Рішення

від 14.02.2024 по справі 369/6258/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6258/23

Провадження № 2/369/1129/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Янченка А.В. ,

за участі секретаря судового засідання Кубарської Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/6258/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Позивач вказує, що 07.08.2010 року Сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2022 року в справі № 367/8822/21.

Позивач посилається на те, що після розірвання шлюбу спільні діти проживали з нею і перебували на її утриманні. За твердженнями позивача, вона самостійно оплачує вартість оренди квартири, в якій вона з дітьми проживає, купує дітям їжу, одяг, канцелярію, оплачує медичне страхування, організовує й фінансує дозвілля тощо. Відповідач в утриманні дітей жодної участі не брав .

Також позивач посилається на те, що оскільки для забезпечення належного рівня життя дітей потрібна фінансова участь обох батьків, а відповідач, який є здоровим, працездатним та таким, що отримує дохід, зможе сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі на рівні 5 000 гривень на кожну дитину щомісячн о, слід стягнути з нього аліменти в твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення кожною дитиною повноліття .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.04.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін .

07.06.2023 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути на утримання дітей аліменти в розмірі його доходу через місяць після ухвалення рішення і до досягнення повноліття дітьми, посилаючись не те, що позивач в Швейцарській Конфедерації отримує допомогу та має в безкоштовному використанні житло. Також відповідач зазначив, що за можливості під час перебування дітей за кордоном переводив гроші на картку позивача, проте чеків надати не може, бо платежі здійснювались через термінали поповнення і відповідач розраховував на порядність позивача. Відповідач вказує, що під час перебування дітей в Україні він оплачував їжу, розваги, комунальні платежі.

12.07.2023 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому проти обставин, викладених у відзиві, заперечувала. Зазначила, що відповідачем надано інформацію лише про рух коштів на рахунку відповідача, що не підтверджує понесення витрат на дітей. Також позивач зауважує, що сума коштів в розмірі 5163,11 грн. (п`ять тисяч сто шістдесят три гривні 11 копійок) за півтори роки на двох дітей не покриває навіть мінімально гарантованої суми аліментів на дітей, не кажучи про реальні потреби дітей в утриманні. Зазначає, що спільні діти позивача та відповідача потребують постійного утримання: харчування, одяг, взуття, канцелярія, підручники, хобі та дозвілля, медичні послуги та засоби (за необхідності). Усі ці витрати позивач вимушена була довгий час здійснювати самостійно, оскільки відповідач як батько дітей ухилявся від виконання своїх обов`язків з утримання дітей.

Також позивач наголошує, що подано позов про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі та вона заперечує проти стягнення аліментів у частці від доходу, оскільки відповідач матиме змогу маніпулювати своїм доходом.

27.07.2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 5105,00 грн. з урахуванням прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку через місяць після ухвалення рішення і до досягнення повноліття дітьми.

30.08.2023 року позивач подала клопотання про залишення заперечення ОСОБА_2 , поданого його представником, на відповідь на відзив без розгляду у зв`язку з пропуском строку на його подання.

14.02.2024 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника .

14.02.2024 року відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 07.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2022 року в справі № 367/8822/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Під час шлюбу в Позивача та Відповідача народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Малолітні діти перебувають на утриманні позивача.

Відповідач не виконує належним чином своїх обов`язків з утримання дітей на достатньому для забезпечення їх найкращих інтересів рівні.

Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції Українизакріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. ч. 7, 10 ст. 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Як роз`яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 8 Закону України"Проохорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. ст. 182, 183 СК України.

Як встановлено судом, малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на утриманні позивача.

При цьому, суд зважає, що обов`язок з утримання дітей покладений на обох батьків.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування викладених в позові обставин, не доведено його участь в утриманні дітей на достатньому для забезпечення їх якнайкращих інтересів рівні, а також не спростовано можливість утримувати дітей на тому рівні, про який просить позивач.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на зазначене, аналізуючи зібрані по справі докази, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи вік дітей, розмір витрат, необхідний для задоволення потреб дітей, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та прийшов до переконання, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення із позовом до суду і до досягнення кожною дитиною повноліття, оскільки такий розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, відповідатиме інтересам дітей, рівності сторін в їх обов`язку щодо утримання та можливості відповідача сплачувати такий розмір аліментів.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неможливість сплачувати аліменти на дітей з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, не доведено наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатної дружини, батьків.

Відповідно до норми ч. 1 ст.191СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов ОСОБА_1 пред`явлено до суду 28.04.2023 року, відтак аліменти суд присуджує саме з цього дня.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст.141ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1073,60 грн в дохід держави.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 141, 180, 182, 183, 185, 191СК України та керуючись ст. ст. 10-13, 19, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,адреса: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_2 )аліменти наутримання дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,у розмірі5000,00грн.(п`ятьтисяч гривень00копійок)на кожнудитину щомісячно,починаючи з 28 квітня 2023 року до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 28.03.2024 року.

Суддя А.В. Янченко