Рішення

від 19.03.2024 по справі 585/3839/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3839/23

Номер провадження 2/585/54/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

відповідач за первісним та за зустрічним позовами: Андріяшівська об`єднана територіальна громада Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада),

третя особа за первісним та за зустрічним позовами: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавського області Вітер Лариса Олексіївна

розглянувши впорядку загальногопозовного провадження,в режимівідеоконференції, увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Ромни справу № 585/3839/23, провадження № 2/585/54/24

предмет первісного позову: визнання права власності на спадкове майно,

предмет зустрічного позову: визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача за первісним позовом адвокат Кузьменко В.О., який діє на підставі Ордеру серії ВІ №1142410 від 16.10.2023.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Первісний позов.

ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до Андріяшівської об`єднаної територіальної громади Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада), ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавського області Вітер Л.О. про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_3 і після її смерті залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок: площею 0,4261 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0171, площею 2,8211 га кадастровий номер 5924183800:02:003:0012, площею 0,1331 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0230 та площею 0, 7390 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0020. Від її імені 29.12.2021 старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_4 посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3-53, згідно якого ОСОБА_3 зробила таке розпорядження: «із належного мені майна, належні мені згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою ДНК 07.06.2016 земельні частки (паї), що знаходяться на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 0,4261, 0,7390 га, 0,1331 га та 2,8211 га, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю». Позивач в установлений законом строк подала до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. заяву про прийняття спадщини. Нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз`яснила, що між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право. Причиною відмови їй у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус вказала, що згідно з ч.1 ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У складеному заповіті відсутні кадастрові номери на спадкові земельні ділянки. Нотаріус не має можливості встановити склад спадкового майна за заповітом від 29.12.2021 за реєстровим номером 3-53. У складеному ОСОБА_3 заповіті зазначено, що вона заповідає чотири земельні частки (пай) ОСОБА_1 . В заповіті вказані розміри земельних часток (пай) та на підставі чого вони їй належали. Зважаючи на загальноприйняте у сфері земельних правововідносин значення терміна «Земельний пай» можна дійти висновку, що спадкодавець розпорядилась земельними ділянками на випадок своєї смерті, назвавши їх у заповіті як земельний пай. Зі змісту правочину (заповіту) вбачається, що спадкодавець чітко виразив спадкову масу та особу, яка успадковує майно за заповітом, що унеможливлює різне тлумачення. Так, заповідач визначив чітко, що земельні ділянки, яким дано найменування «земельні частки (пай)» отримані нею в результаті успадкування, згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою ДНК від 07.06.2016. Вказала місце знаходження земельних ділянок територія Волошнівської сільської ради Роменського району та їх площу і кому вони переходять ОСОБА_1 . ОСОБА_2 спадщину не прийняла, не має підстав на обов`язкову частку у спадщині, безпідставно заявляє свої права на земельні ділянки.

Тому просить в судовому порядку визнати за нею право власності на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 (а.с.2-7).

19.10.2023відповідач запервісним позовом ОСОБА_2 подала суду відзив на позов, в якому заперечує проти заявленого до неї позову. Вважає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій видачі ОСОБА_1 чотирьох свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на земельні ділянки (кадастрові номери зазначені) видана приватним нотаріусом Миргородського району нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. є законною та обґрунтованою. За документами, поданими для оформлення спадщини ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, приватним нотаріусом встановлено розбіжність у заповіті від 29.12.2021 за реєстровим №3-53 та документами, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. Документи, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельні частки (паї) відсутні. Натомість для оформлення спадщини ОСОБА_1 надала документи, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на чотири земельні ділянки. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права і оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В заповіті відсутня інформація про кадастрові номери земельних ділянок, що відповідно до ЗУ «Про державний земельний кадастр» є обов`язковим ідентифікатором земельних ділянок.

Крім цього зазначає, що заповіт на ОСОБА_1 складено 29.12.2021 незадовго до смерті матері, яка в цей час була дуже хвора і не могла усвідомлювати значення своїх дій, що викликає сумніви щодо її добровільного волевиявлення. Оскільки ОСОБА_1 понад три роки не доглядала матір та навпаки негативно до неї відносилась, вчиняла насилля та піддавала її всіляким тортурам, будучі у стані алкогольного сп`яніння неодноразово погрожувала вбити матір, постійно вимагала від неї гроші. Постійним доглядом матері займалась тільки вона ( ОСОБА_5 ).

Твердження позивача про те, що оригінали свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, які належали її померлій матері були втрачені, не відповідає дійсності, оскільки оригінали знаходяться у неї і позивач про це знала, проте завідомо подала суду неправдиву інформацію.

Вважає, що має право на спадкування за законом відповідно до ст.ст. 1261-1265 ЦК України, згідно визначеної законом черговості спадкоємців (а.с.61-63).

Зустрічний позов.

19.10.2023 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Андріяшівської об`єднаної територіальної громади Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада), третя особа за первісним та за зустрічним позовами: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок: кадастровий номер 5924183800:02:003:0171 (площею 0,4261 га), кадастровий номер 5924183800:02:0030012 (площею 2,8211 га), кадастровий номер 5924183800:02:002:0230 (площею 0,1331 га) та кадастровий номер 5924183800:02:002:0020 (площею 0,7390 га), на які 07.06.2016 її мати отримала Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №№1045, 1047, 1049, 1051. Вона ( ОСОБА_2 ) звернулась для оформлення спадкових прав до майна померлої матері до приватного нотаріуса Вітер Л.О. Проте 13.03.2023 за №21/02-14 отримала відмову, в якій приватний нотаріуса зазначила, що «23.03.2022 заведена спадкова справа №13/2022 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , місце проживання на день смерті зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Від імені ОСОБА_3 посвідчено три заповіти: 23.06.2016 за реєстровим номером 54, 25.11.2021 за реєстровим номером 3-47 та 29.12.2021 за реєстровим номером 3-53. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , дочка спадкодавиці і спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим номером 3-53 та за законом, яка 23.03.2022 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Лохвицького районного нотаріального округу Вітер Л.О. ОСОБА_7 спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Кочергою В.І. 23.06.2016 за реєстровим номером №54 спадщину не прийняла. ОСОБА_2 , дочка спадкодавиці, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Краснолуцьким Р.Ю. 25.11.2021 за реєстровим номером 3-47, спадщину не прийняла. Інших спадкоємців не має». Рекомендовано звернутись до Лохвицького районного суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 вважає, що має право на спадкування за законом відповідно до ст. 1261-1265 ЦК України згідно визначеної законом черговості спадкоємців. Оскільки спадковим майном являються земельні ділянки, вказані вище, які у складений матір`ю заповіт на користь ОСОБА_1 не входять.

Як на підставу поважності причини пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини посилається на існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів у неї на вчинення дій для прийняття спадщини. На тлі повномасштабної війни, яка розпочалась 24.02.2022 та негативно вплинула на усі сфери життя, через постійні стреси у неї загострились хронічні хвороби, вона себе погано почувала, постійно хворіла та проходила лікування. Також вона змушена була покинути постійне місце проживання на тривалий термін і проживала в іншому місці. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.81-85).

14.11.2023 ОСОБА_1 подала заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких вказує, що звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 посилається на перешкоди, які створили їй об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини (хвороби, виїзд в інше місце проживання), але доказів ніяких не додає.

Тому вважає що вказані нею підстави надумані і не підлягають задоволенню. (а.с.120-121).

У судовомузасіданні представникпозивача запервісним позовом ОСОБА_1 -адвокат КузьменкоВ.О. позовні вимоги своєї довірительки підтримав повністю, посилаючись на викладені у ньому обставини. Зазначив, що доводи, викладені в позові, обґрунтовані і доведені письмовими доказами.

Проти зустрічного позову заперечував, з тих підстав, що ОСОБА_2 не надала суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також зазначив, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись із заявою про її прийняття у встановлений законом строк, а тому інший спадкоємець може прийняти спадщину лише за згодою ОСОБА_1 , яка проти цього заперечує.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 суду пояснила, що з серпня 2018 року, коли їх з ОСОБА_1 мати зламала руку, ОСОБА_1 взагалі перестала приходити до матері і доглядати за нею, тому вона ( ОСОБА_2 ) доглядала за матір`ю одна. Коли стало зовсім важко, вже за 4 місяці до маминої смерті, звернулась до чоловіка ОСОБА_1 за допомогою. Тільки тоді вже сестра стала їй допомагати по догляду за матір`ю.

30.10.2021 мати подзвонила і сказала, що сестра її б`є і заставляє переписати заповіт, тому вважає, що ОСОБА_1 силою змусила матір переписати заповіт на свою користь, який до цього був складений на її ( ОСОБА_2 ) доньку. Заповіт, складений на користь на ОСОБА_1 , не оскаржувала.

Що своїхпозовних вимогпро визначенняїй додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини ОСОБА_2 , вказала, що мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Потім почалась війна, тому у квітні 2022 року вона ( ОСОБА_8 ) виїхала за кордон і повернулась - у жовтні 2022 року, тому і пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини. Документального підтвердження щодо виїзду за кордон, не має. Звернулась до нотаріуса вже в 2023 році, але їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Сестра звернулась до нотаріуса вчасно, оскільки нікуди не виїжджала.

Вона ( ОСОБА_2 ) до 2023 року до нотаріуса не зверталась, бо була впевнена, що заповіт на її доньку. А коли поїхала до матері 25 січня 2022 року, вона сказала «вибач, мене примусили», хоча і не розпитала у матері, що саме її примусили, але зрозуміла, що примусили переписати заповіт на користь ОСОБА_1 . Вважає, що складений її матір`ю заповіт на сестру незаконний, оскільки переписаний за 2 тижні до смерті матері під тиском. Її сестра ОСОБА_1 матір ображала.

Про те, що заповіт мати склала не на неї дізналась у жовтні 2022 року.

На території Лохвицького району бойових дій не було, але їхали повз окупаційні війська і було страшно, тому і виїхали.

Вона ( ОСОБА_2 ) «понадіялась», що суд поділить між нею та сестрою спадщину порівну, встановивши їй додатковий строк.

Також вказала, що раніше не зверталась із заявою про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, бо хворіла.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

27.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за первісним позовом, призначено підготовче засідання (а.с.32).

17.10.2023 постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача за первісним позовом ОСОБА_9 в режимі відеоконференції (а.с.49).

19.10.2023 ОСОБА_2 подано зустрічний позов (а.с.81-85).

23.10.2023 постановлено ухвалу про прийняття зустрічного позову (а.с.101).

23.10.2023 постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача за первісним позовом ОСОБА_9 в режимі відеоконференції (а.с.106).

14.11.2023 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження (а.с.125).

04.12.2023 підготовче засідання закрито. Справа призначена до розгляду по суті (а.с.136)

06.12.2023 постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача за первісним позовом ОСОБА_9 в режимі відеоконференції (а.с.137).

28.12.2023 постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача за первісним позовом ОСОБА_9 в режимі відеоконференції (а.с.149).

З Андріяшівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника (а.с.161).

Третя особа приватний нотаріус Миргородського нотаріального округу Вітер Л.О. до суду не з`явилась, у поданій 12.1.2023 заяві просила про розгляд справи у її відсутності (а.с.45).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

29 грудня 2021 року старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53 посвідчено заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким остання зробила наступне розпорядження: «із належного мені майна, належні мені згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою ДНК 07.06.2016 земельні частки (паї), що знаходяться на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 0,4261, 0,7390 га, 0,1331 га та 2,8211 га, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю» (а.с.11).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.01.2022 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років в с. Токарі Миргородського району Полтавської області померла ОСОБА_3 (а.с.12).

З постанови приватний нотаріус Миргородського нотаріального округу Вітер Л.О. від 30.03.2023 вбачається, що 23.03.2022 приватним нотаріусом Миргородського нотаріального округу Вітер Л.О. заведена спадкова справа №13/2022після смерті 22.01.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У постанові вказано, що від імені спадкодавця ОСОБА_3 посвідчено три заповіти:

1. секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_10 23.06.2016 за реєстровим номером №54;

2.старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_4 25.11.2021 за реєстровим №3-47;

3. старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53, яка 23.03.2022 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Вітер Л.О.

ОСОБА_7 , спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Кочергою В.І. 23.06.2016 за реєстровим номером №54, спадщину не прийняла.

ОСОБА_2 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 25.11.2021 за реєстровим №3-47, спадщину не прийняла.

Інших спадкоємців не має.

Між спадкоємцями існує спір про право.

13.03.2023 до приватного нотаріуса Вітер Л.О. звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу чотирьох свідоцтв про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 … За поданими документами встановлено розбіжність у заповіті…В заповіті, посвідченому старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53, відсутня інформація про кадастрові номери земельних ділянок. що відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» є обов`язковим ідентифікатором земельних ділянок.

Встановити склад спадкового майна за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53, неможливо.

Згідно з ч.1 ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Нотаріусом встановлено, що між спадкоємцями існує спір про право.

21.02.2023 ОСОБА_2 подала заяву приватному нотаріусу Миргородського нотаріального округу Вітер Л.О. про те, щоб свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері, ОСОБА_3 не видавалися у зв`язку з тим, що вона має намір звертатись до суду з позовом.

Враховуючи викладене відмовлено у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_1 у видачі чотирьох свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_3 (а.с.8-10).

Згідно дублікату, що має силу оригіналу від 19.01.2023, ОСОБА_3 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016, на підставі якого вона успадкувала земельну ділянку розміром 0,4261 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0171, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.13).

Право власності на указану земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.14).

Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5924183800:02:003:0171 станом на 12.09.2023 становить 8321 грн. без ПДВ (а.с.15).

Згідно дублікату, що має силу оригіналу від 19.01.2023, ОСОБА_3 07.06.2016 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого вона успадкувала земельну ділянку розміром 0,1331 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0230, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.16).

Право власності на указану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.17).

Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5924183800:02:002:0230 станом на 12.09.2023 становить 2708 грн. без ПДВ (а.с.18).

07.06.2026 ОСОБА_3 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, з якого вбачається про успадкування нею земельної ділянки розміром 2,8211 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0012, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.19).

Право власності на указану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.20).

Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5924183800:02:003:0012 станом на 12.09.2023 становить 46295 грн. без ПДВ (а.с.21).

07.06.2026 ОСОБА_3 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, з якого вбачається про успадкування нею земельної ділянки розміром 0,7390 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.22).

Право власності на указану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.23).

Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5924183800:02:002:0020 станом на 12.09.2023 становить 17137 грн. без ПДВ.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 , а саме те, що остання була матір`ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_2 виданим повторно 24.02.2023 (а.с.25) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.07.1991, з якого вбачається, що ОСОБА_11 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с.26).

ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Токарі Лохвицького району (а.с.6364).

З свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_4 від 20.04.1982 вбачається, що її мати ОСОБА_3 (а.с.67).

Після укладення шлюбу 23.03.1985 ОСОБА_13 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.68).

23.06.2016 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Токарівської сільської ради ОСОБА_10 23.06.2016, яким належні їй згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою державною нотконторою від 07.06.2016 земельні частки (пай), що знаходяться на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 0,4261 га, 0,7390 га, 0,1331 га та 2,8211 га, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.69).

ОСОБА_2 до відзиву на позов долучені: Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016 на підставі якого ОСОБА_3 належить спадкове майно - земельна ділянка розміром 0,4261 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0171, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.70, 71), Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016 на підставі якого ОСОБА_3 належить спадкове майно - земельна ділянка розміром 2,8211 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0012, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.72,73), Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016 на підставі якого ОСОБА_3 належить спадкове майно - земельна ділянка розміром 0,1331 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0230, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.74,75) та Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016 на підставі якого ОСОБА_3 належить спадкове майно - земельна ділянка розміром 0,7390 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0020, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2016 (а.с.76,77).

13.03.2023 за вих. №21/02-14 ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадщини. У своїй відмові приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області роз`яснила, що 23.03.2022 заведено спадкову справу№13/2022 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказано, що від імені спадкодавця посвідчено три заповіти:

1. секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_10 23.06.2016 за реєстровим номером №54;

2.старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_4 25.11.2021 за реєстровим №3-47;

3. старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53, яка 23.03.2022 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Вітер Л.О.

ОСОБА_7 , спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Кочергою В.І. 23.06.2016 за реєстровим номером №54, спадщину не прийняла.

ОСОБА_2 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 25.11.2021 за реєстровим №3-47, спадщину не прийняла.

Інших спадкоємців не має.

…Для прийняття спадщини існує строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Лохвицької міської ради від 17.03.2022 за №56 та за ОСОБА_14 ) паспортом приватним нотаріусом встановлено факт про те, що ОСОБА_2 не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадини (а.с.91-92).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68729233 вбачається про реєстрацію спадкової справи, номер у Спадковому реєстрі 69216123 23.03.2022 після смерті ОСОБА_3 (а.с.93).

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №68729252 від 23.03.2022 , сформована приватним нотаріусом Вітер Л.О. містить відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 та відомості щодо указаних вище трьох заповітів (номер у Спадковому реєстрі, місце посвідчення, місце зберігання) (а.с.94-96).

Свідок позивача за зустрічним позовом ОСОБА_15 суду пояснила, що є двоюрідною тіткою сторін. Мати сторін ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 виїхала з країни через півроку після початку війни і повернулась десь через 3 місяці. Чи зверталась за оформленням спадщини після матері, їй (свідку) не відомо. На похоронах матері ОСОБА_2 була присутня, також на поминках 9 та 40 днів Валентина ще була в Україні.

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо визнання права власності на спадкове нерухоме майно та щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

Норми права, застосовані судом.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способамизахисту цивільнихправ таінтересів може бути,зокрема, і визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

У п.24 Постанови Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу (частина перша та друга статті 1223 ЦК України).

У частинах першій, другій, четвертій статті 1236ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (частини друга, третя статті 1254 ЦК України

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Тлумачення частини другої та третьої статті 1254ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено кілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;

по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положеньЗК України (у редакції, чинній на момент отримання спадкодавцем ОСОБА_16 , спадкоємицею якого була за життя ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку 10.05.2002 року) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з частинами першою, другою статті 1256ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Статтею 213ЦК Українивизначено, щозміст правочинуможе бутивитлумачений стороною(сторонами).

На вимогуоднієї абообох сторінсуд можепостановити рішенняпро тлумаченнязмісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19 (провадження № 61-8685св20) зазначено, що «відповідно до частини другої статті 1256ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України. Оскільки суди у справі, що переглядається, встановили, що між спадкоємцями є спір щодо тлумачення заповіту, то відповідно до частини другої статті 1256ЦК України тлумачення заповіту здійснює суд. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини. При цьому частина друга статті 213ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20 (провадження № 61-14612св21) вказано, що «у частинах третій та четвертій статті 213ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою ст.77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотиви суду

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог.

Щодо первісного позову.

Під час розгляду справи встановлено що 22.01.2022 померла мати сторін, ОСОБА_3 і після її смерті залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок: площею 0,4261 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0171, площею 2,8211 га кадастровий номер 5924183800:02:003:0012, площею 0,1331 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0230 та площею 0, 7390 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0020. які належали спадкодавиці на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом , виданих державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П. 07.06.2016 (а.с.12, 13,16,19,22, 70, 72, 74,76).

Від імені спадкодавця ОСОБА_3 посвідчено три заповіти:

1. секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_10 23.06.2016 за реєстровим номером №54;

2.старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_4 25.11.2021 за реєстровим №3-47;

3. старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 29.12.2021 за реєстровим №3-53, яка 23.03.2022 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Вітер Л.О.

ОСОБА_7 , спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Кочергою В.І. 23.06.2016 за реєстровим номером №54, спадщину не прийняла.

ОСОБА_2 , дочка спадкодавця, спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 25.11.2021 за реєстровим №3-47, спадщину не прийняла.

В останньому заповіті ОСОБА_3 , посвідченому від її імені 29.12.2021 старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю., зареєстрованому в реєстрі за №3-53, ОСОБА_3 зробила таке розпорядження: «із належного мені майна, належні мені згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою ДНК 07.06.2016 земельні частки (паї), що знаходяться на території Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 0,4261, 0,7390 га, 0,1331 га та 2,8211 га, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю».

Приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. відмовлено позивачу за первісним позовом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та роз`яснено, що між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право.

Причиною відмови їй у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус вказала, що згідно з ч.1 ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У складеному заповіті відсутні кадастрові номери на спадкові земельні ділянки. Нотаріус не має можливості встановити склад спадкового майна за заповітом від 29.12.2021 за реєстровим номером 3-53.

При цьому, у складеному ОСОБА_3 заповіті зазначено, що вона заповідає чотири земельні частки (пай) ОСОБА_1 , зазначені розміри земельних часток (пай) та на підставі чого вони належали спадкодавцю.

Зважаючи на загальноприйняте у сфері земельних правововідносин значення терміна «Земельний пай» суд дійшов висновку, що спадкодавець розпорядилась земельними ділянками на випадок своєї смерті, назвавши їх у заповіті як земельний пай.

Відсутність у заповіті кадастрових номерів спадкових земельних ділянок не може бути підставою для позбавлення спадкоємця спадщини і суперечитиме волі заповідача.

Зі змісту правочину (заповіту) від 29.12.2021 вбачається, що спадкодавець чітко виразила спадкову масу та особу, яка успадковує майно за заповітом, що унеможливлює різне тлумачення.

ОСОБА_3 чітко визначила, що земельні ділянки, яким дала найменування «земельні частки (пай)», отримані нею в результаті успадкування, згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих Першою Лохвицькою ДНК від 07.06.2016, вказала місце знаходження земельних ділянок територія Волошнівської (ниніАндріяшівської) сільської ради Роменського району та їх площу і кому вони переходять ОСОБА_1 .

Отже, у справі встановлено, що шляхом складення заповіту спадкодавець ОСОБА_3 реалізувала свій намір заповісти чотири земельні ділянки площею 0,4261 га, кадастровий номер 5924183800:02:003:0171, площею 2,8211 га кадастровий номер 5924183800:02:003:0012, площею 0,1331 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0230 та площею 0, 7390 га, кадастровий номер 5924183800:02:002:0020. які належали спадкодавиці на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом , виданих державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П. 07.06.2016 саме позивачу за первісним позовом.

Оскільки ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в нотаріальному порядку, тому порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення її позову та визнання за нею права власності на указане вище спадкове майно.

При цьому, судом враховано що спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем Виконавчого комітету Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_10 23.06.2016 за реєстровим номером №54, ОСОБА_7 , спадщину не прийняла.

Також спадщину не прийняла і спадкоємець за законом та за заповітом, посвідченим старостою Токарівського старостинського округу Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області Краснолуцьким Р.Ю. 25.11.2021 за реєстровим №3-47, ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців не має.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що заповіт на ОСОБА_1 складено 29.12.2021 незадовго до смерті матері, яка в цей час була дуже хвора і не могла усвідомлювати значення своїх дій, що викликає сумніви щодо її добровільного волевиявлення, не заслуговують на увагу, ОСОБА_2 не зверталась до суду з вимогами про визнання заповіту недійсним з указаних підстав та під час розгляду даної справи судом такі обставини не знайшли свого підтвердження.

Так само не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи і не доведено відповідачем за первісним позовом і те, що ОСОБА_1 понад три роки не доглядала матір та навпаки негативно до неї відносилась, вчиняла насилля та піддавала її всіляким тортурам, будучі у стані алкогольного сп`яніння неодноразово погрожувала вбити матір, постійно вимагала від неї гроші. Постійним доглядом матері займалась тільки вона ( ОСОБА_5 ).

Щодо зустрічного позову.

Як указано вище, спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Її донька ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини у визначений ст. 1270 ЦК України строк не звернулась, отже пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі№ 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі№ 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

У зустрічному позові причиною пропуску встановленого законом строк зазначає: повномасштабну війну, що негативно вплинула на всі сфери життя, постійні стреси та загострення хронічних хвороб, погане самопочуття, проходження лікування та залишення місця проживання, у зв`язку з війною.

Суд погоджується з тим, що через військову агресію Російської Федерації багато громадян України були змушені покинути свої домівки та переміститись у пошуках надійного прихистку, не лише на більш безпечні території України, а й за її межі.

Так, у зв`язку з необхідністю захисту прав спадкоємців у результаті дій держави-агресора законодавцями внесені низка суттєвих змін нормативно-правовими актами, щодо прийняття спадщини в умовах воєнного стану, а саме: щодо перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття та щодо місця заведення спадкової справи.

З пояснень позивача за зустрічним позовом вбачається, що вона виїжджала за межі території України, а свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ОСОБА_2 була присутня при похованні матері, а також при проведенні поминання на 9 день та 40 день після її смерті. З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 мала достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 ні у відзиві на позов, ні у зустрічному позові не вказує на дату, коли вона звернулась до нотаріуса.

З огляду на те, що письмова відмова в оформленні спадщини останній приватний нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. була надана 13.03.2023, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса у березні 2023 року, тобто після спливу 13 місяців з моменту смерті спадкодавця. При цьому суд відхиляє пояснення ОСОБА_2 щодо необізнаності про спадкоємців за заповітом, оскільки вона, як спадкоємець першої черги мала звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини незалежно від наявності чи відсутності заповіту та обізнаності про нього.

ОСОБА_2 до матеріалів справи не долучає доказів, які б підтвердили обставини, на які вона посилається в огбгрунтування поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а саме: не долучає медичних довідок, виписок з історії хвороби, доказів, на підтвердження виїзду з місця проживання.

Оскільки на підтвердження обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом, останньою не додано жодного доказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смертіїї матері.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Із заявами про розподіл судових витрат сторони не звертались.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Андріяшівської об`єднаної територіальної громади Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада), третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавського області Вітер Лариса Олексіївна про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності в порядку спадкування на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 , а саме:

-земельну ділянку площею 0,4261 гектарів, що знаходиться на території Андріяшівської територіальної громади Роменського району Сумської області (до зміни Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5924183800:02:003:0171, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П. 07.06.2016 за реєстровим №1045 (дублікат якого, замість втраченого, виданий державним нотаріусом Чорнухінської державної нотаріальної контори, що в порядку заміщення виконує обов`язки державного нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Карбан Л.М. 19.01.2023 за реєстровим №19);

-земельну ділянку площею 2,8211 гектарів, що знаходиться на території Андріяшівської територіальної громади Роменського району Сумської області (до зміни Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5924183800:02:003:0012, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П. 07.06.2016 за реєстровим №1047 (дублікат якого, замість втраченого, виданий державним нотаріусом Чорнухінської державної нотаріальної контори, що в порядку заміщення виконує обов`язки державного нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Карбан Л.М. 19.01.2023 за реєстровим №18);

-земельну ділянку площею 0,1331 гектарів, що знаходиться на території Андріяшівської територіальної громади Роменського району Сумської області (до зміни Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5924183800:02:002:0230, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П. 07.06.2016 за реєстровим №1047 (дублікат якого, замість втраченого, виданий державним нотаріусом Чорнухінської державної нотаріальної контори, що в порядку заміщення виконує обов`язки державного нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Карбан Л.М. 19.01.2023 за реєстровим №17);

-земельну ділянку площею 0,7390 гектарів, що знаходиться на території Андріяшівської територіальної громади Роменського району Сумської області (до зміни Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5924183800:02:002:0020, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Лохвицької державної нотаріальної контори Жук Т.П.07.06.2016 за реєстровим №1051 (дублікат якого, замість втраченого, виданий державним нотаріусом Чорнухінської державної нотаріальної контори, що в порядку заміщення виконує обов`язки державного нотаріуса Перхої Лохвицької державної нотаріальної контори Карбан Л.М. 19.01.2023 за реєстровим №16).

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Андріяшівської об`єднаної територіальної громади Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада), третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавського області Вітер Лариса Олексіївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Андріяшівської об`єднаної територіальної громади Роменського району Сумської області в особі органу місцевого самоврядування (Андріяшівська селищна рада), адреса Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка, вул. Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04391167.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавського області Вітер Лариса Олексіївна, адреса: 37240, Полтавська область, Миргородський район, м. Заводське, вул. Озерна, 18е.

Повний текст рішення суду складено 29 березня 2024 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова