Ухвала

від 28.03.2024 по справі 528/866/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/866/17 Номер провадження 11-кп/814/519/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016170150000281, за апеляційною скаргою прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 06 липня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Почаївка, Гребінківського району, Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого Гребінківська дистанція колії, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано невинуватим та виправдано:

- за ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гребінка, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого в ТОВ «АНКОР ПЕРСОНАЛ Україна», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, визнано невинуватим та виправдано:

- за ч. 3 ст. 191 КК України.

Скасовано накладений арешт на майно, вирішено порядок стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 04 серпня 2016 року близько 00-10 год. він за попередньою змовою зі старшим охоронником ГБР СТОВ «Вишневе-Агро» ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на вантажному автомобілі МАЗ-5549, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-891, д.н.з. НОМЕР_2 , які перебували у його користуванні, прибув до поля АДРЕСА_3 , а саме, до місця зберігання сільськогосподарської техніки. У подальшому, шляхом вмикання вивантажувального шнеку перевантажувача марки Кейс-335, інв. №532-10102-0008, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_7 перевантажив до зазначених вище автомобіля МАЗ та причепу ГБК зерно пшениці загальною вагою 19100 кг, що належало СТОВ «Вишневе-Агро» (СТОВ «Агрофірма «Куйбишево»), вартістю 64639,72 грн. Після чого ОСОБА_7 на автомобілі марки МАЗ-5549, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-891, д.н.з. НОМЕР_2 , перевіз викрадене таким чином зерно пшениці до свого господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, таємно викрав чуже майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що згідно з наказом №П-46/к від 24.03.2015 року керівника регіонального управління СТОВ «Агрофірма «Куйбишево» його було переведено з посади охоронника (охорона Повстинагроальянс) на посаду старшого охоронника (ГБР) (охорона Куйбишево). 26.12.2014 між СТОВ «Агрофірма «Куйбишево» та ОСОБА_8 укладено угоду про повну матеріальну відповідальність. Згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_8 був зобов`язаний виконувати завдання, пов`язані із забезпеченням охорони майна підприємства. 03.08.2016 ОСОБА_8 , перебуваючи на робочому місці, а саме, на полі №33.16.04.02.02.23, що поблизу с. Почаївка (Ульяновка), Гребінківського району, Полтавської області, прийняв від третіх осіб для забезпечення охорони та збереження сільськогосподарську техніку із зерном пшениці, що зберігалося у цій техніці, яка була задіяна під час збирання врожаю пшениці СТОВ «Вишневе-Агро» (СТОВ «Агрофірма «Куйбишево»). 04 серпня 2016 року близько 00-10 год. ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, розтратив чуже майно, а саме, зерно пшениці загальною вагою 19100 кг, що належало СТОВ «Вишневе-Агро» (СТОВ «Агрофірма «Куйбишево»), вартістю 64639,72 грн., яке шляхом вмикання вивантажувального шнеку перевантажувача марки Кейс-335, інв. №532-10102-0008, д.н.з. НОМЕР_3 , було перевантажено до кузову автомобіля МАЗ-5549, д.н.з. НОМЕР_1 , та причепу ГКБ-891, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_7 на автомобілі марки МАЗ-5549, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-891, д.н.з. НОМЕР_2 , перевіз викрадене таким чином зерно пшениці до свого господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильнм застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з охороною товарно-матеріальних цінностей, на строк 3 роки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 14 239,84 грн.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом вказано на відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а в діях обвинуваченого ОСОБА_8 складк кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Виходячи з цього, суд виправдав обвинувачених, встановивши підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з чим вважає, що висновки суду щодо підстав виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

При цьому судом вказано й про те, що досліджені докази не доводять поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченими інкримінованих ним кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, їх слід визнати невинуватими та виправдати через недоведеність винуватості.

Вказує, що суд не прийняв до уваги протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.04.2017, оскільки там відображена телефонна розмова між обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником. Проте станом на момент проведення негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_7 не мав процесуального статусу та відповідно не міг мати захисника в розумінні ст. 45 КПК України.

Зазначає, що місцевий суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, містять істотні суперечності, оскільки критично оцінив та фактично не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в частині тверджень, що вони бачили саме автомобіль обвинуваченого ОСОБА_7 на полі. Підставою для цього стало те, що свідки отримали вказівку від керівництва з приводу крадіжок зерна пшениці з полів, був орієнтир на транспортний засіб, а саме, марки МАЗ, кабіна зелена, причіп синій, і цей автомобіль був знайдений працівниками служби охорони у домоволодіння ще до вчинення крадіжки та взагалі до встановлення факту її вчинення. Тобто, на думку суду, отримана інформація про крадіжки зерна наприкінці липня, яка підтверджується іншими матеріалами провадження, про можливу причетність транспортних засобів до вчинення аналогічних правопорушень, може спростувати таку причетність.

Крім того вказує, що суд безпідставно критично оцінив висновки експертів № 8731 від 31.08.2016 з дослідження об`єктів рослинного походження, за картами аналізу зерна та висновок експерта з дослідження об`єктів рослинного походження № 4857 від 20.04.2017, які за сукупністю ознак вказують на те, що зразки зерна, вилученого з місця вчинення злочину, з автомобіля та причіпу, а також за місцем проживання обвинувачених, є зерном вирощеним на одному полі та однакового сорту.

Також зазначає, що місцевий суд, приймаючи до уваги показання свідка ОСОБА_16 , якому у вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру та який є зацікавленим у вказаному кримінальному провадженні, про відсутність зерна у перевантажувачі наприкінці зміни, суд не зазначає, чому відкидає відомості, встановлені під час проведення огляду 24.11.2016 в приміщенні служби GPS- моніторингу СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та інформацію СТОВ «Агрофірма Куйбишево» про залишок зерна пшениці у перевантажувачі марки Кейс-335, д.н.з. НОМЕР_3 , на кінець робочого дня 03.08.2016.

Крім того посилається, що суд у рішенні не зазначив, чому він відкидає відомості, повідомлені свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які викладені у вироку та на думку сторони обвинувачення, підтверджують винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень.

Вказує, що судом взагалі не надано належну оцінку відомостям, що містяться:

- у протоколі огляду від 18.01.2017, в якому відображено, що в ніч з 3 на 4 серпня 2016 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неодноразово спілкувались між собою за допомогою мобільного зв`язку;

- у протоколі огляду від 24.11.2016 в приміщенні служби GPS-моніторингу СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та інформації про залишок зерна пшениці у перевантажувачі марки Кейс-335, д.н.з. НОМЕР_3 , про залишки зерна пшениці на кінець робочого дня 03.08.2016, що свідчить про те, що ОСОБА_8 по журналу прийому (здачі) об`єктів під охорону було прийняті вказані засоби із зерном пшениці та він був наділений правомочністю по зберіганню такого майна;

- у листі філії ПАТ «ДПЗКУ» «Гребінківський елеватор» про те, що автомобілем МАЗ-5549, д.н.з. НОМЕР_1 , неодноразово у період з 26.07.2016 до 01.08.2016 завозилось зерно пшениці, що спростовує показання ОСОБА_20 про те, що вилучене 04.08.2016 з автомобіля МАЗ- 5549, д.н.з НОМЕР_1 , зерно пшениці належить йому, було зібрано 27.07.2016 і в подальшому зберігалось у вказаному автомобілі та причипі.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених. Представник потерпілого ОСОБА_10 також підтримав апеляційну скаргу прокурора. Обвинувачені та їхній захисник заперечили проти доводів скарги, просили вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, розглядаючи провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, не дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. При цьому право на справедливий суд мають як обвинувачений так і потерпілий.

Неповнота судового розгляду згідно зі ст. 409 КПК є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.

