Постанова

від 18.03.2024 по справі 910/9299/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Справа№ 910/9299/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Балабан Д.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023

у справі №910/9299/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Гарантоварий покупець"

про відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн 07 коп.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відшкодування шкоди у розмірі 560 019 грн 07 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення обґрунтовано тим, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди. При цьому, суд зазначив, що оскільки Позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, судом не перевіряється обґрунтованість заявленої до стягнення суми відшкодування, зокрема, з посиланням на висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи на звернення адвоката Савченко О.В., складеного судовим експертом Перепелюк С.М. №39 від 23.08.2023 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" подало апеляційну скаргу, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга зокрема обґрунтована тим, що на думку позивача місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт стверджує про наявність підстав для відшкодування шкоди внаслідок прийняття відповідачем пп.8 п.1 змін до постанови НКРЕКП №641 від 26.04.2019 року, затверджених постановою НКРЕКП №46 від 15.01.2021, в частині викладення у новій редакції п.9.3 глави 9 Порядку, який встановлює нову формулу розрахунку обсягу небалансу Гарантованого покупця, що підлягає відшкодуванню продавцем за "зеленим" тарифом, й подальшого визнання протиправним та нечинним у справі №640/4069/21.

Відповідачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 та призначено справу до розгляду на 06.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкладено розгляд справи до 17.01.2024.

У зв`язку з перебуванням 17.01.2024 судді Буравльова С.І. у відпустці, який входить до складу колегії суддів, судове засідання призначене на 17.01.2024 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 повідомлено сторін про те, що розгляд справи відбудеться 29.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 14.02.2024 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкладено розгляд справи до 06.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 відкладено розгляд справи до 18.03.2024.

18.03.2024 через систему Електронний суд апелянтом було подано клопотання про відкладення судового засіданні. У даному клопотанні апелянт просить суд відкласти розгляд даної справи у зв`язку із тим, що адвокат Савченко О.В. фізично не зможе прибути у судове засідання апеляційного господарського суду 18.03.2024 у зв`язку із тим, що вказаний адвокат станом на 18.03.2024 є єдиним захисником ТОВ «Інфобезпека ЛТД» бере участь у слідчих діях (обшук), які провадяться щодо зазначеного товариства. Наведені обставини, на думку апелянта, є підставою для відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши указане клопотання, дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах установленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Колегія суддів відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" є юридичною особою, та як і будь-яка інша сторона у справі не обмежене в кількості уповноважених представників для представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції.

Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

У зв`язку із вищезазначеним колегія суддів наголошує, та обставина, що 18.03.2024 адвокат апелянта виконує свої обов`язати по представництву інтересів іншої юридичної особи не є поважною причиною для відкладення судового розгляду справи, а свідчить про намагання апелянта зловживати своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

Також колегією враховується, що судом неодноразово було відкладено розгляд даної справи у зв`язку із неявкою представника апелянта, повідомленого про час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 18.03.2024 за відсутності уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ". Відсутність представника апелянта в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

За таких обставин у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" про відкладення розгляду справи належить відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 20.12.2019 між Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено Договір №1401/01, відповідно до умов якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами п.2.4, 2.5 Договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Пунктом 4.5 Договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (п.4.6 Договору).

Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). (п.7.4 Договору)

На виконання умов Договору №1401/01 від 20.12.2019 Позивач продав, а Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" в свою чергу купило всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується Актами приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії на загальну суму в розмірі 1 102 350 грн 71 коп., копії яких залучені до матеріалів справи.

15.01.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 46 "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641", а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "Зеленим" тарифом".

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі Формула).

Складові Формули включають 1) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z з урахуванням коефіцієнта допустимого відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску електричної енергії для типу генеруючої одиниці продавця або споживача за "зеленим" тарифом та частки відшкодування гарантованому покупцю генеруючою одиницею продавця або споживача за "зеленим" тарифом вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, визначених відповідно до Закону, які враховують коефіцієнт ціни небалансу - , ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; величину врахованого відхилення фактичного обсягу відпуску/споживання електричної енергії генеруючими одиницями e продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії (позитивне/негативне значення) з урахуванням обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження продавців у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховується за окремою формулою; 2) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховуються, які враховують фактичний обсяг відпуску/споживання електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, визначений згідно з главою 8 цього Порядку - ;обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за "зеленим" тарифом p (позитивне/негативне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що був спрогнозований продавцем або споживачем за "зеленим" тарифом p (позитивне/негативне значення) та наданий гарантованому покупцю у порядку, визначеному пунктами 4.1 та 4.3 глави 4 цього Порядку та пунктами 3.1 та 3.3 глави 3 Порядку продажу споживачами - ; обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею e продавця p (позитивне значення), що входить до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається відповідно до пункту 9.5 Порядку - ; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; 3) формули по визначенню списання/нарахування, пов`язані з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, та залежать від значень небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, що визначається за окремою формулою.

Визначення значення небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом , включає в формулі - сумарний обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями e продавців p (позитивне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається за окремою формулою; - виміряну позиція продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t в торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою;- сальдовану позицію гарантованого покупця за результатами купівлі-продажу електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t у торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою. Сальдована позиція розраховуються як сума сумарного обсягу (позитивне значення) проданої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів продажу на РДН та/або ВДР, та/або за двосторонніми договорами в розрахунковому періоді t у торговій зоні z та + сумарного обсягу (негативне значення) купленої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів купівлі за двосторонніми договорами та/або на РДН, та/або ВДР у розрахунковому періоді t в торговій зоні z. Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

Апелянт стверджує, що пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, не створює жодних юридичних наслідків з дати його прийняття і під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалась продавцями за "зеленим" тарифом за період з 16.01.2021 по 09.09.2022, не підлягала застосуванню. Проте, ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" нараховано Позивачу суму відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період січень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 1 131 497 грн 50 коп. на підставі п.9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яка була сплачена Позивачем у розмірі 1102350 грн 71 коп. Апелянт стверджує, що такими діями Відповідач завдав шкоди його правам та законним інтересам у вигляді різниці між небалансами, вирахуваними за формулою, що діяла до 15.01.2021 р., та небалансами, фактично сплаченими за протиправною формулою. Ураховуючи вказане, апелянт просить суд стягнути з Держави України в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 560 019 грн. 07 коп. шкоди.

Статтею 15 Цивільного кодексу України установлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як вказано вище, постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

У вказаній постанові касаційного суду зазначено, що ураховуючи положення частини 6 статті 71, пункту 11 розділу XVII Закону №2019-VIII, Верховний Суд доходить висновку про те, що покладення додаткової відповідальності на виробників, яким установлено "зелений" тариф та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним.

Отже Верховний Суд вважає правильним аналогічний висновок суду першої інстанції, оскільки виробники не повинні нести відповідальність за торгову діяльність гарантованого покупця та не повинні мати обов`язку по відшкодуванню частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця. Відповідальність таких виробників перед гарантованим покупцем повинна бути в межах фактично понесених ними витрат, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії, які гарантований покупець зазнав у результаті відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинних графіків відпуску електричної енергії відповідно до пункту 11 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення Закону №2019-VIII.

Верховний Суд констатує, що з системного аналізу змісту підпункту 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку в оскаржуваній частині вбачається, що НКРЕКП фактично установлено інші умови для отримання ДП "Гарантований покупець" від виробників яким установлено "зелений" тариф та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, та входять до балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця ніж ті, що визначені в Законі №2019-VIII.

Апелянт стверджує, що пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, не створює жодних юридичних наслідків з дати його прийняття і під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалась продавцями за "зеленим" тарифом за період з 16.01.2021 по 09.09.2022 року, не підлягала застосуванню.

Судом установлено, що в межах справи №640/4069/21 09.09.2022 ДП "Гарантований покупець" звернулось до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, а саме:

1) яка редакція п. 9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за правовідносинами серпня та вересня 2022, що виникли до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили?

2) яка редакція п.9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 з наведенням відповідної формули та її складових підлягає застосуванню Гарантованим покупцем при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

3) чи підлягає до моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, тобто до 08.09.2022, використанню формула, за якою визначається обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в редакції пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46?

4) чи є необхідним здійснення перерахунку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця за періоди до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року заяву про роз`яснення судового рішення задоволено частково, роз`яснено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі № 640/4069/21 наступним чином: підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, визнаний судом протиправним з моменту його прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не створював юридичних наслідків під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП "Гарантований покупець", яка відшкодовувалася продавцями за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець" за відповідні періоди.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року про роз`яснення судового рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року відмовлено.

У вказаній постанові апеляційного суду зазначено, що в силу ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, норми законодавства прямо визначають порядок втрати чинності нормативно-правового акта чи його частини у разі визнання його протиправним та нечинним судовим рішенням, зокрема, що вони втрачають чинність виключно з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.

Отже, оскаржувана ухвала про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, не відповідає вимогам ст.264, 265 КАС України, які чітко визначають порядок визнання протиправним нормативно-правового акту та момент, з якого він втрачає чинність, у разі визнання його протиправним та нечинним в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20, у якій суд зазначив, що визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Нацкомісії є порушенням вимог ч.2 ст.265 КАС України та виходом за межі повноважень суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсекоенерго" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №640/4069/21.

Отже, Суд зазначає, що в межах розгляду справи №640/4069/21 у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року було визначено момент втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а саме відповідно до ч.2 ст.265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022. А тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, з моменту його прийняття 15.01.2021.

У позовній заяві Позивач посилався на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі № 1540/3828/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третіх осіб: ТОВ "Комунсервіс", Громадська організація "Громада Совіньйону за права" про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 180 від 17.07.2018 "Про встановлення тарифу на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ "Комунсервіс", в якій зазначено, що частина друга статті 265 КАС, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Проте, наголошено на неможливості зобов`язання виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу Держави Україна на ту обставину, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним.Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). Ураховуючи викладене, визнання протиправним і нечинним у судовому порядку нормативно-правового акта унеможливлює його застосування саме з моменту його прийняття. Суд зазначив, що застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правовий висновок визначення подібності правовідносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

У справі №1540/3828/18 предметом спору було визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 180 від 17.07.2018 "Про встановлення тарифу на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ "Комунсервіс", тобто рішення органу місцевого самоврядування, а не суб`єкту владних повноважень. Відповідачем був виконавчий комітет Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, а підставою позову слугувало порушення порядку прийняття рішення щодо зміни тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Натомість у справі №640/4069/21 спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання протиправним та нечинним підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що справи №640/4069/21 та №1540/3828/18 не є подібними за предметом і підставами позову та матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин.

Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 (справа 21-1573во09) зробив правовий висновок, що відмінність між установленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не установлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Така правова позиція була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 (справа №520/12022/17), та Верховним Судом у постановах від 31.08.2018 (справа №822/1815/16), від 21.08.2018 (805/2339/16-а).

З огляду на наведене, підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджений постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив чинність з 08.09.2022 (дати набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21), і саме з цього періоду його застосування є нечинним.

Апелянт просить суд стягнути з Держави України в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 560 019 грн 07 коп. шкоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Дії (бездіяльність) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження неправомірності дій Відповідача в частині нарахування Позивачу суми відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період січень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 1 131 497 грн 50 коп. на підставі п.9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Так, між Позивачем та Відповідачем відсутні будь - які договірні правовідносини з приводу нараховування плати за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку. Вказані правовідносини регулюються умовами Договору №1401/01 від 20.12.2019 року, укладеного між Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ". Суд звертає увагу, що грошові кошти у загальному розмірі 1102350 грн 71 коп. були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" на виконання умов вищезазначеного Договору, а тому відсутні підстави вважати вказані грошові кошти надмірно або помилково сплаченими Позивачем на користь Третьої особи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.

З огляду на вищевикладене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ТОВ "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/9299/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНЕРЖІ-СКІФ".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран