Ухвала

від 26.03.2024 по справі 906/742/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"26" березня 2024 р. Справа № 906/742/23.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича (вх. № 01-44/23/24 від 22.02.2024) про розстрочку виконання судового рішення у справі № 906/742/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім"

до Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича

про стягнення 111 334,76 грн.

За участю:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Глубоченко В.М. - діє на підставі витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ від 19.09.2023 (приймає участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2024 позов задоволено частково; стягнуто Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" 75 000,00 грн. основного боргу, 813,70 грн. - 3% річних, 2812,81 грн. інфляційних втрат, 1895,49 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

22.02.2024 на електронну пошту суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича (вх. № 01-44/23/24 від 22.02.2024) про розстрочку виконання судового рішення у справі № 906/742/23 строком на 6 місяців з можливістю здійснювати щомісячне часткове погашення заборгованості у розмірі 6 250,00 грн.

В обґрунтування вимог заяви відповідач зазначив, що наразі ФОП Глубоченко В.М станом на 21.02.2024 сплачено на користь позивача 1895,49 гривень витрат по сплаті судового збору, 2812,81 гривень інфляційних втрат, 813,70 гривень - 3% річних, а також 50% основного боргу (37500 гривень).

Тимчасово відповідач має відсутність доходу, який би дозволив повністю виконати свої зобов`язання перед позивачем в повному обсязі та обтяжуючі сімейні обставини, зокрема: має на утриманні не працюючу дружину, неповнолітню дитину з інвалідністю та батьків дружини зі статусом ВПО.

Також, відповідач зазначив, що значно ускладнюють виконання рішення суду мої кредитні зобов`язання перед Монобанк на суму 125 934 гривні та Укрсиббанк (з 1 лютого ФК Кредит-Капітал) на суму 53 694 гривні.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2024 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича (вх. № 01-44/23/24 від 22.02.2024) про розстрочку виконання судового рішення у справі № 906/742/23 та призначено судове засідання.

01.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до яких позивач просив відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

26.03.2024 на електронну пошту суду від відповідача надійшла відповідь на заперечення позивача з доданими додатковим доказами.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет позивача.

Відповідач просив задовольнити вимоги заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 906/742/23.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши доводи представників сторін, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Правове регулювання підстав відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення здійснюється ст.331 ГПК України, згідно з якою за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Варто враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Існування заборгованості, підтверджене судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в обґрунтування заяви про розстрочення посилався на тимчасову відсутність доходу, який би дозволив повністю виконати свої зобов`язання перед позивачем в повному обсязі та обтяжуючі сімейні обставини, зокрема: має на утриманні не працюючу дружину, неповнолітню дитину з інвалідністю та батьків дружини зі статусом ВПО.

Також ФОП Глубоченко В.М відзначив, що ним частково сплачено заборгованість на користь позивача, а саме: 1895,49 гривень витрат по сплаті судового збору, 2812,81 гривень інфляційних втрат, 813,70 гривень - 3% річних, а також 50% основного боргу (37500 гривень).

Також, відповідач зазначив, що значно ускладнюють виконання рішення суду мої кредитні зобов`язання перед Монобанк на суму 125 934 гривні та Укрсиббанк (з 1 лютого ФК Кредит-Капітал) на суму 53 694 гривні.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року).

Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Слід зазначити, що в даному випадку відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Б

Враховуючи вищенаведене, наявні в матеріалах справи документи та інтереси сторін, а також беручи до уваги:

- вживання відповідачем заходів по частковій сплаті наявної заборгованості заборгованості, зокрема погашення 50% основного боргу в сумі 37500 грн. та 1895,49 гривень витрат по сплаті судового збору, 2812,81 гривень інфляційних втрат, 813,70 гривень - 3% річних, що вказує на бажання і можливість відповідача сплачувати заборгованість частинами;

- підтверджені поданими відповідачем документами обтяжуючі сімейні обставини, зокрема: перебування на утриманні відповідача не працюючої дружини, неповнолітної дитини з інвалідністю та батьків дружини зі статусом ВПО.

Тому суд дійшов висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у даній справі і є підставами для надання розстрочки виконання рішення суду та задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича (вх. № 01-44/23/24 від 22.02.2024) про розстрочку виконання судового рішення у справі № 906/742/23.

При цьому, на переконання суду, розстрочення виконання судового рішення і наказу рівними частинами на шість місяців зможе забезпечити реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача реально отримати грошові кошти.

Надання розстрочення виконання судового рішення забезпечить відповідачу можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі без звернення стягнення на інше майно відповідача та ризиків банкрутства останнього.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича (вх. № 01-44/23/24 від 22.02.2024) про розстрочку виконання судового рішення у справі № 906/742/23.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2024 у справі № 906/742/23 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Глубоченка Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (65048, м. Одеса, вул. Осипова, 10, ід. код 35116943) 75 000,00 грн. основного боргу, 813,70 грн. - 3% річних, 2812,81 грн. інфляційних втрат, 1895,49 грн. витрат по сплаті судового збору, шляхом сплати:

- в березні 2024 року 6 250,00 грн.;

- в квітні 2024 року 6 250,00 грн.;

- в травні 2023 року 6 250,00 грн.;

- в червні 2023 року 6 250,00 грн.;

- в липні 2023 року 6 250,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено: 29.03.2024.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам в Електронний кабінет