Ухвала

від 01.04.2024 по справі 350/541/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/541/24

Номер провадження 2-о/350/74/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Пулик М.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рожнятівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,

установив:

29 березня 2024 року заявниця звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівка Генічеського району Херсонської області, померлого в с.Павлівка Генічеського району Херсонської області 13.03.2024.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно п. 8 ч.1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1)який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Як роз`яснено в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, а також вказати вірну заінтересовану особу - орган РАЦСу.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України має розглядатися судом за загальними правилами, передбаченими для розгляду заяв про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 256 ЦПК України), у тому числі щодо суб`єктів звернення у такій категорії справ.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦСу зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Отже, передумовою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті у певний час, має передувати звернення заявника до органу РАЦСу із заявою про реєстрацію смерті особи, після одержання відмови органу РАЦСу у реєстрації факту смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.

Проте, звернувшись до суду з цією заявою про встановлення факту смерті, заявницею не надано доказів на підтвердження того, що вона зверталася до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням видати свідоцтво про смерть, як і не надано доказів відмови цього органу у реєстрації смерті ОСОБА_2 .

ВПостанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. зі змінами, в п.3 вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам заяви щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 317, ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рожнятівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків - протягом п`яти днів, з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається заявникові, якщо він у встановлений судом строк, не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: