Постанова

від 19.03.2024 по справі 917/1134/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/1134/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

прокурор Зливка К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "НВТО Кременчук-Пласт" (вх.273П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 (суддя Кльопов І.Г., повний текст складено 19.10.2023) у справі №917/1134/23

за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м.Кременчук Полтавської області,

в інтересах держави в особі Омельницької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, с.Омельник Полтавської області,

до відповідачів:

1. Кременчуцької районної державної адміністрації, м.Кременчук Полтавської області,

2. Приватного підприємства "НВТО Кременчук-Пласт", м.Кременчук Полтавської області,

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договору недійсним, зобов`язання повернути водні об`єкти

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Омельницької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької районної державної адміністрації (відповідач-1) та Приватного підприємства "НВТО Кременчук-Пласт" (далі - ПП "НВТО Кременчук-Пласт"; відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області №493 від 25.07.2012, яким погоджено ПП "НВТО Кременчук-Пласт" (озеро №1-1,37 га, озеро №2 - 2,95 га, озеро №3 - 2,90 га, штучна водойма (копанка) - 3,18 га) для риборозведення та виробництва сільськогосподарської продукції, загальною площею водного дзеркала 10,40 га;

- визнати недійсним договір оренди водних об`єктів (озеро №1 - 1,37 га, озеро №2 - 2,95 га, озеро №3 - 2,90 га, штучна водойма (копанка) - 3,18 га), загальною площею водного дзеркала 10,40 га, укладений 03.08.2012 між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та ПП "НВТО Кременчук-Пласт", зареєстрований у Журналі обліку договорів оренди водних об`єктів, запис №5 від 17.10.2012, укладений між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та ПП "НВТО Кременчук-Пласт";

- зобов`язати ПП "НВТО Кременчук-Пласт" повернути водні об`єкти (озеро №1 - 1,37 га, озеро №2 - 2,95 га, озеро №3 - 2,90 га, штучна водойма (копанка) - 3,18 га), загальною площею водного дзеркала 10,40 га, що розташовані на території Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №917/1134/23 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. В основу рішення покладено висновки суду про те, що у Кременчуцької районної державної адміністрації були відсутні повноваження на розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення шляхом прийняття відповідного розпорядження та укладення у подальшому договору оренди водних об`єктів з ПП "НВТО Кременчук-Пласт".

Не погодившись із означеним рішенням, ПП "НВТО Кременчук-Пласт" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №917/1134/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, виходячи з наступного. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у Кременчуцької районної державної адміністрації були відсутні повноваження на розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення шляхом прийняття відповідного розпорядження та укладення у подальшому договору оренди водних об`єктів з ПП «НВТО Кременчук-Пласт». Так, Кабінет Міністрів України не встановив обмежень для місцевих державних адміністрацій щодо передачі в оренду водних об`єктів загальнодержавного значення для риборозведення, виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, а також лікувальних і оздоровчих цілей. Тобто, Кременчуцька районна державна адміністрація є уповноваженим органом на розпорядження спірними водними об`єктами, за умови, що такі об`єкти знаходиться у межах відповідної однієї адміністративно-територіальної одиниці (району). Подібний правовий висновок щодо застосування положень статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК України) викладено у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №468/885/15-ц та від 20.04.2016 у справі №6-190цс16.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1134/23 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за вищевказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 08.02.2024 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.02.2024, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "НВТО Кременчук-Пласт" на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №917/1134/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 19.03.2024 о 12:00год

На поштову адресу суду 11.03.2024 від Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлено на адресу суду 05.03.2024, тобто у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить апеляційну скаргу ПП "НВТО Кременчук-Пласт" на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №917/1134/23 залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом відзиву прокурор зазначає, що відповідно до положень законодавства Кабінет Міністрів України, як вищий орган в системі органів виконавчої влади, контролює та координує діяльність місцевих державних адміністрацій. Статтею 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено право Кабінету Міністрів України передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня. У статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено вичерпний перелік повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля та не передбачено повноважень адміністрацій щодо розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення. Водночас, згідно з п.2 ч.1 ст.14 ВК України (у редакції на момент видачі спірного розпорядження) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім іншого, розпорядження об`єктами загальнодержавного значення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.03.2024 прокурор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

ПП "НВТО Кременчук-Пласт" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило. Разом з тим, від ПП "НВТО Кременчук-Пласт" через підсистему «Електронний суд» 04.03.2024 надійшла заява, за змістом якої відповідач-2 просить розглянути апеляційну скаргу 19.03.2024 о 12:00год. за відсутності представника ПП "НВТО Кременчук-Пласт".

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися шляхом направлення ухвали до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що узгоджується із приписами ст.ст.6, 242, 285 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області №493 від 25.07.2012 «Про погодження надання в оренду водних об`єктів ПП "НВТО Кременчук-Пласт" на території Рокитненської сільської ради», за результатами розгляду заяви ПП "НВТО Кременчук-Пласт", враховуючи рішення 16 сесії 6 скликання Рокитненської сільської ради, керуючись п.4 ст.59, п.12 перехідних положень Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України, п.7 ст.13, п.3 ст.16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», погоджено ПП "НВТО Кременчук-Пласт" надання в оренду водних об`єктів (озеро №1 - 1,37 га, озеро №2 - 2,95 га, озеро №3 - 2,90 га, штучна водойма (копанка) - 3,18 га) для риборозведення та виробництва сільськогосподарської продукції, загальною площею водного дзеркала 10,40 га, які знаходяться на території Рокитненської сільської ради за межами населених пунктів (п.1). ПП "НВТО Кременчук-Пласт" посвідчити право користування водними об`єктами договорами оренди, зареєстрованими відповідно до Закону (п.2).

03.08.2012 на підставі означеного розпорядження між Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець) та ПП "НВТО Кременчук-Пласт" (орендар) укладено договір оренди водного об`єкта (озеро №1 - 1,37 га, озеро №2 - 2,95 га, озеро №3 - 2,90 га, штучна водойма (копанка) - 3,18 га), загальною площею водного дзеркала 10,40 га, терміном на 25 років.

За твердженнями прокурора, вказане розпорядження є незаконним, а укладений на його підставі договір оренди водних об`єктів є недійсним, що стало підставою для звернення прокурора до суду з розглядуваним позовом.

Судова колегія враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.3 ВК України (тут і далі в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

У контексті статті 5 ВК України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об`єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об`єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об`єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Як убачається з наявних у матеріалах справи листів Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №1220/01-05 від 05.10.2022 та №1602/02-05 від 23.12.2022 на території Полтавської області всі поверхневі водні об`єкти (річки, озера, водосховища, ставки, інші водойми) належать до водних об`єктів загальнодержавного значення. На території Полтавської області, у тому числі Кременчуцького району, поверхневі води знаходяться і використовуються в басейні річки Дніпро, яка протікає на території більш як однієї області і відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення. Основні притоки річки Дніпро - річки Псел, Ворскла, Сула, Оріль протікають на території Полтавської та інших областей України, а також їх притоки всіх порядків також належать до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об`єктів місцевого значення, був затверджений Наказом Державного комітету України по водному господарству №41 від 03.06.1997 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин). З аналізу означеного наказу вбачається, що на території Полтавської області жодна річка або водойма (водний об`єкт) не віднесені до водних об`єктів місцевого значення.

Враховуючи вищевикладене, вірним є висновок Господарського суду Полтавської області про те, що на території Полтавської області всі поверхневі водні об`єкти (річки, озера, водосховища, ставки, інші водойми) належать до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об`єктів загальнодержавного значення тільки за умови розподілу Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення. Суд першої інстанції встановив, що станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження та укладання договору оренди Кабінет Міністрів України не приймав нормативного акта, який би розподіляв повноваження щодо надання в оренду водних об`єктів загальнодержавного значення, та не делегував повноваження щодо розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема водними об`єктами, розташованими на території Рокитненської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. З огляду на викладене, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що у Кременчуцької районної державної адміністрації були відсутні повноваження на розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення шляхом прийняття відповідного розпорядження та укладення у подальшому договору оренди водних об`єктів з ПП "НВТО Кременчук-Пласт".

Однак, Східний апеляційний господарський суд вважає означені висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.51 ВК України у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях (ч.1).

Орендодавцями водних об`єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації (ч.5).

Розподіл повноважень щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України (ч.6).

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства (ч.7).

Користування водними об`єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України (ч.10).

Отже, за змістом ч.5 ст.51 ВК України місцеві державні адміністрації були визначені орендодавцями водних об`єктів загальнодержавного значення.

Станом на час укладення договору оренди водних об`єктів, Кабінет Міністрів України не здійснив розподілу повноважень щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення, що передбачено ч.6 ст.51 ВК України. Отже, Кабінет Міністрів України не встановив обмежень для місцевої державної адміністрації щодо передачі в оренду водних об`єктів на території Рокитненської сільської ради для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

За висновками суду апеляційної інстанції, відсутність розмежування повноважень між Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями на розпорядження водними об`єктами загальнодержавного значення не заперечує наявності таких повноважень у обох вказаних у ст.51 ВК України суб`єктів.

Водним кодексом України на момент виникнення спірних правовідносин було закріплено право безпосередньо місцевих державних адміністрацій надавати водні об`єкти загальнодержавного значення в оренду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.01.2015 у справі №911/907/14, а також у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №468/885/15-ц та від 20.04.2016 у справі №6-190цс16, на які посилається апелянт.

Таким чином, місцева державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення, оскільки вони не виключені з її компетенції.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно зі ст.13 означеного Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Судова колегія звертає увагу, що зі змісту оспорюваного розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області №493 від 25.07.2012 вбачається, що воно видано головою районної державної адміністрації на підставі ст.51 ВК України, ст.ст.13, 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Отже, Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області при прийнятті оспорюваного розпорядження діяла в межах своїх повноважень.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області на час прийняття оспорюваного розпорядження була наділена повноваженнями щодо надання водних об`єктів загальнодержавного значення в оренду, Господарський суд Полтавської області дійшов помилкового висновку про те, що розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області №493 від 25.07.2012 прийняте не на підставі закону, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Водним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч.1).

За висновками Східного апеляційного господарського суду оспорюване розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області відповідає вимогам законодавства та прийняте в межах визначеної законом компетенції, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним та скасування.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що в розглядуваному випадку відсутні обставини, з якими закон пов`язує недійсність спірного правочину, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди водних об`єктів, укладеного 03.08.2012 між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та ПП "НВТО Кременчук-Пласт".

Оскільки вимога прокурора про зобов`язання ПП "НВТО Кременчук-Пласт" повернути водні об`єкти шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки є похідною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення основної позовної вимоги, у задоволенні означеної позовної вимоги також слід відмовити.

Таким чином, аргументи апелянта про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги (розрахований з урахуванням ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір») підлягає покладенню на прокуратуру.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21. Так, Верховний Суд зазначив, що положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом. За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "НВТО Кременчук-Пласт" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №917/1134/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Омельницької сільської об`єднаної територіальної громади в особі Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області відмовити.

Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (36000, м.Полтава, вул.1100-річчя Полтави, буд.7; код ЄДРПОУ 02910060) на користь Приватного підприємства "НВТО Кременчук-Пласт" (39622, Полтавська обл., м.Кременчук, пр-т Лесі Українки, буд.50, кв.30; код ЄДРПОУ 35779020) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 662,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 01.04.2024 після виходу судді-члена колегії з відпустки.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.В. Стойка