Рішення

від 20.03.2024 по справі 906/1147/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1147/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Садовська-Мариніна В.Б., витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Міністерства юстиції України

до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комуністичної партії України

про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав

Процесуальні дії по справі.

До Господарського суду Житомирської області 28.08.2023 надійшла заява Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову від 24.08.2023 до подання позову (т.1, а.с.1-41).

Ухвалою господарського суду від 30.08.2023 задоволено вищевказану заяву у повному обсязі; накладено арешт на нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 59,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський (місто Звягель), вул. Соборності (вул. Маркса Карла), буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 675284518110; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо вищевказаного об`єкта нерухомого майна.

У вересні 2023 року Міністерство юстиції України звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" та Новоград-Волинської міської організації Комуністичної партії України про:

- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - нежилого приміщення загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м.Новоград Волинський (м.Звягель), вул.Соборності (вул.Карла Маркса), буд.4, укладеного 08.07.2015 між Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2395;

- скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: Житомирська обл., м.Новоград Волинський (м.Звягель), вул.Соборності (вул.Карла Маркса), буд.4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675284518110.

Разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів (вх.№01-44/2973/23 від 12.12.2023), у якому позивач просив витребувати у відповідачів оригінал договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2395 (т.1, а.с.84-85).

Ухвалою суду від 18.09.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог Міністерства юстиції України до Новоград-Волинської міської організації Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування; прийнято до розгляду позовну заяву Міністерства юстиції України з вимогами до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.10.2023.

04.10.2023 на адресу суду від позивача надійшли:

- клопотання №51262/12.5-23 від 04.10.2023 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комуністичної партії України, оскільки Новоград-Волинська міська організація Комуністичної партії України є структурною організацією Комуністичної партії України, діяльність якої, як і самої партії, на підставі судового рішення у справі №826/9751/14 припинена, а її майно, кошти та інші активи підлягають переходу у власність держави, тому рішення у даній справі впливає на права та обов`язки Комуністичної партії України (т.1, а.с.94-96);

- клопотання про витребування доказів №51260/12.5-23 від 04.10.2023, згідно з яким останній просив витребувати у приватного нотаріуса КМНО Пашинської О.М. належним чином засвідчену копію оспорюваного договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 №2395 (т.1, а.с.98-119);

- клопотання про витребування доказів №51280/12.5-23 від 04.10.2023, згідно з яким останній просив витребувати у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.121-122).

Ухвалою суду від 09.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23.11.2023; задоволено клопотання позивача №51262/12.5-23 від 04.10.2023 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комуністичну партію України; задоволено клопотання позивача від 12.12.2023, №51260/12.5-23 від 04.10.2023 та витребувано у відповідача оригінал і належним чином засвідчену копію, у приватного нотаріуса КМНО Пашинської О.М. належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 №2395; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів №51280/12.5-23 від 04.10.2023 з підстав його необґрунтованості, зокрема недотримання заявником п.2 ч.2 ст.81 ГПК України.

19.10.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.10.2023, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (т.1, а.с.131-135).

26.10.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив №54763/12.5-23 від 23.10.2023, у якій останній зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими і безпідставними, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.1, а.с.136-144).

17.11.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№01-44/3830/23 від 17.11.2023), у якому останній просив витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актові записи про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 (т.1, а.с.154-157).

20.11.2023 на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19128/23 від 20.11.2023), згідно з яким останній просив залишити позовну заяву без задоволення (відмовити повністю) (т.1, а.с.159-166).

Ухвалою суду від 23.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та відкладено підготовче засідання на 21.12.2023; задоволено клопотання позивача від 17.11.2023 частково та витребувано у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління держаної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актові записи про народження дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.12.2023 на адресу суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист від 11.12.2023 №1494/0705/8.3-32, у якому повідомлено про неможливість виконання вимог ухвали суду від 23.11.2023 щодо надання актових записів про народження дітей, при цьому зазначено про можливість видачі витягів з Реєстру щодо актових записів про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі винесення відповідної ухвали суду про витребування витягів (т.1, а.с.177-178).

14.12.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь №64087/12.5-23 від 13.12.2023 на відзив відповідача від 20.11.2023 (т.1, а.с.179-187).

14.12.2023 до суду від адвоката Овсія Д.Ю., який брав участь у справі як представник відповідача, надійшла заява від 12.12.2023 з повідомленням про припинення надання ним правової (правничої) допомоги відповідачу, просив врахувати дану інформацію (т.1, а.с.188).

21.12.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів №65654/12.5-23 від 21.12.2023, у якому останній просив, зокрема, витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяг з Реєстру щодо актових записів про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.190-193).

Ухвалою суду від 21.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі за ч.1 ст.6 Конвенції та відкладено підготовче засідання на 22.01.2024; задоволено клопотання позивача №65654/12.5-23 від 21.12.2023 частково та витребувано у Відділу держаної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяг з Реєстру щодо актових записів про народження дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

16.01.2024 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2023 від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із супровідним листом від 10.01.2024 №1497/0705/8.3-32 надійшли повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.198-202).

22.01.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання №2740/12.5-23 від 17.01.2024 про, зокрема, витребування у Київського державного нотаріального архіву оригіналу договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 за №2395 (т.1, а.с.203-206).

Ухвалою суду від 22.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі за ч.1 ст.6 Конвенції та відкладено підготовче засідання на 12.02.2024; витребувано у Київського державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2395.

Ухвалою суду від 12.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі за ч.1 ст.6 Конвенції та відкладено підготовче засідання на 26.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1147/23 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.03.2024.

На адресу суду від Київського державного нотаріального архіву 23.02.2024 із супровідним листом від 09.02.2024 вих№492/01-21 та 27.02.2024 із супровідним листом від 23.02.2024 вих.№616/01-21 надійшли, відповідно, належним чином завірена копія та оригінал договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 за реєстровим номером 2395, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пашинською О.М. (т.1: а.с.224-226, 232-233).

У судове засідання 20.03.2024 представники відповідача і третьої особи не з`явилися, хоча про дату час та місце його проведення відповідач і третя особа повідомлялися завчасно і належним чином шляхом направлення ухвали суду від 26.02.2024 за їх місцезнаходженнями, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; інші адреси суду невідомі, заяв про зміну їх місцезнаходження не надходило (т.1, а.с.229, 231).

З огляду на наявність в матеріалах справи відзивів відповідача на позовну заяву, останньому відомо про розгляд даної справи в господарському суді.

Щодо третьої особи, то кореспонденція, яка направлялася судом на її адресу, повернулася без вручення з позначками оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1: а.с.145-149, 171-173, 213-215222-223; т.1, а.с.1-2).

Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Окрім того, відповідач і третя особа мали можливість ознайомитись із судовими рішеннями, зокрема ухвалою від 26.02.2024, у справі №906/1147/23, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", а також з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. «mutatis mutandis» рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Враховуючи викладене, оскільки явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників відповідача і третьої особи, які належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, підстави для відкладення судового засідання та оголошення в ньому перерви відсутні, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи №906/1147/23 за наявними матеріалами за відсутності представників відповідача і третьої особи, згідно зі ст.202 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2024 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

20.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, укладаючи договір дарування від 08.07.2015, сторони заздалегідь знали, що такий не буде виконано, його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо ним передбачена, дії сторін спрямовані на фіктивний перехід права власності та уникнення звернення стягнення на нерухоме майно як наслідок заборони діяльності Комуністичної партії України (а.с.51-65).

Згідно з відзивами на позовну заяву від 17.10.2023, 20.11.2023, відповідач не погодився з позовними вимогами, вважає їх незаконними і необґрунтованими, оскільки оспорюваний правочин був спрямований на настання реальних наслідків - перехід права власності на майно, і ці наслідки настали, відповідач став власником нежилого приміщення і досі ним є; умислу осіб на вчинення фіктивного правочину позивачем не доведено, позов ґрунтується на припущеннях; станом на дату укладення договору в 2015 році сторони жодним чином не могли знати, що в 2022 році будуть прийняті зміни, відповідно до яких у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/9751/14 набрало законної сили 27.07.2022 та не має зворотної сили; на дату укладення договору Комуністична партія України була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і діюча, договір не суперечив вимогам чинного законодавства України та не порушував права сторін, третіх осіб і держави. На думку відповідача, позивачем не доведено ні те, що правочин мав намір досягнути іншої мети, ні порушення його прав цим договором. Окрім того, відповідач вважає, що на Мін`юст не покладено прав звертатись з позовом щодо визнання недійсним договорів, укладених осередком політичної партії за 7 років до припинення такої політичної партії, а особою, права якої і могли б бути порушені даним договором, є Фонд державного майна, але ніяк не Мін`юст (т.1, а.с.131-133, 159-160).

Позивач зі свого боку подав відповіді на відзиви №54763/12.5-23 від 23.10.2023, №64087/12.5-23 від 13.12.2023, у яких зазначив, що заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими і безпідставними, оскільки відчуження об`єкта нерухомого майна, яке є предметом договору дарування від 08.07.2015, відбулося після відкриття провадження у справі №826/9751/14 щодо заборони діяльності Комуністичної партії України, яка розглядалася понад 8 років. Усвідомлюючи настання для партії негативних наслідків у зв`язку із забороною її діяльності, було укладено спірний договір, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно партії навіть до набрання чинності відповідними змінами у законодавстві та прийняття рішення у справі №826/9751/14. Позивач зазначив, що нерухоме майно, яке є предметом договору дарування від 08.07.2015, подароване, тобто безоплатно передане організації, керівником якої був і є син керівника Комуністичної партії України. Фактично ОСОБА_5 , будучи керівником Комуністичної партії України, передав належне партії майно своїм синам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виключно з метою приховання цього майна від передачі у державну власність. Перехід належного партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін`юст, який на сьогодні виступає кредитором у спірних правовідносинах, відтак укладення спірного договору було спрямоване на завдання шкоди інтересам кредиторів, їх майновим правам. Позивач вважає, що викладене доводить умисне укладення особами договору, який не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто фіктивного правочину; втручання у право володіння є цілком пропорційним, оскільки спірне нерухоме майно було відчужено всупереч закону та отримано відповідачем безоплатно (т.1, а.с.136-141, 179-186).

Третя особа правом подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, відповідно до ст.168 ГПК України, не скористалась.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку з порушенням останньою ст.5 Закону України «Про політичні партії в Україні», чинної на момент подання позовної заяви.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_8 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії задоволено, заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Міністерством юстиції України видано наказ від 07.11.2022 №4964/5 «Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код юридичної особи 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави», до якого вносились відповідні зміни.

За результатами опрацювання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014 провадження у адміністративній справі №826/9751/14 про заборону діяльності Комуністичної партії України Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 26061950) було відчужено нежиле приміщення загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675284518110 (далі - спірне майно), на підставі договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2395 (далі - договір, т.1, а.с.225).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 15.08.2023 №342913362), набувачем спірного майна на підставі договору дарування від 08.07.2015 №2395 стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (т.1, а.с.73-76), керівником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 ОСОБА_2 (т.1, а.с.77, 79).

При цьому, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» є Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "КОНТУР" (код ЄДРПОУ 32735812) (т.1, а.с.77, 80), засновниками якого, у свою чергу, є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00043063462 від 10.01.2024 та №00043063224 від 10.01.2024 (т.1, а.с.199-202).

Таким чином позивач стверджує, що у даному випадку сторони договору заздалегідь знали, що такий не буде виконано, він має інші цілі, ніж ним передбачені, тобто між відповідачем та Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України умисно укладено фіктивний правочин з метою уникнення передачі майна партії у державну власність. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.

Оскільки саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, то саме Міністерство юстиції України є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 №2395 недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України "Про політичні партії в Україні", у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається в рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.2, 3 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 №896, після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст. За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави.

Враховуючи, що саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів з розшуку майна Комуністичної партії України, тому Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах, оскільки звернення до суду з даним позовом спрямоване на повернення майна у власність Комуністичної партії України з метою подальшого його передання у власність держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст.203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч.ч.1, 2 ст.234 ЦК України).

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц зроблено висновок, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При чому такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Верховний Суд у постанові у справі №920/1402/21(920/1102/22) від 29.11.2023 звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Частинами 2,3 ст.13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).

Відповідно до ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Суд зауважує, що оскільки договір дарування є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети, то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з`ясовувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви легітимними.

Договір, який укладено з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Такими критеріями, зокрема, але не виключно, можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі тощо); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належного йому майна з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 зазначено, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Отже фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі п.6 ч.1 ст.3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч.3, 6 ст.13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Як вже було зазначено, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною 2 ст.21 Закону України "Про політичні партії в Україні" (у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14) було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

При цьому ч.ч.3,4 ст.105 ЦК України (у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14) визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином станом на момент укладення оспорюваного договору сторони могли передбачати, що у разі ухвалення рішення про заборону діяльності партії відбудеться припинення її діяльності, розпуск керівних органів та її обласних організацій, відповідно, керівні органи будуть позбавлені можливості вільно розпоряджатися своїм майном, а управління справами забороненої політичної партії перейде до ліквідатора (ліквідаційної комісії), майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, не буде передано учасникам юридичної особи у зв`язку з припиненням членства в політичній партії.

У той же час суд враховує, що розгляд справи №826/9751/14 тривав з 2014 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" №2243-ІX від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні". Так, ст.21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Враховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 заборонено судом. Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Комуністичної партії України варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Суд встановив, що укладення договору дарування нерухомого майна від 08.07.2015 між Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" відбулося після відкриття 11.07.2014 провадження у адміністративній справі №826/9751/14 про заборону діяльності політичної партії.

З матеріалів даної справи слідує, що набувачем (обдарованим) за оспорюваним договором стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", керівником якої з 2007 року є ОСОБА_2, який також, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є одним із засновників ТОВ "НКФ "КОНТУР" (код ЄДРПОУ 32735812), яке, у свою чергу, є засновником Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".

Поряд із цим, згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00043063462 від 10.01.2024, наданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 є сином народного депутата України від Комуністичної партії України ОСОБА_1.

Вказані обставини підтверджують пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки сторони договору дарування від 08.07.2015 №2395, діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду державі та Міністерству юстиції України як кредитору, мали спільний умисел на укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно Комуністичної партії України внаслідок заборони її діяльності за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір дарування нерухомого майна - нежилого приміщення загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Соборності (вул. Карла Маркса), буд. 4, м. Новоград-Волинський (м. Звягель), Житомирська обл., укладений 08.07.2015 між Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за №2395, містить ознаки фіктивного та фраудаторного правочину, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи висновок суду про задоволення позову в частині визнання договору дарування від 08.07.2015 №2395 недійсним, приймаючи до уваги, що, в силу ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, вимога позивача про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Соборності (вул. Карла Маркса), буд. 4, м. Новоград-Волинський (м. Звягель), Житомирська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675284518110, яка є похідною вимогою від основної, також підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову Міністерства юстиції України у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 5368,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1676 від 29.08.2023 (т.1, а.с.66) та за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1342,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1396 від 17.08.2023 (т.1, а.с.11).

З огляду на викладене, враховуючи висновок суду про задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у загальному розмірі 6710,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - нежилого приміщення загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Соборності (вул. Карла Маркса), буд. 4, м. Новоград-Волинський (м. Звягель), Житомирська обл., укладений 08.07.2015 між Новоград-Волинською міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 26061950) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055, код ЄДРПОУ 35087436), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за №2395.

3. Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055, код ЄДРПОУ 35087436) на нерухоме майно загальною площею 59,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Соборності (вул. Карла Маркса), буд. 4, м. Новоград- Волинський (м. Звягель), Житомирська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675284518110.

4. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055, код ЄДРПОУ 35087436) на користь Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6710,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.04.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (ЄСІТС);

3 - відповідачу - Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (вул.Ванди Василевської, буд.7, м.Київ, 03055, код ЄДРПОУ 5810910) (рек.);

4 - третій особі - Комуністична партія України (вул.Борисоглібська, 7, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 00049147) (рек.)

+ на ел.пошту: CK-KPU@KPU.KIEV.UA