Ухвала

від 29.03.2024 по справі 2-715/11

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-715/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2024 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 2-715/11 (провадження № 4-с/677/9/24),

скаржник ОСОБА_1 ,

боржник ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Красилівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

предмет заяви - скарга на бездіяльність державного виконавця,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Красилів справу,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 року до Красилівського районного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які полягають у невиконанні обов`язку щодо направлення стягувачу, у встановлений законом спосіб постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.09.2023 року та оригіналу виконавчого листа №2-715/2011 від 23.02.2012 року.

Скарга мотивована тим, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.12.2011 року у справі № 2-715/11 стягнуто з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованість за позикою на загальну суму 131127,87 грн.

13.08.2021 згідно заяви ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №66501345 з виконання виконавчого листа № 2-715/11.

13.03.2024 з відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень скаржнику стало відомо, у ВП №66501345 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак ані копії постанови, ані оригіналу виконавчого листа він не отримав, а тому просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо не направлення йому, як стягувачу, постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.09.2023 року та оригіналу виконавчого листа №2-715/2011 від 23.02.2012 року, зобов`язати направити йому у встановлений ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» строк направити постанову виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.09.2023 року та оригінал виконавчого листа №2-715/2011, стягнути на його користь 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

28.03.2024 року від представника Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) старшого державного виконавця Гостинського П.В. надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив відмовити у задоволенні скарги з тих підстав, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.07.2023 року у виконавчому провадженні № 66501345 з примусового виконання виконавчого листа № 2-715/2011 ОСОБА_1 надіслано 22.03.2024 року рекомендованим поштовим відправленням № 31000001745037 на його адресу. Стосовно заявлених скаржником судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, зазначив, що скаржник не вживав жодних заходів щодо досудового врегулювання спору, або щодо врегулювання спору мирним шляхом у разі звернення скаржника безпосередньо до відділу, порушення Закону були б усунуті без необхідності його звернення до суду. Вказав, що дана справа не відноситься до складних або резонансних, а також для підготовки та подання даної скарги скаржнику необхідно було лише два нормативно правові акти Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкцію з організації примусового виконання рішень. Тому вважають, що судові витрати на правову допомогу значно завищені та не відповідають ознакам співмірності. Вважають, що оскільки суб`єктом оскарження прийнято рішення та здійснено дії на користь скаржника, провадження у справі повинно бути закрите на підставі ст. 255 ЦПК України.

В судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, не з`явилися.

За вказаних обставин суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, а тому розглядає справу за їх відсутності, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право на звернення із скаргою до суду передбачено ст. 447 ЦПК України. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як убачається з матеріалів справи, скаржником ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах виконавчого провадження №66501345, відкритого на підставі виконавчого листа №2-715/11, виданого 23.02.2012 року Красилівським районним судом Хмельницької області мала місце бездіяльність державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судом встановлено, що державним виконавцем Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гарулічом М.В. 05.07.2023 року по виконавчому провадженню №66501345 винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа № 2-715 від 23.02.2012 року) стягувачу ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

На порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» на момент звернення скаржника з даною скаргою до суду 18.03.2024 року постанова про повернення виконавчого документа від 05.07.2023 року ОСОБА_1 надіслана не була, а тому, суд доходить висновку, що в межах виконавчого провадження №66501345 з примусового виконання виконавчого листа № 2-715/11 (стягувач - ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 ) мала місце бездіяльність державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а тому в цій частині скаргу слід задовольнити.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання державного виконавця направити ОСОБА_1 встановлений ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» строк направити постанову виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.09.2023 року та оригінал виконавчого листа №2-715/2011, оскільки виконавець самостійно усунув порушення та 22.03.2024 направив ОСОБА_1 вказані документи, які скаржник отримав 25.03.2024 року.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

П.п. 1-3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2024 року між скаржником та адвокатом Лилик В.В. укладено договір про надання правової допомоги.

За умовами п. 4.1 цього Договору, за правову допомогу, що надається адвокатом клієнт сплачує грошову суму у розмірі 2000 грн за 1 годину послуг з надання інших видів правничої допомоги (консультації, створення процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи тощо), 2000 грн за участь в 1 судовому засіданні.

У п. 4.7. сторони узгодили, що за надану адвокатом правову допомогу, розмір якої узгоджений між клієнтом та адвокатом у акті виконаних робіт, клієнт зобов`язується сплатити не пізніше ніж 30 днів з моменту набрання рішенням законної сили у справі, яка буде відкрита судом за скаргою клієнта на протиправні дії та рішення старшого державного виконавця Красилівського відділу ДВС, яким здійснювалось примусове виконання виконавчого листа №2-715/2011 в тому числі у разі його апеляційного оскарження. У разі оскарження рішення суду будь-яким учасником процесу до суду касаційної інстанції, така сплата здійснюється не раніше вирішення судом касаційної інстанції такої скарги, але не пізніше 10 днів, з моменту, коли клієнту стало відомо про таке рішення.

Згідно детальним описом виконуваних робіт (наданих послуг), та актом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 18.03.2024 року, які долучено до договору про надання правової допомоги, адвокат виконав, а клієнт прийняв роботу за вказаним договором про надання правової допомоги, загальна вартість яких складає 4000 грн.

Склад та розмір витрат скаржника на професійну правничу допомогу здійснений адвокатом Лиликом В.В. на загальну суму 4000 грн..

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі №454/3919/18.

Представник Красилівського відділу ДВС у відзиві на скаргу вважав розмір заявлених скаржником витрат на правничу допомогу значно завищеними та неспівмірними складності справи, разом з тим, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як того вимагає ст. 137 ЦПК України, суду не подав.

Дослідивши додані до скарги докази, на підтвердження заявленої ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення з Красилівського відділу ДВС судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, суд дійшов висновку, що з Красилівського відділу ДВС на користь скаржника підлягають стягненню понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень 00 копійок.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 137, 141, 447-453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), яким здійснювалось примусове виконання виконавчого листа № 2-715/2011 від 23.02.2012 року у виконавчому провадженні № 66501345 щодо не направлення стягувачу у встановлений законом строк та спосіб постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.09.2023 року та оригіналу виконавчого листа № 2-715/2011 від 23.02.2012 року.

У задоволені решти вимог скарги відмовити.

Стягнути з Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Театральна, 1, ЄДРПОУ 34971814) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень.

Копію ухвали надіслати для відома сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяР. В. Вознюк