Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/9597/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9597/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Карабань Я.А.)

від 13.12.2023,

додаткове рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Карабань Я.А.)

від 10.01.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шапран В.В., судді - Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 26.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000"

до Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. ОСОБА_5 ;

5.Державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровська Ірина Петрівна

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційної дії.

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 2140/5 від 07.06.2023 "Про задоволення скарги", виданий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.05.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 20.04.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № СК-1519-23 від 21.04.2023;

- скасувати реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України № 1003539950031005976 від 07.06.2023, якою скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1003531070027005976 від 06.04.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000".

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позов задоволено повністю.

3. Суд виходив з того, що:

- у висновку колегії від 16.05.2023, на підставі якого прийнято оспорюваний наказ, не зазначено та не встановлено, які конкретно права скаржника порушені оскаржуваною реєстраційною дією, а також не надано оцінку усім обставинам, на які він посилався у скарзі;

- оскільки скаржник не зазначив, які саме його права порушені оспорюваною реєстраційною дією і відповідачем взагалі не встановлювалося порушення прав скаржника, відповідно до частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відповідач мав залишити скаргу без розгляду;

- ОСОБА_7 був уповноважений на підставі довіреності від 05.04.2023 подавати документи компетентним органам для проведення державної реєстрації статуту позивача у новій редакції, однак вказана довіреність була надана державному реєстратору та міститься в матеріалах реєстраційної справи позивача, а тому висновки колегії, на підставі яких відповідачем прийнято спірний наказ, в частині подання документів державному реєстратору неуповноваженою особою не відповідають дійсності, а тому колегією неналежним чином були перевірені доводи скарги;

- оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить обов`язку юридичних осіб звертатися до визначених статутом реєстраторів чи взагалі визначати у статуті таких осіб, позивач мав право на звернення до державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської Ірини Петрівни для проведення реєстраційних дій;

- повідомлення, розміщене на сайті Міністерства юстиції України з метою сповіщення заінтересованих осіб про розгляд скарги, не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, та доводів скаржника, а тому не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб у розумінні закону, оскільки унеможливлює реалізацію прав заінтересованої особи на надання своїх пояснень, заперечень. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази додаткового повідомлення заінтересованих осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.

5. Суд першої інстанції встановив наявність доказів фактичного надання послуг на підставі договору про надання правової допомоги, врахував категорію спору та його складність, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами. При цьому, суд зауважив на тому, що відповідач не подав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження не співмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі і клопотання про зменшення витрат відповідачем не заявлялось.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 зазначені рішення суду першої інстанції залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову, а також щодо покладення у повному обсязі на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

8. 22.04.2024 Міністерство юстиції України надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції, додаткове рішення та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю та зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

9. 26.04.2024 Міністерство юстиції України надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду аналогічну касаційну скаргу.

10. Скаржник у прохальній частині касаційної скарги заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

11. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 22.04.2024, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (01.04.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.

12. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

13. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

15. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

16. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

17. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

18. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, вважає, що оспорюваний наказ відповідача є правомірний, а порушене право заявника відсутнє, оскільки реєстраційні дії було вчинено за результатами загальних зборів, які були проведені із порушенням прав учасника, а саме без належного завчасного повідомлення та забезпечення належної участі ОСОБА_1 у загальних зборах, а також без завчасного направлення учаснику проекту статуту для надання ним своїх коментарів та пропозицій. У касаційній скарзі скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22, від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 15.08.2019 у справі № 826/14164/17, від 08.05.2023 у справі № 826/15320/17, від 16.03.2023 у справі № 910/574/22, від 16.02.2023 у справі № 640/4455/22, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, та вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

19. Водночас в цій частині касаційного оскарження судових рішень відповідач чітко не зазначає, яку саме норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували, а також не визначає підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України та не зазначає відповідного їх обґрунтування.

20. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга щодо оскарження основного рішення та навести відповідне їх обґрунтування, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

21. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

22. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

23. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

24. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. Відповідно до статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

26. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

27. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (2 684,00 грн х 2 х 200%).

28. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

29. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

30. Відповідач до касаційної скарги не додав докази надсилання її копії іншим учасникам справи, тому скаржнику потрібно надати Верховному Суду відповідні докази надсилання їм копії касаційної скарги.

31. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

32. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9597/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 18-20 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736, 00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова