Ухвала

від 05.06.2024 по справі 528/866/17

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2024 р. м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про часткове скасування арешту у кримінальному провадженні №12016170150000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2016 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Почаївка, Гребінківського району, Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого Гребінківська дистанція колії, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гребінка, Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою (бакалавр), тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України,-

встановив:

У провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016170150000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2016, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України.

До початку судового розгляду - 03.06.2024 через канцелярію суду від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про часткове скасування арешту майна, в якому він зазначив, слідчим суддею Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_8 було винесено ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_2 та причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_3 шляхом заборони ОСОБА_9 та ОСОБА_5 як законному володільцю будь-яким чином розпоряджатися «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 ; заборони ОСОБА_10 та ОСОБА_5 як законному володільцю будь-яким чином розпоряджатися причіпом марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 ; залишення автомобіля марки «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 та причіпу марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 на зберіганні на спеціальному майданчику затриманих транспортних засобів Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, за адресою м. Гребінка Полтавської області, вул. Магістральна, 16. Вказує, що в застосуванні цього заходу в такому об`ємі як він застосований, відпала потреба, оскільки слідчі дії, для забезпечення яких було арештовано транспортний засіб та причіп виконані, кримінальне провадження спрямовано до суду для розгляду по суті. Вироком Гребінківського районного суду від 06.07.2022 року, ОСОБА_5 було визнано невинуватим та виправдано за пред`явленим обвинуваченням в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Разом з тим, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.08.2016 року на автомобіль марки «МАЗ-5549», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом марки «ГКБ-891», д.н.з. НОМЕР_4 , які передані на зберігання до спеціального майданчика затриманих транспортних засобів Гребінківського ВП ГУНП України в Полтавській області з вимогою про повернення цього майна мені, володільцю ОСОБА_5 . Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.03.2024 року вищевказаний вирок було скасовано, кримінальне провадження повернуто для розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, вважає, що даний ТЗ та причіп можна повернути йому на відповідальне зберігання з правом його використання та підтримання у належному, справному технічному стані. Так, використовуючи автомобіль та причіп він отримував додаткові кошти, які спрямовувались на потреби сім`ї та свого господарства. У даний час, він позбавлений можливості отримувати додатковий дохід, чим ставить в скрутне матеріальне становище свою сім`ю. Крім того, автомобіль з причіпом потрібні йому для перевезення власної сільськогосподарської продукції (посівного матеріалу, мінеральних добрив та інш.,) адже у власному користуванні він має земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Крім того, автомобіль знаходиться на відкритому майданчику тимчасового утримання вилучених транспортних засобів Гребінківського ВП ГУНП вже більше семи років. В автомобілі, який не використовується, під дією атмосферних явищ псується резина (шини), акумулятор, резинки на вікнах, дверях, резинові втулки агрегатів ходової частини, прокладки, кузов піддається корозії тощо. Також у зимовий період необхідно замінити мастило у двигуні, рідину у системі охолодження двигуна тощо. Крім того, він, як володілець майна зацікавлений в тому, щоб автомобіль та причіп були у якісному технічному стані. З наведених підстав просить задовольнити клопотання та частково скасувати накладений арешт.

В судовому засіданні 05.06.2024 року обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник- адвокат ОСОБА_7 підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 заперечив проти клопотання про скасування арешту, оскільки судовий розгляд обвинувального акту на даний час не завершено і можливо буде існувати необхідність у проведенні додаткових експертиз.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо даного клопотання, однак просив його задовольнити частково без права користування вказаними транспортними засобами.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчої судді Гребінківського районного суду Полтавської області ОСОБА_8 від 08.08.2016 року під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12016170150000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, було винесено ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_2 та причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_3 шляхом заборони ОСОБА_9 та ОСОБА_5 як законному володільцю будь-яким чином розпоряджатися «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) 109502; заборонено ОСОБА_10 та ОСОБА_5 як законному володільцю будь-яким чином розпоряджатися причіпом марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 ; залишено автомобіль марки «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 та причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 на зберіганні на спеціальному майданчику затриманих транспортних засобів Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, за адресою м. Гребінка Полтавської області, вул. Магістральна, 16.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно дост.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді, суду на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею, судом їх законності та переконливості.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, N 1388 передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Судом встановлено, що заявником не додано до клопотання відомостей щодо наявності у нього права власності на майно щодо якого він просить скасувати арешт.

Разом з тим, при вирішенні клопотання про скасування арешту автомобіля, суд крім іншого звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту до суду може звернутися, серед інших підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.

У статті 100 КПК України та ст.96-2 КК України законодавець використовує термін «власник» та «законний володілець» як альтернативні, тому згідно з цими положеннями не вимагається доведення факту обізнаності про злочинне використання майна обох осіб: власника і законного володільця. Також законом не визначено переваги власника перед законним володільцем чи навпаки.

Так, до клопотання про скасування арешту додано довіреності на ім`я ОСОБА_5 на право користування та розпорядження на власний розсуд автомобілем марки «МАЗ-5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (рама) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , та причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 . Крім того, в ухвалі слідчої судді від 08.08.2016 року, статус ОСОБА_5 , по відношенню до арештованих транспортних засобів визначено, як законний володілець.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 є законним володільцем автомобіля та причіпу, а оскільки закон захищає право добросовісного власника або законного володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами, у відповідності до вимог ч.1 ст.174 КПК України, ОСОБА_5 як володілець майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Як вбачається із ухвали слідчої судді від 08.08.2016, що при накладенні арешту на вищевказаний транспортний засіб та причіп, слідчий суддя виходила з ризиків відчуження та необхідності збереження як речового доказу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Поряд з тим, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна ( законного володільця), гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, зважаючи на обставини справи, тривалість розгляду даного кримінального провадження (понад 6 років), що, в свою чергу, призводить до порушення права власника (законного володільця) на користування автомобілем, а також відсутність обставин, які б вказували, що у разі передачі вказаного транспортного засобу його власнику (законному володільцю), таке майно може бути знищене чи приховане, суд вважає, що потреба в застосуванні подальшого арешту майна в частині заборони користування таким його власником (законним володільцем) відпала.

Відтак, права та законні інтереси законного власника майна підлягають захисту із застосуванням належної правової процедури.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Суд вважає, що на даний час змінилися підстави, наведені в ухвалі слідчої судді від 08.08.2016, досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено, всі слідчі дії з вищевказаним транспортним засобом та причепом проведені, а обвинувальний акт скеровано на розгляд суду. Крім того, автомобіль та причіп знаходиться на відкритій площадці, піддається негативному впливу навколишнього середовища та псується. На час перебування на розгляді в суді вказаного обвинувального акта учасниками судового процесу не ставилось питання про проведення додаткових експертиз стосовно арештованого транспортного засобу та причепу. Таким чином, суд не вбачає підстав для подальшої заборони законному володільцю майна користуватися належним йому транспортним засобом.

Крім того, будь-яких доказів, які б вказували суду на протилежне, а також, що в разі скасування арешту в цій частині існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених ст.2 КПК України, під час розгляду клопотання, надано не було.

Беручи до уваги, що законний володілець транспортного засобу просить повернути такий на відповідальне зберігання з можливістю подальшого його використання, суд вважає за можливе повернути транспортний засіб та причеп законному володільцю з правом користування, без права його розпорядження та відчуження.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту автомобіля обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174,309,369-372,532 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про часткове скасування арешту у кримінальному провадженні №12016170150000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2016 - задовольнити

Частково скасувати арешт накладений за ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.08.2016 у справі №528/655/16-к, на автомобіль марки «МАЗ - 5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_2 , та на причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_3 , які зберігаються на майданчику тимчасового утримання вилучених транспортних засобів СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області (вул. Магістральна, 16, м. Гребінка Лубенського району Полтавської області) до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законному володільцю на відповідальне зберігання автомобіль «МАЗ - 5549» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_2 , та причіп марки «ГКБ-819» 1980 р.в. заводський № НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_3 , з правом володіння та використання, без права відчуження (розпорядження) до повного скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 10.06.2024 о 11 год. 45 хв.

Cуддя ОСОБА_1