Рішення

від 21.03.2024 по справі 308/18775/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18775/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася з адміністративним позовом до Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності, за якою просить: скасувати постанову поліцейського капрала поліції відділу поліції № 1 Ужгородського районного Управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області серії ЕАТ № 7799475 від 23.09.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. і ст. 121-3 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

26 жовтня 2023 року біля 18 год., позивачка отримала постанову поліцейського капрала поліції відділу поліції № 1 Ужгородського районного Управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області серії EAT № 7799475 від 23.09.2023 року, якою її було притягнуто до адміністративної у вигляді штрафу в розмірі 1190 гри. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і за те, що нібито 23.09.2023 року близько 23 год. в селі Розівка, Ужгородського району по вул. Свободи, 46 остання керувала транспортним засобом Мазда-3 номерний знак НОМЕР_1 у якого не освітлювався зад ній номерний знак, чим порушила вимоги п.п п. 2.9 в ПДР України.?

Нібито через це, позивачці засигналив поліцейський автомобіль, вона зупинилася, виключила авто і вийшла з машини. Позаду її машини, підійшли два працівника поліції, як стало відомо з постанови це була поліцейський капрал поліції ОСОБА_2 , яка взагалі на той момент не представилася. Розмовляв з позивачкою інший працівник поліції, який повідомив, що нібито вони їхали позаду її автомобіля і зафіксували відсутність освітлення заднього номерного знаку. Однак, цього факту фіксації позивачці не показали. Позивачка категоричну заперечила цей факт, оскільки все було справним. Після цього вона повернулась в авто, завела автомобіль і коли вийшла з машини, підійшовши назад, побачила як поліцейський капрал поліції ОСОБА_2 сидить під її автомобілем, залізла руками під номерний знак і щось робила під номерним знаком, потім встала, і повідомила, що у мене під номерним знаком є дві лампочки.

Позивачка зазначає, що такого свавілля вона взагалі не очікувала, що можна без дозволу лізти до автомобіля, щось там робити, а потім повідомити, що там несправні лампочки і задній номерний знак не освітлюється. Протокол про нібито її адміністративне правопорушення вони не складали. Коли позивачка запитала, чи ще довго вони будуть оформляти, працівник поліції( чоловік) сказав, що Постанову вони її ви шлють рекомендованим листом.

В порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, жодні її права, передбачені ст.ст. 268, 269 КУпАП ЇЙ взагалі ніхто не роз`яснював.

Вважає, що дана постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та порушує мої права.

Крім того, в порушення вимог ст. 307 КУпАП, вищевказана постанова від 23.09.2023 була їй надіслана з порушенням усіх строків її пред`явлення, а саме 26.10.2023, тобто через місяць та 3 дні, а в самій постанові зазначено, що вона мені нібито вислана 25.09.2023 за вих. № 11022. Даними діями капрала поліції ОСОБА_2 порушено її права щодо строків на її оскарження.

Відтак, позивачка не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважаю себе невинною, постанову серія ЕАТ № 7799475 від 23.09.2023 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

За ухвалою від 22.11.2023 року судом було відкрите провадження у цій справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та поновлено строк звернення до суду.

За ухвалою від 20.02.2024 року судом було клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати від Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області (вул. Головна, 55, с. Оноківці, Ужгородського району) відео з боді камер поліцейського капрала ОСОБА_2 під час складання постанови серії ЕАТ №7799475від23.09.2023року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.09.2023, про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та завірену копію витягу з журналу реєстрації вхідної документації щодо направлення постанови серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року,

Позивачка в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач до суду не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2024 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто капралом поліції ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн., за те, що23.09.2023 року о 23 год. 29 хв. в АДРЕСА_1 , водій керував тз у якого не освітлювався задній номерний знак. Чим порушив вимоги п. 2.9.в ПДР керуванням водієм т/з з номерний знаком, повернутим чи неосвітленим.

Відповідно до ч. 2ст. 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Згідно зістаттею 9 КУпАПадміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5ст. 14 Закону України "Про дорожній рух"передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст.121-3КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Позивачка по справі в позовній заяві категорично заперечила порушення ним п. 2.9 вПДР, посилаючись на те, що вона не порушувала правила дорожнього руху, як про те зазначено у постанові, що машина була справна, а номерний знак освітлювався.

На спростування або підтвердження даного факту за ухвалою судом було витребувано від ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відео з боді камер поліцейського капрала ОСОБА_2 під час складання постанови серії ЕАТ №7799475від23.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та завірену копію витягу з журналу реєстрації вхідної документації щодо направлення постанови серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року, однак дана постанова виконана не була та будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.

Згідно з п. 9ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію"поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Заст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 72 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАПзокрема, відеозапису, щодо якого містить відомості постанова про адміністративне правопорушення, відповідачем не надано. Пояснення викладені в позовній заяві позивачки про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, відповідачем належними доказами не спростовані.

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАПвідповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписівстатті 6 КАС Українитастатті 17Закону України«Про виконаннярішень ізастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3КУпАПпідлягає скасуванню.

На підставі викладеного,ст. 247 КУпАПта керуючись ст.ст.6-10,19,20,90,241-246,250,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови серії ЕАТ №7799475 від 23.09.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в неавтоматичному режимі від 23.09.2023 року серії ЕАТ № 7799475, винесену капралом поліції Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Цап Анастасією Володимирівною, відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЕРДПОУ 08672377, місцезнаходження вул. Головна, 55, с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , ІПН код НОМЕР_2 ), за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень, витрати із сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначенихст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений у строк до 27.03.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова