Рішення

від 27.03.2024 по справі 930/105/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/105/24

Провадження №2/930/245/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Царапори О.П.

при секретарі: Поліщук Р.В.

за участю представника позивача: прокурора Ярмощука В.П.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу, за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, договору оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду із позовною заявою до Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, договору оренди та повернення земельної ділянки, мотивуючи її тим, що охоронним зобов`язанням від 31.03.2017 № 29/17 Коржівській сільській раді в особі сільського голови ОСОБА_3 передано під охорону та дотримання режиму територію регіональний ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 53,9403 га, в межах Коржівської сільської ради Немирівського району.

Відповідно до Положення про регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» (далі Положення), яке затверджено наказом Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації від 13.06.2017 № 59ОД, яке погоджено Коржівським сільським головою, регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» входить до складу природно-заповідного фонду України і є науково-практичним полігоном для наукових досліджень у галузі природних наук, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п.1.5. Положення).

Пунктом 2.1. Положення визначено, що регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» створений з метою збереження в природному стані типових природних ландшафтів басейну р. Південний Буг, із притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом, забезпечення багатопланових наукових досліджень, відтворення біологічного різноманіття, охорони та раціонального використання природних ресурсів, створення умов для організованого відпочинку населення.

Таким чином, територія площею 53,9403 га на території Коржівської сільської ради набула статусу об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку без вилучення такої земельної ділянки у користувача та передана під охорону Коржівської сільської ради Немирівського району з метою збереження в природному стані типових природних ландшафтів басейну р. Південний Буг із притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом.

Рішенням Райгородської сільської ради 1 сесії 1 скликання від 29.12.2016 «Про реорганізацію Коржівської сільської ради» розпочато процедуру реорганізації, зокрема, Коржівської сільської ради, шляхом приєднання до Райгородської сільської ради. Відповідно до п. 2 цього рішення Райгородська сільська рада є правонаступником активів та пасивів, прав та обов`язків Коржівської сільської ради з дня набуття повноважень Райгородською сільською радою, обраною Райгородською сільською об`єднаною територіальною громадою.

Таким чином, у Райгородської сільської ради як правонаступника Коржівської сільської ради виникли відповідні обов`язки щодо охорони та дотримання режиму території регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя» площею 53,9403 га, яка на даний час розташована на території Райгородської сільської ради Гайсинського району (колишня територія Коржівської територіальної громади Немирівського району).

Надалі рішенням Райгородської сільської ради від 28.01.2023 № 1598 вирішено в п.1.3. створити громадські пасовища за рахунок земель комунальної власності та території Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області в селі Нові Обиходи, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га.

Рішенням Райгородської сільської ради від 07.12.2022 №1832 затверджено вищевказаний проект землеустрою зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 та доручено сільському голові передати її в оренду.

На підставі вищевказаного рішення між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі для сінокосіння та випасання худоби від 04.01.2023, згідно якого останній передано земельну ділянку кадастровий номер 0523084200:01:001:0686 площею 0.7 га на 7 років.

Право оренди ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на, що підтверджується інформаційною довідкою № 358874632 від 18.12.2023.

Разом з тим як установлено судами у справах № 120/28/58/20 та № 120/4218/22 архівна земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0466 площею 3,4157 та виділена за її рахунок земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0.7 га розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя».

Так, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 120/4218/22 в якій задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та зобов`язано Райгородську сільську раду Гайсинського району Вінницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686, площею 0,70 га.

Проте постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 рішенняВінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

При цьому Сьомим апеляційним адміністративним судом установлено, що у 2018 році Державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя» без вилучення земельних ділянок у їх власників та землекористувачів на території Коржівської сільської ради Немирівського району, в описі меж ділянки № НОМЕР_1 площею 27,7 га вказаного проєкту землеустрою ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», вказано місце знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 0523084200:01:001:0466, частиною якої є ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686.

Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 знаходиться в межах території території регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», а тому відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду.

Таким чином, затверджуючи проект землеустрою щодо передачі спірної земельної ділянки із кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 для сінокосіння та випасання худоби Райгородською сільською радою фактично було змінено категорію спірної земельної ділянки та її цільове призначення.

При цьому, зазначена земельна ділянка із кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 знаходиться в межах об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя».

Незважаючи на те, що Райгородська сільська рада віднесла належність вказаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення ( для сінокосіння та випасання худоби), ця обставина не має правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташована в межах об`єкта природно-заповідного фонду, який має спеціальний режими території.

Внаслідок цього, позивач просить:

Визнати недійсним рішення Райгородської сільської ради № 1832 від 07.12.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Райгородській сільській раді для створення громадських пасовищ на території Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (кадастровий номер 0523084200:01:001:0686) з метою подальшої передачі в оренду»

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04.01.2023, укладений між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 , предметом якої є земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га, Райгородській об`єднаній територіальній громаді, на території якої вона розташована, в особі Райогородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Виклад позиції відповідача.

Представник відповідача Райогородської сільськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 12.01.2024 року.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 12.01.2024 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача, третіх осіб.

06.02.2024 року від відповідача ОСОБА_2 на адрес суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, щодо позовних вимог не заперечує

25.03.2024 року від представника відповідача Райогородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач позовні вимоги в частині визнання рішення недійсним визнає повністю, заперечення по даній справі відсутні.

25.03.2024 року від представника відповідача Райогородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області на адресу суду надійшла заява, із змісту якої вбачається, що з метою усунення порушень Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 було розірвано договір оренди землі та повернуто земельну ділянку Райгородській сільській раді згідно акту приймання-передачу земельної ділянки від 14.02.2024 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2024 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача, прокурор Ярмощук В.П. позовну заяву підтримав, просив закрити провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку. Просив повернути сплачений судовий збір.

У судовому засіданні представник відповідача, Райгородської сільської ради не заперечував щодо задоволенні позовної заяви, просив закрити провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Судом встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради № 548 від 20.06.2013 «Про створення нових об`єктів природно-заповідного фонду» оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення - регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» загальною площею 5678 га на території Вишковецької, Вовчоцької, Воробіївської, Грабовецької, Коржівської, Кудлаївської, Марксівської, Муховецької, Никифоровецької, Новообиходівської, Райгородської, Семенської, Сокілецької, Стрільчинецької, Чуківської сільських, Брацлавської селищної рад Немирівського району (а.с.31-32)

Відповідно до Положення про регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя», яке затверджено наказом Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації від 13.06.2017 № 59ОД, яке погоджено Коржівським сільським головою, регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» входить до складу природно-заповідного фонду України і є науково-практичним полігоном для наукових досліджень у галузі природних наук, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п.1.5. Положення).

Пунктом 2.1. Положення визначено, що регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» створений з метою збереження в природному стані типових природних ландшафтів басейну р. Південний Буг, із притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом, забезпечення багатопланових наукових досліджень, відтворення біологічного різноманіття, охорони та раціонального використання природних ресурсів, створення умов для організованого відпочинку населення (а.с.34-41)

Охоронним зобов`язанням від 31.03.2017 № 29/17 Коржівській сільській раді в особі сільського голови ОСОБА_3 передано під охорону та дотримання режиму територію регіональний ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», площею 53,9403 га, в межах Коржівської сільської ради Немирівського району (а.с.43)

Рішенням Райгородської сільської ради від 28.01.2023 № 1598 вирішено в п.1.3. створити громадські пасовища за рахунок земель комунальної власності та території Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області в селі Нові Обиходи, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га. (а.с.121)

На підставі вказаного рішення ПП «Земельно-кадастрове бюро» розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення землі з «землі для ведення особистого селянського господарства» на: для створення громадських пасовищ з цільовим призначенням (код 01-19) земельні ділянки під громадськими сіножаттями та громадськими пасовищами, кадастровий номер 0523084200:01:001:0686 площею 0.7 га. (а.с.127-150)

Рішенням Райгородської сільської ради від 07.12.2022 №1832 затверджено вищевказаний проект землеустрою зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 та доручено сільському голові передати її в оренду (а.с.122)

Між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі для сінокосіння та випасання худоби від 04.01.2023, згідно якого останній передано земельну ділянку кадастровий номер 0523084200:01:001:0686 площею 0.7 га на 7 років (а.с.123-126)

Право оренди ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на, що підтверджується інформаційною довідкою № 358874632 від 18.12.2023 (а.с.151-152)

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року (справа № 120/4218/22) задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області видати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області (а.с.81-88)

Проте постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 рішенняВінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

При цьому Сьомим апеляційним адміністративним судом установлено, що у 2018 році Державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя» без вилучення земельних ділянок у їх власників та землекористувачів на території Коржівської сільської ради Немирівського району, в описі меж ділянки № НОМЕР_1 площею 27,7 га вказаного проєкту землеустрою ландшафтного парку «Немирівське Побужжя», вказано місце знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 0523084200:01:001:0466, частиною якої є ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 (а.с.57-61, а.с.112-115)

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 04.01.2023 року, укладеної 14.02.2024 року між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 , припинено дію договору оренди землі від 04 січня 2023 року щодо земельної ділянки площею 0.7 га, кадастровий номер 0523084200:01:001:0686, у зв`язку із його розірванням за взаємною згодою сторін.

ОСОБА_2 передала, а Райгородська сільська рада прийняла земельну ділянку, площею 0.7 га, кадастровий номер 0523084200:01:001:0686 у зв`язку із розірванням договору оренди земельної ділянки, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 14.02.2024 року.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно із ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III ЦПК України(стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі - Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені уЗаконі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру»(тут і далі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права, зокрема юридичних осіб.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 210 ЗК України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Отже, враховуючи те, що зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.01.2022 укладено на підставі правовстановлюючого документу, який судом визнано не дійсним, таким чином договір купівлі-продажу також вважається недійсним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, абзац п`ятий пункту 143).

Згідно частини другої статті 393 ЦК України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Оскаржувані рішення щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та затвердження проєкту землеустрою, видані одним відповідачем у цій справі в інтересах іншого відповідача у цій справі, є незаконними відповідно до встановлених обставин справи, що не спростовано в суді апеляційної інстанції, та з огляду на істотний публічний інтерес до предмету спору, який у даному випадку згідно Закону України «Про прокуратуру» захищає прокурор.

За змістом правового висновку Верховного Суду щодо необхідності оцінки конкретного способу захисту цивільного права та його ефективності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункти 38-40), тощо) випливає визначене у ст. 2 ЦПК України завдання суду оцінити зміст права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, характер його порушення, невизнання або оспорення, наслідки цього у їх зв`язку із заявленими у позові способами захисту такого права чи інтересу.

Оскарження таких наказів та державного акту, передбачене законом (частина друга статті 55 Конституції України, пункт 10 частини другої статті 16, частина друга статті 393 ЦК України) має наслідком досягнення захисту порушеного права позивача та забезпечує його відновлення у взаємодії з іншими заявленими способами захисту.

Враховуючи зазначений вище правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (пункти 7.29-7.30), встановлення підстав для захисту порушених прав на землю в межах негаторного позову перебуває у зв`язку із законністю рішень органів держави або місцевого самоврядування, на підставі яких відбулись, зокрема, зміни у реєстраційному підтверджені державою такого права за позивачем. Оскільки незаконність таких рішень має бути встановлена компетентним органом, то оскарження до суду таких рішень з вимогою їх скасування хоч і не є обов`язковою умовою реалізації відповідного негаторного позову, але й не суперечить ефективним цілям цього позову, особливо якщо такі рішення стосуються особи, до якої фактично звернений негаторний позов. Також треба враховувати, що визнання судом недійсними чи скасування таких рішень є відповідно до умов частини третьої статті 26 Закону про державну реєстрацію підставою для відновлення реєстраційного підтвердження державою права на земельну ділянку, за захистом якого звернувся позивач, що також є елементом відновлення порушеного права (визнання його державою).

Якщо позивач звертається з декількома позовними вимогами, які відповідають способам захисту, передбаченим законом, та не суперечать одна одній (їх реалізація не суперечать одна одній), можуть бути розглянуті в межах одного судового провадження, то той факт, що задоволення однієї якоїсь окремо взятої з цих вимог не призведе до ефективного відновлення порушеного права чи інтересу позивача, за умови, що задоволення їх всіх до такого відновлення призведе, а кожна окремо не заважає реалізації найбільш ефективної, не дає підстав для відмови у задоволенні такої окремо взятої вимоги, зокрема, якщо вона є реалізацією позивачем частини другої статті 55 Конституції України та пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України. Протилежне суперечить принципам доступу до правосуддя, які захищає ЄСПЛ (наприклад, параграфи 22-23 рішення від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» («Airey v. Ireland»), серія А, № 32, заява № 6289/73).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

При цьому суд бере до уваги, що предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

В питаннях оцінки «пропорційності» Європейського суду з прав людини, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»).

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за ст. 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 05 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 04 вересня 2001 року.

Отже, ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

За ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80цьогоКодексуналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, приходить до висновку про те, що розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 у межах об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Немирівське Побужжя» відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки в оренду з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби після створення регіонального ландшафтного парку.

Відтак, надаючи дозвіл на розробку документації із землеустрою та її подальшого затвердження щодо відведення земельної ділянки 0523084200:01:001:0686 з метою передачі в оренду, органом місцевого самоврядування помилково її віднесено до земель сільськогосподарського призначення земельні ділянки для під громадськими сіножатями та пасовищами, оскільки на час прийняття відповідних рішень об`єкт природно-заповідного фонду регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» уже був створений та переданий на підставі охоронного зобов`язання від 31.03.2017 під охорону Коржівській сільській раді, правонаступником якої наразі є Райгородська сільська рада.

Таким чином, рішення Райгородської сільської ради від 07.12.2022 № 1832 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Райгородській сільський раді для створення громадських пасовищ на території (кадастровий номер 0523084200:01:001:0686) з метою передачі в оренду підлягає визнанню недійсним.

З приводу часткового закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Отже, у зв`язку із припиненням права оренди на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та передання останньою земельної ділянки Райгородській сільській раді, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.01.2023, укладеного між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 , предметом якої є земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га.та забов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку прородно-заповідного фонду з кадастрвоим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га, Райгородській об`єднаній територіальній громаді, на території якої вона розташована, в особі Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, є неактуальними. Внаслідок цього, наявні правові підстави для закриття провадження у справі у цих частинах на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пункту 5 частини 1статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційних інстанціях.

В даній справі провадження підлягає закриттю у частині зв`язку з відсутністю предмета спору, а тому вирішення питання про повернення судового збору в даному випадку повинно вирішуватися в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що провадження частково закрито у зв`язку із відсутністю предмета спору, відповідачами визнано позов, на користь Вінницької обласної прокуратури підлягає поверненню судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки, позовна заява підлягає до задоволенню, з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору за поданняпозовної заявиу розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 5, 19, 22, 116, 118, 122, Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Першого заступникакерівника Вінницькоїобласної прокуратурив інтересахдержави доРайгородської сільськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті, ОСОБА_2 провизнання недійснимрішення,договору орендита поверненняземельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним рішення Райгородської сільської ради № 1832 від 07.12.2022 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Райгородській сільській раді для створення громадських пасовищ на території Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (кадастровий номер 0523084200:01:001:0686) з метою подальшої передачі в оренду».

Закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог щодо:

Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.01.2023, укладеного між Райгородською сільською радою та ОСОБА_2 , предметом якої є земельна ділянка з кадастровим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га.

Забов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку прородно-заповідного фонду з кадастрвоим номером 0523084200:01:001:0686 площею 0,7 га, Райгородській об`єднаній територіальній громаді, на території якої вона розташована, в особі Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Стягнути із Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь Вінницької обласної прокуратури (код ЄДРОПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача: (МФО) 820172, рахунок: IBAN UA79820172000035213099003988, призначення платежу: відшкодування (повернення) судового збору по справі), у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

Повернути Вінницькій обласній прокуратурі (код ЄДРОПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача: (МФО) 820172, рахунок: IBAN UA79820172000035213099003988) 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2024 року

Позивач: Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 02909909.

Відповідач 1: Райгородська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Миру, 16, с. Райгород, 22880, код ЄДРПОУ 04327376.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.П. Царапора