Постанова

від 19.03.2024 по справі 491/470/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/897/24

Справа № 491/470/19

Головуючий у першій інстанції Вужиловський О. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД»

на додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 липня 2022 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарству «Задум» про визнання договору оренди землі недійсними та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД»,

встановив:

В провадженні Любашівського районного суду Одеської області перебувала вказана вище цивільна справа.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 23 червня 2022 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Украгаросоюз ЛТД» відмовлено.

23 червня 2022 року під час судового засідання у судових дебатах, представник відповідачів адвокат Вєлєв І.І. повідомив суду про те, що ним буде надано суду обґрунтований розрахунок витрат на правову допомогу, які понесли відповідачі, у зв`язку з розглядом справи, та які він просить стягнути з позивача.

28 червня 2022 року на адресу Любашівського районного суду Одеської області надійшли заяви представника відповідачів адвоката Вєлєва І.І. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, у яких просив стягнути з позивача на користь СФГ «Задум» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 828 грн та на користь ОСОБА_1 - 16 656 грн, зазначивши відповідні розрахунки про кількість витраченого часу та кількість проведених засідань за його участі.

Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 19 липня 2022 року заяви представника відповідачів адвоката Вєлєва І.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Украгросоюз ЛТД» на користь відповідача СФГ «Задум» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 828 грн, а на користь ОСОБА_1 - у розмірі 15 656 грн.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що по справі відбулось п`ять засідань з участю представника відповідачів, а саме: 12.04.2021 року, 01.06.2021 року, 18.08.2021 року, 29.11.2022 року, 23.06.2022 року. При цьому представником відповідачів надавалися відзиви на позовні заяви та клопотання про виклик свідків, витребування доказів. Вказана представником відповідачів тривалість робіт є зазначенням витрат часу адвоката, що не може бути перевірено судом за матеріалами справи, або іншим шляхом. Проте, розрахунок розміру погодинної оплати послуг адвоката відповідає умовам договорів про надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Украгросоюз ЛТД» посилаючись на те, що ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення, суд не звернув належної уваги на обставини на які вказувала скаржник заперечуючи проти задоволення вимог заяв відповідачів про стягнення судових витрат на правову допомогу, розмір якої скаржник вважає є завищеним, необґрунтованим і непропорційним до предмету позову, просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з нього на користь відповідачів судових витрат на правничу професійну допомогу у заявленому розмірі.

20 березня 2023 року ОСОБА_1 та СФГ «Задум», від імені яких діє адвокат Вєлєв І.І., подали відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду, зауважили, що судові витрати підлягають розподілу, незалежного від того чи їх фактично сплачено, а твердження скаржника щодо неспівмірності витраченого адвокатом часу на надання професійної правничої допомоги зводяться до не доведених жодними доказами оціночних суджень.

Від представника відповідачів адвоката Вєлєва І.І. до апеляційного суду надійшли заяви про розгляд справи без участі сторони відповідачів.

У судовезасідання учасникисправи нез`явилися,про дату,час імісце розглядусправи повідомленіналежним чином,що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване додаткове рішення суду не у повній мірі відповідає вказаним нормам, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 23 червня 2022 року в задоволенні позову ТОВ «Украгаросоюз ЛТД» відмовлено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами, з мотивів викладених у тексті оскаржуваного додаткового рішення.

Водночас колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення вказаного вище розміру понесених відповідачами судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з такого.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 23 червня 2022 року задоволенні позову ТОВ «Украгаросоюз ЛТД» відмовлено.

Питання стосовно стягнення з позивача судових витрат, понесених стороною відповідача на оплату професійної правничої допомоги судом не вирішувалось.

28 червня 2022 року до суду надійшла заява представника відповідачів адвоката Вєлєва І.І. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу на користь СФГ «Задум» у розмірі 9 828 грн та на користь ОСОБА_1 у розмірі 16 656 грн.

18 липня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про зменшення судових витрат, в якій просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат з позивача на користь відповідачів в повному обсязі, так як представником відповідачів не надано доказів щодо обґрунтованості витраченого часу щодо надання правничої допомоги, а також не надано документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат. Крім того, представник вказує, що докази надані представником відповідачів були неналежно завірені, що вказує на їх недопустимість. Крім того, вважає, що заявлені до стягнення судові витрати є значно завищеними, не відповідають критерію розумності та є неспівмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами і часом, витраченим адвокатом на надання послуг по справі.

Так, предметом договору про надання правничої допомоги №23/09/19, укладеного 23 вересня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «Легіст» (далі АО «Легіст») в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (далі Договір 1), є надання адвокатським об`єднанням, в особі адвокатів Комісара О.В. та/або ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 правової допомоги Клієнту, консультацій та роз`яснень з питань кримінали цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організація вед претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; наданні Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та представлення інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та під порядку (веденні справ) в рамках posr справи № 491/470/19 за позовом Дочірнього підприємства «Украгросоюз» до ОСОБА_5 (Клієнт) про визнання додаткової угоди укладеною (п.1.1. Договору 1).

Вартість послуг Адвокатського об`єднання встановлюється додатковою угодою до цього Договору (п.4.1. - Договору 1).

У додатковій угоді №1 до Договору 1 сторони, зокрема, дійшли взаємної згоди щодо встановлення погодинної оплати вартості послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання у розмірі 40 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день формування рахунку для оплати і надання послуг та вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних з наданням правової допомоги у справі №491/470/19. Сторони погодили, що фіксована плата (незалежно від кількості годин) за участь в судових засіданнях становить 4000 грн за перше засідання та 1000 грн за кожне наступне.

Відповідно до детального опису робіт, виконаних АО «Легіст» від 27 червня 2022 року, АО «Легіст» в особі директора ОСОБА_3 надало ОСОБА_1 в межах справи № 491/470/19 наступні послуги:

- усна консультація ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз ЛТД» (1 година: 957 грн);

- складання та формування відзиву на позовну заяву у справі № 491/470/19 з додатками до Ананьївського районного суду Одеської області (5 годин: 4 785 грн);

- складання та формування заяви про виклик та допит свідків у рамках справи № 491/470/19 до Ананьївського районного суду Одеської області (1 година: 957 грн);

- складання та формування заяви про витребування доказів у рамках справи № 491/470/19 до Ананьївського районного суду Одеської області (1 година: 957 грн);

- участь адвоката Вєлєва I.I. у судових засіданнях по справі № 491/470/19 (1+5 судових засідань: 4 000+ 5 000 грн).

Загальна сума гонорару за правничу допомогу 16 656 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі від 27 червня 2022 року АО «Легіст» надало Клієнту послуги, перелік яких передбачений детальним описом робіт.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №11-03-21-2А, укладеного 11 березня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «Легіст» (далі АО «Легіст») в особі директора ОСОБА_3 та СФГ «Задум» (далі Договір 2), його предметом є надання адвокатським об`єднанням, в особі адвокатів Комісара О.В. та/або Вєлєва І.І. та/або ОСОБА_4 правової допомоги, захисту та представництва інтересів клієнта у справі №491/470/19 (п.1.1. Договору 2).

Сторони дійшли згоди стосовно встановлення наступного порядку обчислення гонорару Адвокатського об`єднання: погодинна оплата (за одну годину роботи Адвоката) у розмірі 40 (сорока) відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день формування рахунку для оплати - за надання послуг та вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у справі № 491/470/19; фіксована оплата у розмірі 4 000 грн - за участь у першому судовому засіданні по справі № 491/470/19 та, додатково, 1 000 грн - за участь у кожному наступному судовому засіданні (п.4.1. Договору 2).

Згідно з детальним описом робіт, виконаних АО «Легіст» від 27 червня 2022 року, АО «Легіст» в особі директора ОСОБА_3 надало СФГ «Задум» в межах справи № 491/470/19 наступні послуги:

- усна консультації керівника СФГ «ЗАДУМ» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгросоюз» (1 година: 957 грн);

- складання та формування відзиву на позовну заяву у справі № 491/470/19 з додатками до Ананьївського районного суду Одеської області (3 години: 2 871 грн);

- участь адвоката Вєлєва I.I. у судових засіданнях по справі № 491/470/19 (1+2 судових засідань: 4 000+ 2 000 грн).

Загальна сума гонорару за правничу допомогу 9 828 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі від 27 червня 2022 року АО «Легіст» надало Клієнту послуги, перелік яких передбачений детальним описом робіт.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожному гарантується право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів тощо), що узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в ухвалах від 21 вересня 2016 року у справі №654/2765/15-ц; та від 26 квітня 2017 року у справі № 335/6590/15-ц.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дійсно, вказана представником відповідачів тривалість робіт є зазначенням витрат часу адвоката, що не може бути перевірено судом за матеріалами справи, або іншим шляхом.

Водночас, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18).

Згідно правової позиції Великої Палати у справі № 910/12876/19, в рамках якої, Верховний Суд визначив в якості належних та допустимих доказів розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об`єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об`єднанням в кожній з 3-ох інстанцій); · витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо); ·докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України)

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається заявлення позивачем про неспівмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, складності справи.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30 вересня 2020 року, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже колегія суддів вважає неможливим втручання у узгоджений відповідачами із АО «Легіст», що здійснювало їх представництво у суді першої інстанції, у Додатковій угоді №1 до Договору 1 та п.п.4.1. Договору 2, розмір гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 40 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день формування рахунку для оплати і надання послуг та вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних з наданням правової допомоги у справі №491/470/19. Сторони погодили, що фіксована плата (незалежно від кількості годин) за участь в судових засіданнях становить 4000 грн за перше засідання та 1000 грн за кожне наступне, зважаючи на висновки, викладені у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19, відповідно до яких розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини.

Водночас враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на підставу, предмет та ціну позову, у задоволенні якого було відмовлено, з огляду на те, що поданий адвокатом Вєлєвим І.І. від імені відповідача СФГ «Задум» відзив на позовну заяву фактично дублює відзив поданий цим адвокатом від імені ОСОБА_1 , а також типовість обставин справи, щодо яких існує стабільна судова практика, на яку, зокрема, посилався і представник відповідачів у складених ним відзивах, апеляційний суд вважає завищеним зазначений у Детальних описах робіт, виконаних АО «Легіст» від 27 червня 2022 року витрачений адвокатом час на усні консультація ОСОБА_1 та СФГ «ЗАДУМ», як і складання та формування відзивів на позовну заяву.

Так, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що достатніми для: зустрічі, консультації клієнтів, узгодження правової позиції є 30 хвилин; складання та формування відзиву на позовну заяву у справі № 491/470/19 , що було подано від імені ОСОБА_1 - 3 години; складання та формування відзиву на позовну заяву у справі № 491/470/19 , що було подано від імені СФГ «ЗАДУМ» - 30 хвилин.

Колегія суддів також вважає неспівмірним та завищеним зазначений представником відповідача час на складання та формування заяв про виклик та допит свідків та про витребування доказів, водночас достатніми, зважаючи на складність відповідних робіт та зміст вказаних заяв є 30 хвилин на кожну заяву.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність доказів розміру фактично понесених відповідачами витрат, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18), від 11 січня 2024 року у справі №235/8612/19 (провадження №61-4233св23).

Тож, оскільки судом першої інстанції було правильно встановлено, що з участю представника відповідачів у справі відбулось п`ять засідань, а саме: 12 квітня 2021 року, 01 червня 2021 року, 18 серпня 2021 року, 29 листопада 2022 року, 23 червня 2022 року, зменшено понесені відповідачкою витрати на участь адвоката Вєлєва I.I. у судових засіданнях по справі № 491/470/19 з представництва ОСОБА_1 на одну тисячу гривень та як наслідок, колегія суддів виснує про відсутність підстав зменшення стягнутих судом витрат на правову допомогу за участь адвоката Вєлєва I.I. у судових засіданнях по справі № 491/470/19.

Ураховуючи вказане, оскільки колегія суддів доходить висновку про часткову неспівмірність заявлених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу складності справи, не відповідність критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою, обрахована стороною відповідачів та стягнута судом вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.

Стягнення ж наведених витрат у повному розмірі з огляду на встановлені вище обставини справи, колегія суддів вважає, матиме надмірний характер.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру стягнутої з ТОВ «Украгросоюз ЛТД» на користь СФГ«Задум» витрат на професійну правничу допомогу з 9 828 грн до 6 957 грн, а на користь відповідача ОСОБА_1 з 15 656 грн до 12 306, 50 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Украгросоюз ЛТД» підлягає задоволенню частково, а оскаржуване додаткове рішення суду потрібно змінити, на підставі ст. 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» задовольнити частково.

Додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19 липня 2022 року змінити, зменшивши стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз ЛТД» на користь Селянського (фермерського) господарства «Задум» витрати на професійну правничу допомогу з 9 828 грн до 6 957 грн, на користь ОСОБА_1 з 15 656 грн до 12 306, 50 грн.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 22 березня 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

Н.В. Стахова