Рішення

від 21.03.2024 по справі 187/2372/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2372/23

2/0187/81/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., представника позивача адвоката Васильцової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС-1» про визнання відсутнім право оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2023 року до суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 адвокат Васильцова О.М. з позовною заявою до ТОВ «КМС-1» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 1223757100:01:002:1704, площею 2,3688 га, розташованої на території Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС-1» (ЄДРПОУ 43315487), право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Представник заявника уточнивши позовні вимоги просить суд: визнати відсутнім право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223757100:01:002:1704, площа земельної ділянки 2,3688 га (запис №46283894 від 11.01.2022 року про право оренди земельної ділянки, внесений державним реєстратором виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровська області Николаєвою М.В. до Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі №24-Р/В/-21 від 26.11.2011р., що укладений між Орендодавцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , та Орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «КМС 1» ЄДРПОУ 43315487); стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КМС 1» (ЄДРПОУ 43315487), на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору 1073,60 грн. та на правничу допомогу 4000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №309 від 19.05.1999р., який виданий на підставі рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів №5-5/ХХШ від 25.03.1999р., позивачу на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 3,7386 га, яка складається з ріллі площею 2,3688 га та кормові угіддя площею 1,3698 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельній ділянці позивача площею 2,3688 га (рілля) присвоєний кадастровий номер 1223757100:01:002:1704 та право власності зареєстровано за позивачем, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №352076472 від 27.10.2023.

З інформаційної довідки стало відомо, що 26.11.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМС 1» укладено договір оренди землі №24-Р/В/-21, предметом якого стала земельна ділянка площею 2,3688 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1223757100:01:002:1704.

11 січня 2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровська області Николаєвою Мариною Володимирівною до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис

№46283894, яким за ТОВ «КМС 1» зареєстровано право оренди земельної ділянки для

товарного сільськогосподарського виробництва, що належить позивачу, строком на 15

років.

Однак позивач стверджує, що вказаний договір він фактично не підписував.

Відповідно до довідки від 30.08.2023 №0416-23-01638 про відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів утриманих податків, з 2020 року по другий квартал 2023 року орендна плата від Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС 1» не отримувалася позивачем.

Таким чином, Позивач не вчинював дій, що свідчать про прийняття ним до виконання правочину, в тому числі не отримував орендну плату за земельну ділянку, отже, вчинений договір оренди земельної ділянки №24-Р/В/-21 від 26.11.2021 року не схвалив.

У зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Разом з позовною заявою представник позивача надала клопотання про витребування доказів, а саме: оригінал договору оренди земельної ділянки № 24-Р/В/-21 від 26.11.2021, предметом якого стала земельна ділянка площею 2,3688 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1223757100:01:002:1704, який укладений з ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 12.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Недоліки позову усунені у повному обсязі 18.12.2023.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 провадження у справі відкрито, визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

За клопотанням представника позивача ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у ТОВ «КМС-1» (ЄДРПОУ 43315487) витребувано оригінал договору оренди земельної ділянки № 24-Р/В/-21 від 26.11.2021. Станом на 21.03.2024 витребувані докази суду не надані, причини ненадання відповідачем не повідомлені.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання представник позивача адвокат Васильцова О.М. підтримала уточненні позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «КМС-1» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, заперечень щодо позовних вимог не подав.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,7386 га, яка складається з ріллі площею 2,3688 га та кормові угіддя площею 1,3698 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ДП, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №309 від 19.05.1999р., який виданий на підставі рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів №5-5/ХХШ від 25.03.1999.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №352076472 від 27.10.2023 земельній ділянці позивача площею 2,3688 га (рілля) присвоєний кадастровий номер 1223757100:01:002:1704 та право власності зареєстровано за позивачем.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 27.10.2023, вбачається, що 11 січня 2022 року державним реєстратором виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровська області Николаєвою Мариною Володимирівною до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис №46283894, яким за ТОВ «КМС 1» зареєстровано право оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, що належить позивачу, строком на 15 років, підставою виникнення якого є договір оренди землі №24-Р/В/-21, предметом якого стала земельна ділянка площею 2,3688 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1223757100:01:002:1704.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів на утримання податків станом на 30.08.2023 позивач не отриманнявід ТОВ «КМС 1» орендноїплатиза договором орендиземлі від 26.11.2021.

Окремо слід зазначити, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2024, клопотання представника позивача задоволено та з метою подальшого призначення і проведення судової-почеркозначої експертизи витребувано у відповідача оригінал договору оренди земельної ділянки № 24-Р/В/-21 від 26.11.2021, предметом якого стала земельна ділянка площею 2,3688 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1223757100:01:002:1704, який укладений з ОСОБА_1 .

Проте, відповідачем, не виконано ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2024, та не надано суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 26.11.2021.

Вказані дії свідчать про ухилення відповідача від подання експерту оригіналу договору оренди, що унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи судом, яка, в даному випадку, має визначальне значення для встановлення обставин справи, а тому наявні підстави для застосування судом положеньст.109 ЦПК України, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що договір оренди землі ОСОБА_1 не підписував.

Згідно ч. 10ст. 84 ЦПК Україниу разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Крім цього, за змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі від 15.02.2010) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №513/879/19 (провадження № 14-49цс22)).

Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова Об`єднаної палати ЦКС ВС від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22, провадження № 61-5252сво23).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не підписував договір оренди земельної ділянки від 26.11.2021, таким чином позовні вимоги про визнання відсутнім право оренди земельної ділянки підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із наступного.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем сплачено суму судового збору 1 073.60 грн. за подачу даного позову до суду, про що додано платіжну квитанцію від 23.11.2023 року.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого ним судового збору.

Розглядаючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд виходить із наступного.

Між адвокатом Васильцовою О.М. та клієнтом ОСОБА_1 27.10.2023 укладено договір про надання правової допомоги №104. Долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане ОСОБА_3 та копію ордера на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 27.10.2023.

Окрім того, до суду надано копію акту приймання - передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 104 від 27.10.2023, за яким клієнт оплачує адвокату кошти на загальну суму 4000.00 грн.

На підставі договору № 104 від 27.10.2023 від ОСОБА_1 прийнято суму 4 000.00 грн., про що долучено копію квитанції до прибуткового касового ордера № 41 від 27.10.2023 року. (а.с. 17)

Частиною 1ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України)

У ч. 1 та п. 1 ч. 2ст. 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8ст. 141 ЦПК України.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути суму витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

Інших витрат сторони не заявляли.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 251, 253, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС-1» про визнання відсутнім право оренди земельної ділянки, задовольнити повністю.

Визнати відсутнім право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223757100:01:002:1704, площа земельної ділянки 2,3688 га (запис №46283894 від 11.01.2022 року про право оренди земельної ділянки, внесений державним реєстратором виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровська області Николаєвою М.В. до Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі №24-Р/В/-21 від 26.11.2021р., що укладений між Орендодавцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , та Орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «КМС 1» ЄДРПОУ 43315487).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС-1» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5073 (п`ять тисяч сімдесят три грн.) 60 коп., що складається з витрат по сплаті судового збору в розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. і витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результаті апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС-1», місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська,14,кімната 1; код ЄДРПОУ 43315487.

Повний текстрішення судускладено 29.03.2024.

Суддя: В. О. Говоруха