Постанова

від 29.03.2024 по справі 380/7096/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7096/23 пров. № А/857/298/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські скарби» до Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Москаль Р.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 07.12.2023р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

03.04.2023р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Карпатські скарби» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл. № 8426185/38331140 від 14.03.2023р. про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість /ПДВ;

зобов`язати відповідача ГУ ДПС у Львівській обл. прийняти рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої ТзОВ «Карпатські скарби», та зареєстрованої у контролюючому органі за № 9044716799 від 09.03.2023р.;

стягнути за рахунок відповідача понесені судові витрати (Т.1, а.с.1-9, 84).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (Т.1, а.с.87 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення про Комісії ГУ ДПС у Львівській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8426185/38331140 від 14.03.2023р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській обл. на користь судові витрати в розмірі 1342 грн. сплаченого судового збору (Т.1, а.с.180-186).

Відповідно до додаткового рішення суду від 22.12.2023р. стягнуто на користь ТзОВ «Карпатські скарби» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4750 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (Т.1, а.с.208-211).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням (основним), його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.213-219).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 09.03.2023р. позивачем ТзОВ «Карпатські скарби» подано таблицю даних платника ПДВ, що зареєстрована відповідачем за № 9044716799.

В розрізі вимоги п.72.1 ст.72 Податкового кодексу /ПК/ України комісією регіонального рівня на постійній основі проводиться аналіз всього масиву податкової інформації, який міститься в інформаційних базах даних ДПС, зокрема, даних податкової та іншої звітності по підприємству та контрагентах, податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, іншої податкової інформації, отриманої у спосіб відповідно до ст.72 ПК України. Крім того, здійснюється дослідження суті господарських операцій по ланцюгах постачання та придбання товарів тощо.

На розгляд комісії винесено усю наявну в базах даних АІС «Податковий блок» інформацію по ТзОВ «Карпатські скарби». В результаті дослідження фінансово-господарської діяльності позивача встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарювання, а саме ТзОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Міт Фуд».

З метою недопущення участі підприємства у схемах ухилення від оподаткування та розповсюдження ймовірного схемного кредиту, комісією колегіально з урахуванням вимог діючого законодавства прийнято рішення № 8426185/38331140 від 14.03.2023р. про неврахування таблиці даних платника ПДВ з підстави наявності в ГУ ДПС у Львівській обл. інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Окрім цього, таблиця даних платника ПДВ враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке набрало законної сили.

З огляду на те, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, така таблиця даних платника ПДВ підлягає врахуванню контролюючим органом в силу прямого припису нормативно-правового акту, відтак позовна вимога в частині зобов`язання ГУ ДПС у Львівській обл. врахувати таблицю даних платника ПДВ є передчасною.

Позивачем ТзОВ «Карпатські скарби» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.1, а.с.247-250).

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін (Т.1, а.с.219), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; відповідач скерував на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому навів заперечення стосовно доводів апелянта; будь-яких нових доказів сторонами не представлено.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «Карпатські скарби» зареєстровано як юридична особа 24.09.2012р., код ЄДРПОУ 38331140. Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), серед інших видів діяльності є виробництво м`яса свійської птиці (код КВЕД 10.12), оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (код КВЕД 46.32).

ТзОВ «Карпатські скарби» подало до ГУ ДПС у Львівській обл. таблицю даних платника податку на додану вартість, яка була зареєстрована в контролюючому органі 09.03.2023р. за № 9044716799 (Т.1, а.с.12, 125). До таблиці даних платника податку ТзОВ «Карпатські скарби» надало пояснення вих.№ 09/03 від 09.03.2023р. (Т.1, а.с.126-127) з документами на підтвердження викладених в поясненні обставин/інформації (Т.1, а.с.128-177).

Надані позивачем копії первинних документів свідчать про те, що для здійснення господарської діяльності ТзОВ «Карпатські скарби»:

на праві власності володіє нежитловою будівлею, цехом по забою та переробці птиці, що знаходиться за адресом: Львівська обл., Жидачівський район, с.Лучани, вул.Івана Франка, 41Б, та нежитловою будівлею, телятник, що знаходиться за адресом: Львівська обл., Жидачівський район, с.Лучани, вул. Івана Франка, 41В (технічний паспорт на нежитлову будівлю, цех, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Т.1, а.с. 21, 22, 23);

на праві оренди користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення (договір оренди землі Т.1, а.с.29-33, 34);

на праві власності володіє транспортним засобом VAN HOOL модель VH 32, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за товариством 30.08.2018р. (договір купівлі-продажу № 4641/2018/1084591 транспортного засобу від 31.08.2018р., - Т.1, а.с.27);

на правах оренди використовує автомобілі: марки DAF, модель СБ85, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та марки SCANIA, модель Р94 DB, вантажний фургон-рефрижератор, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 (Т.1, а.с.13-19);

має достатні технічні ресурси (штатний розпис на 2022, 2023 роки (Т., а.с.25,26));

має експлуатаційний дозвіл № 13-05-30 від 10.05.2018р. на забій свійської птиці та розбирання і обвалювання м`яса (Т.1, а.с.28); ветеринарні свідоцтва (Т.1, а.с.59-62);

має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 13180414202100121 від 07.04.2021р. (Т.1, а.с.35-36);

закуповує товар/курчата-бройлер, курей свійських, живих, м`ясної породи у постачальників (договір поставки з таким постачальниками ТзОВ «Адванс Захід», ПП «Ефективна відгодівля тварин - Захід», ТзОВ «Волиця» - Т.1, а.с.48-50, 51-54, 55-58);

займається переробкою м`яса птиці у готову продукцію (м`ясо птиці та субпродукти) та реалізує покупцям (договір поставки м`яса курячого та субпродуктів з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Іко Іф», накладні на передачу готової продукції Т.1, а.с.63-67, 68-72, 77-80).

Відповідач ГУ ДПС у Львівській обл. прийняв рішення № 8426185/38331140 від 14.03.2023р. «Про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» (а.с.11), за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 09.03.2023р. за № 9044716799, відповідно до п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Згідно вказаного рішення таблицю даних платника податку на додану вартість не враховано з наступних причин:

1) з підстави «інше», для роз`яснення цієї підстави неврахування в рядку «зазначити причини неврахування таблиці даних платника податку» контролюючий орган вказав: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій»;

2) в графі підстави «наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій» контролюючий орган поставив прочерк, аналогічно не заповнив (поставив прочерки) в таблиці з відомостями про господарську операцію, яка підпадає під визначення ризикової та підтверджує наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в силу вимог діючого законодавства рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Разом з тим, у спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку ПДВ підставою для відмови вказано про наявність в податкового органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Із змісту спірного рішення відповідача слідує, що у ньому не зазначено, яка сама податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій була отримана відповідачем. Зокрема, рішення не містить посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, не зазначає підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Також відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення в нього була наявна інформація про здійснення ТзОВ «Карпатські скарби» ризикових операцій, оскільки така не відображена в тексті оскарженого рішення, в протоколі засідання Комісії, на якому таке рішення приймалося.

Отже, оскаржене рішення не містить релевантного обґрунтування для його прийняття.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з нормами п.п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

На час виникнення спірних відносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюється постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Згідно з п.2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 вказаного Порядку установлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п.13 зазначеного Порядку).

Згідно з пп.14-18 цього Порядку 14. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п.25 зазначеного Порядку Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Разом з тим, в спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку підставою для відмови вказано наявність в органах державної податкової служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Водночас, в останньому не зазначено, яка сама податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій була отримана ГУ ДПС у Львівській обл. (не розкрито змісту господарської операції, підстав визнання такої операції ризиковою тощо).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини /ЄСПЛ/ у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п.36, від 01.07.2003р., яке, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав на те, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, чого в розглядуваному випадку зроблено не було.

Звідси, оскільки комісія контролюючого органу прийняла оскаржуване рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій, тому відповідач повинен обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.07.2021р. у справі № 520/480/20.

Окрім цього, суд першої інстанції дійшов послідовного висновку про те, що подані позивачем пояснення та додані до них документи були цілком достатніми, щоб з`ясувати профіль діяльності підприємства, встановити наявність в нього виробничих та трудових ресурсів для здійснення на постійній основі діяльності з придбання свійської птиці/бройлерів, їх переробки та продажу тушок/субпродуктів та, як наслідок, прийняти рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ.

Також під час судового розгляду досліджено витяг з протоколу № 101 від 14.03.2023р. та додаток 2 до протоколу Комісії ГУ ДПС у Львівській обл. (Т.1, а.с.178-179), з яких убачається, що на засіданні комісії регіонального рівня не обговорювалася та не досліджувалось будь-яка податкова інформація щодо здійснення ТзОВ «Карпатські скарби» ризикових операцій (в т.ч. з ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Міт Фуд»), а також будь-яка податкова інформація стосовно контрагентів позивача (в т.ч. ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Міт Фуд»).

Ці обставини в їх сукупності вказують на те, що «наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій» не була підставою прийняття оскарженого рішення. Також в розпорядженні контролюючого органу не було інформації щодо типу операції (придбання/постачання), періоду здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовних кодів товару, податкового номеру платника податку, задіяного в ризиковій операції, дати включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (Т.1, а.с.11).

Як підставу прийняття оскарженого рішення контролюючий орган проставив відмітку в графі «Інше» (тобто іншої підстави, що не перелічена в формі типового рішення про неврахування таблиці даних).

Водночас в спеціально виділеному для роз`яснення підстави «Інше» рядку («зазначити причини неврахування таблиці даних платника податку») оскарженого рішення контролюючий орган вказав таке: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, яка свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій», тобто, навів підставу для невизнання таблиці даних платника, яку сам «викреслив» трьома абзацами вище.

Звідси, заповнюючи графу «Інше» в описаний вище спосіб, контролюючий орган фактично ухилився від виконання імперативного обов`язку навести в рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ (у відповідних полях рішення) детальну інформацію, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення в нього була наявна інформація про здійснення ТзОВ «Карпатські скарби» ризикових операцій, оскільки така не відображена в тексті оскарженого рішення, в протоколі засідання комісії, на якому таке рішення приймалося.

Під час розгляду справи в суді на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення та здійснення ТОВ «Карпатські скарби» ризикових операцій відповідач посилається на взаємодію ТзОВ «Карпатські скарби» з ризиковим суб`єктом господарювання, а саме з ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Міт Фуд», що підтверджується рішенням про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Міт Фуд» критеріям ризиковості платника податку № 34538 від 31.08.2022 (Т.1, а.с.92,99).

Водночас, згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.12.2018р. в справі № 509/4156/15-а у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України». Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Застосовуючи правильний спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм врахування даних таблиці даних платника ПДВ визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Згідно з п.22 цього Порядку таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до часткового задоволення, з вищевикладених мотивів.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Львівській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023р. в адміністративній справі № 380/7096/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Львівській обл., утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 29.03.2024р.