстрації та граничною датою реєстрації, при обсязі постачання 6750 000,00 грн, у тому числі ПДВ 472 500,00 грн, яка відображена у податковій накладній № 5 від 30.11.2022 з терміном реєстрації 15.12.2022 та зареєстрована 16.12.2022 о 01:08.

Разом з цим, з наявних в матеріалах справи квитанцій про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних колегією суддів встановлено, що ПН від 30.11.2022 № 5 та № 4, які надіслано 15.12.2022 відповідно зареєстровані в ЄРПН 16.12.2022 відповідно за №9272313547 о 13:13 та за № 9272240019 13:08 (а.с.13, 17).

В силу вимог пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація податкових накладних № 4 та № 5 від 30.11.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних мала бути здійснена позивачем до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Отже, граничною датою їх реєстрації є 15.12.2022.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (надалі - Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.

За визначенням у пункті 2 Порядку № 1246 операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Як встановлено у пункті 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою підприємцем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Як визначено у підпункті 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Отже, спірне питання полягає у визначенні предмету регулювання (кола правовідносин), на які поширюється дія підпункту 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у співвідношенні з нормами статті 201 ПК України та Порядку № 1246.

Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків, не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Наведений підхід узгоджується з принципом «належного урядування», згідно з яким у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, параграф 120, ECHR 2000-I; «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, параграф 128, ECHR 2004-XII; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, параграф 72; «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, параграф 51).

У рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, параграф 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), параграф 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. The Czech Republic), заява № 36548/97, параграф 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74).

Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), параграф 128; «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), параграф 119).

У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8 лютого 2023 року.

Згідно з введеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.

Вищевказана правова позиція суду апеляційної інстанції узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги дату та час надіслання (протягом робочого дня 15.12.2022 (о 17:57 та о 17:54 відповідно) позивачем на реєстрацію податкових накладних № 5 та № 4 від 30.11.2022, колегія суддів дійшла висновку про дотримання позивачем граничного строку для реєстрації (15.12.2022), що вказує на безпідставність застосування штрафної санкції в сумі 84372 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від № 6317/0406 від 14.07.2023 та є підставою для його скасування.

Посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, так як суд першої інстанції при прийнятті рішення не надавав оцінку правильності розрахунку відповідачем штрафних санкцій з урахуванням змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, які набрали чинності 08.02.2023.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 № 62840406 в частині застосування штрафу у розмірі 5088, 82 грн, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 по справі № 440/10755/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова