Постанова

від 19.03.2024 по справі 914/2380/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа №914/2380/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Скрипчук О.С.

Матущак О.І.

секретаря судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (вх. № ЗАГС 01-05/3028/23 від 27.09.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.09.2023 (суддя Коссак С., повний текст рішення виготовлено 18.09.2023)

у справі № 914/2380/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> (надалі ТзОВ "Завод решіткового настилу"), с. Нижнє Гусне, Львівська область,

до відповідача-1: Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (надалі ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій"), м. Червоноград, Львівська область,

до відповідача-2: Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (надалі ДП "Український інститут інтелектуальної власності"), м. Київ,

про визнання свідоцтва недійсним та зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача: Фоменко Ю.О.

від відповідача-1: Мацей М.М.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

04.08.2021 ТзОВ "Завод решіткового настилу" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій", до ДП "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 року на знак для товарів і послуг (заявка № m201912554) недійсним повністю, зобов`язання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua, зобов`язання ДП "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг (заявка № m201912554) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.05.2017 було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a>. З моменту реєстрації Товариство здійснює господарську діяльність та, починаючи з 2017 відкрито використовує комерційне найменування ZRN щодо товарів 06 класу і послуг 40 класу МКТП. За період з моменту створення позивач здійснив значну та серйозну підготовку для набуття відомості комерційному найменуванню ZRN; комерційне найменування ZRN було доведено до загального відома як відкриту інформацію (публічно оголошено); використання комерційного найменування ZRN пов`язується з конкретною (певною) особою щодо товарів 06 класу і послуг 40 класу МКТП, які є результатом господарської діяльності позивача. Проте, ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" зареєстровало за собою знак для товарів і послуг ZRN (торговельну марку) за свідоцтвом України від 10.01.2020 № НОМЕР_1, в якому власником зазначено ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій". Позивач стверджує, що реєстрація знака для товарів і послуг ZRN ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" здійснена з порушенням прав позивача та правової охорони інтелектуальної власності, оскільки знак для товарів і послуг ZRN за свідоцтвом № НОМЕР_1, отриманий відповідачем, є схожим настільки, що його можна сплутати із комерційним (фірмовим) найменуванням ZRN позивача, яке використовувалося ним на дату подання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" заявки №m201912554 від 28.05.2019.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 року у справі № 914/2380/21 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг (заявка № m201912554). Зобов`язано Товариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua. Зобов`язано Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг (заявка № m201912554) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетeні "Промислова власність". Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> 27 945,00 грн. судових витрат.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 21 лютого 2022 року у справі №914/2380/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 06.09.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі № 914/2380/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Верховний Суд, скасовуючи вказані судові рішення, зокрема зазначив, що з огляду на предмет та підстави позову при вирішенні даної категорії спорів, з`ясуванню та встановленню підлягають такі обставини: 1) чи має позивач комерційне (фірмове) найменування, яке саме та з якого моменту він його використовує; 2) що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства; 3) яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі; 4) чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг; 5) чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими або схожими; 6) чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються; 7) чи використовується позивачем комерційне (фірмове) найменування при провадженні господарської діяльності на території України. Питання визначення комерційного (фірмового) найменування, як і питання його відомості, є питаннями права, а не факту, а тому мають вирішуватися судом, а не судовим експертом, на підставі дослідження поданих сторонами доказів. Також Верховний Суд вказав на те, що доказами відомості фірмового найменування може бути інформація різного роду, зокрема: довідки державних органів, соціологічні опитування, статистичні дані, інформація від контрагентів тощо. На користь відомості фірмового найменування можуть свідчити, наприклад, докази того, що впродовж свого існування, тобто до моменту подачі заявки на знак для товарів і послуг, підприємство вже фактично здійснювало свою господарську діяльність на ринку, відкрито вступаючи у господарські відносини з іншими суб`єктами, і такими діями підприємство вже ідентифікувало себе на відповідному ринку України. Такі дії можуть бути підтверджені, зокрема, договорами і первинними документами до них. Такими доказами також можуть бути відомості про кількість споживачів, обізнаність їх про позивача, об`єм ринку, охопленого продукцією чи послугами позивача, географічні райони його діяльності, результати опитування відносно популярності позивача, об`ємах продажів товарів і послуг. Проте, суди попередніх інстанцій, посилаючись на інформацію, надану позивачем, не дослідили, які докази були надані позивачем на підтвердження зазначеної інформації, чи є ці докази належними і допустимими для визначення відомості комерційного найменування ZNR та чи подані такі докази у порядку, визначеному статтею 80 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.09.2023 року у справі № 914/2380/21 (суддя С.М. Коссак) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг (заявка №m201912554). Зобов`язано Товариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua. Зобов`язано Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" внести відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг (заявка № m201912554) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетeні "Промислова власність". Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> 37 006,60 грн. судових витрат.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач використовує фірмове (комерційне) найменування ZRN у господарській діяльності з 16.05.2017, зокрема, для реєстрації знаків і воно відоме невизначеному колу осіб, проте, таке найменування схоже із знаком, зареєстрованого свідоцтвом відповідача-1 настільки, що їх можна сплутати. Позивач отримав право на фірмове найменування у 2017 році, тобто, до подання відповідачем-1 до Установи заявки на знак ZRN для товарів і послуг і фірмове найменування позивача використовуються відносно однакових або споріднених товарів і послуг. Водночас, з метою з`ясування дійсних обставин справи та враховуючи клопотання сторін, судом першої інстанції ухвалою від 16.02.2023 було призначено у справі судову експертизу. При цьому, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, суд виходив з того, що матеріали даної справи містять два висновки експертів, поданих позивачем та відповідачем-1, протилежні за своїм змістом. У висновку №СЕ-19/120-23/2402-ІВ від 23.06.2023 судовий експерт зазначив, що знак для товарів та послуг за свідоцтвом України (НОМЕР_1), отриманий відповідачем-1 - Товариством з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» схожий з комерційним (фірмовим) найменуванням «ZRN» позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод решіткового настилу» настільки, що їх можна сплутати. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача-1 про визнання свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 недійсним повністю та про зобов`язання відповідача-1 належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Враховуючи те, що вимога позивача до відповідача-2 про зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність» є похідною позовною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення основної (іншої) позовної вимоги, суд дійшов висновку, що така підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" звернулося до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові ТзОВ "Завод решіткового настилу" відмовити повністю. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 06.09.2022 у даній справі. Зокрема, при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції так і не встановив, що є комерційним найменуванням позивача. При цьому, ігноруючи вказівки Верховного Суду про недопустимість доказів, які лягли в основу скасованих попередніх судових рішень у даній справі (договори про реалізацію своїм контрагентам у різних регіонах України товарів та надано послуг на суму 200 000 000,00 грн., а також здійснено продаж товарів у режимі експорту на ринку США, Франції, Іспанії, Польщі, Білорусі, росії), які позивач подав не у процесуальний спосіб, визначений ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення знову покликається на недопустимі докази. Також скаржник зазначає, що при новому розгляді справи судом було враховано нові докази, які були подані в 10 томах, в якості договорів про реалізацію позивачем своїм контрагентам продукції.

Окрім того, на думку скаржника, доказ на який покликається суд першої інстанції - довідку ТзОВ «Хостінг Україна» від 03.12.2020, згідно з якою позивач є реєстрантом доменного імені zrn.com.ua до складу якого входить комерційне найменування ZRN, не підтверджує жодної обставини, оскільки доменне ім`я зареєстроване позивачем 03.12.2020, а реєстрація на заявку знаку для товарів та послуг Товариством відповідача-1 була подана 28.05.2019. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що жодних належних та допустимих доказів маркування товарів логотипом ZRN матеріали справи не містять, веб-сайт позивача в мережі Інтернет, канал Ютьюб та веб-сайт асоціації «Український центр сталевого будівництва» не підтверджують самого основного, що такі докази не містять жодної інформації їхнього існування станом на день подання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" заявки на реєстрацію спірного знаку для товарів та послуг ZRN - 28.05.2019.

Скаржник також вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача-1 судових витрат в розмірі 37 006,60 грн. На переконання скаржника, суд мав перевірити, що у матеріалах справи містяться видані накази про стягнення судових витрат зі сплати судового збору (6 810, 00 грн.), при поданні заяви про забезпечення позову (1 135,00 грн.), оплат витрат на проведення експертизи 20 000,00 грн. за результатами первісного розгляду справи. Отже, стягненню підлягали лише витрати на проведення експертизи при новому розгляді в розмірі 9 061,60 грн. Також, незаконним є рішення суду в частині зобов`язання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua. В матеріалах справи також міститься інформація про видачу судового наказу в частині видалення (припинення реєстрації) доменного імені zm.ua, однак суд не перевірив даних обставин.

Позивач та відповідач-2 не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод решіткового настилу» - 16.05.2017, номер запису в реєстрі 14111020000000674, дата запису в реєстрі - 16.05.2017. У графі «Скорочене найменування іноземною мовою» зазначено - ZRN LLC.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2017 між ТзОВ «Завод решіткового настилу» та ФОП Вороніним М.В. укладено договір № 0207 на надання комп`ютерних послуг, на виконання умов якого ФОП Вороніним М.В. було розроблено логотип та посібник по використанню фірмового стилю, до складу яких входить комерційне найменування ZRN. У зазначеному посібнику наведено приклади використання комерційного найменування ZRN на візитках, фірмових бланках, конвертах, сувенірній продукції.

З матеріалів також вбачається, що між ТзОВ «Завод решіткового настилу» та ТзОВ "Компанія Еней" укладено договір № 5431 від 12.10.2017 на виготовлення сувенірної продукцію із нанесеним на неї комерційним найменуванням ZRN (ділові щоденники, записники).

Відповідно до умов договору № 030717-01 від 03.07.2017 з додатками та видаткової накладної, ТзОВ «Завод решіткового настилу» отримало у 2017 році від ТзОВ «Кольорове Небо» поліграфічну продукцію (візитки) із нанесеними на них комерційним найменуванням ZRN.

Згідно з умовами договору б/н від 04.02.2019 ТзОВ «Юніон» на користь ТзОВ «Завод решіткового настилу» надало послуги щодо надання в користування виставкового обладнання, розробки конструкторської документації та забудови (монтаж-демонтаж) ексклюзивного виставкового стенду «Завод решіткового настилу», площею 20 кв.м на час проведення виставки «Зернові технології 2019», яка проходила з 19 по 21 лютого 2019 року на території Міжнародного Виставкового Центру, за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 15. В оформленні зазначеного виставкового стенду використовувалось комерційне найменування ZRN (додаток № 2 до договору).

В матеріалах справи містяться Технічні умови ТУ У 25.1-41336154-001:2019 «Решіткові настили сталеві зварні типу SР. Сходинки із зварного решіткового настилу типу SPS ZRN», перевірені Мінекономрозвитку України на відповідність законодавству України, які 15.02.2019 набрали чинності (т.1 а.с.95-114).

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> виявило використання відповідачем-1 доменного імені "zrn.ua", оскільки при переході за посиланням по доменному імені відбувалася переадресація на веб-сайт http://chzmk.ua/uk.

Згідно з інформацією, отриманої з веб-сайту https://hostmaster.ua (розпорядник - ТзОВ "ХОСТМАЙСТЕР" веде реєстр доменів), доменне ім`я "zrn.ua" було створене 2020-01-14, реєстрант не зазначений.

Надалі представниками позивача подано запит в офіційну базу даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" за допомогою спеціальної інформаційної системи ДП "Український інститут інтелектуальної власності", яка розміщена в мережі інтернет та з`ясовано, що 10 січня 2020 року за cвідоцтвом України НОМЕР_1 ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» зареєстровано знак ZRN для товарів і послуг (торговельну марку).

У матеріалах справи міститься висновок експерта від 28.05.2021 № 76-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений судовим експертом Петренком С.А. на замовлення позивача у даній справі. За результатами проведеного експертного дослідження щодо визначення схожості знаків для товарів і послуг, експертом було встановлено наступне: знак для товарів і послуг ZRN за свідоцтвом № НОМЕР_1, отриманим ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій", є схожим настільки, що його можна сплутати із комерційним найменуванням ZRN ТзОВ "Завод решіткового настилу", яке використовувалось ним на дату подання заявки № m201912554 (28.05.2019 року).

Окрім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта №238 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складений судовим експертом Жилою Б.В. 16.11.2022, долучений до матеріалів справи відповідачем-1, в якому зокрема, зазначено, що станом на 28.05.2019 - дату подання заявки №m2019 12554, за якою було видано свідоцтво України НОМЕР_1 від 10.01.2020, торговельна марка знак для товарів і послуг «ZRN» за вказаним свідоцтвом не є схожою з фірмовим комерційним найменуванням ZRN ТзОВ «Завод решіткового настилу» настільки, що їх можна сплутати стосовно таких же або споріднених товарів і послуг.

Враховуючи те, що матеріали даної справи містили два висновки експертів, поданих позивачем та відповідачем-1, протилежні за своїм змістом та, беручи до уваги клопотання сторін, судом першої інстанції ухвалою від 16.02.2023 було призначено у справі судову експертизу.

За взаємною згодою сторін у справі проведення експертизи доручено експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на розгляд експерту поставлено питання: Чи є знак для товарів і послуг «ZRN» за Свідоцтвом України (№ НОМЕР_1), отриманий відповідачем-1 - Товариством з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", схожим з комерційним (фірмовим) найменуванням «ZRN» позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> настільки, що їх можна сплутати?

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/120-23/2402-ІВ від 23.06.2023 знак для товарів та послуг за свідоцтвом України (НОМЕР_1), отриманий відповідачем-1 - Товариством з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» схожий з комерційним (фірмовим) найменуванням «ZRN» позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод решіткового настилу» настільки, що їх можна сплутати.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту наявності фірмового (комерційного) найменування з логотипом ZRN у позивача, встановлення обставин, за якими фірмовому найменуванню надається правова охорона та встановлення факту правомірності чи неправомірності використання знаку для товарів і послуг ZRN відповідачем-1.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст.154 ГК України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним (ст.418 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (ч. 2 ст. 489 ЦК України).

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 489 названого Кодексу відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Отже, момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об`єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що правовідносини, пов`язані із використанням комерційного (фірмового) найменування, випливають безпосередньо з підприємницької (комерційної) діяльності, а саме право інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи реєстрації і незалежно від того, є комерційне (фірмове) найменування частиною торговельної марки, а правова охорона комерційного (фірмового) найменування залежить від рівня набутої репутації, тобто пов`язується в першу чергу з використанням позначення, що ідентифікує особу в цивільному обороті (фактичним використанням) та може бути обмежена певним районом, містом, територією, сферою діяльності.

За приписами ч. 1 ст.490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до статті 8 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, (переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 року, у Вашингтоні 2 червня 1911 року, у Гаазі 6 листопада 1925 року, у Лондоні 2 червня 1934 року, у Лісабоні 31 жовтня 1958 року, у Стокгольмі 14 липня 1967 року, змінена 2 жовтня 1979 року), набуття чинності для України: 25 грудня 1991 року комерційне (фірмове) найменування охороняється без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Згідно з ч.3 ст. 159 ГК України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ «Завод решіткового настилу» зазначено - ZRN LLC. Дата державної реєстрації - 16.05.2017, номер запису в реєстрі 14111020000000674, дата запису в реєстрі - 16.05.2017 року.

У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Завод решіткового настилу» зазначено види економічної діяльності, зокрема 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний), 25.62. - механічне оброблення металевих виробів; 25.61.- оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.99 - виробництво інших готових металевих виробів; 46.72. - оптова торгівля металами та металевими рудами тощо.

Отже, основною господарською діяльністю товариства позивача є виготовлення (виробництво ) металевих конструкцій та виробництво металевих виробів.

Комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи. Найменування юридичної особи не є об`єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов`язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.

Найменуванням юридичної особи є назва, яка індивідуалізує юридичну особу в сукупності його прав і обов`язків як самостійного суб`єкта права.

Фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, позначають себе на ринку, і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, чинне законодавство України не містить ні вимог щодо тотожності комерційного найменування найменуванню юридичної особи (стаття 90 ЦК України), ані вимог щодо певного змісту комерційного найменування (зокрема, щодо зазначення організаційно-правової форми підприємства). Комерційному (фірмовому) найменуванню властиві принципи істинності, постійності та виключності. Тобто, використання комерційного (фірмового) найменування не повинно носити одноразового характеру.

Фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа позначає себе на ринку і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах.

Відтак, не заслуговують на увагу твердження скаржника, що при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції так і не встановив, що є комерційним найменуванням позивача.

При цьому колегія суддів зауважує, що наразі в Україні не існує спеціального Закону, що регулює відносини щодо комерційного (фірмового) найменування, та уповноваженого органу, який встановлює відомість комерційного найменування, а також нормативно-правового акта, яким визначається процедура, критерії та перелік документів для встановлення відомості комерційного найменування також немає.

З матеріалів даної господарської справи вбачається, що з метою підтвердження доведення до загального відома, як відкриту інформацію та підтвердження здійснення серйозної та значної підготовки для набуття відомості комерційному найменуванню ZRN позивачем, у визначеному ст. 80 ГПК України порядку, були додані додатки №№ 3-10 до позовної заяви, а саме: копія договору на надання комп`ютерних послуг № 0207 від 02.07.2017 зі специфікацією - розробка логотипу ZRN.

На користь відомості фірмового найменування можуть свідчити, наприклад, докази того, що впродовж свого існування, тобто до моменту подачі заявки на знак для товарів і послуг, підприємство вже фактично здійснювало свою господарську діяльність на ринку, відкрито вступаючи у господарські відносини з іншими суб`єктами, і такими діями підприємство вже ідентифікувало себе на відповідному ринку України. Такі дії можуть бути підтверджені, зокрема, договорами і первинними документами до них. Такими доказами також можуть бути відомості про кількість споживачів, обізнаність їх про позивача, об`єм ринку, охопленого продукцією чи послугами позивача, географічні райони його діяльності, результати опитування відносно популярності позивача, об`ємах продажів товарів і послуг (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 справа № 910/11005/16).

Як зазначалося вище, відповідно до умов даного договору (додаток №3) для ТзОВ «Завод решіткового настилу» розроблено логотип та посібник з використання фірмового стилю до складу яких входить комерційне найменування ZRN (додаток № 4). У зазначеному посібнику 2017 року наведено приклади використання комерційного найменування ZRN на візитках, фірмових бланках, конвертах, сувенірній продукції (горнятко, прапорець, блокнот, ручка); копію договору № 5431 від 12.10.2017 із додатками, рахунками та видатковими накладними (додаток № 5). На підставі даного договору позивач у 2017 році отримав від ТзОВ "Компанія Еней" сувенірну продукцію із нанесеним на неї комерційним найменуванням ZRN (ділові щоденники, записники).

Відповідно до умов договору № 030717-01 від 03.07.2017 з додатками та видаткової накладної ТзОВ «Завод решіткового настилу» отримало у 2017 році від ТзОВ «Кольорове Небо» поліграфічну продукцію (візитки) із нанесенням на них комерційним найменуванням ZRN (додаток № 6).

Згідно умов договору б/н від 04.02.2019 (додаток № 7) ТзОВ «Юніон» на користь ТзОВ «Завод решіткового настилу» надало послуги щодо надання в користування виставкового обладнання, розробки конструкторської документації та забудови (монтаж-демонтаж) ексклюзивного виставкового стенду Завод решіткового настилу, площею 20 кв.м на час проведення виставки «Зернові технології 2019», яка проходила з 19 по 21 лютого 2019 року на території Міжнародного Виставкового Центру, за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 15. В оформленні зазначеного виставкового стенду використовувалось комерційне найменування ZRN (додаток № 2 до договору).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Як зазначалося вище, 15.02.2019 набрали чинності Технічні умови ТУ У 25.1-41336154-001:2019 "Решіткові настили сталеві зварні типу SР. Сходинки із зварного решіткового настилу типу SPS "ZRN", підготовлені позивачем, затверджені та перевірені Мінекономрозвитку України на відповідність законодавству України 15 лютого 2019 року, згідно з якими, за твердженнями позивача, здійснюється маркування продукції.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не долучено таких доказів до матеріалів справи.

Окрім того, з наявних в матеріалах даної справи доказів вбачається, що з метою здобуття відомості комерційного (фірмового) найменування ZRN, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод решіткового настилу» зареєстровано у всіх соцмережах, зокрема: на власному веб-сайті: https://zrn.com.ua/; на сторінці позивача ZRN - Завод решіткового настилу у соціальній мережі Фейсбук (Facebook) - https://www.facebook.com/zavodrn/; на сторінці позивача ZRN - Завод решіткового настилу у соціальній мережі Інстаграм (Instagram) - https://www.instagram.com/zrn.com.ua/; на каналі позивача ZRN - Завод решіткового настилу у відеохостингу Ютьюб (Youtube) - https://www.youtube.com/channel/UCtdNjth5oOYoAAShRmHB7EA; на веб-сайті асоціації «Український центр сталевого будівництва», яка публічно поширює інформацію про Товариство під комерційним найменуванням ZRN (веб-сайт - https://uscc.ua/member/zrn-zavod-reshetchatogo-nastila.

Твердження відповідача -1 про те, що веб-сайт позивача в мережі Інтернет, канали Ютьюб, Фейсбук, Інстаграм та веб-сайт асоціації «Український центр сталевого будівництва» не підтверджують того, що такі докази існували станом на день подання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" заявки на реєстрацію спірного знаку для товарів та послуг ZRN - 28.05.2019 не заслуговують на увагу суду, оскільки з мережі Інтернет, а саме пошукового сайту Googele, набравши найменування ZRN - висвітлюється назва Завод решіткового настилу. В мережі Інтернет містяться рекламні ролики по виробництву різноманітної продукції заводом. Вказані ролики розміщені в мережі Facebook і датовані: 29.07.2018; 10.06.2018; 13.05.2018 16.04.2019 тощо, в мережі YouTube - 03.03.2019 тощо.

Тобто, позивач користувався, поширював і рекламував своє комерційне найменування ZRN ще задовго до подання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" заявки на реєстрацію спірного знаку для товарів та послуг ZRN - 28.05.2019.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із твердження відповідача -1 про те, що відповідно до довідки ТзОВ "Хостінг Україна" від 03.12.2020 доменне ім`я zrn.com.ua, до складу якого входить комерційне найменування ZRN, зареєстроване за ТзОВ «Завод решіткового настилу» 03.12.2020.

Зі змісту вказаної довідки ТзОВ "Хостінг Україна", долученої позивачем до позовної заяви, вбачається, що станом на 03.12.2020 ТзОВ «Завод решіткового настилу» є реєстрантом доменного імені zrn.com.ua.

Про використання комерційного найменування ZRN в господарській діяльності свідчить також наявність в матеріалах справи велика кількість договорів із суб`єктами господарювання про реалізацію, виготовлення та поставку металоконструкцій решіткового настилу, сходинок решіткового настилу, кріплень, металопрокату, а саме: договір № 39 від 29.05.2018 року, де видаткові накладні містять номер з комерційним найменуванням ZRN позивача - видаткові накладні № ZRN 00000303 від 18 липня 2018 року, № ZRN00000119 від 27 жовтня 2017 року (т. 8). Аналогічно у договорі №1 від 28.03.2018 року, видаткова накладна № ZRN000403/1 від 29 серпня 2018 року, видаткова накладна від 06 березня 2018 року № ZRN000000077. У Розділі 10 договору позивач використовує e-mail:ruo@zrn.com.ua. Аналогічно у договорах №14 від 26.06.2017р., №23 від 06.07.2017р.(Том9), №61 від 14.09.2018 року, договорі №42 від 12.06.2018 року (т. 17) тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, починаючи з 2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> здійснює виробництво решіткового настилу, його проектування та монтаж, та як допоміжний вид діяльності, здійснює виготовлення та монтаж арматурної сітки із використанням комерційного найменування ZRN.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неналежність та недопустимість даних доказів, оскільки такі долучені до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 22.12.2022 щодо надання письмових пояснень з урахуванням вказівок Верховного Суду у даній справі в підтвердження вже наявних доказів використання логотипу ZRN в господарській діяльності.

Як зазначалося вище, ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" заявка № m201912554 на реєстрацію знаку для товарів і послуг ZRN була подана 28 травня 2019 року.

З наведеного вбачається, що комерційне (фірмове) найменування ZRN як скорочене найменування зареєстроване позивачем раніше, ніж знак для товарів і послуг, зареєстрований згідно поданої заявки відповідача-1.

Згідно з приписами статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, країни Союзу зобов`язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Зокрема, підлягають забороні: - всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента; - неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента; - вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Згідно зі статтю 20 вказаного Закону вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Окрім того, як зазначалось вище, з метою з`ясування дійсних обставин справи та враховуючи клопотання сторін, судом першої інстанції ухвалою від 16.02.2023 було призначено у справі судову експертизу. При цьому, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, суд виходив з того, що матеріали даної справи містять два висновки експертів, поданих позивачем та відповідачем-1, протилежні за своїм змістом. За взаємною згодою сторін у справі проведення експертизи доручено експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на розгляд експерту поставлено питання: Чи є знак для товарів і послуг «ZRN» за Свідоцтвом України (№ НОМЕР_1), отриманий відповідачем-1 - Товариством з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", схожим з комерційним (фірмовим) найменуванням «ZRN» позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a> настільки, що їх можна сплутати?

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/120-23/2402-ІВ від 23.06.2023 знак для товарів та послуг за свідоцтвом України (НОМЕР_1), отриманий відповідачем-1 - Товариством з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» схожий з комерційним (фірмовим) найменуванням «ZRN» позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод решіткового настилу» настільки, що їх можна сплутати (т18, а.с. 44-53).

При проведенні досліджень, експертом у мотивувальній частині висновку встановлено, що виявлені ознаки характерні і достатні для висновку про те, що знак за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 та позначення 1, що входять до розрізняльної частини комерційного (фірмового) найменування - ТзОВ «Завод решіткового настилу» використовуються для однорідних товарів (виробничо-технічного призначення довготривалого користування - метали сплави, конструкції металеві металеві вироби тощо) і послуг (оптова та роздрібна торгівля, однакове коло споживачів будівельники, спеціалісти з металоконструкцій тощо); З урахуванням того, що спеціальна назва є ідентифікатором найменування на ринку, подається в повному вигляді (на відміну від організаційно-правової форми), та на неї буде звернуто увагу споживача/клієнта - саме спеціальна назва займає дистинктивне положення в комерційному найменуванні. Тому, словесне позначення «ZRN» у складі комерційного (фірмового) найменування, що є спеціальною назвою, яка виконує розрізняльну функцію, і тому здатна вирізнити ТзОВ «Завод решіткового настилу» серед інших суб`єктів підприємницької діяльності, за умови здійснення ними різного роду діяльності; експертом встановлено однакове коло споживачів у позивача та відповідача-1.

Також у висновку судового експерта від 23.06.2023 року № СЕ-19/120-23/2402-ІВ зазначено про фонетичну, графічну та семантичну схожість знаку «ZRN» для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 10.01.2020 та розрізняльною частиною комерційного (фірмового) найменування «ZRN» позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції чинній станом на дату подання відповідачем-1 заявки №m201912554 - 28.05.2019 року), згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (абз. 4 ч. 6 ст. 6); не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг (абз. 3 ч. 3 ст. 6).

Згідно із п. 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20.08.1997 № 72) позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Пунктом 4.3.2.6 вказаних вище Правил передбачено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що зареєстрований на ім`я відповідача-1 знак для товарів і послуг ZRN за свідоцтвом України НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, станом на дату подання заявки на його реєстрацію, оскільки він є схожим до ступеня сплутування із раніше використовуваним комерційним найменуванням позивача для таких самих товарів.

Також в судовому засіданні було з`ясовано, що на початку своєї діяльності відповідачу-1 було відомо про комерційне найменування ZRN позивача, оскільки позивач та відповідач-1 є прямими та фактично єдиними конкурентами на ринку виготовлення решіткового настилу в Україні, а також вступали у господарські правовідносини між собою, про що свідчить договір № 89 від 11.10.2019, укладений між ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» (Замовник) та ТзОВ «Завод решіткового настилу» (Виконавець). Згідно із п. 1.1 даного договору Виконавець в порядку та на умовах визначених цим договором та специфікаціями, які є невід`ємною частиною даного договору, зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника металеві вироби в номенклатурі, кількості та за ціною, що передбачені специфікацією на відповідну партію продукції. Замовник зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість.

Наведеним підтверджується, що відповідач-1 був обізнаний про господарську діяльність Товариства позивача під комерційним найменуванням ZRN.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач використовує фірмове найменування ZRN у господарській діяльності на принципах постійності та виключності і воно відоме невизначеному колу осіб, що схоже із знаком зареєстрованого за свідоцтвом відповідача настільки, що їх можна сплутати. Позивач отримав право на фірмове найменування ZRN у 2017 році, а саме до дати подання відповідачем-1 заявки № m201912554 - 28.05.2019 на знак ZRN для товарів і послуг і фірмове найменування позивача використовуються відносно однакових або споріднених товарів і послуг.

Відтак, реєстрація відповідачем-1 знаку для товарів і послуг ZRN здійснена з порушенням прав позивача та правової охорони інтелектуальної власності, оскільки знак для товарів і послуг ZRN за свідоцтвом НОМЕР_1, отриманий Товариством з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", є схожим настільки, що його можна сплутати з комерційним (фірмовим) найменуванням ZRN Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод решіткового настилу"</a>, яке використовувалося ним на дату подання заявки №m201912554 (28.05.2019). Використання відповідачем-1 знаку для товарів і послуг ZRN за свідоцтвом НОМЕР_1 вводить споживачів в оману щодо особи, що виробляє товар або надає послугу.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: - належності, - допустимості, - достовірності, - достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Згідно зі статтею 76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Статтею 77 ГПК України «Допустимість доказів» встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України «Достовірність доказів» визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Ш Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

З врахуванням вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач належними, допустимими та достовірними докази підтвердив свої вимоги.

Суд апеляційної інстанці їтакож вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 про визнання свідоцтва України НОМЕР_1 від 10.01.2020 недійсним та про зобов`язання відповідача-1 належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua є підставними, обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Поряд з тим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення і похідної вимоги про зобов`язання відповідача-2 внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", враховуючи наступне.

Кабінетом Mіністрів України прийняте розпорядження від 13.10.2020 № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності", згідно якого визначено, що на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 червня 2020 року № 703-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Відповідно, відповідач-2 є органом, що уповноважений здійснювати дії із внесення відомостей до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, а також опублікування відповідної інформації в офіційному бюлетені "Промислова власність" (на час виникнення спірних правовідносин, в подальшому розпорядження втратило чинність відповідно до розпорядження КМУ від 28 жовтня 2022 року №943-р. і державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності).

Враховуючи те, що вимога позивача до відповідача-2 про зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10.01.2020 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність» адресована Національному органові інтелектуальної власності і є похідною позовною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення основної (іншої) позовної вимоги, відсутність клопотань з боку позивача про інше, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення даної похідної позовної вимоги.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про незаконність рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача-1 судових витрат в розмірі 37 006,60 грн. та в частині зобов`язання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" належним чином видалити (припинити реєстрацію) доменного імені zrn.ua, при цьому зазначаючи, що суд мав перевірити, що у матеріалах справи містяться видані накази про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та інформація про видачу судового наказу в частині видалення (припинення реєстрації) доменного імені zm.ua.

Накази Господарського суду Львівської області, на які покликається скаржник були видані на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі № 914/2380/21, які скасовані постановою Верховного Суду від 06.09.2022 у даній справі, а отже рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2022 не набрало законної сили.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 08.09.2023 року у справі № 914/2380/21.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 08.09.2023 року у справі №914/2380/21 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено 27.03.2024.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.С. Скрипчук

О.І. Матущак