Постанова

від 23.01.2024 по справі 496/8320/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8320/23

Провадження № 3/496/327/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,

за участі: секретаря Стрілець Ж.М.,

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Нікішева О.В. в режимі відеоконференції,

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно протоколу № 001110 від 24.10.2023 року, ОСОБА_1 24.10.2023 року о 16.30 год. допустила Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» за адресою Одеська область, Одеський район, село Вигода, вулиця Залізнична, 35, надання недостовірної інформації дозвільному органу щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, яка є недійсною для отримання дозволу по викидами забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелом. Дана інформація зазначена в акті проведення позапланового державного нагляду (контролю) ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» від 24.10.2023 р.№ 3, що є порушенням ст. 11-1 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

До протоколупро адміністративнеправопорушення додано:акт від24.10.2023року№ 3складений зарезультатом проведенняпланового (позапланового)заходу державногонагляду (контролюдо дотриманнясуб`єктом господарюваннявимог законодавствау сферіохорони навколишньогоприродного середовища,раціонального використання,відтворення іохорони природнихресурсів,Копію наказу від 17 червня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД», лист з додатками директора Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 27.10.2023 року № 4833 до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації державну екологічну інспекцію Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), де інформує, що Обласною державною адміністрацією було видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єкту господарювання ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЗЕНІТ ЛТД» від 10.12.2020 № 5121081701-6, за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Залізнична, 35 (ідентифікаційний код юридичної особи 37874203), термін дії 10 років (копія додається). Обласною державною адміністрацією не видавався дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЗЕНІТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 40233208).

В судовому засіданні адвокат Нікішев О.В. підтримав поданні пояснення, та зазначає, що це не триваюче правопорушення та закінчується воно з моменту видачі дозволу. Наданий суду протокол не містить відомостей про місце скоєння, дати скоєння, чи були присутні свідки події, якими доказами підтверджено обставини події.

Суддя, заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП, суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 24.10.2023 року о 16.30 год. допустила Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» за адресою Одеська область, Одеський район, село Вигода, вулиця Залізнична, 35, надання недостовірної інформації дозвільному органу щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, яка є недійсною для отримання дозволу по викидами забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелом. Дана інформація зазначена в акті проведення позапланового державного нагляду (контролю) ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» від 24.10.2023 р.№ 3, що є порушенням ст. 11-1 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Частина 3 ст. 164 КУпАП (на час вчинення порушення мала наступну редакцію): «Надання суб`єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства».

Як визначено матеріалами протоколу, Дозвіл № 5121081701-6 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД», виданий Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації 10.12.2020 р., терміном дії: 10 років, з 10.12.2020 по 10.12.2030 р.

Однак, Договором оренди від 26 січня 2016 року №1/OC/16 (далі - Договір) ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД» (Орендодавець) передало ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт Плюс» (Орендар) в строкове платне користування майно, яке знаходиться за адресою: 67620, Одеська обл.,Біляївський р-н., с. Вигода, вул. Залізнична, 35.

Виходячи із вищевикладеного, з 26 січня 2016 року по теперішній час на вищезазначеному майновому комплексі виробничу діяльність та експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснює ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт Плюс» (код ЄДРПОУ 40233208).

Таким чином, державними інспекторами за результатами позапланової перевірки встановлено факт надання ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД» в документах, які є підставою для видачі дозволу на викиди, недостовірної інформації.

Суд із вказаним не погоджується, оскільки згідно договору оренді № 1/ОС/16 від 26.01.2016 р. ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД» в особі директора ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ Торгівельний дім «Зеніт Плюс» в особі директора ОСОБА_3 майно, що знаходиться за адресою : Одеська область Біляївський район, с. Вигода, вул. Залізнична, 35. Відповідно п. 10.2 Вказаного договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року. При цьому, п. 4.1 Договору зазначено, що майно, що орендується вважається переданим орендареві з моменту підписання Акта приймання-передачі майна, що орендується.

Отже, станом на теперішній час, договір вважається закінченим (31.12.2020 року), крім того, в протоколі відсутні докази підписання Акта приймання-передачі майна, що орендується, отже доказів оренди майна немає.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду директора ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» 17 червня 2021 року, а отже після закінчення строку дії договору оренди майна ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД».

За частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Відповідно до статті 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення. Так, частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями частини 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013року, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що у протоколі про адміністративне правопорушення, не визначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не визначено суб`єкта вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, так відповідно протоколу № 001110 від 24.10.2023 р., ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД» допустила надання недостовірно інформації дозвільному органу щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, яка є недійсною для отримання дозволу по викидами забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелом, зазначаючи, що дана інформація зазначена в акті проведення позапланового державного нагляду (контролю) ТОВ «Торгівельний дім Зеніт ЛТД», при цьому не визнав, що саме мається під матеріально-технічною базою.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, за даними матеріалами справи встановлена відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164 КУпАП та самого суб`єкта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 164, 221, 283, 284, 285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Суддя: В.М. Буран