Рішення

від 01.04.2024 по справі 756/6037/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.04.2024 Справа № 756/6037/19

Унікальний № 756/6037/19

Провадження № 2/756/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Євтушик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка Миколи Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Славутич-22", ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання недійсним вчинену нотаріусом реєстраційну дію, скасування запису в реєстрі, визнання недійсним договору дарування, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2019 року ОСОБА_1 через адвоката Олійника О.С. звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСББ «Славутич-22» про відновлення становища, яке існувало до порушення та просить суд зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення - за власний рахунок перекрити цеглою отвір у стіні, яка огорожує коридор 14-го поверху від другого рівня квартири АДРЕСА_1 , після чого підготувати цегляну поверхню стіни до фарбування та пофарбувати її (здійснити малярно-штукатурні роботи), а також поклеїти шпалери.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Андрейчуку Т.В.

Ухвалою від 07.05.2019 року позивачу надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 27.05.2019 року відкрито провадження по справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

22.04.2020 року до суду подана заява про зміну предмета позову відповідно до якої позивач просив суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка М.І. та доповнити вже існуючих позовних вимог додатковою позовною вимогою, а саме: визнати недійними: вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. реєстраційну дію від 16.03.2018 року щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 25372923); договір дарування від 21.05.2018 року згідно умов якого ОСОБА_4 подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с. 240-248 т.1)

Також 08.10.2020 року позивачем подана уточнена позовна заява до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка М.І., треті особи ОСОБА_3 , ОСББ «Славутич-22» ОСОБА_4 . В обґрунтування якої позивач зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_3 . Згідно поверхового плану будинку, на 14 поверсі знаходиться п`ять однорівневих квартир із дверними отворами на 14 поверсі - № 62-65, а також дворівнева квартира № 59 , яка згідно планової документації має дверний отвір на 13-му поверсі, а розташована на 14-му поверсі житлова площа вказаної квартири не має дверного отвору на 14-му поверсі.

У 2018 році власниця квартири № 59 ОСОБА_4 вирішила фізично розділити дворівневу квартиру на дві окремі квартири на 13-му поверсі та на 14-му поверсі та облаштувати на 14 поверсі будинку окремий дверний отвір.

12.03.2018 року на замовлення власниці дворівневої квартири № 59 ОСОБА_4 фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (експерт, інженер з інвентаризації нерухомого майна) було проведено технічну інвентаризацію, квартири № 59-а , та видано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .

21.05.2018 року ОСОБА_4 , вважаючи, що вона належним чином виділила другий рівень квартири № 59 в окрему квартиру № 59-а , уклала договір дарування квартири № 59-а із відповідачем - ОСОБА_2 . Цього ж дня право власності ОСОБА_2 на квартиру № 59-а було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна № 1513261880000.

У травні 2018 року на замовлення ОСОБА_2 фізична особа-підприємець ОСОБА_6 розробив робочий проект реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Цього ж місяця про початок будівельних робіт було повідомлено Державну архітектурно-будівельну інспекцію , повідомлення про початок робіт з реконструкції квартири № 59-а було зареєстроване за номером КВ 161181500647 .

Відповідно до інформації з офіційного сайту ДАБІ повідомлення про початок робіт з реконструкції квартири № 59-а містило інформацію, що об`єкт у якому проводяться роботи відноситься до категорії СС1.

Посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 , має 16 поверхів, а відтак він є об`єктом класу середніх наслідків СС2, а не незначних наслідків СС1, як це вказано у витягу з сайту ДАБІ (ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».) Вважає, що зазначений будинок безпідставно було віднесено до класу незначних наслідків СС1.

Також зазначає, що облаштування дверного отвору у стіні будинку передбачає втручання в огороджувальні та/або несучі конструкції загального користування, а відтак такий вид робіт не передбачений у Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406.

Вважає, що перед початком будівельних робіт з облаштування дверного отвору відповідач був зобов`язаний отримати дозвіл на виконання будівельних робіт у Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Однак, не отримавши відповідного дозволу ДАБІ, за дорученням ОСОБА_2 03.05.2018 року розпочались роботи з влаштування дверного отвору квартири № 59-а - наймані нею будівельники на 14-му поверсі почали руйнувати несучо-огороджувальну стіну будинку, яка примикає до житлового приміщення квартири № 59 .

Стіна на 14 поверсі, яку пошкодив відповідач з метою пробиття дверного отвору, відноситься до несучих (несучо-огороджувальних) конструкцій будинку, а тому відповідна стіна на думку позивача є власністю всіх власників багатоквартирного будинку, і вчинення будь-яких дій з цією стіною без їх дозволу є посяганням на їх право власності. Перед проведенням будь-яких будівельних робіт, що стосуються спільного майна (несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку) власник квартири (власники) який хоче здійснити такі роботи має звернутись до загальних зборів і лише після отримання дозволу загальних зборів проводити роботи. До повноважень загальних зборів, окрім надання дозволу на проведення будівельних робіт, належить також і визначення підрядника, який має такі роботи проводити, проте позивач такі дозволи не отримувала.

Ремонтні роботи з облаштування дверного отвору квартири АДРЕСА_1 , які почала проводити ОСОБА_2 , вважає незаконними, оскільки вони проводяться без дозволу ОСББ, окрім цього підрядник виконання цих робіт був визначений без участі загальних зборів. Також зазначені роботи проводились без дозволу ДАБІ на будівництво, який є обов`язковим, та призвели до порушення конструктивних елементів будинку - несучо-огороджувальної стіни на 14-му поверсі.

Також посилається на те, що у позивача наявні обгрунтовані сумніви щодо законності поділу дворівневої квартири № 59 на дві окремі квартири, оскільки у відповідача відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна - дворівневої квартири АДРЕСА_1 , а вказаний документ є необхідним для поділу нерухомого майна (п.2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 18.06.2007 № 55). Окрім того, влаштування дверного отвору на другому рівні квартири не відповідає державним будівельним нормам, а тому вважає, що відповідач має усунути самовільне переобладнання відповідно до плану житлового будинку.

До 21.05.2018 року власником дворівневої квартири 59 була ОСОБА_4 , котра 21.05.2018 року квартиру 59-а подарувала відповідачу відповідно до договору дарування

В договорі дарування вказано, що право власності ОСОБА_4 на квартиру 59-а підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 118078294 від 22.03.2018, номер запису про право власності 25372993.

Новостворений об`єкт нерухомості «квартира 59-а » була створена шляхом поділу квартири 59 , однак порядок такого поділу було грубо порушено, на думку позивача поділ проведено на підставі сфальсифікованого технічного паспорту без вчинення необхідних дій, які є обов`язковими для такого поділу. В технічному паспорті квартири мають бути відображені дані, чинні станом на дату проведення технічної інвентаризації. Однак станом на 12.03.2018 року, тобто на дату складання технічного паспорту, дворівнева квартира 59 не мала виходу на 14-му поверсі, який відсутній і станом на сьогодні. Вказує на невідповідність фактичних характеристик об`єкта нерухомого майна характеристикам, зазначеним у технічному паспорті. Також вважає безпідставним створення технічного паспорту на квартиру 59-а - оскільки висновок щодо технічної можливості поділу дворівневої квартири 59 на дві квартири не складався, а тому внаслідок безпідставного внесення до технічного паспорту недостовірної інформації про існування квартири № 59-а із дверним отвором на 14-му поверсі державний реєстратор був введений в оману, та без будь-яких правових підстав зареєстрував як повноцінний об`єкт нерухомого майна неіснуючу квартиру.

Зазначає, що в даному випадку відповідачем не було отримано дозвіл на перепланування квартири із облаштуванням дверного отвору на 14-му поверсі, також вказаний об`єкт не було прийнято в експлуатацію, а тому квартиру 59-а вважає самочинним будівництвом і набуття права власності на таку квартиру є незаконним.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні відомості про подання державному реєстратору документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, що також вказує на незаконність реєстраційної дії.

Влаштування дверного отвору на обох рівнях дворівневої квартири не відповідає державним будівельним нормам.

Вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. реєстраційну дію від 16.03.2018 року щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 вважає, що підлягає скасуванню, а договір дарування такої квартири вважає, що підлягає визнанню недійсним.

Покликається на те, що внаслідок незаконних дій відповідача було порушено право співмешканців багатоквартирного будинку, в тому числі і позивача, оскільки пошкоджена на 14-му поверсі стіна є їх спільною сумісною власністю. Окрім цього, незаконні дії відповідача у більшій мірі порушують права власників квартири № 64 ( ОСОБА_1 ) та № 63 ( ОСОБА_3 ), оскільки незаконно утворений дверний отвір у стіні погіршує естетичний вигляд коридору, а також враховуючи той факт, що облаштування вказаного дверного отвору відбувалось без будь-яких дозвільних документів ДАБІ, він несе потенційну загрозу повної руйнації стіни.

Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення - за власний рахунок перекрити цеглою отвір у стіні, яка огороджує коридор 14-го поверху від другого рівня квартири АДРЕСА_1 , після чого підготувати цегляну поверхню стіни до фарбування та пофарбувати її (здійснити малярно-штукатурні роботи), а також поклеїти шпалери; визнати недійсною вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. реєстраційну дію від 16.03.2018 щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 25372993); визнати недійсним договір дарування від 21.05.2018 року згідно якого ОСОБА_4 подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с.133-145 т.2)

31.10.2019 р. до суду подано відзив відповідачем в якому міститься посилання на те, що позов подано неналежним представником.

Також до суду подано пояснення 3-ї особи ОСББ-«Славутич-22» в яких міститься посилання на те, що ОСББ «Славутич-22» заявляє, що квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 190,7 кв.м. Єдиний вхід у квартиру знаходиться на 13-му поверсі, інших входів у квартиру 59 не було і на даний час немає. Жодної інформації про будь-яку реконструкцію квартири 59 до правління ОСББ не надходило.

Зазначає, що ОСОБА_2 почала знос стіни, яка є власністю співмешканців будинку, без отримання дозволу загальних зборів ОСББ, що вказує на безпідставність та незаконність такого зносу та порушення прав співмешканців будинку, а тому вважає, що ОСОБА_2 має відновити становище, яке існувало до порушення. Також посилався на те, що повноваження представника позивача підтверджені договором та ордером, а тому відсутні підстави для повернення позовної заяви, просив суд позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, який аналогічний поясненням третьої особи ОСББ «Славутич-22».

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.02.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поверення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСББ «Славутич-22» про відновлення становища, яке існувало до порушення відмовлено.

25.05.2020 року на адресу суду надійшла копія документів реєстраційної справи.

Також як убачається з протоколу судового засідання відповідачу поновлено строк на подання відзиву. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що в позовній заяві бездоказово зазначається про те, що стіна квартири 59-а , в якій влаштовано отвір вхідних дверей є несучою, а тому роботи (встановлення дверей) відносяться не до першого, а другого класу наслідків, що в свою чергу, вимагає відповідного дозволу владних органів та узгоджень зі співвласниками будинку, що нею зроблено не було.

Стіна квартири № 59-а , в якій зроблено отвір вхідних дверей не є несучою, про що мав би засвідчувати поверховий план 14 поверху доданий до позову. Проте, зазначену обставину неможливо встановити на підставі цього документу, оскільки стіна на плані замальована. В свою чергу позивачем в 2016 році вилучена з житлово-експлуатаційної організації відповідна технічна документація і назад не повернута.

Експерт в галузі робіт (послуг) пов`язаних із створенням об`єктів архітектури ОСОБА_5 за наслідками технічної інвентаризації квартири № 59-а за вказаною адресою виготовив в березні 2018 року технічний паспорт з зазначенням входу до квартири.

Зазначає, що на момент виникнення у неї 21.05.2018 року права власності на квартиру № 59-а і на сьогодні правомірність виготовлення зазначеного технічного паспорту жодна особа не оспорювала, а тому як замовник у травні 2018 року уклала договір з архітектором ОСОБА_6 на виготовлення робочого проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Робочий проект був виготовлений, отвір зроблено, двері встановлено, але завершити будівельні роботи з боку коридору позивач не дозволяє, що псує вигляд коридору та є відносно небезпечним з огляду на незавершеність будівельних робіт.

Третя особа ОСББ «Славутич-22» та житлово-експлуатаційна організація, що обслуговує будинок не мають претензії до неї у зв`язку з влаштуванням дверного отвору, оскільки аналогічні роботи зроблені в дворівневих квартирах № 70А, 70-Б , частина цих квартир вже неодноразово були відчужені тощо.

Посилається на те, що позивач безпідставно ставить в провину дії (влаштування дверного отвору), які нею безпосередньо зроблені не були, а виконані в межах укладених договорів виконавцями - дипломованими архітекторами і будівельниками з дотриманням чинного законодавства та авторським наглядом. Правомірність дій вказаних виконавців позивачем не оспорюється, так само не є предметом спору висновок експерта про правомірність виділення окремої квартири № 59-а , виникнення права власності тощо. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

03.02.2021 року по справі закрито підготовче засідання.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.05.2022 року справу передано судді Яценко Н.О. у зв`язку з мобілізацією судді ОСОБА_7 .

Ухвалою від 03.02.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С. про відвід судді Яценко Н.О.

15.05.2023 року відповідач - приватний нотаріус Кондратенко М.І. подав до суду пояснення в яких просив суд виключити його з числа відповідачів та залучити до участі в розгляді справи в якості третьої особи, оскільки він як приватний нотаріус не є учасником цивільних правовідносин, які є предметом позову, та не є учасником цивільних правовідносин між сторонами договору, недійсність якого просить визнати позивач. Зазначає, що у нього відсутня будь-яка матеріальна та процесуальна заінтересованість в предметі спору та реалізації рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду справи. Також звертав увагу, що позивачем оскаржується реєстраційна дія від 16.03.2018 року (номер запису про право власності 25372993), яка ним не здійснювалася. В задоволенні даного клопотання суд відмовив, враховуючи заперечення позивача, який саме наділений правом визначатися з процесуальним статусом сторін.

В судових засіданнях позивач з представником позовні вимоги підтримували та просили задовольнити, з обставин викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 з представником проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позову, з обставин викладених у відзиві.

Відповідач - приватний нотаріус КМНО Кондратенко М.І. в судові засідання не з`являвся, повідомлявся у встановленому законом порядку, подав письмові пояснення по справі, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - представник ОСББ «Славутич-22» в судові засідання не з`являвся, подав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримував в повному обсязі та просив задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 на електронну адресу суду направила заяву в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримувала.

Третя особа ОСОБА_4 також суду подала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі. Суд також вважає за можливе провести розгляд справи без участі третіх осіб.

Розгляд справи неодноразово відкладався з об`єктивних причин.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію у грудні 1998 року (Акт прийняття в експлуатацію від 28.12.1998 затверджено розпорядженням № 1466 від 31.12.1998 Мінської районної державної адміністрації). Загальна площа 20722 кв.м., кількість квартир - 146, в тому числі 34 дворівневих квартир (всі квартири, в яких більше трьох кімнат - дворівневі) (а.с.158 т.2).

Будинок знаходиться в управлінні ОСББ «Славутич-22» (а.с. 146, 147 т.2)

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , вхід до якої розташований навпроти дверного отвору збудованого відповідачем

Згідно поверхових планів будинку, виготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на листопад 1998 року на 13-му та 14-му поверхах розташована одна дворівнева квартира № 59 з влаштуванням виходу до коридору загального користування на 13-му поверсі. (а.с.160, 161 т.2)

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 07.09.2005 року відповідно до договору дарування ОСОБА_2 подарувала квартиру АДРЕСА_1 , квартира має загальну площу 190,70 кв.м., складається із чотирьох житлових кімнат, житлова площа 116,30 кв.м. Договір дарування вказаної квартири посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. та проведено державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_4 в БТІ 20.10.2005 року. (а.с. 17-18 т.2)

В матеріалах реєстраційної справи міститься довідка виконана ФОП ОСОБА_5 з якої убачається, що у рамках укладеного договору № 123-03/18/1 від 12.03.2018 року ФОП ОСОБА_5 надано послугу по проведенню технічної інвентаризації об`єкта нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Обстеженням встановлено, що власник - ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири від 07.09.2005 року р-р № 5068 , посвідченого Кондратенко О.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. За даними вищевказаного договору загальна площа квартири складала - 190,70 кв.м, житлова площа - 116,30 кв.м.

За результатами поточної технічної інвентаризації 12.03.2018 року складено висновки щодо технічної можливості поділу/виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна. Згідно Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» (зі змінами) призначено нумерацію частинам квартир 59 , а саме квартира 59 та квартира 59-а .

Загальна площа квартири 59 складає 99,5 кв.м., житлова 55,3 кв.м., загальна площа квартири 59-А складає 99,7 кв.м., житлова - 55,4 кв.м. Сумарна площа квартир, кількість житлових кімнат, а отже сумарна житлова площа змінилась через влаштування перегородок, закладення другого світла сходової клітини, утеплення, оздоблення стін. Перераховані уточнення здійснені без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, не належать до самочинного будівництва та не потребують додаткового погодження за вищевказаною Інструкцією. (а.с.35 т.2)

В технічному паспорті, що знаходиться в реєстраційній справі 14 поверх відображений вихід - 59-А (а.с.37-40 т.2), разом з тим між сторонами існує спір стосовно правомірності його влаштування і він в повному обсязі не виконаний.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 березня 2018 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно Демченко С.О. філія КП «ДОБРОБУТ» Литвинівської сільської ради у м.Київ, м.Київ провів державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна квартира. Розташована в АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_4 (а.с. 41-45 т.2)

В подальшому відповідно до договору дарування квартири від 01.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І., ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 99,7 к.в.м, складається з трьох житлових кімнат, жила площа яких складає 55,4 кв.м. (а.с.52 т.2)

Відповідного до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності вищевказана квартира приватним нотаріусом Кондратенко М.І., як державним реєстратором, зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 - підстава реєстрації договір дарування від 21.05.2018 року.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» який визначає поняття спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно на праві спільної сумісної власності належить всім співвласникам будинку - власникам квартир та нежитлових приміщень Відповідно ст.10 ч.2 п.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Стутуту ОСББ право на використання спільного майна, реконструкції квартири/будинку віднесено до компетенції загальних зборів співвласників. В даному випадку згода співвласників будинку на влаштування окремого входу до квартири у огороджувальній стіні між квартирою та коридором на 14 поверсі отримана не була.

За приписами статті 100 ЖК виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення , які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування , не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендаря), якщо інше не передбачено договором найму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406 затверджено «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до п.1 вищевказаного Переліку роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків відповідальності: 1)незначні наслідки СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені житлові будинки понад чотири поверхи (ч.5 ст.32), враховуючи те, що будинок складається із 16 поверхів, то в даному випадку не можливо віднести до об`єкту класу наслідків (відповідальності ) СС1.

Як убачається з матеріалів справи на замовлення позивача в порядку ч.5 ст.105 ЦПК України судовим експертом Галієвою О.М. був складений висновок експерта № 35/07-2020 за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи.

На вирішення експертизи поставлені питання: «Чи відповідає висновок про можливість поділу/виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна № 123/03/18/1 від 12.03.2018 щодо можливості виділу частини квартири АДРЕСА_1 , складений ФОП ОСОБА_5 (Кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_3 від 13.09.2013) п.2.6 «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 55 від 18.07.2007 ?; чи є влаштування додаткової квартири АДРЕСА_1 реконструкцією цього житлового будинку? чи підлягає обов`язковій експертизі проект будівництва (реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_1 ? Якщо так, то за якими напрямками?

В своєму висновку судовий експерт ОСОБА_10 зазначила, що висновок про можливість поділу/виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна № 123/03/18/1 від 12.03.2018 щодо можливості виділу частини квартири АДРЕСА_1 , складений ФОП ОСОБА_5 (Кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_3 від 13.09.2013) не відповідає п.2.6 «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 55 від 18.06.2007, а саме у висновку відсутні перелік номерів, розмір приміщень у фактичному користуванні, які становлять реальну частку, а також відсутній склад новоутворених об`єктів нерухомого майна.

У зв`язку з тим, що влаштування додаткової квартири, у відповідності до п.3.21 ДБН А 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (в редакції до 01.06.2018, до введення в дію змін № 1) яким визначено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), то влаштування додаткової квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 змінює ТЕП будинку із 146 квартир до 146-1 є реконструкцією житлового будинку, а не квартири.

З огляду на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно ст. 32 «Про регулювання містобудівної діяльності» не може бути віднесений до об`єкту класу наслідків (відповідальності) СС1 - незначних наслідків, то проект реконструкції житлового будинку, у відповідності до п.4 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підлягає обов`язковій експертизі щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, її експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення за всіма наслідками. (а.с.216-225 т.2)

В судовому засіданні відповідач просила суд висновок експерта № 35/07-2020 визнати неналежним та недопустимим доказом, оскільки не стосується предмета спору та на підтвердження правомірності своїх дій посилалася на робочий проект виготовлений ФОП ОСОБА_6 - реконструкція квартири АДРЕСА_1 . (а.с.85-90 т.3). Разом з тим звертає на себе увагу та обставина що вказаний робочий проект виготовлений в травні 2018 року, в той час як 16.03.2018 року квартира 59-а як самостійний об`єкт права власності вже була внесена до Реєстру нерухомого майна. Проте, суд зі своє сторони приймає висновок експерта № 35/07-2020, оскільки він не виходить за межі предмету спору. На думку суду, експертний висновок № 35/07-2020 є фаховим, точним та переконливим, через що суд відкидає всі твердження відповідача, наведені у його зауваженнях щодо вищезгаданого експертного висновку.

Отже, внаслідок реконструкції квартири 59 в багатоквартирному будинку утворюються дві квартири, роботи щодо пробивання дверного прорізу проводяться відповідачем з порушенням ДБН, що впливають на технічну конструкцію всього будинку.

Суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_2 не мала права здійснювати реконструкцію квартири шляхом прорізання (влаштування) отвору в огорожувальній стіні між квартирою АДРЕСА_1 без згоди загальних зборів учасників ОСББ, без експертизи, проекту реконструкції квартири та отримання дозволу на реконструкцію у відповідному державному органі, а тому суд доходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення (закласти цеклою отвір, заштукатурити та покрасити стіну та наклеїти шпалери) підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про визнання недійсною реєстраційну дію вчинену 16.03.2018 року приватним нотаріусом Кондратенко М.І. щодо реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 253372993 суд відмовляє, оскільки вказана реєстраційна дія приватним нотаріусом Кондратенком М.І. не вчинялася, а була вчинена державним реєстратором прав на нерухоме майно Демченко С.О. філія КП «ДОБРОБУТ» Литвинівської сільської ради у м.Київ, м.Київ адреса - в АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_4 , яка взагалі не має статусу відповідача чи-то співвідповідача. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. взагалі є неналежним відповідачем по даних вимогах.

Окрім того, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене, суд також відмовляє у задоволенні вимоги про скасування запису, оскільки обраний позивачем захист порушеного права не відповідає вимогам закону, в тому числі і нормі ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» .

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору дарування квартири від 21.05.2018 року укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 суд доходить до наступного висновку.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов`язання матеріального характеру.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов`язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

Момент набуття права власності за договором визначений стаття 334 ЦК України, залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Звертаючись з вимогою про визнання договору дарування недійсним, позивач посилається на те, що фактично квартири 59-а , як повноцінного об`єкта не існувало, а тому вважає, що має місце реєстрація за ОСОБА_2 на самочинно реконструйовану квартиру.

Разом з тим, договір дарування - це двосторонній правочин, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору дарування як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Залучення позивачем ОСОБА_4 до участі в розгляді справи в якості третьої особи, порушує норми процесуального права, наслідком чого є відмова в задоволенні позову, оскільки відповідальність за порушення прав позивача оспорюваним договором не може бути покладено тільки на одну сторону договору, це суперечить принципу законності та справедливості. На думку суду не залучення сторону договору відповідачем є самостійною підставою для відмови в позові про визнання договору дарування недійсним, а тому суд не аналізує питання правомірності укладення спірного договору дарування квартири, як таке, що не має правового значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на корить позивача підлягає стягненню судовий збір в сумв 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенка Миколи Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Славутич-22", ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання недійсним вчинену нотаріусом реєстраційну дію, скасування запису в реєстрі, визнання недійсним договору дарування - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_15 ) відновити становище, яке існувало до порушення - за власний рахунок перекрити цеглою отвір у стіні, яка огороджує коридор 14-го поверху від другого рівня квартири АДРЕСА_1 , після чого підготувати цегляну поверхню стіни до фарбування та пофарбувати її (здійснити малярно-штукатурні роботи), а також поклеїти шпалери.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_15 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_16 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістедесят вісім) грн. 40 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 року.

Суддя Н.О. Яценко