Неповнота судового розгляду полягає у нез`ясуванні або неналежному з`ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у недостатності доказів або їх поверховому дослідженні. Такими, що мають істотне значення, обставини визнаються, у разі якщо їх встановлення безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності або звільнення від кримінальної відповідальності, вид і міру покарання, розмір відшкодування чи виправдання особи, тощо.

Неповним вважається судовий розгляд, у процесі якого не досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання

Суд апеляційної інстанції також може визнати судовий розгляд неповним, якщо, зокрема, висновки про вину або невинуватість особи обґрунтовані лише показаннями обвинуваченого, а досліджені докази судом покладені в основу вироку вибірково, без аналізу всіх наданих стороною обвинувачення в їх сукупності та взаємозв`язку.

У п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 29.06.90 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» визначено, що суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК України, виправдовуючи особу, суд має навести підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.

Зокрема, виправдовуючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд у вироку вказав наступне.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, суду розповів, що вранці 04.08.2016 року десь о 05-00 год. до нього додому прийшли працівники охорони «Кернел» та сказали повернути вкрадене зерно, спитали, чиє зерно у кузові, він відповів, що зерно його, тобто його та його батьків, яке вирощувалось на паях, належних його сім`ї, всього приблизно 11 га землі. Зерно зібрали кілька днів тому, але його не важили, не було куди здати, чекали більшу вартість. Пізніше приїхало керівництво, охорона, працівники поліції, почали щось фотографувати, забрали автомобіль з зерном.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст. 191 ч. 3 КК України, не визнав, суду розповів, що 03.08.2016 року він працював старшим охорони групи швидкого реагування та перебував на робочому місці, а саме, на полі №33.16.04.02.02.23, що поблизу АДРЕСА_3 . Увечері відпустили всю техніку та він пішов додому, приблизно о 23-00 год., але точного часу він не пам`ятає, щоб помитися та поїсти, повернувся десь о 01-00 год. Під ранок почали їздити автомобілі, приїхало керівництво, ОСОБА_21 та ОСОБА_13 , сказали, що вкрали зерно, яке було в перевантажувачу. Однак, коли перегрузчик здавали під охорону, там нічого не було. При цьому, робочий день офіційно був з 08-00 години до 17-00 години. Те, що йому було здано під охорону, під пломбу, він все передав вранці, відповідно до журналу по опису. Зерно під охорону він не приймав, йому не здавали, бо якщо зерно залишалося, то не на перевантажувачу, бо він не затентований, пересипали у КАМАЗ. Крім того, йому не залишають ключів від перевантажувача, він не міг його увімкнути.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком обвинуваченого ОСОБА_7 , працює на тракторі, приблизно 27.07.2016 року він зібрав пшеницю зі свого поля площею 5,5 га, а всього паїв у їхньої сім`ї близько 12 га, автомобіль МАЗ з причепом, завантажений цим зерном, стояв у дворі домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Частину зерна він залишив для птиці, десь пів тони, його не вилучали. 04 серпня 2016 року рано вранці приїхали до них працівники поліції, повідомили про викрадене зерно. Хоч він пояснював, що це його власне зерно, автомобіль та зерно вилучили, хоча у селі це не єдиний МАЗ.

Суд не прийняв до уваги протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.04.2017 року, оскільки там відображена телефонна розмова між обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником (т. 2 а.с.156-161).

Суд критично оцінив показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в частині тверджень, що вони бачили саме автомобіль обвинуваченого ОСОБА_7 на полі, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження ними неодноразово було зазначено, що вони отримали вказівку від керівництва з приводу крадіжок зерна пшениці з полів, був орієнтир на транспортний засіб, а саме, марки МАЗ, кабіна зелена, причіп синій, і цей автомобіль був знайдений працівниками служби охорони у домоволодіння ще до вчинення крадіжки та взагалі до встановлення факту її вчинення.

Майже всі свідки, допитані в судовому засіданні, зазначають, що у охоронника немає доступу до ключів запалювання та, відповідно, до техніки, а також те, що у кінці робочої зміни зерно вивантажується з перевантажувача, зазначили, що ключі запалювання у перевантажувачів однакові, як і у комбайнів. Свідок ОСОБА_16 , який працював водієм перевантажувача, з якого було вчинено крадіжку, стверджує про відсутність зерна у ньому на час закінчення зміни, техніка часто залишається на полі відчинена, з ключами запалення у замку. Таким чином, суд приходить до висновку, що не тільки будь-хто з працівників СТОВ «Вишневе-Агро» міг мати ключи від спецтехніки, а й взагалі будь-хто міг скористуватися відсутністю охорони.

Що стосується показів свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , допитаних під час судового розгляду, та, на переконання суду, вони жодним чином не підтверджують винуватості обвинувачених в інкримінованих ним злочинах, а носять узагальнюючий характер щодо організації роботи підприємства на час збору урожаю.

Судом також зазначено, що ОСОБА_8 з 26.07.2013 року перебував на посаді охоронника, на посаді старшого охоронника з 24.03.2015 року, договір про матеріальну відповідальність з ним укладено 26.12.2014 року. Відповідно до п.2 вказаного договору, факт прийому-передачі цінностей ОСОБА_8 відображається в акті прийому-передачі, в тому числі накладній, ТТН (або інших аналогічних) документах і підписується повноважним представником знаючої та приймаючої сторони, без вищевказаних документів з відповідними підписами цінності не видаються та не приймаються. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналу прийому (здачі) об`єктів під охорону, обвинуваченому ОСОБА_8 передавалася під охорону виключно техніка господарства, про що й розписувалися він та водії, а саме, 03.08.2016 року водій перевантажувача ОСОБА_16 передав, а ОСОБА_8 прийняв Кейс-335, виявлених недоліків не було, 04.08.2016 року ОСОБА_16 знову прийняв перевантажувач, також розписавшись щодо відсутності недоліків, щодо збереження зерна ОСОБА_8 документи відсутні. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_8 передавалось та ним було прийнято на зберігання зерно у бункері перевантажувача (т.1 а.с. 244-247, 248).

Під час досудового розслідування встановлено втручання в GPS трекер службового автомобіля, яким в тому числі користувався ОСОБА_8 , однак, матеріали кримінального провадження не містять доказів, що на досудовому розслідуванні взагалі перевіряли його покази стосовно того, що він перебував вдома, відповідно до показів свідків, на полі він з`явився вже після того, як приїхали працівники поліції.

Крім того, суд дійшов висновку, що той факт, що вилучені зразки зерна пшениці мають схожі показники, а саме, згідно карток аналізу зерна, зразки зерна пшениці, вилучені з причепу зернонавантажувача, з розсипу на землі напроти зернонавантажувача, з автомобіля МАЗ, з автомобільного причепу, мають спільну групову належність, приблизно однакову вологість (16,2%, 16,6%, 16,8%, 16,4% відповідно), однаковий відсоток склоподібності 30%, однаковий відсоток масової частки білка 10,3% у перших двох зразках та інший, 10,2% та 10,4% в інших двох, однаковий відсоток кількості клейковини 18,0%, сміттєвої домішки 0,6% та 1,0% в перших двох зразках та 0,7% та 0,9% в інших двох, зернової домішки1,6% та 1,1% перших двох зразках та 2,1% та 1,1% в інших двох (т. 1 а.с. 231-234), не свідчить як безумовний доказ вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів.

Проте, колегія суддів вважає, що суд не відобразив у вироку мотивів, з яких він відкинув інші докази сторони обвинувачення, які обґрунтовано вказують на вчинення обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень.

Зокрема поза увагою суду залишися наступні докази, яким він не дав оцінку взагалі ані окремо, ані в сукупності з іншими доказами.

