Рішення

від 21.03.2024 по справі 130/2811/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/159/2024

130/2811/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою позовну заяву керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Пултагро-Ритм» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом конфіскації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521082600:04:001:0271, площею 2,179 га, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та стягути з відповідача суму судових витрат. Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2010 року відповідач ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку, площею 2,179 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521082600:04:001:0271. В подальшому ОСОБА_1 після отримання у власність спірної земельної ділянки, передала її до 09.07.2026 року в оренду ПП «Пултагро-Ритм» згідно договору оренди землі від 12.06.2019 року. Право оренди зареєстроване у Державне реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 успадкувавши спірну земельну ділянку зареєструвала право власності та передала її в оренду, будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності по даний час, всупереч вимогам ст.81 Земельного кодексу України не відчужила її, а тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Ухвалою суду від 12.10.2023 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

30.01.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, попередньо надав заяву про проведення судового засідання в його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги керівника Жмеринської окружної прокуратури просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, враховуючи, що відповідач являється громадянином російської федерації та її зареєстрованим місцем проживання є с.Дубнєво Ступінського району Московської області російської федерації, то вона викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП «Пултагро-Ритм» не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Відповідності до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, розгляд справи за погодженням з позивачем здійснено у відсутність відповідача.

Відповідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області з метою не допущення збитків державі та дискредитації органів державної влади під час дії в Україні правового режиму воєнний стан, виникла необхідність у розгляді питання щодо звернення органами прокуратури до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастр з позовом щодо конфіскації у громадян російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відчужені протягом встановленого законодавством строку (а.с.20).

Згідно інформації УДМС України у Вінницькій області, відомості щодо документування паспортом громадянки України для виїзду за кордон, посвідками на постійне/ тимчасове проживання в України відносно ОСОБА_1 відсутні. Як вбачається з листа Жмеринської міської ради відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні (а.с.26).

Відповідно до інформації Жмеринського відділу ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області актовий запис про смерть ОСОБА_1 відсутній (а.с.29).

Як вбачається з відповіді, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області вжиття заходів відносно конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни російської федерації, за відсутності фінансування витрат по сплаті судового збору, не здійснювалось (а.с.33).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521082600:04:001:0271, площею 2,1790 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, являється ОСОБА_1 . Державна реєстрація здійснена Жмеринською районною державною нотаріальною конторою (а.с.36-37).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Жмеринської районної державної нотаріальної контори Вінницької області, спадкоємицею майна ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яке видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки, площею 2,1790 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521082600:04:001:0271, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.39).

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді ПП «Пултагро-Ритм», що підтверджується договором оренди землі від 12.06.2019 року, укладеного між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ПП «Пултагро-Ритм». Об`єктом оренди за вказаними договором є земельна ділянка площею 2,2176 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521082600:04:001:0271, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Строк дії договору 7 років (а.с.40-42).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 04.07.2019 року державним реєстратором зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,1779 га, кадастровий номер 0521082600:04:001:0271, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Номер відомостей про речове право: 47691536 (а.с.43-44).

З матеріалів спадкової справи №562 до майна померлої ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 громадянка російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документована паспортом громадянина російської федерації. Їй було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні (а.с.66-89).

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони містять інформацію про предмет доказування.

Отже будучи іноземною громадянкою, 03.03.2010 року відповідач ОСОБА_1 набула право власності на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужила.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суд,і суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Так, ст.ст.13,14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст.41 Конституції України, ст.ст.319,321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 5 ст.41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1,2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1,2,4 ст.374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно п. а) ч.1 ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.3 ст.81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно ч.4 ст.81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п.д ст.140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п.в) ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п.10 ч. 1 ст.346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку площею 2,1790 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521082600:04:001:0271, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області добровільно її не відчужила, тому слід припинити право власності відповідача на вищевказану земельну ділянку та конфіскувати її у власність держави.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на корить позивача слід стягнути суму судових витрат (а.с.12).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3-13,76-80, 82, 89, 206, 211, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ід.н. НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , російської федерації на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521082600:04:001:0271, площею 2,179 га, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Кармалюківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул.Келецька,63 м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 39767547).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ід.н. НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , російської федерації на користь Вінницької обласної прокуратури витрати із сплати судового збору в розмірі 2684 грн (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.