Постанова

від 25.03.2024 по справі 914/2916/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. Справа №914/2916/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді В.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" Громадської організації інвалідів "Прометей" б/н від 11.01.2024 року (вх. № 01-05/208/24 від 16.01.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року (суддя Т.Я. Рим; повний текст рішення складено 02.01.2024 року)

у справі № 914/2916/23

за позовом: Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" Громадської організації інвалідів "Прометей" (надалі Санаторій "Східницькі Карпати")

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (надалі ПрАТ "Львівобленерго")

про визнання недійсним договору,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Горбунова О.Л. - адвокат (ордер серії ВС № 1234384 від 19.01.2024 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

02.10.2023 року Підприємство «Санаторій "Східницькі Карпати" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПрАТ "Львівобленерго" про визнання недійсним договору №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за не обліковану електричну енергію, укладеного між ПрАТ "Львівобленерго" та Санаторієм "Східницькі Карпати".

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні спірного договору керівник Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" Крайчик З.Є. перевищив свої повноваження, оскільки для укладення договорів на суму вище 1000000,00 грн. керівнику потрібна згода власника Підприємства. Позивач стверджує, що відповідач був обізнаний з обмеженням повноважень керівника Підприємства, передбаченими трудовим контрактом з керівником Підприємства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/2916/23 повністю відмовлено в задоволенні позову. Стягнуто з Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" на користь ПрАТ "Львівобленерго" 25000,00 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В ході розгляді справи суд першої інстанції встановив відсутність доказів того, що, укладаючи спірний договір, відповідач діяв недобросовісно та не розумно. Сторони мали реальний намір укласти спірний договір і виконувати його. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не зареєстровані обмеження повноважень керівника позивача, відсутні будь-які докази щодо інформування відповідача про обмеження, які містяться в трудовому контракті з керівником Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/2916/23. Просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що трудовий контракт керівника Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" від 05.02.2008 року передбачає обмеження щодо вчинення керівником дій, а саме: на укладення договорів, що перевищують 1000000,00 грн. потрібна згода власника (роботодавця). У випадку укладення керівником даних договорів без згоди власника такі договори є недійсними. Оскільки договір про реструктуризацію заборгованості за не обліковану електричну енергію № 03860 від 07.04.2023 року перевищує допустиму максимальну ціну договору, що може підписати керівник без погодження власника, то такий договір, на переконання скаржника, є недійсним з дати його підписання не уповноваженою особою. Апелянт вказує на те, що рішення зборів учасників Підприємства про схвалення спірної угоди немає, що свідчить про відсутність внутрішньої волі позивача та його власника на її укладення. При укладенні договору відповідачу було надано документацію щодо повноважень директора Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати", тому з існуючими обмеженнями в діяльності керівника Підприємства він був ознайомлений. На переконання скаржника, відповідач недобросовісно скористався своїм становищем монополіста з надання послуг електропостачання, будучи обізнаним з обмеженнями повноважень керівника, підписав спірний договір.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржене рішення суду законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що ініціатива укладення спірного договору була за позивачем, а не за відповідачем. Разом з тим, ні листування з позивачем, ні дії директора позивача не викликали у ПрАТ "Львівобленерго" сумнівів щодо його повноважень. Жодних документів про обмеження чи заборону вчиняти правочини директором Крайчиком З.Є. Товариство не отримувало. Про такі обмеження ПрАТ "Львівобленерго" вперше дізналось 09.10.2023 року, коли отримало ухвалу суду у даній справі. Зазначає, що у господарському суді Львівської області перебуває справа № 914/2522/23 за позовом ПрАТ "Львівобленерго" до Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" про стягнення 1356366,82 грн. вартості недоврахованої електричної енергії. Саме в зв`язку з цим Підприємство «Санаторій "Східницькі Карпати" у жовтні 2023 року звернулось до суду з даним позовом про визнання договору недійсним. Починаючи з квітня 2023 року Підприємство «Санаторій "Східницькі Карпати" все влаштовувало. Також 20.04.2023 року Підприємство «Санаторій "Східницькі Карпати" на виконання спірного договору сплатило 30000,00 грн. Зважаючи на фактичні обставини підписання спірного договору, а також дії та листування сторін, часткову сплату по спірному договору, ініціативу позивача на укладення договору, вважає відсутніми підстави для задоволення позову Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" про визнання договору недійсним. Стверджує, що усі фактичні обставини справи, які передували укладенню спірного договору, свідчать про недобросовісну та суперечливу поведінку позивача, спрямовану на обман ПрАТ "Львівобленерго" з метою уникнення відповідальності за крадіжку електричної енергії та сплати вартості недоврахованої електричної енергії. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі №914/2916/23, апеляційну скаргу Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, про причини неявки не повідомив.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення позивача з датою, часом та місцем розгляду справи №914/2916/23, суд встановив таке.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 року про відкладення розгляду справи №914/2916/23 на 25.03.2024 року о 10 год. 45 хв. доставлено до електронного кабінету позивача 28.02.2024 року, що підтверджується наявною у справі довідкою відповідального працівника суду.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності позивача.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, між ПрАТ "Львівобленерго" та Підприємством "Санаторій "Східницькі Карпати" існують правовідносини за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеним на підставі заяви-приєднання до умов договору, підписаної директором Крайчик З.Є. (а.с.54-59).

24.01.2023 року представники ПрАТ "Львівобленерго" на об`єкті Санаторій "Східницькі Карпати" склали акт про порушення №035860, який від імені споживача (Підприємство "Санаторій "Східницькі Карпати") підписав директор Крайчик З.Є. без зауважень (а.с.65-67).

22.02.2023 року на засіданні Комісії ПрАТ "Львівобленерго", оформленому протоколом № 035860, в присутності керівника споживача, розглянуто Акт про порушення №035860 від 24.01.2023 року. Комісія ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення прийняла рішення визначити обсяг та вартість недооблікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення Підприємством "Санаторій "Східницькі Карпати" ПРРЕЕ та провести нарахування за період з 24.07.2022 року по 24.01.2023 року, що складає 1386366,82 грн (а.с. 68-69).

ПрАТ "Львівобленерго" виставило Підприємству «Санаторій «Східницькі Карпати» рахунок № 593423 від 22.02.2023 за необліковану електричну енергію та завдані збитки на суму 1386366,82 грн, який під розписку отримав директор Підприємства Крайчик З.Є. 22.02.2023 (а.с.70).

10.03.2023 року директор Підприємства звернувся до ПрАТ "Львівобленерго" із заявою за № 7 про зменшення періоду визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розстрочення виконання рішення комісії щодо сплати строком на 1 рік (щомісячно рівними частинами) (а.с. 71).

У відповідь ПрАТ "Львівобленерго" надіслало Підприємству "Санаторій "Східницькі Карпати" лист № 134-07-1924 від 23.03.2023 з вимогою провести оплату в терміни, передбачені Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Попередило, що у разі несплати заборгованості в передбачений термін, вартість необлікованої електричної енергії буде стягнута в судовому порядку. Крім того, поінформувало про право на укладення договору щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення (а. с. 72).

04.04.2023 року директор Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" Крайчик З.Є. звернувся до ПрАТ "Львівобленерго" із заявою за № 18 про розстрочення до 31.12.2024 року виконання рішення Комісії з розгляду актів про порушення щодо сплати визначеної Комісією вартості необлікованої електричної енергії та завданих збитків (щомісячно рівними частинами) (а. с. 73-74).

07.04.2023 року між ПрАТ "Львівобленерго" (оператор системи) в особі заступника начальника Південного РЕМ з комерційного обліку ТвердовськогоП.С., який діє на підставі довіреності № 112-07-5890 від 07.12.2022 року, та Підприємством "Санаторій "Східницькі Карпати" (споживач) в особі директора Крайчика З.Є., укладено договір №035860 щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем, відповідно до якого споживач зобов`язується сплатити вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 1386366,82 грн шляхом внесення коштів на поточний рахунок Південного РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" в терміни згідно з погодженим графіком (а.с. 5).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 456536 від 20.04.2023 року Підприємство "Санаторій "Східницькі Карпати" сплатило перший платіж за договором №035860 від 07.04.2023 року в сумі 30000,00 грн (а.с. 76).

Як вбачається з матеріалів даної судової справи, Крайчик З.Є. є керівником Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" з 05.02.2008 року відповідно до наказу №5/1-к про призначення на посаду (а. с. 6), трудового контракту з керівником підприємства від 05.02.2008, протоколу загальних зборів Громадської організації інвалідів "Прометей" №6 від 22.01.2008 року (а.с. 6-9).

Згідно з розділом IV Трудового контракту з керівником підприємства від 05.02.2008 року, керівник має право укладати від імені Підприємства угоди з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, вартість яких не перевищує 1000000,00 грн., на укладення договорів, що перевищують вказану суму, потрібна згода власника (роботодавця). У випадку укладення керівником таких договорів без згоди власника, такі договори є недійсними.

У Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вказано, що керівник Крайчик З.Є. має право вчиняти юридичні дії від імені Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" без довіреності, у тому числі підписувати договори. Інформація про наявність обмежень керівника Крайчик З.Є. щодо представництва від імені юридичної особи не зазначена (а.с. 10).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про інформування відповідача щодо обмеження повноважень керівника позивача на укладення договорів, зокрема спірного договору №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При цьому вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору (договорів) недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також наявність у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину (правочинів).

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

При цьому частиною четвертою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган юридичної особи діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами такої юридичної особи, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані юридичній особі збитки.

Відповідні висновки щодо застосування норм права наведено в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №915/1734/18.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі № 904/6735/20 зазначив, що "обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Таким чином, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють)".

Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, потрібно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №668/13907/13-ц; постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 547/727/20-ц; постанови Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 547/663/20 та від 04.10.2023 у справі № 547/745/20).

За приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволенні позову в даній справі, місцевий господарський суд врахував відсутність доказів про те, що при укладенні договору №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за не обліковану електричну енергію відповідач діяв недобросовісно та не розумно. При цьому, сторони мали реальний намір укладасти спірний договір і виконувати його.

Також вище встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не зареєстровані обмеження повноважень керівника Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" щодо представництва від імені юридичної особи.

В матеріалах судової справи №914/2916/23 відсутні належні та допустимі докази про інформування відповідача щодо обмежень, які містяться в трудовому контракті керівника Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати".

Встановлені фактичні обставини підписання спірного договору, дії та листування сторін, які передували укладенню спірного договору та ініціатива позивача на укладення договору, з врахуванням положень частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України ( у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження), відповідач у даній справі не мав жодних підстав сумніватися у повноваженнях керівника Підприємства "Санаторій "Східницькі Карпати" при підписанні договору №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем.

Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження скаржника про те, що Підприємство "Санаторій "Східницькі Карпати" не схвалило договору №035860 від 07.04.2023 року, оскільки відповідно до наявної у справі копії платіжної інструкції в національній валюті № 456536 від 20.04.2023 року позивач на виконання спірного договору сплатив 30000,00 грн., котрі відповідають розміру першого платежу за графіком, узгодженим в договорі №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем, не висловивши ніяких заперечень.

Провівши аналіз вищенаведених норм чинного законодавства України та матеріалів даної справи, колегія судів констатує, що договір №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відтак, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору №035860 від 07.04.2023 року щодо реструктуризації заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії непобутовим споживачем є обґрунтованим та правомірним.

Суд визнає необґрунтованими й інші доводи апеляційної скарги по суті спору, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на невірному трактуванні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі № 914/2916/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства «Санаторій "Східницькі Карпати" Громадської організації інвалідів "Прометей" б/н від 11.01.2024 року (вх. № 01-05/208/24 від 16.01.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2023 року у справі № 914/2916/23 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех