Рішення

від 18.03.2024 по справі 380/23863/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 рокусправа № 380/23863/23 зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивача Ткаченко Є.В.,

представника відповідачаСтецюренка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (місцезнаходження: 03680, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4А, код ЄДРПОУ 36029113) (далі позивач, ТзОВ «ДЕТ-ЮА») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2023/l00265/2 від 26.05.2023;

- визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Митний орган прийняв необґрунтоване рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Позивач не погодився з рішенням відповідача про коригування митної вартості імпортованих ним товарів, однак з метою випуску товарів у вільний обіг сплатив митні платежі відповідно до відкоригованої митної вартості. В подальшому, відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України позивач надав митному органу додаткові документи, які в повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість імпортованих товарів. Однак, відповідачем протиправно такі документи не були враховані. З огляду на вказане, позивач вважає рішення Львівської митниці №UA209000/2023/l00265/2 від 26.05.2023 про коригування митної вартості протиправним, позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 08.11.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 26.05.2023 № 23UA209230055228U6 митним органом опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах та прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.05.2023 №UA209000/2023/100265/2.

Так, відповідачем встановлено, що товар імпортується позивачем на підставі договору від 17.10.2019.N2 2019/17-10. Згідно з умовами договору оплата здійснюється шляхом звичайного банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця. В інвойсі від 03.04.2023 №HY221281 вказано, що даний товар імпортується на умовах попередньої оплати. Платіжних доручень про проведення попередньої оплати товару на повну суму до митного оформлення не подано. Відповідно до п. 4.1. договору вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України. Також вказує, що умови поставки згідно з інвойсом FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Крім цього вказує, що митний орган має законне право скеровувати письмову вимогу декларантові у випадку наявності сумнівів щодо правильності зазначеної декларантом визначенні митної вартості товарів. Тому, враховуючи сумніви, що виникли в посадових осіб Львівської митниці під час опрацювання наданих до митного оформлення документів та відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного Кодексу України, митним органом цілком правомірно витребувано у позивача додаткові документи з метою визначення дійсної митної вартості товарів.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивача 27.02.2024 подано додаткові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» є суб`єктом господарювання; основний вид діяльності згідно з КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

Між ТОВ «ДЕТ-ЮА» (покупець) та «QINGDAO HYRUBBERS CO.,LTD» (продавець) 17.10.2019 укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №2019/17-10. Згідно з пунктом 2.3 контракту ціна та товар, який поставляється відповідно до цього контракту, встановлюється в доларах США на умовах FOB, узгоджується та вказується сторонами у відповідних специфікаціях.

В п. 3.2 Контракту зазначено, що покупець зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 10% від загальної ціни товару по специфікації та 90% загальної ціни товару перед заходом товару в порт України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» з метою митного оформлення товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230055228U6 від 26.05.2023, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме Рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів; фітинги для гідравлічних рукавів високого тиску з чорних металів.

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації. А саме:

- Пакувальний лист №НУ221281 від 03.04.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) №НУ221281 від 03.04.2023;

- коносамент НУSF2023030439 від 28.04.2023;

- автотранспортна накладна №23052023 від 24.04.2023;

- декларацію про походження товару №НУ221281 від 03.04.2023;

- банківські платіжні документи №1365 від 27.12.2022, №1378 від 08.02.2023, №1396 від 11.04.2023, №1398 від 17.04.2023, №1401 від 27.04.2023;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 121/05/23 від 22.05.2023, №62/05/223 від 17.05.2023, №Б12671 від 26.05.2023;

- довідки про вартість перевезення №245523/1 від 23.05.2023, №399 від 26.05.2023;

- додаткова угода до контракту №4 від 28.12.2022;

- специфікація №17 від 14.12.2022;

- додаткова угода до специфікації;

- специфікація №18 від 16.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) 2019/17-10 від 17.10.2019;

- договори про перевезення №19/09/2022 від 18.09.2022 та №23/02/27 від 23.02.2023;

- технічний опис №НУ221284 від 16.01.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №422720230000282510 від 05.04.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару».

Декларант надіслав повідомлення в якому повідомив про відмову у наданні додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у зв`язку із відсутністю у декларанта такої можливості. Просив завершити митне оформлення товарів на підставі наданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 23UA209230055228U6 від 26.05.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/l00265/2 від 26.05.2023.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах:

- товар імпортується на підставі договору від 17.10.2019.N2 2019/17-10. Згідно з договором оплата здійснюється шляхом звичайного банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця. В інвойсі від 03.04.2023 №HY221281 вказано, що даний товар імпортується на умовах попередньої оплати. Платіжного доручення до митного оформлення не подано;

- відповідно до п. 4.1. контракту вартість тари входить в ціну товару, в комерційному інвойсі відсутні дані щодо складових вартості товару, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;

- умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявленими умовами поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Відповідно до наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону відсутні витрати на страхування;

- відповідно до вимог п. 2.1. договору транспортного експедирування від 27.02.2023 №23/02/27 вартість перевезення обумовлюється сторонами угоди у Заявці. Даний документ декларантом до митного оформлення не надавався, що унеможливлює перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу до митного кордону України;

Відсутність вищезазначених документів унеможливлює здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ у повному обсязі.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту було скеровано вимоги.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом жодних документів не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA 209170/2023/38801 від 19.05.2023 де вартість такого товару становить 2.81 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/l00265/2 від 26.05.2023.

На виконання вимог рішення про коригування митної вартості декларантом було подано нову митну декларацію.

Позивачем 28.06.2023 надіслано відповідачу заяву №03/23-311 в порядку ч.8 ст.55 МК України із наданням додаткових документів для підтвердження заявленої за митною декларацією № 23UA209230055228U6 від 26.05.2023 митною вартістю товару.

Зі змісту цієї заяви суд встановив, що позивачем в обґрунтування заявленої митної вартості імпортованого товару додатково було надано митному органу:

- платіжне доручення №1411 від 23.05.2023, яким підтверджується повнота сплати рахунку SAVA TRANSLOGIC Sp. Z.o.o. №62/05/23 від 17.05.2023, на підставі якого декларантом було розраховано митну вартість товарів, що оцінюються;

- платіжне доручення №1413 від 30.05.2023, яким підтверджується повнота сплати рахунку SAVA TRANSLOGIC Sp. Z.o.o. №121/05/23 від 22.05.2023, на підставі якого декларантом було розраховано митну вартість товарів, що оцінюються;

- заявка №2703/23-01 від 27.03.2023 на міжнародне експедирування вантажів;

- акти виконаних робіт, наданих SAVA TRANSLOGIC Sp. Z.o.o. № 17052023/1 від 17.05.2023; №22052023/1 від 22.05.2023;

- заявка на міжнародне перевезення вантажів до ТОВ «Автобосс» №5 від 22.05.2023;

- платіжні доручення №772 від 30.05.2023, №773 від 30.05.2023 про оплату рахунку ТОВ «Автобосс»;

- акти виконаних робіт ТОВ «Автобосс» №Б00012916 та №Б00014884 від 29.05.2023.

За результатами розгляду таких документів митним органом 12.07.2023 відповідно до ч.9 ст.55 МК України скеровано відмову, оскільки додатково подані документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не усунули причини, що стали підставами для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім цього, ТзОВ «ДЕТ-ЮА» подано скаргу щодо скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Проте така скарга була залишена без задоволення.

При цьому, в рішенні Державної митної служби України про результати розгляду скарги №15/15-02-02/7/3961 від 04.09.2023, в частині оскарження позивачем відмови у скасуванні рішення в порядку ч.9 ст.55 МК України вказано, що відповідно до акта надання послуг з міжнародного перевезення вантажів від 22.05.2023 №22052023/1 станом на дату його складення замовник (ТзОВ «Дет-Ю А») підтверджує, що виконавець (ТОВ «Автобосс») виконав взяті на себе зобов`язання своєчасно та повністю. Проте, відповідно до CMR від 24.05.2023 №23052023 товар був завантажений на транспортний засіб лише 24.05.2023, що свідчить про недостовірність інформації, зазначеної в акті надання послуг від 22.05.2023 №22052023/1 та не підтвердження включення до митної вартості усіх складових, зокрема витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Крім цього, зазначена позивачем в листі від 28.06.2023 заявка № 5 від 22.05.2023 митниці не надана.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст.1 Митного кодексу України; далі МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними рішеннями митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а та від 20.10.2020 у справі №809/1056/16.

Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведений правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.

Відповідачем встановлено розбіжності, про які зазначено у картці відмови та в рішенні про коригування. Крім того, після проведених консультацій із декларантом на вимогу митниці інших доказів позивачем не було надано.

Так, відповідно до п. 3.2 Контракту зазначено, що покупець зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 10% від загальної ціни товару по специфікації та 90% загальної ціни товару перед заходом товару в порт України. Згідно з договором оплата здійснюється шляхом звичайного банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця.

В інвойсі від 03.04.2023 №HY221281 вказано, що зазначений у ньому товар згідно з специфікаціями №17 від 14.12.2022 та №18 від 16.12.2022 на загальну суму 62376,27 дол. США імпортується на умовах попередньої оплати. Декларантом не подано разом з митною декларацією платіжного доручення, яке підтверджує повну оплату товару за вказаними в інвойсі специфікаціями №17 від 14.12.2022 та №18 від 16.12.2022.

У зв`язку з відсутністю платіжного доручення, Львівською митницею з метою підтвердження митної вартості скеровано вимогу щодо надання документів, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

На вимогу відповідача ТзОВ «ДЕТ-ЮА» подано повідомлення, в якому зазначено про відмову у наданні в термін, встановлений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у зв`язку із відсутністю у декларанта такої можливості. Просив завершити митне оформлення товарів на підставі наданих документів.

Таким чином, на вимогу митного органу у підтвердження заявленої вартості товару позивачем не надано інших документів.

За результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивачем 28.06.2023 подано повідомлення №03/23-311 в порядку ч.8 ст.55 МК України. Позивач вказав, що платіжні доручення №1365 від 27.12.2022, №1378 від 08.02.2023, №1396 від 11.04.2023, №1398 від 17.04.2023, №1401 від 27.04.2023, якими підтверджується 100% попередня оплата товарів, що ввозяться згідно з специфікацією №18 від 16.12.2022, вже раніше надавались та є в розпорядженні митного органу. Крім цього, позивачем додатково подано митному органу заявки на міжнародні транспортні перевезення вантажів, рахунки, акти виконаних робіт та платіжні доручення, які підтверджують оплату послуг з перевезення імпортованого вантажу. Відповідач такі пояснення не врахував.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо безпідставного неврахування поданих митному органу документів суд зазначає таке.

Відповідно до митної декларації № 23UA209230055228U6 від 26.05.2023 позивачем заявлено до митного оформлення товар, вказаний в інвойсі від 03.04.2023 №HY2212 на загальну суму 62376,27 доларів США. В інвойсі від 03.04.2023 №HY2212 наведено перелік товару згідно з специфікацією №18 від 16.12.2022 (рукава гідравлічні) на загальну суму 18792,00 доларів США та згідно з специфікацією №17 від 14.12.2022 (фітинги) на загальну суму 43584,27 доларів США. Отже, до митного оформлення за митною декларацією № 23UA209230055228U6 від 26.05.2023 позивачем подано окремі партії товару згідно з специфікацією №17 від 14.12.2022 та специфікацією №18 від 16.12.2022 на загальну суму 62376,27 доларів США.

Суд не бере до уваги покликання позивача для підтвердження оплати імпортованого товару на платіжні інструкції №1365 від 27.12.2022, №1378 від 08.02.2023, №1396 від 11.04.2023, №1398 від 17.04.2023, №1401 від 27.04.2023, оскільки згідно з інвойсом від 03.04.2023 №HY2212 позивачем імпортувався товар на підставі специфікації №17 від 14.12.2022 на загальну суму 43584,27 дол. США, тоді як в платіжних інструкціях №1378 від 08.02.2023 та №1396 від 11.04.2023 в графі 70 (призначення платежу) вказано, що оплата здійснена згідно з специфікацією №17 від 14.12.2022 на суму 8114,27 usd та 17955,22 usd. Тобто, вказані платіжні інструкції підтверджують лише часткову попередню оплату імпортованого позивачем товару.

Суд також зазначає, що в договорах на перевезення №19/09/2022 від 18.09.2022 та №23/02/27 від 23.02.2023 в п.2 зазначено, що детальний перелік послуг, які надаються замовникові, міститься у Заявках (Замовленнях).

Зокрема, договором №23/02/27 передбачено заявку на кожне перевезення, що є невід`ємною частиною договору. Зазначені документи, які мають містити істотні умови перевезення, до митного оформлення не надано. При цьому, позивач у повідомленні на вимогу митного органу просив завершити митне оформлення товарів на підставі наданих документів. Зі змісту листа позивача від 28.06.2023 №03/23-311 такі документи разом з платіжними дорученнями про оплату міжнародних транспортних перевезень надавались позивачем митному органу відповідно до ч.8 ст.55 МК України вже після прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, у митного органу на час проведення митного оформлення імпортованого позивачем товару були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідач витребував додаткові документи. Вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж спростовані декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Отже, розбіжності в поданих документах були встановлені відповідачем і такі свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребовування митним органом додаткових документів у декларанта.

Під час з`ясування та дослідження зазначених обставин суд враховує, що правомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товару оцінюється судом на момент його прийняття, а скасування рішення про коригування заявленої митної вартості відноситься до повноважень органу доходів і зборів відповідно до приписів частин 9, 10 статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Львівською митницею Держмитслужби була використана інформація наявна у митого органу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності рішення Львівської митниці UA209000/2023/l00265/2 від 26.05.2023 про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 25.03.2024.

СуддяР.І. Кузан