Протокол огляду від 18.01.2017, в якому відображено, що в ніч з 3 на 4 серпня 2016 близько 24.00 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неодноразово спілкувалися між собою за допомогою мобільного зв`язку. В цей же час автомобіль МАЗ -5549 д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом під керуванням ОСОБА_7 , за показаннями свідків, від`їхав від домоволодіння обвинуваченого та близько через 20 хвилин повернувся назад. Інші свідки стверджували, що близько 24.00 вантажне авто з причіпом під`їхав на поле до сільськогосподарської техніки, де знаходився перевантажувач, чули, що був ввімкнений перевантажувач, після чого близько через 15 хвилин вантажний автомобіль поїхав в напрямку села Почаївка.

Згідно наданих офіційних документів СТОВ «Вишневе-Агро» в ніч з 3 на 4 серпня 2016 охороняв техніку на полі ОСОБА_8 .

Показання свідка ОСОБА_16 про відсутність зерна у перевантажувачі слід оцінювати критично, оскільки вони не відповідають інформації GPS-трекеру СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », про те що залишок зерна в ньому на кінець зміни 03.08.2016 був понад 19 тон, а вже вранці, під час огляду, зерна майже не було. Також відповідно до цієї інформації зафіксовано включання перевантажувача близько 24:00 години з 3 на 4 серпня 2016 року.

Правильність роботи GPS-трекеру було перевірено слідчим під час досудового розслідування та встановлено похибку лише 20 кг, що підтверджено протоколом слідчого експерименту від 13.04.2017.

Суд не взяв до уваги, що під час огляду та зважування автомобіля МАЗ-5549 д.н.з. НОМЕР_1 у його причіпі та кузові було виявлено та вилучено 19100 кг зерна пшениці.

Судом не взято до уваги лист філії ВАТ «ДПЗКУ» «Гребінківський елеватор» про те, що автомобілем МАЗ-5549 д.н.з. НОМЕР_1 неодноразово у період з 26.03 до 01.08.2016 завозилося зерно пшениці, що вочевидь спростовує показання ОСОБА_7 про те, що вилучене 04.08.2016 з автомобіля МАЗ-5549 д.н.з. НОМЕР_1 зерно пшениці належить йому та було зібране 27.07.2016 і в подальшому зберігалося у вказаному автомобілі та причіпі.

На переконання колегії суддів, судом дана неправильна оцінка тому факту, що ОСОБА_8 був відповідальний лише за збереження сільськогосподарської техніки. Так відповідно до п.3.1 Посадової інструкції старшого охоронника групи швидкого реагування, до функцій ОСОБА_8 входило збереження всіх ТМЦ, в тому числі готової продукції в рамках обслуговування аграрних підприємств. А отже він був матеріально відповідальний не лише за збереження техніки, а й зерна пшениці, що в ній знаходилася.

Відсутність чіткого та ґрунтовного аналізу всіх доказів по справі, позбавило суд можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Колегія суддів вважає рішення суду про виправдання обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень передчасним.

Щодо неповноти судового розгляду, то колегія суддів звертає на поверховість допиту свідків-очевидців, які були задіяні як охоронники для стеження та викриття злочинців. Зокрема не з`ясовано походження інформації про причетність ОСОБА_7 до викрадення зерна із полів СТОВ «Вишневе-Агро», адже свідки цілеспрямовано слідкували саме за ОСОБА_7 . Також не з`ясовано куди саме обвинувачений ОСОБА_7 їздив вночі, при цьому спілкувався в цей час із ОСОБА_8 та інші питання, що виникають під час розгляду даного провадження.

Наведені порушення є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. Через це вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.07.2022 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі ч.1 ст. 412 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

У зв`язку із встановленням вказаного порушення колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості перевірити інші доводи апеляційної скарги прокурора.

При новому розгляді суд має створити необхідні умови сторонам кримінального провадження для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 06 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4