Рішення

від 28.03.2024 по справі 634/1209/23

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/1209/23

Провадження № 2/634/51/24

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Єрьоміної О.В.,

при секретарі: Мальченко Я.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Сахновщинської районної адміністрації Харківської області про стягнення аліментів на дитину,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній час дитина проживає з матір`ю та знаходить на повному її утриманні. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує систематичного лікування і обстеження, кожного літа має проходити курс оздоровчих процедур у відповідному дитячому закладі. Відповідач своїх батьківських обов`язків по утриманню дитини не виконує, станом та умовами виховання доньки не опікується.

З урахуванням викладеного просив:

-стягнути з відповідача аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі усіх доходів відповідача, але не менше 7000, 00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.12.2023 року і до досягнення дитини повноліття;

-стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, на електронну пошту суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. У встановлений законом строк представником відповідача надано відзив, з якого вбачається, що відповідач визнав позов частково. Не заперечує проти стягнення аліментів на утримання доньки у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.12.2023 року і до досягнення дитини повноліття. У задоволенні інших вимог просив відмовити. В обґрунтування вказав, що дійсно є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, у своєму позові позивач просить стягнути аліменти у розмірі та у спосіб, що не відповідає нормам чинного СК України, оскільки одночасне стягнення аліметів у частці доходу та у твердій грошовій сумі суперечить одне одному. Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів спроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у вказаний ним спосіб та розмірі. Вказаний позивачем дохід відповідача у розмірі 18000, 00 грн. є лише його припущенням. При цьому, щодо необхідності проходження дитиною систематичного лікування, обстеження та курсу оздоровчих процедур позивачем також не обгрунтовано та не надано відповідної медичної документації, яка б підтверджувала вказані обставини справи.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки документально не підтверджена, а отже, недоведена.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.12.2019 року.

(а.с. 11)

Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.05.2020 року.

(а.с 16)

Позивачем не надано доказу, що дитина проживає з ним. Разом з тим відповідачем не оспорюється даний факт, оскільки останній не заперечує проти стягнення аліментів на утримання доньки, але в інший спосіб та розмір.

Отже, факт проживання дитини разом з позивачем визнається відповідачем, а суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому вказана обставина не підлягають доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Положеннямистатті 141 Сімейного кодексу Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною другоюстатті 150 Сімейного кодексу Українивизначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другоїстатті 155 Сімейного кодексу України, - здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За змістомст.180СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3ст. 181 СК України).

Таким чином, законодавцем чітко визначено спосіб стягнення аліментів або у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Одночасне поєднання способу стягнення аліментів у частці доходу і у твердій грошовій сумі не допускається та суперечить нормам чинного законодавства України.

Відповідно дост. 182 СК України,- при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 2ст.182СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, законодавцем чітко встановлений мінімальний розмір аліментів, який гарантовано повинен отримувати стягувач.

При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач є працездатною особою, має обов`язок брати участь в утриманні своєї малолітньої дитини, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.12,81ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно процесуального законодавства (ч. 1ст. 161 ЦПК), а також усталеної судової практики, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається на одну дитину в розмірі 1/4 частки заробітку, на двох дітей1/3, двох і більше1/2 частки заробітку.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини у розмірі половини його заробітку (доходу), але неменше 7000,00грн проте, доказів доцільності стягнення аліментів у такому розмірі суду не надав.

При цьому, позивач просить стягнути аліменти одночасно двома способами, що не передбачено СК України.

Згідно вимог ч. 1ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки із штампелю конверта про направлення до суду позовної заяви засобами поштового зв`язку не вбачається дати прийняття судової кореспонденції, в той час із штампелю суду вбачається, що справа надійшла саме 19.12.2023 року, вважаю за необхідним визначити дату початку стягнення аліментів з 19.12.2023 року.

Виходячи звищезазначеного,суд вважаєза необхіднез урахуваннямпозиції відповідачастягнути зостаннього аліментина утриманнямалолітньої дитинив розмірі1/4частки заробітку(доходу),але неменшеніж50%прожитковогомінімуму надитинувідповідного віку щомісячно, починаючи з 19.12.2023 року і до досягнення дитини повноліття, тому позов слід задовольнити частково.

У відповідності зі ст.430 п.1 ч.1 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Щодо позовних вимог у частині стягнення витрат, пов`язаних із правничою допомогою, виходжу з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137ЦПК України).

Проте, всупереч вищезазначеному, суду не надано документального підтвердження витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.

Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

На підставіст. 141 ЦПК Українисуд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1035 грн 60 коп., який було сплачено ОСОБА_1 при зверненні до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,12,13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але неменшеніж50%прожитковогомінімуму надитинувідповідного віку щомісячно, починаючи з 19.12.2023 року і до досягнення дитини повноліття.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню у частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1073грн 60коп грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 01.04.2024 року.

Суддя: