Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/9597/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа № 910/9597/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Леонов К.Ю.;

відповідача - не з`явилися;

третьої особи на стороні відповідача - Кисельов А.Ю.;

третіх осіб на стороні позивача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 (повне рішення складене 22.12.2023)

та апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 (повне рішення складене 12.01.2024)

у справі №910/9597/23 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"

до Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_8

за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_3 ;

2. ОСОБА_4 ;

3. ОСОБА_5 ;

4. ОСОБА_6 ;

5. Державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровська Ірина Петрівна

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційної дії.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" звернулося з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №2140/5 від 07.06.2023 "Про задоволення скарги", виданий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.05.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_16 від 20.04.2023, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.04.2023 за №СК-1519-23;

- скасувати реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України №1003539950031005976 від 07.06.2023, якою скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1003531070027005976 від 06.04.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000".

Позовні вимоги, з посиланням на ст. ст. 6, 17, 28, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ст. ст. 237, 244, 245, 247 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що спірний наказ прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9597/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 на підставі поданої заяви залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровську Ірину Петрівну.

Рішенням Господарського суду міста Києва 13.12.2023 (повне рішення складене 22.12.2023) у справі №910/9597/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" задоволено повністю.

21.12.2023 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 (повне рішення складене 12.01.2024) стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва 13.12.2023, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема, на переконання скаржника, відповідачем було правомірно розглянуто скаргу ОСОБА_1 з метою захисту його прав, порушених реєстраційною дією, оскільки державна реєстрація нової редакції статуту товариства мала наслідком порушення прав та законних інтересів на участь в управлінні товариством.

Також скаржник вказує на те, що загальні збори товариства не уповноважували ОСОБА_9 на подання документів для державної реєстрації, а тому останній не міг звертатися до державного реєстратора з відповідною заявою.

Ще одним аргументом скаржника є те, що висновки Міністерства юстиції України про те, що реєстраційна дія була проведена неналежним суб`єктом державної реєстрації внаслідок наявних обмежень у статуті, є правомірними і така реєстраційна дія підлягає скасуванню.

Також до апеляційної скарги додано нові докази без порушення скаржником питання щодо їх долучення до матеріалів справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/9597/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено її до розгляду на 13.02.2024, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням від 10.01.2024, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення порушено норми процесуального права.

Відповідач стверджує, що даний спір є немайновим і не потребує будь-яких математичних розрахунків, а також подання фінансових та/або бухгалтерських документів, обсяг яких може бути досить значним, а вивчення - потребувати великого проміжку часу. Тому, відповідач вважає, що дана справа є справою незначної складності, а фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений час, обґрунтованість поданих процесуальних документів, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат є неспіврозмірним та необґрунтованим.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України, об`єднано в одне провадження зі скаргою ОСОБА_1 , призначено до розгляду на 13.02.2024, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.

До суду 05.02.2024 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У відзиві також зазначено, що докази на підтвердження загального розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката буде надано пізніше у зв`язку з тим, що на час подання відзиву неможливо порахувати тривалість розгляду справи та кількість судових засідань.

Інші учасники справи у встановлені процесуальні строки не скористалися правом на подання відзивів на апеляційні скарги, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

У призначене судове засідання 13.02.2024 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача. Судом ухвалено розпочати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників інших учасників справи та оголошено перерву до 27.02.2024.

27.02.2024 розгляд справи №910/9597/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024 по 28.02.2024.

Після усунення вказаної обставини ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 справу №910/9597/23 призначено до розгляду на 19.03.2024.

01.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

19.03.2024 представником ОСОБА_1 подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

Окрім цього, 19.03.2024 представником Міністерства юстиції України подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку у судове засідання у зв`язку з великим обсягом справ.

У призначене засідання суду 19.03.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи на стороні відповідача, представники інших учасників справи не з`явилися.

Судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з його необґрунтованістю та вирішено розпочати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників відповідача і третіх осіб на стороні позивача.

Окрім цього, судом також відмовлено у задоволенні усного клопотання представника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів, доданих ним до апеляційної скарги, у зв`язку з недотриманням положень ст. 269 ГПК України.

Після розгляду клопотань учасників справи судом розпочато розгляд апеляційних скарг по суті та заслухано пояснення представників позивача і третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2024.

У судове засідання 26.03.2024 з`явилися представники позивача і третьої особи на стороні відповідача та надали додаткові пояснення по суті апеляційних скарг. Натомість, представники інших учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційних скарг та, у свою чергу, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб на стороні позивача не перешкоджає розгляду апеляційних скарг по суті.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" №22/03-23 22.03.2023 відбулися загальні збори учасників товариства, які володіють 100% статутного капіталу, з наступним порядком денним:

1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства;

2) про затвердження порядку денного;

3) про затвердження статуту товариства у новій редакції;

4) про надання повноважень на звернення до компетентних органів для здійснення державної реєстрації статуту товариства у новій редакції.

Станом на 22.03.2023 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" були : ОСОБА_12 з часткою у статутному капіталі 25%, ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 20%, ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 15%, ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 15% та ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі 25%.

Рішеннями загальних зборів товариства, оформленими протоколом №22/03-23 від 22.03.2023, зокрема, затверджено статут позивача у новій редакції (питання три порядку денного) та уповноважено дирекцію товариства у складі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надати всі необхідні документи компетентним органам для проведення державної реєстрації статуту у новій редакції згідно норм чинного законодавства (питання четверте порядку денного).

Відповідно до протоколу №22/03-23 від 22.03.2023 за питання три і чотири порядку денного 75% голосів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) проголосували "за", 25% голосів ( ОСОБА_12 ) - "проти".

Протокол №22/03-23 від 22.03.2023 підписано ОСОБА_5 , як головою загальних зборів та ОСОБА_6 , як секретарем загальних зборів. Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В.

06.04.2023 державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною проведено реєстраційну дію за №1003531070027005976 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", якою зареєстровано нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000".

На зазначену реєстраційну дію адвокатом Кисельовим А.Ю., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , подано скаргу від 20.04.2023, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.04.2023 за №СК-1519-23.

Скарга була мотивована, зокрема, порушенням корпоративних прав скаржника рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000", що відбулися 22.03.2023.

За результатами розгляду скарги у висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.05.2023 наведено, зокрема, такі мотиви рішення у стислому викладенні:

- внаслідок проведення оскаржуваної реєстраційної дії було змінено редакцію статуту товариства;

- скаржник (учасник товариства) вважає протиправною та просить скасувати оскаржувану реєстраційну дію. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що державна реєстрація проведена з порушенням вимог законодавства та статуту товариства (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії). Крім цього, скаржник повідомляє, що він не був завчасно повідомлений про скликання загальних зборів учасників товариства, тому участі у цих зборах не приймав;

- законодавством встановлено коло осіб, що мають право подавати документи від імені юридичної особи для проведення реєстраційної дії;

- шляхом перевірки відомостей ЄДР колегією встановлено, що документи для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо товариства були подані неналежним заявником;

- статутом товариства (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) встановлено, що зміни до статуту підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України, проводити такі дії можуть тільки державний реєстратор відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Тодоренко Олександр Володимирович та приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун Анатолій Андрійович;

- з огляду на зазначене, колегія дійшла висновку, що оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню, скарга - задоволенню, а доступ державного реєстратора Петровської І.П. до ЄДР тимчасовому блокуванню строком на два місяці.

На підставі зазначеного висновку колегії Міністерством юстиції України прийнято оспорюваний наказ №2140/5 від 07.06.2023 "Про задоволення скарги", відповідно до якого:

1) скаргу ОСОБА_1 від 20.04.2023 задоволено;

2) скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1003531070027005976 від 06.04.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000";

3) тимчасово блоковано державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_13 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на два місяці;

4) виконання п. 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;

5) виконання п. 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Поряд з цим, позивач, звертаючись з даним позовом, вказує на незаконність дій відповідача щодо прийняття оспорюваного наказу за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 з наступних підстав:

- скаржником не доведено, а колегією не встановлено порушення його прав реєстраційною дією;

- висновки колегії про те, що документи для реєстрації було подано неуповноваженою на це особою, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_9 мав повноваження згідно виданої йому довіреності;

- не всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про розгляд скарги;

- колегією не наведено підстав, які саме документи суперечать вимогам Конституції та законів України, які б мали стати підставою для скасування реєстраційної дії.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував на те, що він діяв в межах та у спосіб, визначений законом, так як державному реєстратору не було надано документ на підтвердження повноважень ОСОБА_9 , а в статуті відповідача існували обмеження щодо вчинення реєстраційних дій відносно товариства. Окрім цього, на переконання відповідача, колегією з розгляду скарг вчинено усі необхідні дії з метою повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги

ОСОБА_1 , у свою чергує, зазначив, що реєстраційні дії були проведені за результатами загальних зборів, проведених з порушенням його прав, оскільки його не було належним чином та завчасно повідомлено про збори та не направлено йому проект статуту для надання власних пропозицій. Також, внаслідок прийняття загальними зборами змін до статуту позивача такі зміни не відповідають законодавству. Як наслідок, ОСОБА_8 вважає, що його права були істотно порушені внаслідок вчинення реєстраційної дії, відповідачем було повно та всебічно досліджено матеріали скарги, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Треті особи на стороні позивача у поданих поясненнях підтримали позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000".

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, встановив, що у висновку колегії від 16.05.2023, на підставі якого прийнято оспорюваний наказ, не зазначено та не встановлено, які конкретно права скаржника порушені оскаржуваною реєстраційною дією, а також не надано оцінку усім обставинам, на які він посилався у скарзі. Тому, оскільки скаржником не було зазначено, які саме його права порушені оспорюваною реєстраційною дією і відповідачем взагалі не встановлювалося порушення прав скаржника, відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відповідач мав залишити скаргу без розгляду.

Також судом прийшов до висновку, що ОСОБА_9 був уповноважений на підставі довіреності від 05.04.2023 подавати документи компетентним органам для проведення державної реєстрації статуту позивача у новій редакції. Вказана довіреність була надана державному реєстратору та міститься в матеріалах реєстраційної справи позивача, а тому висновки колегії, на підставі яких відповідачем прийнято спірний наказ, в частині подання документів державному реєстратору неуповноваженою особою не відповідають дійсності, а тому колегією неналежним чином були перевірені доводи скарги.

Окрім цього, за висновками суду, оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить обов`язку юридичних осіб звертатися до визначених статутом реєстраторів чи взагалі визначати у статуті таких осіб, позивач мав право на звернення до державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівни для проведення реєстраційних дій.

Насамкінець, суд першої інстанції вказав на те, що повідомлення, розміщене на сайті Міністерства юстиції України з метою сповіщення заінтересованих осіб про розгляд скарги, не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, та доводів скаржника, а тому не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб у розумінні закону, оскільки унеможливлює реалізацію прав заінтересованої особи на надання своїх пояснень, заперечень. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази додаткового повідомлення заінтересованих осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог 21.12.2023 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 80000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.01.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просив відмовити у її задоволенні з огляду на те, що розмір витрат є завищеним і не відповідає складності справи.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача у повному обсязі, встановив наявність доказів фактичного надання послуг на підставі договору про надання правової допомоги, враховував категорію спору та його складність, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами. При цьому, судом зауважено на тому, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі і клопотання про зменшення витрат відповідачем не заявлялось.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову, а також щодо покладення у повному обсязі на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо розгляду спору по суті та апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 7 та 10 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон) (у редакції від 01.04.2023, тобто станом на дату подання скарги та прийняття оспорюваного наказу) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.

Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, що оскаржувалися до відповідного територіального органу. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації (крім скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі, за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подана особою, яка не має на це повноважень, або не містить відомостей про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов`язковим), повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

- про відмову у задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

- про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо, зокрема, скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено. У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення про скасування реєстраційної дії, про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 8 Порядку у разі, коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до п. 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови у її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до п. 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови у її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з п. 13 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2023 ОСОБА_8 звернувся до відповідача зі скаргою, у якій просив скасувати реєстраційну дію, проведену 06.04.2023 за №1003531070027005976 державним реєстратором Петровською Іриною Петрівною "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу". Скарга була мотивована, зокрема, порушенням корпоративних прав скаржника рішенням загальних зборів позивача, що відбулися 22.03.2023.

У скарзі ОСОБА_8 , зокрема, вказував, що він не був завчасно повідомлений про скликання загальних зборів 22.03.2023 та не міг бути присутнім на них, а також те, що редакція статуту товариства, затвердженого на вказаних загальних зборах, не відповідає вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до протоколу №22/03-23 від 22.03.2023 за питання три порядку денного проголосували 75% голосів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) - "за" та 25% голосів ( ОСОБА_12 ) - "проти".

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_12 приймав участь у загальних зборах у режимі відеозв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №185/7362/22, презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення, породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання скаржника на те, що його не було повідомлено про скликання зборів, а також про те, що редакція статуту товариства, який був затверджений на вказаних загальних зборах, не відповідає вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих за результатами таких зборів у судовому порядку в межах корпоративного спору, а встановлення вказаних обставин не є компетенцією відповідача та належить до юрисдикції суду.

Поряд з цим, суду не надано доказів визнання недійсними рішень, прийнятих за результатами проведення загальних зборів позивача, що відбулися 22.03.2023.

До того ж, скаржник у скарзі повідомив відповідачу неправдиві відомості, а саме щодо пунктів нового статуту, які не відповідають вимогам законодавства, оскільки, як убачається зі статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників, у ньому відсутні п. п. 5.8.1, 5.8.2, 5.8.3, 5.22 та 7.60, а п. 5.8 має інший зміст, ніж вказав скаржник у скарзі.

Однак, у висновку колегії від 16.05.2023, на підставі якого прийнято оспорюваний наказ, взагалі не зазначено та не встановлено, які конкретно права скаржника порушені оспорюваною реєстраційною дією, а також не надано оцінку усім обставинам, на які він посилався у скарзі.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду в тій частині, що оскільки скаржником не було зазначено, які саме його права порушені оспорюваною реєстраційною дією, а відповідачем не встановлювалися обставини порушення прав скаржника, відповідач мав залишити скаргу без розгляду на підставі ч. 6 ст. 34 Закону (скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено).

Ще однією з підстав для прийняття відповідачем оспорюваного наказу стало те, що документи для державної реєстрації було подано неуповноваженою на це особою, що є підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи подано особою, яка не має на це повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про проведення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" до державного реєстратора Петровської І.П. звертався ОСОБА_9 , який діяв на підставі довіреності №НСК443295 від 05.04.2023.

Як було зазначено вище, рішенням загальних зборів учасників позивача доручено дирекції товариства надати всі необхідні документи компетентним органам для проведення державної реєстрації статуту у новій редакції згідно норм чинного законодавства.

Статутом позивача передбачено, що виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція товариства (директор товариства та заступник директора). Директор та заступник мають право діяти спільно (із прикладанням підпису кожного або іншим документальним волевиявленням) (п. 13.1 статуту у редакції від 07.06.2022).

05.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" в особі директора ОСОБА_10 та заступника директора ОСОБА_11 , які діяли на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства 07.06.2022, уповноважили ОСОБА_9 бути представником товариства в Центрах надання адміністративних послуг, в органах нотаріату, органах державної реєстрації, які відповідно до чинного законодавства здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, перед державними реєстраторами, з питань:

- сплати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;

- подання документів для державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" у новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників товариства 22.03.2023 (протокол №22/03-23 від 22.03.2023).

Довіреність на представника товариства ОСОБА_9 зі строком дії до 19.04.2023 посвідчена 05.04.2023 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів НСК 443295 та зареєстрована у реєстрі за №663.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Як наслідок, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_9 був уповноважений на підставі довіреності від 05.04.2023 подавати документи компетентним органам для проведення державної реєстрації статуту позивача у новій редакції.

При цьому, вказана довіреність була надана державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій та наявна у матеріалах реєстраційної справи позивача, а тому висновки колегії, на підставі яких відповідачем прийнято спірний наказ, в частині подання документів державному реєстратору неуповноваженою особою не відповідають дійсності, що свідчить про те, що колегією неналежним чином були перевірені доводи скарги ОСОБА_1.

Ще однією підставою для прийняття відповідачем оспорюваного наказу стало те, що реєстраційні дії вчинено особою, яка не мала на це повноважень, а тому за висновками відповідача державний реєстратор мала відмовити у державній реєстрації з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених ч. 5 цієї статті, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в якій також може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або про обрання спрощеної системи оподаткування, та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь у засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії;

4) рішення уповноваженого органу юридичної особи про передачу за договором повноважень виконавчого органу юридичній особі - у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка виконує повноваження виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" та передало повноваження виконавчого органу такого товариства юридичній особі;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених ст. 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами 3 і 4 п. 48 ч. 2 ст. 9 цього закону;

13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом 7 п. 48 ч. 2 ст. 9 цього Закону;

14) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

15) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент;

16) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України).

Суд наголошує, що вище наведений перелік документів є вичерпним.

Як убачається з матеріалів справи, державному реєстратору було подано документи, передбачені п. п. 1, 2, 3, 7 та 8 ч. 4 ст. 17 Закону, а саме:

- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

- нотаріально засвідчений протокол №22/03-23 від 22.03.2023;

- реєстр учасників товариства, присутніх на зборах 22.03.2023;

- статут у новій редакції, засвідчений нотаріально;

- документ про сплату адміністративного збору;

- довіреність на ОСОБА_9 від 05.04.2023.

Колегією Мін`юсту у висновку зазначено, що відповідно до п. 18.2 статуту товариства у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії, зміни у статуті підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України, їх можуть проводити тільки державний реєстратор відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Тодоренко Олександр Володимирович та приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун Анатолій Андрійович.

Суд констатує, що положення статуту у редакції від 07.06.2022, чинній до 06.04.2023, які, з однієї сторони, містили обмеження проводити державну реєстрацію для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а з іншої сторони встановлювали обмеження для товариства у вигляді виключного переліку суб`єктів державної реєстрації, які повинні проводити відповідні реєстраційні дії стосовно реєстрації змін у статуті, що не відповідає положенням ст. 7 Закону щодо права прийняття документів державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, нотаріусами для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України.

Так, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Наведене обмеження у п. 18.2 статуту у редакції, чинній до 06.04.2023, унеможливлювало ефективну діяльність позивача в умовах воєнного стану з урахуванням обмежень згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану".

Одночасно, статут товариства повинен бути працюючим актом, що містить у собі положення, які визнані законодавством обов`язковими, та норми, які дозволяють ефективно управляти товариством.

Разом з цим, Закон України "Про товариства та обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить обов`язку юридичних осіб звертатися до визначених статутом реєстраторів чи взагалі визначати у статуті таких осіб.

При цьому, у новій редакції статуту товариства, який подавався для державної реєстрації, обмеження, що стосувалися виключного переліку суб`єктів державної реєстрації, які повинні проводити відповідні реєстраційні дії стосовно реєстрації змін у статуті, були виключені.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлює чіткий перелік документів, необхідних для вчинення реєстраційних дій, та не допускає вимагання додаткових документів, крім тих, що передбачені цим законом. У той же час, жодна норма чинного законодавства не встановлює обов`язку суб`єктів державної реєстрації ознайомлюватися зі статутними документами юридичних осіб у попередній редакції.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, з мотивувальної частини висновку колегії Мін`юсту неможливо встановити, які саме документи суперечать вимогам Конституції та законів України, наявність яких мала б стати підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії.

Отже, беручи до уваги, що Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Обухівського району, державний реєстратор якого провів оскаржувану реєстраційну дію, згідно даних Міністерства юстиції України, розміщених на офіційному сайті, є суб`єктом державної реєстрації, що здійснює державну реєстрацію в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку, що позивач мав право на звернення до зазначеного суб`єкта державної реєстрації для проведення реєстраційних дій.

Щодо посилань позивача на неналежне повідомлення усіх заінтересованих осіб про розгляд скарги, що позбавило їх можливості надати свої пояснення, судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно з п. 10 Порядку для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше. Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Відповідно до п. 12 Порядку матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину. Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання. Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

З урахуванням наведених вище приписів Порядку, на відповідача покладено обов`язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги під час воєнного стану не пізніше ніж за 15 днів до дня засідання колегії та за клопотанням заінтересованої особи про надіслання їй матеріалів скарги надіслати матеріали в електронній формі на адресу електронної пошти.

Відповідно до оголошення (дата публікації оголошення: 28.04.2023), розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-16-travnya-2023-roku, повідомлено про розгляд скарги ОСОБА_1 від 20.04.2023, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.04.2023 за №СК-1519-23, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (ідентифікаційний код юридичної особи 36445855).

Суб`єкти оскарження:

Державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровська Ірина Петрівна.

Заінтересовані особи:

ОСОБА_5 ;

ОСОБА_6 ;

ОСОБА_4 ;

ОСОБА_3 ;

ОСОБА_10 .

Отже, оголошення про засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги розміщено своєчасно, не пізніше ніж за 15 днів до дня засідання на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Крім того, як зазначає відповідач та убачається з матеріалів справи, інформацію щодо розгляду скарги додатково повідомлено електронною поштою та телефонограмами скаржнику, державному реєстратору ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Копія скарги була направлена за їх клопотаннями ОСОБА_5 , позивачу, державному реєстратору ОСОБА_13 .

Також суд звертає увагу, що Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Проте, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Водночас, повідомлення, що розміщене на сайті Міністерства юстиції України, не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, та доводів скаржника, а тому не може бути визнане судом належним повідомленням заінтересованих осіб у розумінні п. п. 10 та 12 Порядку, оскільки унеможливлює реалізацію прав заінтересованої особи на надання своїх пояснень та заперечень.

Разом з цим, у матеріалах справи також відсутні докази додаткового повідомлення, як то передбачено п. 10 Порядку, заінтересованих осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі №826/9614/17 вказав, що Мін`юст повинен обрати і дотримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, яка з погляду стороннього спостерігача буде свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 01.09.2022 у справі №910/14346/21, 23.03.2021 у справі №480/388/19 та 15.08.2019 у справі №826/3539/17.

Відтак, наведені обставини виключають висновок про розгляд скарги Мін`юстом з дотриманням установленого порядку та законність прийнятого ним наказу, що є самостійною достатньою підставою для його скасування, а тому посилання позивача про неналежне повідомлення відповідачем усіх заінтересованих осіб про розгляд скарги є обґрунтованим.

З урахуванням усього вищезазначеного, доводи позивача про протиправність наказу Міністерства юстиції України №2140/5 від 07.06.2023 "Про задоволення скарги" є обґрунтованими. Як наслідок, оспорюваний наказ підлягає скасуванню, а внесена на його підставі реєстраційна дія за №1003539950031005976 від 07.06.2023, якою скасовано реєстраційну дію №1003531070027005976 від 06.04.2023, також підлягає скасуванню, оскільки дана вимога позивача є похідною від вимоги про скасування наказу.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правомірних висновків щодо задоволення заявленого позову.

Викладеним вище спростовуються аргументи ОСОБА_1, наведені ним в апеляційній скарзі.

Щодо розподілу між сторонами витрат позивача на професійну правничу допомогу та апеляційної скарги Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн представником позивача до суду першої інстанції надано такі докази:

- копію договору про надання правової допомоги №09/06 від 09.06.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" та адвокатом Леоновим К.Ю.;

- копію додаткової угоди від 11.12.2023;

- копію додаткової угоди від 13.12.2023;

- копію акту наданих послуг до договору від 13.12.2023 на суму 80000,00 грн з переліком наданих послуг;

- ордер серії АІ №1409504 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10623/10.

Так, згідно з п. 1 додаткової угоди від 13.12.2023 сторони домовилися, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі №910/9597/23 становить 80000,00 грн та складається з надання послуг у 2 етапи:

- підготовка та подання позову (зокрема, збір доказів, аналіз наданих клієнтом документів, формування правової позиції, консультування клієнта, технічні дії, пов`язані з поданням позову, як то копіювання, завіряння, поштова відправка тощо);

- представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (зокрема, участь у судових засіданнях, підготовка пояснень, заперечень тощо).

Пунктом 2 додаткової угоди сторони узгодили, що гонорар сплачується адвокату на підставі підписаного акту та впродовж 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №910/9597/23.

Зі змісту акту наданих послуг за договором від 13.12.2023 убачається, що адвокатом надано клієнту наступні послуги:

- підготовка та подання позову у справі №910/9597/23 (зокрема, збір доказів, аналіз наданих клієнтом документів, формування правової позиції, консультування клієнта, технічні дії, пов`язані з поданням позову, як то копіювання, завіряння, поштова відправка тощо);

- представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції у справі №910/9597/23 (зокрема, участь у судових засіданнях, підготовка пояснень, заперечень тощо).

Загальна вартість наданих послуг адвокатом складає 80000,00 грн.

Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печаткою клієнта.

Відповідач у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення просив відмовити у її задоволенні з огляду на те, що розмір витрат є завищеним і не відповідає складності справи.

При цьому, суд вказує на те, що відповідач не просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу до певного розміру, а лише вказав на загальну необґрунтованість таких витрат та зазначив, що справедливим розміром судових витрат у даній справі було б стягнення грошових коштів у значно меншій сумі, ніж 80000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України також визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційний суд вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Умовами договору про надання правової допомоги та додатковою угодою до нього гонорар встановлено у формі фіксованого розміру - 80000,00 грн за надання правової допомоги у справі №910/9597/23.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. До того ж, судом враховано категорію даного спору та його складність, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами.

При цьому, оскільки обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладено процесуальним законом у даному випадку на відповідача, який, фактично, такого обов`язку не виконав, суд першої інстанції правомірно поклав витрати позивача у повному обсязі на Міністерство юстиції України.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що даний спір є немайновим і не потребує будь-яких математичних розрахунків, а також подання фінансових та/або бухгалтерських документів, обсяг яких може бути досить значним, а вивчення - потребувати великого проміжку часу. Тому, відповідач вважає, що дана справа є справою незначної складності, а фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений час, обґрунтованість поданих процесуальних документів, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат є неспіврозмірним та необґрунтованим.

Колегія суддів вказує на те, що оскільки позивачем та адвокатом гонорар встановлено у формі фіксованого розміру, тобто без обґрунтування кількості витраченого часу на надання послуг, заперечення відповідача в частині невідповідності витраченого часу є необґрунтованими, оскільки акт наданих послуг не містить розрахунку витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги позивачу.

Також, колегія суддів вказує на те, що характер спору - майновий чи немайновий, жодним чином не впливає на його складність. Суд зауважує на тому, що матеріали даної справи станом на день ухвалення рішення складаються з шести томів, тому варто зробити висновок, що обсяг матеріалів, які підлягали опрацюванню представником позивача, є очевидно значним.

В рамках надання правової допомоги представником позивача підготовлено та подано до суду першої інстанції позовну заяву з додатками, клопотання про долучення доказу від 14.06.2023, пояснення від 14.06.2023, відповідь на пояснення третьої особи від 15.08.2023, пояснення від 16.10.2023, а також прийнято участь у судових засіданнях 19.07.2023, 05.09.2023, 03.10.2023, 01.11.2023, 28.11.2023 та 13.12.2023.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу обґрунтованості розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг та розподіл судових витрат.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі №910/9597/23 ухвалені з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

При цьому, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Міністерства юстиції України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі №910/9597/23 залишити без змін.

3. ОСОБА_15 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 01.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко