Ухвала
від 20.03.2024 по справі 5009/4799/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/120/12-21/48/13-16/5/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2024 Справа № 5009/4799/12

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Петруніної С.О., розглянувши матеріали справи № 5009/4799/12

Кредитори:

1. Приватне підприємство "Асоціація правового захисту" (ЄДРПОУ 32898649, 49116, м. Дніпро, вул. М. Рильського 137)

2. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 42, код ЄДРПОУ 41153878)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (03056, м.Київ, вул.Польова, 24-Д; код ЄДРПОУ 39493634)

5. Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (49107, м.Дніпро, пр.Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480)

Боржник - Фізична особа ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; адреса листування: АДРЕСА_4 )

Керуючий реалізацією - арбітражний керуючий Кравченко Р.М. (поштова адреса: 03118, м. Київ, а/с 19)

про неплатоспроможність

За участі представників:

від боржника - ОСОБА_2 особисто

керуючий реалізацією /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду/ - арбітражний керуючий Кравченко Р.М., ухвала Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 у справі № 5009/4799/12

УСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2012 ФОП ОСОБА_2 визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 07.07.2020 введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 . Керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича.

01.12.2020 до суду від керуючого реалізацією надійшло клопотання (вх. № 23477/08-08/20 від 01.12.2020) про розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та звіту (вх. №23479/08-08/20 від 01.12.2020) за наслідками процедури погашення боргів.

Ухвалою суду від 08.12.2020 судове засідання для розгляду клопотання керуючого реалізацією (вх.№ 23477/08-08/20 від 01.12.2020), звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та звіту (вх. № 23479/08-08/20 від 01.12.2020) призначено на 16.12.2020.

11.12.2020 до суду від керуючого реалізацією надійшов звіт № 01-23/337 від 30.11.2020 (вх. № 24362/08-08/20 від 11.12.2020) з додатками до нього.

14.12.2020 на електронну адресу Господарського суду Запорізької області від керуючого реалізацією надійшло клопотання № 01-23/338/1 від 14.12.2020 (вх. № 24485/08-08/20 від 11.12.2020), в якому керуючий реалізацією просив суд:

1. Затвердити:

1.1 Звіт керуючого реалізацією майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за наслідками процедури погашення боргів.

1.2. Звіт арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання обов`язків керуючого реалізацією майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 07.07.2020 по 30.11.2020.

2. Завершити процедуру погашення боргів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

3. Закрити провадження у справі № 5009/4799/12 про неплатоспроможність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Клопотання підписане електронним цифровим підписом.

Ухвалою від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 судом :

Клопотання керуючого реалізацією (вх. № 24485/08-08/20 від 11.12.2020) задоволено.

Затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури погашення боргів у справі Господарського суду Запорізької області № 5009/4799/12 за період з 07.07.2020 по 30.11.2020 р. на суму 30 388 грн 70 коп. - суми основної грошової винагороди керуючого реалізацією; суми 311206 грн 35 коп. - суми понесених витрат керуючого реалізацією у справі № 5009/4799/12.

Звіт керуючого реалізацією (вх. № 23479/08-08/20 від 01.12.2020, вх. № 24362/08-08/20 від 11.12.2020) затверджено.

Завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

Вирішено звільнити банкрута - фізичну особу ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) від боргів. Відповідно до вимог ст. 132 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) ОСОБА_2 не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Згідно ст. 135 КУзПБ протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. Протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов`язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

Закрито провадження у справі № 5009/4799/12.

Зазначену ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 було оскаржено в апеляційному порядку Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

За результатами апеляційного перегляду, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 5009/4799/12 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 у справі № 5009/4799/12 скасовано. Справу № 5009/4799/12 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 5009/4799/12 визначено до розгляду судді Ніколаєнку Р.А (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022).

Ухвалою від 24.01.2022 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. прийняв справу № 5009/4799/12 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 до провадження та розгляду на стадії погашення боргів боржника, призначив засідання суду для заслуховування звіту керуючого реалізацією майна про хід процедури погашення боргів боржника на 22.02.2022, 10.30.

Водночас, засідання не відбулося внаслідок касаційного оскарження фізичної особою ОСОБА_2 постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у даній справі № 5009/4799/12 та направленням із супровідним листом від 04.02.2022 матеріалів цієї справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

17.02.2022 до суду від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшла заява про визнання грошових вимог кредитора (вих. № 103.20-12/1-66 від 11.02.2022).

Заявник просив визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129), що станом на 19.01.2022 становлять 5546726,14 грн та складаються з:

- вимог за кредитним договором № 904/4 у розмірі 832161,67 грн, що забезпечені заставою, та у розмірі 701 961,03 грн,

- вимог за кредитним договором № 773/2 у розмірі 56664,10 грн, що забезпечені заставою, та у розмірі 139621,09 грн,

- вимог за кредитним договором № 610/1 у розмірі 82025,95 грн, що забезпечені заставою, та 354156,59 грн,

- вимог за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 у розмірі 3380135,71 грн.

Листом від 21.02.2022 вих.№ 5009/4799/12 заявника було повідомлено про надсилання справи № 5009/4799/12 до касаційної інстанцій та унеможливлення у зв`язку з цим вирішення питання щодо прийняття заяви. Зазначено, що питання щодо прийняття до розгляду поданої заяви буде вирішено після повернення справи №5009/4799/12 до Господарського суду Запорізької області та залежно від результатів розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 .

02.08.2022, після завершення касаційного провадження, матеріали справи № 5009/4799/12 повернулися до Господарського суду Запорізької області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2022 касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 у справі № 5009/4799/12 залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Зважаючи на викладене, ухвалою від 05.08.2022 у справі № 5009/4799/12 призначено засідання суду для заслуховування звіту керуючого реалізацією майна про хід процедури погашення боргів боржника, а також прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні заяву АТ «Ощадбанк» про визнання грошових вимог на 06.09.2022, 12.00.

30.08.2022 до Господарського суду Запорізької області в межах справи про банкрутство №5009/4799/12 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" надійшла заява (вих.№18 від 25.08.2022) про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 в розмірі 3627754,50 грн конкурсними вимогами, які не забезпечені заставою.

Ухвалою від 31.08.2022 заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про визнання грошових вимог прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні також на 06.09.2022, 12.00.

На це засідання керуючим реалізацією - арбітражним керуючим Кравченком Р.М. був поданий звіт про хід процедури погашення боргів (вих.№ 01-23/124 від 30.08.2022) з відображенням вжитих у процедурі заходів та з доданням документів в підтвердження.

В тому числі керуючим реалізацією надано повідомлення про розгляд вимог АТ «Ощадбанк» (вих.№ 01-23/120 від 29.08.2022), згідно з яким керуючий реалізацією вважає за обґрунтовані лише вимоги в розмірі 108645,85 грн за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 у розмірі 3380135,71 грн.

Письмові пояснення по вимогах АТ «Ощадбанк» надані також боржником (б/н від 29.08.2022), який вважає, що у АТ «Ощадбанк» взагалі відсутні кредиторські вимоги, які б могли бути розглянуті у межах справи про банкрутство фізичної особи ОСОБА_2 .

За наслідками засідання 06.09.2022 суд постановив ухвалу, згідно з якою:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 в розмірі 3627754,50 грн конкурсними вимогами, які не забезпечені заставою, - задоволено;

- визнані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" до фізичної особи ОСОБА_2 в розмірі 3627754,50 грн конкурсними вимогами, які не забезпечені заставою;

- розгляд справи, заяви Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання грошових вимог кредитора (вих. № 103.20-12/1-66 від 11.02.2022) відкладено до 02.11.2022, 10.00, від учасників витребувані необхідні для розгляду справи докази.

На дату цього засідання (02.11.2022, 10.00) від боржника ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали від 06.09.2022 надійшло його особисте письмове повідомлення (б/н від 21.09.2022) щодо місця його реєстрації, у відповідності до якого місце проживання ОСОБА_2 з 16.07.2012 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 (підтверджено Інформацією про реєстрацію місця проживання особи за відомостями відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради від 02.09.2022 за № 19/10354).

При цьому ж ОСОБА_2 просить надсилати процесуальні документи суду у справі про банкрутство на адресу: АДРЕСА_4 .

Повідомлення боржника суд взяв до відома та врахування у подальшому судовому провадженні у справі.

Від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. суд отримав інформацію (вих.№ 01-29/5962 від 30.09.2022), згідно з якою на теперішній час в нього не перебувають на виконані виконавчі провадження відносно боржника - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а з 10.02.2021 по 16.06.2021 на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №64464232 з виконання виконавчого листа, виданого 02.10.2012 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська по справі №404/4825/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.10.2008, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чалою В.О. за реєстровим № 2354-2355, а саме - належний ОСОБА_2 житловий будинок А-1, загальною площею 125,3 кв. м, житловою площею 69,6 кв. м; Б-2 - гараж - сарай; В-1 - вбиральня; Г-1 - літня душова; 1-8 - огорожі, 9 - яма зливна; І, II - тротуар, розташовані на земельній ділянці площею 0,1138 га, за кадастровим № 1210400000:04:007:0017,за адресою: АДРЕСА_4 . В межах даного виконавчого провадження №64464232 зазначене домоволодіння реалізовано не було.

Керуючим реалізацією ОСОБА_3 на ухвалу від 06.09.2022 з листом вих.№ 01-23/157 від 01.11.2022 надано: реєстр вимог кредиторів ФО ОСОБА_2 станом на 01.11.2022; Інформацію про реєстрацію місця проживання особи за відомостями відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради від 02.09.2022 за № 19/10354 на підтвердження місця реєстрації ОСОБА_2 ; постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.06.2021, винесену у виконавчому провадженні №64464232 приватним виконавцем Селезньовим М.О.

Від заявника кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» в особі Дніпропетровського обласного управління, як на виконання ухвали від 06.09.2022, надійшли письмові обґрунтування заяви про визнання грошових вимог до боржника (вих.№ 103.20-12/1-1365 від 24.10.2022), згідно з якими АТ «Ощадбанк» не погоджується із запереченнями керуючого реалізацією по його заявлених грошових вимогах до боржника та на заявлених вимогах наполягає, інший розрахунок грошових вимог, ніж той, що доданий до заяви про визнання грошових вимог (вих.№ 103-20-12/1-66 від 11.02.2022) АТ «Ощадбанк» не надав.

Зазначається, що 26.08.2022 від АТ «Ощадбанк» отримано клопотання (зареєстроване в системі «Електронний суд» 26.08.2022) про участь представника ОСОБА_4 в судовому засіданні у даній справі, призначеному на 06.09.2022, 12.00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyСon".

Ухвалою від 29.08.2022 клопотання суд залишив без задоволення через з`ясовану відсутність технічної можливості забезпечення участі учасника в такому режимі у ці день та час.

Водночас, при визначенні дати та часу наступного засідання суд врахував згадане клопотання, призначив засідання 02.11.2022, 10.00 в режимі відеоконференцзв`язку, дозволивши представнику АТ «Ощадбанк» Заворотному А.В. взяти участь в цьому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.11.2022, тобто за день до призначеного засідання, суд отримав заяву (вих.№ 01-23/154 від 31.10.2022) керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Кравченка Р.М., якою він просить дозволити йому взяти участь в засіданні, призначеному на 02.11.2022, 10.00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyСon".

За очевидним браком часу суд не вирішив питання з постановленням процесуального документу станом на час цього засідання, однак з огляду на наявну технічну можливість участь керуючого реалізацією в засіданні, призначеному на 02.11.2022, 10.00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було забезпечено.

За підсумками засідання 02.11.2022 судом постановлено ухвалу, якою:

- задоволено заяву (вих.№ 01-23/154 від 31.10.2022) керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «vkz.court.gov.ua»;

- розгляд справи, заяви Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання грошових вимог кредитора (вих. № 103.20-12/1-66 від 11.02.2022) відкладено до 29.11.2022 о 12.00.;

- дозволено представнику АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 та керуючому реалізацією - арбітражному керуючому Кравченку Р.М. взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Цією ж ухвалою, окрім іншого, зобов`язано АТ "Ощадбанк" надати нормативне та документальне обґрунтування заяви з огляду на заперечення боржника, викладені в письмових поясненнях боржника (б/н від 29.08.2022); надати нормативне та документальне обґрунтування заявлення до визнання сум неустойки, річних та втрат від інфляції, що нараховані за період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ухвалою від 21.12.2012 у даній справі; визначити розмір грошових вимог за зобов`язаннями боржника в іноземній валюті (договір № 610/1 від 27.04.2007) в національній валюті з дотриманням правил ч.2 ст. 45 КУзПБ - за курсом НБУ на дату подання заяви (заява надіслана до суду, а отже вважається поданою, 14.02.2022); надати розрахунки пені, річних та втрат від інфляції за період до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі - до 21.12.2012 (не включно).

22.11.2022 судом отримано інформацію від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вих№28995/5/04-36-13-04-01 від 16.11.2022) щодо наявних у податкового органу відомостей про податкову адресу/адресу реєстрації ОСОБА_2 , якою з 19.05.2010 обліковується наступна: АДРЕСА_3 , на підтвердження чого надано роздруківку з бази даних податкової служби.

23.11.2022 від Головного управління ДПС у Запорізькій області судом отримано інформацію (вих№30448/6/08-01-13-03-05 від 21.11.2022) про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не перебував на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області як фізична особа - підприємець.

28.11.2022 від АТ "Ощадбанк" отримано заяву (зареєстровану в системі «Електронний суд» 28.11.2022) про відкладення засідання суду, призначеного на 29.11.2022 о 12.00, на іншу дату. В обґрунтування цього заявлення АТ "Ощадбанк" вказує на складність підготовки витребуваної судом інформації, що потребує тривалого часу.

У день засідання 29.11.2022 на адресу електронної пошти суду від керуючого реалізацією надійшло клопотання (вих№01-23/178 від 28.11.2022), в якому він просить суд зобов`язати АТ "Ощадбанк" надати керуючому реалізацією документи в обґрунтування наявності грошових вимог до боржника у заявленому розмірі, з наведення точного переліку документів, а також відкласти розгляд кредиторських вимог АТ "Ощадбанк", що призначений на 29.11.2022 о 12.00, на іншу дату.

За наслідками засідання 29.11.2022 суд постановив ухвалу, якою розгляд справи, заяви Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання грошових вимог кредитора (вих. № 103.20-12/1-66 від 11.02.2022) відклав до 31.01.2023, 11.00, а також задовольнив клопотання керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Кравченка Р.М. (вих.№01-23/178 від 28.11.2022) про витребування доказів та зобов`язав АТ "Ощадбанк" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" надати керуючому реалізацією - арбітражному керуючому Кравченку Р.М. у строк до 10.01.2023 наступні документи та інформацію:

- письмові обґрунтування заяви про визнання грошових вимог до боржника (вих.№ 103.20-12/1-1365 від 24.10.2022);

- документ, що містить нормативне та документальне обґрунтування заяви з огляду на заперечення боржника, викладені в письмових поясненнях боржника (б/н від 29.08.2022);

- документ, що містить нормативне та документальне обґрунтування заявлення до визнання сум неустойки, річних та втрат від інфляції, що нараховані за період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ухвалою від 21.12.2012 у даній справі;

- документ, яким визначено розмір грошових вимог за зобов`язаннями боржника в іноземній валюті (договір № 610/1 від 27.04.2007) в національній валюті з дотриманням правил ч.2 ст. 45 КУзПБ - за курсом НБУ на дату подання заяви (заява надіслана до суду, а отже вважається поданою, 14.02.2022);

- суми усіх грошових коштів, отриманих Банком від фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у погашення зобов`язань за переліченими у Заяві про визнання грошових вимог кредитора - АТ «Ощадбанк» - правочинами - з детальною розшифровкою по кожному платежу та зобов`язанню, в тому числі, але не виключно:

1) виписку руху коштів за період з 01.02.2014 року по поточну дату по кредитному договору № 904/4 від 14.10.2008 року, в тому числі (але не виключно) по рахункам:

2062(2052) - кредитний рахунок;

2068 - рахунок відсотків;

3739 - рахунок прострочених відсотків;

2) виписку руху коштів за період з 01.02.2014 року по поточну дату по кредитному договору № 773/2 від 24.12.2007 року, в тому числі (але не виключно) по рахункам:

2062(2052) - кредитний рахунок;

2068 - рахунок відсотків;

3739 - рахунок прострочених відсотків;

3) виписку руху коштів за період з 01.02.2014 року по поточну дату по кредитному договору № 610/1 від 27.04.2007 року, в тому числі (але не виключно) по рахункам:

2062(2052) - кредитний рахунок;

2068 - рахунок відсотків;

3739 - рахунок прострочених відсотків;

4) виписку руху коштів за період з 01.02.2014 року по поточну дату по договору відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 року, в тому числі (але не виключно) по рахункам:

2062(2052) - кредитний рахунок;

2068 - рахунок відсотків;

3739 - рахунок прострочених відсотків;

- виписку руху коштів на картковому рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), який належить фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з 01 серпня 2015 року по поточну дату;

- документи, що підтверджують факт отримання Банком коштів від реалізації предмету іпотеки, переданого АТ «Ощадбанк» згідно Іпотечного договору від 25.03.2008, який був зареєстрований в реєстрі за № 557, предметом іпотеки за яким було: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське (колишня назва - Дніпродзержинськ), вул. Рилєєва 2-А, будь-які платіжні або приходні документи щодо отримання коштів від реалізації (але не виключно), з яких можна визначити призначення платежу та реквізити відправника таких коштів.

02.12.2022 суд від АТ «Ощадбанк» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» суд отримав заяву про визнання грошових вимог кредитора (уточнену) станом на 14.02.2022 (вих.№ 103.20-12/1-1534 від 29.11.2022).

АТ «Ощадбанк» (далі, також - Банк) здійснено перерахунки заявлених до визнання 3% річних, втрат від інфляції з обмеженням періоду нарахувань до дня відкриття провадження у даній справі про банкрутство, як то вимагалося судом, визначив суми цих нарахувань станом на 20.12.2012.

Згідно із вказаною заявою Банк просить визнати його грошові вимоги до Боржника в загальній сумі 3 098 057, 84 грн, а саме:

- визнати вимоги за кредитним договором № 904/4 у розмірі 517330 грн, що забезпечені заставою, та у розмірі 107815,29 грн,

- визнати вимоги за кредитним договором № 773/2 у розмірі 61004,34 грн, що забезпечені заставою,

- визнати вимоги за кредитним договором № 610/1 у розмірі 336767,88 грн,

- визнати вимоги за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 у розмірі 2075140,33 грн.

12.01.2023 від Банку отримано заяву (вих.№ 103.20-12/1-28 від 05.01.2023) з доказами її надіслання керуючому реалізацією, у якій як на виконання ухвали суду від 29.11.2022 в частині витребування доказів та документів за клопотанням керуючого реалізацією, Банк надав свої пояснення, позиції по заявлених вимогах та кредитних відносинах з Боржником, додав запитані банківські виписки, зазначив, що певна інформація та документація, що запитана керуючим реалізацією, вже надавалася та наявна в матеріалах справи № 5009/4799/12.

27.01.2023 представник Банку адвокат Заворотний А.В. подав заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 31.01.2023, 11.00, у зв`язку з його перебуванням на лікарняному та неможливістю у зв`язку з цим взяти участь в засіданні, а також через відсутність інших представників Банку, які б могли представляти інтереси Банку у даній справі.

Керуючий реалізацією на засідання, призначене на 31.01.2023, надав письмові пояснення (вих.№ 01-23/21 від 30.01.2023). За твердженням керуючого реалізацією ним отримані не всі документи, які витребувані ухвалою від 29.11.2022. Також керуючий реалізацією ставить під сумнів розрахунки Банку, знов-таки наполягаючи на необхідності отримання від Банку та вивчення ним додаткових документів задля встановлення однозначних сум кредиторських вимог.

Боржник на засідання подав клопотання (б/н від 30.01.2023), у якому зазначив, що станом на 21.12.2012 (дата відкриття провадження у справі) його заборгованість перед Банком має виглядати таким чином:

- за договором № 610/1 від 27.04.2007 - 12653,00 дол.США,

- за договором № 773/2 від 24.12.2007 - 62000,00 грн,

- за договором № 831/3 від 25.03.2008 - 650000,00 грн,

- за договором № 904/4 від 13.10.2008 - 381000,00 грн.

Боржник пояснив, що по питаннях своєї заборгованості звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпра з метою доступу до судових справ, однак отримав відмову у зв`язку із закінченням терміну зберігання справ. По тих самих питаннях також звернувся до ВДВС Південного району м.Кам`янське, однак інформацію не отримав через тимчасову неможливість (перебування відповідного працівника на лікарняному).

З огляду на зазначене Боржник просив оголосити перерву в засіданні по справі.

Крім того, Боржник заявив клопотання про зобов`язання АТ «Ощадбанк» надати суду та арбітражному керуючому Кравченку Р.М. копії рішень судів першої інстанції про стягнення з ФОП ОСОБА_2 сум заборгованості по таких правочинах: кредитному договору № 610/1 від 27.04.2007, кредитному договору № 773/20 від 24.12.2007, договору відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.05.2008, копії позовних заяв АТ «Ощадбанк», поданих ним за цими кредитними договорами.

У клопотанні Боржник просив також судове рішення щодо визначення вимог Банку по кредитному договору № 904/4 від 13.10.2008 постановити після розгляду по суті в межах справи № 5009/4799/12 про банкрутство ФО ОСОБА_2 справи № 205/6157/15, матеріали якої наразі перебувають на стадії направлення до Господарського суду Запорізької області.

В день судового засідання 31.01.2023 суд також отримав заяву (б/н, б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (03056, м.Київ, вул.Польова, 24Д, код ЄДРПОУ 39493634) про заміну кредитора.

Заявник просить замінити кредитора - ТОВ «ФК «Форінт» його правонаступником -ТОВ «Фінансова компанія «Позика», у зв`язку з переходом до останнього прав на підставі договору про відступлення прав вимоги № 151 від 15.03.2021 та про відступлення прав за іпотечними договорами від 15.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Черленюх А.В. зареєстрованого в реєстрі за № 190.

ТОВ «ФК «Форінт» не являється кредитором у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 . В той же час заявник - ТОВ «ФК «Позика» в заяві про заміну кредитора зазначив про обставини набуття ТОВ «ФК «Форінт» прав вимоги до Боржника від ПАТ «Дельта Банк» - кредитора у справі.

За підсумками засідання 31.01.2023 суд постановив ухвалу, якою клопотання Боржника (б/н від 30.01.2023) про витребування доказів відхилив; розгляд справи, заяви АТ "Ощадбанк" в особі Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до Боржника відклав до 28.03.2023, 11.00; призначив до розгляду в судовому засіданні заяву ТОВ «ФК «Позика» про заміну кредитора на 28.03.2023, 11.00.

Цією ж ухвалою (від 31.01.2023) суд витребував, зокрема, від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради матеріали реєстраційної справи боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_2 ), а також зобов`язав Міністерство юстиції України (для контролю виконання), Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - надати актуальну інформацію про наявність виконавчих документів щодо боржника, про вжиті заходи щодо стягнення безспірних сум з боржника, витяг з Державного реєстру виконавчих проваджень щодо виконавчих проваджень за участю боржника, враховуючи реєстрацію боржника за адресою - 51990, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, смт Карнаухівка, вул.Шкільна, 10.

На виконання ухвали від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради суд отримав лист (вих.№01-12/01/0279 від 20.02.2023) про відсутність матеріалів запитуваної реєстраційної справи, оскільки Департамент є суб`єктом зберігання реєстраційних справ юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням яких є виключно територія міста Запоріжжя.

Оскільки запитувана судом інформація є необхідною для розгляду спору, суд ухвалою від 28.02.2023 витребував від Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (70450, Запорізька область, Запорізький район, смт Кушугум, вул.Центральна, буд.192; 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна буд. №8; код ЄДРПОУ: 20488417) реєстраційну справу (належним чином засвідчену копію) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), встановивши строк для надання запитуваної інформації з документальним підтвердженням - до 15.03.2023.

20.03.2023 суд отримав від Запорізької районної державної адміністрації інформацію (вих.№0779/01-28 від 10.03.2023) на виконання вимог ухвали від 28.02.2023, згідно якої у даній адміністрації відсутня реєстраційна справа фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , оскільки Запорізька райдержадміністрація Запорізької області не є суб`єктом зберігання цієї справи.

23.03.2023 на адресу електронної пошти суду, із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, від керуючого реалізацією надійшли письмові пояснення щодо кредиторських вимог АТ "Ощадбанк" (вих.№01-23/54 від 21.03.2023).

23.03.2023 на адресу електронної пошти суду, із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, у подальшому - 27.03.2023 до канцелярії суду надійшли від Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) письмові пояснення (вих.№12378 від 23.03.2023) з інформацією щодо виконавчих проваджень відносно боржника - ОСОБА_2 , з документальним підтвердженням.

27.03.2023 суд отримав від керуючого реалізацією письмові пояснення щодо заміни кредитора (вих.№ 01-23/55 від 21.03.2023), згідно з якими у керуючого реалізацією відсутні заперечення проти заяви ТОВ "ФК "Позика" про заміну кредитора.

Також 27.03.2023 суд отримав від керуючого реалізацією пояснення щодо кредиторських вимог АТ "Ощадбанк" (вих.№01-23/54 від 21.03.2023), згідно з якими, проаналізувавши отримані від АТ "Ощадбанк" документи, судові рішення у справах № № 310/11534/13-ц, 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18), 205/6157/15, 921/542/20, 2-4925/2010, 2-4926/2010, 2-1413/11, з огляду на матеріали справи №5009/4799/12, керуючий реалізацією зазначає, що АТ "Ощадбанк" має наступні обґрунтовані кредиторські вимоги до боржника у справі:

- за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 станом на дату порушення справи про банкрутство - 62 402,91 грн; забезпечені заставою рухомого майна боржника;

- за кредитним договором №610/1 від 27.04.2007 станом на дату порушення справи про банкрутство - 98 645,27 грн; забезпечені заставою рухомого майна боржника;

- за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008 станом на дату порушення справи про банкрутство - 1 268 973,65 грн; конкурсні вимоги, не забезпечені;

- за кредитним договором №904/4 від 14.10.2008 станом на дату порушення справи про банкрутство - 332 563,94 грн; забезпечені заставою нерухомого майна боржника;

що загалом складає: забезпечені вимоги - 493 612,12 грн; конкурсні вимоги - 1 268 973,65 грн.

28.03.2023 за допомогою підсистеми "Електронний суд" суд отримав від заявника - ТОВ "ФК "Позика" клопотання (вих.б/н від 27.03.2023) про залучення додаткових доказів щодо підтвердження правонаступництва.

28.03.2023 суд отримав від Боржника додаткові письмові пояснення щодо кредиторських вимог АТ "Ощадбанк", згідно з якими Боржник вважає,що у АТ "Ощадбанк" наявні наступні кредиторські вимоги до Боржника, які б могли бути розглянуті у межах справи про банкрутство№5009/4799/12:

- за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 станом на дату порушення справи про банкрутство - 58 023,47 грн; забезпечені заставою нерухомого майна боржника;

- за кредитним договором №610/1 від 27.04.2007 станом на дату порушення справи про банкрутство - 92 187,99 грн; забезпечені заставою нерухомого майна боржника;

- за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008 станом на дату порушення справи про банкрутство - 1 166 515,43 грн;

що загалом складає: забезпечені вимоги - 482 775,40 грн; конкурсні вимоги - 1 166 515,43 грн.

За підсумками судового засідання 28.03.2023 суд прийняв рішення по заяві ТОВ "ФК "Позика" про заміну кредитора. Заяву суд задовольнив, замінив кредитора - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, вул.Коновальця, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 40658146) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 40658146) - на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (03056, м.Київ, вул.Польова, 24-Д; код ЄДРПОУ 39493634).

Розгляд справи, заяви АТ "Ощадбанк" в особі Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до Боржника суд відклав до 09.05.2023, 10.40, витребувавши від Банку розрахунок заборгованості Боржника за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008 з урахуванням дати введення мораторію, про ненадання якого зазначив керуючий реалізацією.

На дату цього засідання (09.05.2023) суд отримав інформацію Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (вих.№ 12643/05.2-08 від 04.04.2023). Так, Управління повідомило, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та відповідно до інформації, наданої Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 68161861, до складу якого входять наступні виконавчі провадження:

- № 68060903 з примусового виконання виконавчого листа № 207/1203/13-ц від 23.10.2013, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кам`янської (Дніпродзержинської) міської ради не одержаний дохід у сумі 174074,04 грн;

- № 68060813 з примусового виконання виконавчого листа № 207/8259/13 від 23.10.2014, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кам`янської (Дніпродзержинської) міської ради збитків, завданих використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Рилєєва, 2а, у розмірі 53370,86 грн;

- № 68060751 з примусового виконання виконавчого листа № 207/1203/13-ц від 25.11.2013, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кам`янської (Дніпродзержинської) міської ради судового збору у розмірі 2439,82 грн;

- № 68060863 з примусового виконання виконавчого листа № 207/1203/13-ц від 25.11.2013, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кам`янської (Дніпродзержинської) міської ради збитків, завданих використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Корчевського, 9, загальною площею 1,1374 га, для розміщення будівель та споруд, у розмірі 243981,70 грн.

Також Управлінням пояснено, що у зазначених виконавчих провадженнях державним виконавцем винесені постанови про зупинення виконавчих дій внаслідок відкриття відносно боржника справи про визнання боржника банкрутом, відповідно до п.4 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

АТ «Ощадбанк» надав відповідь на письмові пояснення арбітражного керуючого Кравченка Р.М. вих.№ 01-23/54 від 21.03.2023 щодо кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» (вих.№ 55/5.4-03/387 від 25.04.2023) та відповідь на письмові пояснення боржника ОСОБА_2 б/н від 20.03.2023 щодо кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» (вих.№ 55/5.4-03/388 від 25.04.2023).

У відповідях Банк стверджує, що із заявою про визнання грошових вимог кредитора у новій редакції станом на 14.02.2022 (дату подання первісної заяви), ним заявлені вимоги у розмірах, які відповідають дійсності та підкріплені судовими рішеннями.

На виконання ухвали суду Банк надав розрахунок за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008, згідно з яким загальний розмір заборгованості Боржника за цим договором склав 1 051 082,41 грн, однак у відповідях на пояснення арбітражного керуючого та Боржника Банк наполягає, що розмір його грошових вимог до Боржника, що ґрунтуються на цьому договорі становить 2 075 140,33 грн, оскільки саме така сума боргу стягнута з Боржника на користь Банку рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.04.2015 по справі № 205/1213/15-ц і це рішення в силу закону є обов`язковим до виконання.

Також Банк наполягає на розмірі заборгованості Боржника за кредитним договором в іноземній валюті № 610/1 від 27.04.2007 - 336 767,88 грн, що є гривневим еквівалентом заборгованості Боржника у валюті договору - 12 012,58 доларів США за курсом НБУ на дату подання заяви з грошовими вимогами (14.02.2022; 28,0346 грн за 1 долар США), з яких 10 258,31 доларів США стягнуто заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська у гривневому еквіваленті, що складало суму 83 548,61 грн.

Засідання суду 09.05.2023 відбулося за участі представника АТ "Ощадбанк" та керуючого реструктуризацією в режимі відеоконференції, боржника - в залі суду та зафіксовано за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

В засіданні суд оголосив документи, які отримано на час засідання.

Взаємними поясненнями керуючого реструктуризацією, Боржника та Банку з`ясовано, що до консенсусу по сумах заборгованості Боржника, існування якої як такої останнім не заперечується, учасники не доходять, за винятком заявлених вимог за договором № 773/2 від 24.12.2007 в розмірі 61 004,34 грн.

Так, представник Банку наполягає на позиціях та доводах поданих письмових відповідей, про які згадано вище.

Боржник та арбітражний керуючий, в свою чергу, наполягають на правильності визначення грошових вимог за договором в іноземній валюті у гривневому еквіваленті, як стягнуто судовим рішенням.

Керуючий реструктуризацією, Боржник погодились з наданим востаннє розрахунком Банку за договором № 831/3 від 23.03.2008, згідно з яким борг дорівнює 1 051 082,41 грн, однак Банк, як вже згадувалось вище, не зважаючи на подання такого розрахунку, наполягає на вимогах в сумі 2 075 140,33 грн.

Суд з`ясував й інші суперечності, які підлягають обов`язковому вирішенню задля правильного визначення грошових вимог Банку до Боржника.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду вимог Банку суд визнав за необхідне витребувати для вивчення та дослідження матеріали судових справ, рішення по яких покладені Банком у підставу його вимог.

Ухвалою від 09.05.2023 розгляд справи, заяви Банку з грошовими вимогами до Боржника суд відклав до 14.06.2023 об 11.00, враховуючи при цьому заявлення відповідних учасників про участь в засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На виконання вимог ухвали від 09.05.2023 суд отримав 22.05.2023 з супровідним листом від 17.05.2023 вих.№404/4825/12(2-п-26/12)/11659/2023 від Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська цивільну справу № 404/4825/12 (№ 2п-26/12) за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 381 000,00 грн строком на 120 місяців - до 13 жовтня 2018 року.

В матеріалах справи наявна позовна заява ВАТ «Державний ощадний банк України» до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.05.2010 вих.№0088/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по кредитному договору №904/4 від 19 серпня 2008 року, визначену станом на 12 травня 2010 року, в сумі 493 428,17 грн за рахунок нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 ;

заочне рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 28.09.2011 року по справі № 2-960/11, яким позов було задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4 у розмірі 493 428,17 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.10.2008 року, а саме належний ОСОБА_2 житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 0,1138 га (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_4 , шляхом його реалізації на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження;

ухвала Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 17.02.2012 по справі №2-п-26/12 про скасування заочного рішення суду від 28 вересня 2011 року по цивільній справі №2-960/11;

уточнення позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» від 23.05.2012 вих.№96/1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням розміру заборгованості станом на 22.05.2012 року - 832 161,67 грн;

рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 11.07.2012 по справі № 2-п-26/12 про задоволення позову та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 року №904/4 у розмірі 832 161,67 грн звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.10.2008 року, а саме належний ОСОБА_2 житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 0,1138 га (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_4 , шляхом його реалізації на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження.

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська з супровідним листом за вих.б/н від 18.05.2023 надав суду 29.05.2023:

- завірену копію заочного рішення від 22.12.2010 по справі № 2-4926/2010 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 83 548,61 грн за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12 653,00 доларів США строком на 84 місяці (до 26 квітня 2014 року) зі сплатою 12% річних. Рішенням суду стягнуто з відповідача заборгованість за договором (розрахунок заборгованості в валюті кредиту - доларах США зроблений позивачем станом на 23 квітня 2010 року - 10258,31 долари США, розраховано в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату подачі позову - 19 травня 2010 року - 83548,61 грн) в розмірі 83 548,61 грн;

- завірену копію заочного рішення від 22.12.2010 по справі № 2-4925/2010 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості станом на 23 квітня 2010 року в розмірі 56 664,10 грн за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 62 000,00 грн для здійснення оплати за автомобіль строком на 84 місяці (до 23 грудня 2014 року) зі сплатою 14% річних. Рішенням суду стягнуто з відповідача заборгованість за договором в розмірі 56 664,10 грн;

- завірену копію заочного рішення від 23.04.2015 по справі № 205/1213/15-ц за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості станом на 05 лютого 2015 року на загальну суму - 2 075 140,33 грн за кредитним договором № 831/3 від 25.03.2008 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 650 000,00 грн зі сплатою 17,5 % річних на строк до 24 березня 2018 року. Рішенням суду стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008 року станом на 05.02.2015 року в розмірі - 2 075 140,33 грн;

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в супровідному листі за вих.б/н від 18.05.2023 зазначив, що станом на 18.05.2023 вищевказані цивільні справі знищені у зв`язку з закінченням строків зберігання. Оригінали рішень від 22.12.2010 та 23.04.2015 зберігаються в приміщенні архіву суду.

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська на виконання вимог ухвали суду від 09.05.2023 направив суду з супровідним листом від 14.06.2023 електронною поштою копію рішення від 30 травня 2012 року по справі № 2-1413/11 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008, визначеної станом на 16.05.2012, в розмірі 1 358 685,07 грн. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 650 000,00 грн зі сплатою 17,5 % річних на строк до 24 березня 2018 року. Рішенням суду стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008 року станом на 16.05.2012 року в розмірі - 1 358 685,07 грн, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

09.06.2023 суд отримав електронною поштою з КЕП від керуючого реалізацією клопотання про відкладення розгляду справи, заяви АТ «Ощадбанк» з грошовими вимогами до боржника на іншу дату.

Клопотання керуючого реалізацією суд прийняв та враховував при розгляді справи.

Учасники в засідання суду 14.06.2023 не прибули, у зв`язку із чим фіксація процесу технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась.

Постановленою за підсумками засідання ухвалою від 14.06.2023 суд, цитуючи мотивування Верховного Суду, які застосовні до заяви Банку з грошовими вимогами до Боржника у даній справі, звернув увагу учасників на постанову від 29 січня 2020 року у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18), прийняту за наслідками розгляду у порядку спрощеного позовного провадження касаційної скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у цій справі, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підсумував: після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України. З`ясування судом строку повернення кредиту, що настав в силу пред`явлення позову про звернення стягнення на майно має вплинути на обрахунок суми заборгованості.

Предметом розгляду справи № 205/6157/15 є стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 904/4 від 14 жовтня 2008 року, який покладено й у підставу грошових вимог Банку у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

В матеріалах цивільної справи № 404/4825/12 (№ 2п-26/12) за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 381 000,00 грн строком на 120 місяців, наявна позовна заява ВАТ «Державний ощадний банк України» від 13.05.2010 вих.№0088/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по кредитному договору №904/4 від 19 серпня 2008 року в сумі 493 428,17 грн за рахунок нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 .

І про це зазначає Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року по справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18) - після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України.

Спираючись на вказані висновки Верховного Суду, ухвалою від 14.06.2023 у справі суд ухвалив заявнику АТ «Ощадбанк», керуючому реалізацією та боржнику надати:

- за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4 - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, з наступної визначеної у первісному позові дати - з 13 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно).

- за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008 - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, з наступної визначеної у первісному позові дати - з 17 травня 2012 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно).

- за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, з наступної визначеної у первісному позові дати - з 20 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно).

Крім того, суд в ухвалі від 14.06.2023 процитував необхідні правові висновки, викладені в постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 921/542/20. У цій справі Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду підсумував, що кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання.

Спираючись на ці висновки Верховного Суду, постановленою за підсумками засідання 14.06.2023 ухвалою суд ухвалив заявнику - АТ «Ощадбанк», керуючому реалізацією та боржнику надати за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 року (валюта цього договору долар США) - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, у національній валюті - гривні з наступної визначеної у первісному позові дати - з 20 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно).

Також суд вказав АТ «Ощадбанк», керуючому реалізацією та боржнику на висновки, викладені у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18): після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

З огляду на зазначене, ухвалою від 14.06.2023 суд зобов`язав АТ «Ощадбанк», керуючого реалізацією та боржника надати розрахунок сум заборгованості процентів по кредиту та пені за порушення строків платежу з врахуванням наведених висновків, а саме -

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 року - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 до дати пред`явлення позову 19.05.2010;

- за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 до дати пред`явлення позову 19.05.2010.

Розгляд справи, заяви АТ "Ощадбанк" в особі Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до Боржника суд 14.06.2023 відклав до 13.09.2023, 11.00, ухваливши проводити засідання в режимі відеоконференції для представника АТ "Ощадбанк".

27.06.2023 супровідним листом (№2-1413/11/22538 2023-вих. від 19.06.2023) суд отримав від Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали справи №2-1413/11 за позовною заявою ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008, копії з матеріалів якої суд отримав раніше, про що зазначено вище.

04.09.2023 суд отримав від боржника письмовий розрахунок від 24.08.2023, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області.

Так, згідно представленого боржником розрахунку

- за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4 - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, з наступної визначеної у первісному позові (позовна заява до Ленінського суду м.Дніпропетровська від 13.05.2010 за вих.№0088/10, розрахунок в позові станом на 12.05.2010) дати - з 13 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно):

інфляція - 44 853,82 грн,

3 % річних - 38 610,29 грн;

інфляція - 0,00 грн (дефляція),

3 5 річних - 24 278,14 грн;

інфляція - 5 524,03 грн,

3 %річних - 4 401,31 грн;

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 року - розрахунок сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України, у національній валюті - гривні з наступної визначеної у первісному позові дати - з 20 травня 2010 року до дати введення мораторію у справі про банкрутство - 21.12.2012 року (не включно):

інфляція - 8 144,93 грн,

3 % річних - 6 489,53 грн.

Розрахунок сум заборгованості процентів по кредиту та пені за порушення строків платежу, а саме:

- за кредитним договором №610/1 від 27.04.2007 року - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 року до дати пред`явлення позову - 19.05.2010:

проценти по кредиту - 694,23 грн,

пеня за несвоєчасну сплату (відсотки і частина кредиту) - 298,77 грн;

- за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 року до дати пред`явлення позову - 19.05.2010 року:

проценти по кредиту - 569,04 грн,

пеня за несвоєчасну сплату (відсотки і частина кредиту) - 141,42 грн.

05.09.2023 на адресу електронної пошти суду, із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, від керуючого реструктуризацією суд отримав письмові пояснення, на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023, щодо підстав виникнення кредиторських вимог АТ "Ощадбанк" (вих.№01-23/202 від 01.09.2023). В поясненнях наведено:

- розгорнутий розрахунок заборгованості боржника за кредитними договорами від 14.10.2008 №904/4; від 25.03.2008 №831/3; від 24.12.2007 №773/2; від 27.04.2007 №610/1;

- розрахунок сум заборгованості процентів по кредиту та пені за порушення строків платежу - за кредитним договором №610 від 27.04.2007 - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 до дати пред`явлення позову - 19.05.2010;

- розрахунок сум заборгованості процентів по кредиту та пені за порушення строків платежу - за кредитним договором №773/2 від 24.12.2007 - з наступної дати наведеного у позові розрахунку - 24.04.2010 до дати пред`явлення позову - 19.05.2010.

11.09.2023 суд отримав від заявника - АТ "Ощадбанк" заяву, сформовану в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 11.09.2023, в якій заявник, посилаючись на складність підготовки запитуваної судом ухвалою від 14.06.2023 інформації (розрахунків заборгованості боржника за кожним кредитним договором), яка потребує тривалого часу та процесів підготовки , зважаючи на період, з який необхідно надати зазначені розрахунки, інш., заявнику необхідно більше часу на виконання зазначеної вище ухвали суду. Враховуючи наведене, з метою надання АТ "Ощадбанк" усієї витребуваної судом інформації задля всебічного та об`єктивного розгляду справи, АТ "Ощадбанк" просив суд відкласти засідання, призначене на 13.09.2023 об 11.00 на пізнішу дату.

Засідання суду 13.09.2023 відбулося за участі керуючого реструктуризацією та боржника - в залі суду та зафіксовано за допомогою системи "Акорд".

В засіданні суд оголосив документи, які отримав на час засідання.

Присутні в засіданні керуючий реструктуризацією та Боржник не заперечили проти відкладення засідання у справі за клопотанням АТ "Ощадбанк". Розгляд справи суд відклав на 14.11.2023, 11.00.

Арбітражний керуючий Кравченко Р.М., на виконання вимог ухвал від 14.06.2023 та від 13.09.2023, надав суду 03.11.2023 розрахунок сум, передбачених положеннями частини другої статті 625 ЦК України, заборгованості процентів по кредитам та пені за порушення строків платежу щодо кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» від 01.09.2023 вих.№ 01-23/240. До розрахунку додав докази його направлення боржнику та АТ «Ощадбанк».

На виконання вимог ухвал суду від 14.06.2023 та від 13.09.2023 боржник надав власний розрахунок сум заборгованості по договорах, який співпадає з розрахунком арбітражного керуючого Кравченка Р.М. від 01.09.2023 вих.№ 01-23/240.

10.11.2023 суд отримав від заявника - АТ "Ощадбанк" заяву, сформовану в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 10.11.2023, а надалі - 13.11.2023 цю ж заяву (вих.№55/5.4-03/78659/2023 від 10.11.2023) Укрпоштою, в якій заявник на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023 повідомляє про наступне. Інформація за кредитними операціями ОСОБА_6 за період до вересня 2012 року збереглась лише в частині сум залишків простроченої заборгованості, інформація про обороти грошових коштів (а саме - дату перенесення поточної заборгованості на облік простроченої заборгованості) за кожен день за період до вересня 2012 року відсутня.

За відсутності даних щодо точної кількості днів прострочення Банк не має технічної можливості здійснити належні розрахунки за період 2010-2012 років, про які просить суд. Крім того, Банк просить суд врахувати, що суми по ст. 625 ЦК України за даний період не заявлялись у кредиторських вимогах АТ «Ощадбанк». Відповідно до Заяви про визнання грошових вимог кредитора АТ «Ощадбанк» (в останній редакції), розрахунок сум грошових вимог в частині розрахунку сум, передбачених положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України здійснений АТ «Ощадбанк»:

за КД 904/4 - за період часу з жовтня 2012 по 20.12.2012 з урахуванням наявного

рішення суду;

за КД 831/3 - не здійснювався. Заборгованість була визначена на підставі рішення

Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 у справі 205/1213/15-ц, що набрало законної сили та є чинним по сьогодні;

за КД 773/2 - за період часу з жовтня 2012 по 20.12.2012 з урахуванням наявного

рішення суду;

за КД 610/1 - за період часу з жовтня 2012 по 20.12.2012 з урахуванням наявного

рішення суду.

Що стосується надання розрахунків сум заборгованості процентів по кредиту та пені за порушення строків платежу за КД 610/1 та КД 773/2 з наступної дати, наведеного у позовах розрахунку - 24.04.2010 до дати пред`явлення позову 19.05.2010, то Банк звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази у їх сукупності, що підтверджують обставини видачі кредитів та їх розміру, а також заборгованість по кредиту, процентам, пені, розміри яких відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком боржника, а також підтверджуються наявними рішеннями судів, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання.

АТ «Ощадбанк» наполягає на тому, що розмір кредиторських вимог АТ «Ощадбанк», зазначений в останній редакції Заяви про визнання грошових вимог кредитора, є достовірним та таким, що відповідає дійсності, підтверджується матеріалами справи та становить заборгованість у загальному розмірі 3 098 057,84 грн (три мільйони дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят сім гривень 84 копійки), а саме:

- за кредитним договором №904/4 від 14.10.2008 - 625 145,29 грн;

- за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 - 61 004,34 грн;

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 - 336 767,88 грн;

- за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008 - 2 075 140,33 грн.

Засідання суду 14.11.2023 відбулося за участі керуючого реструктуризацією в режимі відеоконференції, боржника - в залі суду та зафіксовано за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

В засіданні суд оголосив документи, які отримав на час засідання.

Керуючий реалізацією та боржник пояснили, що не отримали від АТ «Ощадбанк» оголошену судом заяву (вих.№55/5.4-03/78659/2023 від 10.11.2023), у зв`язку з чим, а також враховуючи необхідність заслуховування пояснень представника кредитора, який не прибув, просили суд розгляд справи відкласти, надати час для ознайомлення з матеріалами заяви Банку та проведення контррозрахунку по заявлених та визначених Банком остаточно вимог та періодів.

Ухвалою від 14.11.2023 розгляд справи суд відклав до 18.01.2024, 11.00. В засіданні 18.01.2024, у зв`язку із необхідністю надання суду заявником кредиторських вимог доказів реалізації заставного майна боржника по кредитному договору № 610/1 від 27.04.2007 та визначення суми вимог за цим договором, суд оголосив перерву до 31.01.2024, 11.00.

Від керуючого реалізацією електронною поштою з КЕП 08.01.2024 суд отримав Уточнений розрахунок суми кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» за вих.№01-23/07 від 08.01.2024.

12.01.2024 керуючий реалізацією через систему «Електронний суд» надав суду Розрахунок суми кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» станом на 10.01.2024 року за вих.№01-23/09 від 11.01.2024.

Від Боржника 15.01.2024 суд отримав Додаткові письмові пояснення щодо кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» вих.б/н від 01.01.2024.

Надалі, сформований у системі Електронного суду 17.01.2024, від керуючого реалізацією суд отримав Коригований розрахунок суми кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» станом на 16.01.2024 за вих.№01-23/12 від 16.01.2024.

І вже 18.01.2024 електронною поштою з КЕП від керуючого реалізацією суд отримав Остаточний коригований розрахунок суми кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» станом на 16.01.2024 за вих.№01-23/14 від 19.01.2024 (за визначенням заявника), з зазначенням про погодження його з Боржником. При цьому, заявник просить не враховувати інформацію, викладену в попередніх розрахунках у зв`язку з тим, що викладені там дані були скориговані з урахуванням приписів судового рішення, даних Банку та позиції Боржника.

Засідання суду 31.01.2024 відбулося за участі представника АТ «Ощадбанк» та керуючого реструктуризацією в режимі відеоконференції та зафіксовано за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

В засіданні суд оголосив документи, які отримав на час засідання.

При обговорені вимог заявника за кредитним договором №610/1 від 27.04.2007 суд акцентував увагу представника АТ «Ощадбанк» на правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 921/542/20, які суд відображував в ухвалах про відкладення розгляду грошових вимог Банку.

Представник АТ «Ощадбанк» зазначив, що стягнута за кредитним договором №610/1 від 27.04.2007 за рішенням суду від 22.12.2010 року заборгованість була частково погашена за рахунок реалізації предмета застави і це було враховано Банком під час здійснення розрахунку і заявлення вимог до суду. Проте, на здійснений представником запит про надання документального підтвердження, відповідний підрозділ банку відповіді ще не надав.

При обговорені вимог заявника за договором відновлювальної кредитної лінії №831/3 від 25.03.2008, за кредитними договорами №904/4 від 14.10.2008, № 773/2 від 24.12.2007, суд звернув увагу представника АТ «Ощадбанк», керуючого реалізацією на правові висновки, викладені у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18).

При обговорені вимог заявника за кредитним договором №904/4 від 14.10.2008 суд також звернув увагу представника АТ «Ощадбанк», керуючого реалізацією на правові висновки, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 січня 2020 року за наслідками розгляду у порядку спрощеного позовного провадження касаційної скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18), які також відображувалися в ухвалах про відкладення розгляду грошових вимог Банку до Боржника у даній справі про неплатоспроможність.

В судовому засіданні 31.01.2024 суд дослідив надані на виконання вимог ухвали від 09.05.2023 з супровідним листом від 17.05.2023 вих.№404/4825/12(2-п-26/12)/11659/2023 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська матеріали цивільної справи № 404/4825/12 (№ 2п-26/12) за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 381 000,00 грн строком на 120 місяців - до 13 жовтня 2018 року.

В матеріалах справи наявна позовна заява ВАТ «Державний ощадний банк України» від 13.05.2010 вих.№0088/10, яка 19.05.2010 надійшла до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по кредитному договору №904/4 від 19 серпня 2008 року, визначену станом на 12 травня 2010 року, в сумі 493 428,17 грн за рахунок нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 .

Виходячи з висновків Верховного Суду у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18), строк повернення кредиту за кредитним договором від 14.10.2008 р. № 904/4 настав в силу пред`явлення позову від 13.05.2010 вих.№0088/10 про стягнення заборгованості, який надійшов до суду 19.05.2010, і з цього моменту банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України.

Аналогічна ситуація склалася і по інших кредитних договорах, по яких Банк заявляє вимоги до Боржника.

Також суд звертав увагу учасників на положення статті 41 КУзПБ, відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.»

Аналогічні норми містили і статті 12, 19 діючого в період з 01.01.2000 до 18.10.2019 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Мораторій у даній справі введено постановою від 21.12.2012 року.

Таким чином, розрахунок вимог по статті 625 ЦК України Банк мав би надати за період з наступної дати після пред`явлення первісних позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами до суду (всі первісні чотири позови по чотирьох кредитних договорах надійшли до суду 19.05.2010) та до дати введення мораторію у справі про банкрутство ОСОБА_2 - 21.12.2012 року (не включно).

Представник АТ «Ощадбанк» в засіданні 31.01.2024 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, просив суд надати додатковий час для здійснення перерахунку заявлених грошових вимог до ОСОБА_2 з врахуванням правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного Суду, увагу на яких акцентував суд в даному судовому засіданні, і правові позиції якого викладені в ухвалах суду по справі.

Ухвалою від 31.01.2024 розгляд справи, заяви АТ "Ощадбанк" в особі Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до Боржника суд відклав до 20.03.2024, 14.00, призначив засідання в режимі відеоконференції для забезпечення участі у ньому представника Банку та керуючого реалізацією та зобов`язав АТ «Ощадбанк», боржника та керуючого реалізацією у строк до 10.03.2024 надати суду розрахунки сум заборгованості за кожним кредитним договором, виходячи

- з правових висновків Верховного Суду у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18), викладених у постанові від 29 січня 2020 року;

- правових висновків, викладених у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18);

- правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які сформульовані у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц;

- з правових висновків Верховного Суду у справі № 908/2187/21, викладених у постанові від 15 червня 2023 року;

- правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 921/542/20;

правових висновків Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 340/385/17,

у разі заявлення вимог по статті 625 ЦК України розрахунок надати за період з дати, наступної після дати пред`явлення первісних позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами до суду (всі первісні чотири позови по чотирьох кредитних договорах надійшли до суду 19.05.2010) та до дати введення мораторію у справі про банкрутство ОСОБА_2 - 21.12.2012 року (не включно);

при проведені розрахунків врахувати суми погашення заборгованості.

АТ «Ощадбанк» ухвалу суду від 31.01.2024 не виконав, представник Банку в засідання не з`явився, попри визнання явки обов`язковою, про причини неявки суд не повідомлено.

Будь-яких пояснень по заявлених вимогах з урахуванням змістовного навантаження ухвали від 31.01.2024, а також будь-яких заяв, клопотань, уточнень тощо на дату засідання 20.03.2024 до суду від Банку не надійшло.

Керуючий реалізацією на ухвалу суду від 31.01.2024 подав Розрахунок сум заборгованості по кредитним договорам станом на 11.03.2024 (вих.№ 01-23/38 від 12.03.2024), згідно з яким визначив такі загальні суми грошових вимог Банку з урахуванням відповідно 3% річних, втрат від інфляції та сум погашення, які б на його думку могли б бути предметом розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 :

- по кредитному договору № 904/4 від 14.10.2008 - 274 226,81 (493 428,17 + 492,44 + 3 397,37 - 223 091,17) грн - повністю забезпечені заставою;

- по кредитному договору № 831/3 від 25.03.2008 - 628 548,97 (815 619,24 + 813,99 + 5 615,74 - 193 500,00) грн - конкурсні;

- по кредитному договору № 773/2 від 24.12.2007 - 57 090,80 (56 664,10 + 56,55 + 390,15) грн - повністю забезпеченою заставою;

- по кредитному договору № 610/1 від 27.04.2007 - 79 623,86 (83 548,61 + 575,25 - 4 500,00) грн - конкурсні.

За змістом зазначеного Розрахунку (вих.№ 01-23/38 від 12.03.2024) керуючий реалізацією також підтвердив факт реалізації у 2010 році предмета забезпечення - транспортного засобу марки AGLE MD1044, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , тип ТЗ Бортовий - С, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Однак керуючий реалізацією помилково відніс суму від реалізації цього майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007, оскільки вказаний транспортний засіб забезпечував виконання кредитного договору № 610/1 від 27.04.2007. Про факт реалізації цього майна та врахування погашення частини боргу за кредитним договором від 27.04.2007 № 610/1 за рахунок реалізації вказаного транспортного засобу при визначенні розміру вимог за цим договором зазначав представник Банку в засіданні 31.01.2024.

Також зазначається, що факт реалізації предмета забезпечення - транспортного засобу марки AGLE MD1044, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , тип ТЗ Бортовий - С, реєстраційний номер НОМЕР_6 підтверджував в засіданнях суду Боржник.

Засідання суду 20.03.2024 відбулося за участі Боржника в залі суду та керуючого реалізацією в режимі відеоконференції та зафіксовано за допомогою програмного забезпечення "vkz.court.gov.ua".

Неявку представника Банку та невиконання Банком ухвали від 31.01.2024 суд не знайшов підставою для чергового відкладення розгляду заявлених ним грошових вимог.

Для виконання ухвали суду від 31.01.2024 у АТ «Ощадбанк» було більш як достатньо часу. Відсутність будь-якого реагування на цю ухвалу, незважаючи на усвідомлення представника в засіданні про необхідність дотримання правових висновків Верховного Суду при визначенні дійсних вимог до Боржника, є свідченням нехтування Банком вимог та пропонувань з боку суду. Також таке є свідченням подальшого наполягання Банку саме на заявленні грошових вимог до Боржника згідно останньої редакції Заяви про визнання грошових вимог кредитора.

Боржник та керуючий реалізацією висловилися про можливість розгляду вимог Банку.

За наслідками судового засідання 20.03.2024, після заслуховування актуальних позицій Боржника та керуючого реалізацією, дослідження необхідних матеріалів справи, суд у нарадчій кімнаті грошові вимоги Банку до Боржника розглянув по суті. Після виходу з нарадчої кімнати оголосив присутнім вступну та резолютивну частини постановленої ухвали.

Грошові вимоги АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 визначені в Заяві про визнання грошових вимог кредитора (уточненій) станом на 14.02.2022 (вих.№ 103.20-12/1-1534 від 29.11.2022).

Банк просить визнати вимоги в загальному розмірі 3 098 057,84 грн, а саме:

- визнати вимоги за кредитним договором № 904/4 від 14.10.2008 у розмірі 517330 грн, що забезпечені заставою, та у розмірі 107815,29 грн,

- визнати вимоги за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 у розмірі 61004,34 грн, що забезпечені заставою,

- визнати вимоги за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 у розмірі 336767,88 грн,

- визнати вимоги за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 у розмірі 2075140,33 грн.

У підставу вимог покладені зазначені договори, які укладені Банком з Боржником, та судові рішення у цивільних справах за позовами Банку до Боржника, згідно з якими у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за договорами Банк звертався до суду за стягненням заборгованості та достроковим поверненням кредитних коштів, а також за зверненням стягнення на майно Боржника, заставлене на забезпечення виконання договорів.

Вимоги складаються з неповернутих сум за тілом кредитів, сум передбачених договорами процентів за користування кредитними коштами, сум пені, а також сум за ст.625 ЦК України - 3% річних та втрат від інфляції.

За таких обставин, правовідносини АТ «Ощадбанк» - кредитодавця з ОСОБА_2 - позичальником підпадають під таке правове регулювання.

Згідно зі ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 (ст.1046 - 1053) цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ст.1048 ЦК України врегульовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору позичальником та встановлено що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.... (ч.1). Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2).

За ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

Відповідно до ч.1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Водночас, з закінченням строку дії договору припиняється дія його умов.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після визначеного договором строку кредитування.

З огляду на те, що складовою частиною грошових вимог АТ «Ощадбанк» є проценти за користування кредитними коштами, які передбачалися договорами та які Банк нарахував після події застосування ним механізму дострокового повернення кредиту / неповернутої частини кредиту, суд окремо звертає увагу, що відносно таких обставин та відносно питання правомірності нарахування договірних процентів після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України сформована та є усталеною судова практика Верховного Суду, яку враховує суд при розгляді грошових вимог Банку за відповідними кредитними угодами, покладеними у підставу вимог.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) висновує: Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п.90, 91 постанови).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які сформульовані у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та є застосовними на цей час, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 15 червня 2023 року по справі № 908/2187/21 висновував наступне: « 46. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів Верховного Суду звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, до оприлюднення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.

47. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

48. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

49. Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

50. Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

51. Поняття "користування кредитом" є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

52. Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

53. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

54. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

55. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

56. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

57. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

58. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

59. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

60. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

61. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

62. Щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 дійшла наступних висновків.

63. Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

64. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

65. На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

66. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

67. Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).

68. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

69. Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

70. Водночас, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за "користування кредитом", сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.»

Окремо варто звернути увагу на позицію Верховного Суду у цивільній справі № 205/6157/15, у якій АТ «Ощадбанк» виступає позивачем, а ОСОБА_2 - відповідачем та предметом якої є стягнення заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором № 904/4 від 14 жовтня 2008 року, який визначений й підставою грошових вимог Банку у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Так, скасувавши судові рішення першої та апеляційної інстанцій і направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за наслідками розгляду у порядку спрощеного позовного провадження касаційної скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 205/6157/15 (провадження № 61-47542св18) у постанові від 29 січня 2020 року виснував наступне:

«У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилалося на те, що 14 жовтня 2008 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 904/4, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 381 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних, комісійні винагороди та інші платежі, строком до 13 жовтня 2018 року. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 03 серпня 2015 року становить 821 543,55 грн і складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 374 650,00 грн, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 238 952,29 грн, пені за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасній сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення в розмірі 92 469,20 грн, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 25 223,93 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 17 621,25 грн, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 72 626,88 грн.

Таким чином, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14 жовтня 2008 року, яка станом на 03 серпня 2015 року становить 821 543,55 грн та вирішити питання судових витрат.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16 та дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суди не надали оцінки тому, що у травні 2010 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-п-26/12). Так, з урахуванням збільшених позовних вимог, банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 жовтня 2008 року № 904/4 у сумі 832 161,67 грн звернути стягнення на будинок АДРЕСА_4 та рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року у справі № 2-п-26/12 позов банку задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 жовтня 2008 року № 904/4 у розмірі 832 161,67 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 жовтня 2008 року, а саме належний ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_4 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.

У справі, що переглядається, банк просив стягнути заборгованість, яка складається із простроченої заборгованості по кредиту та по відсоткам, пені, 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів та основного боргу, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу. Однак, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що банк змінив строк виконання основних зобов`язань, що в свою чергу унеможливлює стягнення процентів, пені після закінчення терміну його дії; не визначився з періодом, за який вони мають бути стягнуті і не врахував наявність рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року у справі № 2-п-26/12.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, що узгоджується із висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).»

Верховний Суд підсумував: у справі, що переглядається, після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України. З`ясування судом строку повернення кредиту, що настав в силу пред`явлення позову про звернення стягнення на майно має вплинути на обрахунок суми заборгованості.

Окрім приведеного та в зв`язку з тим, що свої вимоги до Боржника Банк підтверджує судовими рішеннями, наголошуючи, що ці рішення є обов`язковими до виконання, суд зазначає, що рішення суду у цивільній справі не є обов`язковим для господарського суду в розрізі визначення розміру вимог кредитора в рамках справи про неплатоспроможність, які підлягають задоволенню у цій справі. Зокрема, це пов`язано з тим, що цей розмір (щодо нарахувань на суми боргів) на будь-який випадок залежить від дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника та встановлених законодавством про банкрутство у зв`язку із запровадженням та дією мораторію обмеженнями. Також суд враховує й інші обставини, що мають значення.

Враховуючи наведені вище правові норми, беручи до уваги також наведені вище, застосовні до заявлених грошових вимог Банку у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , правові позиції та висновки Верховного Суду, суд на підставі матеріалів справи встановив наступне та дійшов таких висновків (за кожним договором окремо).

Щодо вимог, заявлених на підставі кредитного договору № 904/4 від 14.10.2008 (далі - Договір № 904/4) у розмірі 517330 грн, що забезпечені заставою, та у розмірі 107815,29 грн.

Відповідно до цього Договору № 904/4 АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 381 000,00 грн на споживчі цілі під сплату процентів за користування кредитом в розмірі 22% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 13.10.2018. У забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 14.10.2008 було укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 2353, предметом іпотеки за яким є житловий будинок та земельна ділянка.

Банк пояснив, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору звернувся до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, послався на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 11.07.2012 у справі №404/4825/12(№2п-26/12), яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 832161,67 грн, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження. Зазначив, що на виконання цього рішення був виданий відповідний виконавчий лист по справі №404/4825/12, який неодноразово пред`являвся для примусового виконання як до органів державної виконавчої служби, так і до приватних виконавців, проте предмет іпотеки не був реалізований, а заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Ощадбанк» не була погашена.

При цьому Банк повідомив, що після винесення рішення суду від 11.07.2012 у справі №404/4825/12 ОСОБА_2 було здійснено часткове погашення заборгованості у загальному розмірі 223091,17 грн.

Наданими Банком матеріалами, а також матеріалами витребуваної та отриманої судом цивільної справи Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська №404/4825/12(№2п-26/12) підтверджується, що рішенням від 11.07.2012 у цій справі, на яке послався Банк, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.10.2008 № 904/4 у розмірі 832161,67 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.10.2008, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чалою В.О., а саме належні ОСОБА_2 житловий будинок А-1, загальною площею 125 кв. м, житловою площею - 69,6 кв. м; Б-2 - гараж - сарай, В-1 - вбиральня; Г-1 - літня душова; 1-8 - огорожі, 9 - яма зливна, І, II - тротуар, розташований на земельній ділянці площею 0,1138 га, наданій для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель (присадибна ділянка), за кадастровим № 1210400000:04:007:0017 за адресою: АДРЕСА_4 шляхом його реалізації на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження.

У зазначеному рішенні суд підтвердив утворення у позичальника - ОСОБА_2 заборгованості з Договору № 904/4 станом на 22.05.2012 в розмірі 832 161,67 грн.

Відповідно до іпотечного договору від 14.10.2008 реєстр.№ 2353 загальна вартість предмету іпотеки складає 517 330,00 грн.

Банк зазначив, що станом на 21.12.2012 (не включно), за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі (21.12.2012) сума втрат від інфляції складає 699,45 грн, 3% річних (в т.ч. по простроченому основному боргу та прострочених процентах) - 1686,74 грн, пеня складає 13688,60 грн.

Підсумковий розрахунок Банку за вимогами по Договору № 904/4 наступний: 832161,67 грн - 223091,17 грн + 699,45 грн + 1686,74 грн + 13688,60 грн = 625145,29 грн. З цієї загальної суми вимог суму 517330,00 грн Банк заявив як такі, що забезпечені заставою майна Боржника та у розмірі 107815,29 грн (625145,29 - 517330,00) - як конкурсні.

В той же час, вивченням матеріалів цивільної справи №404/4825/12(№2п-26/12) суд встановив й інші обставини, про які не зазначив Банк, але які мають значення для розгляду грошових вимог Банку до Боржника.

Так, встановлено, що у травні 2010 року Банк звертався до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 904/4 в сумі 493428,17 грн за рахунок нерухомого майна - предмета іпотеки.

В позові Банк вказав, що станом на 12.05.2010 за ОСОБА_2 значиться наступна заборгованість:

- 50 800 грн 00 коп. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 102 473 грн 41 коп. - заборгованість по відсотках;

- 16 304 грн 76 коп. - пеня за порушення строків платежу;

- 323 850 грн 00 коп. - залишок по сплаті кредиту.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2010 справу № 2-4828/2010 за вказаним позовом Банку було передано за підсудністю до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області і останнім було відкрито провадження у справі, за результатами розгляду якої заочним рішенням від 28.09.2011 у справі № 2-960/11 позов було задоволено та в рахунок погашення заборгованості за Договором № 904/4 у розмірі 493428 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.10.2008, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чалою В.О.

Надалі, ухвалою від 17.02.2012 Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська задовольнив заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, згадане заочне рішення від 28.09.2011 у справі № 2-960/11 скасував та призначив до розгляду справу №2п-26/12.

В рамках справи №2п-26/12 Банк збільшив позовні вимоги (які первинно заявлялися в сумі 493428,17 грн) до загальної суми 832161,67 грн, збільшивши періоди нарахувань, в тому числі за договірними процентами за користування наданими кредитними коштами, за пенею і за наслідками розгляду цієї справи прийнято рішення від 11.07.2012, саме яке покладено Банком у підставу грошових вимог до ОСОБА_2 , що ним заявлені в межах справи про неплатоспроможність останнього.

Водночас слід визнати, що звернувшись в травні 2010 року з позовом до суду про дострокове повернення всієї суми кредитних коштів та належних до сплати на час звернення платежів за рахунок заставного майна, Банк реалізував своє право пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, тим самим змінивши порядок, умови і строк кредитування, після чого право Банку нараховувати передбачені Договором проценти за кредитом та інші платежі на підставі Договору припинилося та при цьому настала відповідальність позичальника - Боржника у вигляді сплати процентів та втрат від інфляції відповідно до ст.625 ЦК України.

Скасування заочного рішення суду від 28.09.2011 у справі № 2-960/11 (підставою чого послугувало постановлення заочного рішення за відсутності відповідача) ніяким чином не спростовує факт реалізації Банком вказаного права та правові наслідки цього.

На час пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, пред`явлення позову про стягнення, незалежно від способу такого стягнення вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Такі висновки безпосередньо відносно Договору № 904/4 знаходять своє підкріплення в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 205/6157/15 за позовом Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 904/4, який ним пред`являвся у серпні 2015 року (наразі справа перебуває на новому розгляді господарського суду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 ), мотивування якої вже наводилися за текстом вище. Однак додатково звертається увага на висновок Верховного Суду у цій справі про те, що: «У справі, що переглядається, після настання строку кредитування у 2010 року, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України. З`ясування судом строку повернення кредиту, що настав в силу пред`явлення позову про звернення стягнення на майно має вплинути на обрахунок суми заборгованості.».

Банк був не вправі збільшувати ціну позову, розмір позовних вимог за рахунок збільшення договірних процентів, а також інших нарахувань під час розгляду справи № №2п-26/12.

Отже, визначаючи розмір належних до визнання вимог Банку за договірними процентами за користування кредитом та пені, суд виходить з сум позовних вимог Банку за позовом, поданим до суду в травні 2010 року, які узгоджуються з доданою до позовної заяви банківською довідкою-розрахунком, яка є належним доказом на підтвердження належних ОСОБА_2 до сплати Банку платежів.

Так, загальна сума неповернутого кредиту становила 374650,00 грн (50800 грн 00 коп. - прострочена заборгованість по кредиту + 323850 грн 00 коп. - залишок по сплаті кредиту; на час прийняття рішення від 11.07.2012 у справі №404/4825/12(№2п-26/12) загальна сума неповернутого кредиту не змінилася). Заборгованість по відсотках складала 102473 грн 41 коп., пеня за порушення строків платежу - 16304 грн 76 коп.

Зважаючи на погашення заборгованості за Договором в сумі 223091,17 грн, про що вказує Банк, слід визнати відсутньою заборгованість за договірними процентами та зменшення боргу за тілом кредиту до суми 254032,24 грн.

Щодо нарахувань по ст.625 ЦК України зазначається, що згідно з розрахунком Банку останнім визначений період цих нарахувань за боргом по кредиту з 28.09.2012 по 20.12.2012.

За перерахунком суду розмір 3% річних на суму основного боргу в цьому періоді становить 2579,56 грн, розмір втрат від інфляції - 373,90 грн і в таких сумах вимоги Банку є такими, що підлягають визнанню.

Також є такою, що підлягає визнанню, пеня в сумі 16304 грн 76 коп, що була нарахована на час пред`явлення позову в травні 2010 року.

Виконані за банківським розрахунком нарахування по ст.625 ЦК України на суми донарахованих після пред`явлення вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України договірних процентів є безпідставними.

Таким чином, вимоги Банку з Договору № 904/4 суд визнав в сумі 256 985,70 грн основного боргу (заборгованість за тілом кредиту, 3% річних та втрати від інфляції) та в розмірі 16 304,76 грн пені. Виходячи з вартості предмета застави (іпотеки) ці вимоги є повністю забезпеченими заставою майна Боржника.

В іншій частині вимоги Банку, що виходять з Договору № 904/4, суд відхилив.

| Щодо вимог, заявлених на підставі кредитного договору № 773/2 від 24.12.2007 (далі - Договір № 773/2) у розмірі 61004,34 грн, що забезпечені заставою.

За цим Договором № 773/2 АТ «Ощадбанк» надало ОСОБА_2 кредит у сумі 62000,00 грн на споживчі цілі під сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 23.12.2014.

На забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 773/2 Банк 24.12.2007 уклав з ОСОБА_2 договір застави № 773/2а, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2291. Предметом застави є транспортний засіб марки СРС30 Liugong, 2007 р.в., шасі (кузов, рама) НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_7 , тип ТЗ Вилковий автонавантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартість предмета застави за домовленістю сторін - 77580,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов Договору № 773/2 Банк звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за стягненням заборгованості та достроковим поверненням залишку кредитних коштів.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2010 по справі № 2-4925/2010 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за Договором № 733/2 у розмірі 56664,10 грн.

Згідно із зазначеним рішенням суду стягнута сума складається з:

- простроченої заборгованості по кредиту - 7381,00 грн;

- заборгованості по відсотках - 6216,70 грн;

- пені за порушення строків платежу - 995,12 грн;

- залишку по сплаті кредиту - 42071,28 грн.

Банк пояснив, що протягом 2011-2021 років виданий на виконання зазначеного рішення виконавчий лист неодноразово пред`являвся на примусове виконання як до органів державної виконавчої служби, так і до приватних виконавців, однак предмет застави не був реалізований, а заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Ощадбанк» не була погашена. Після прийняття зазначеного рішення суду ОСОБА_2 було здійснено часткове погашення заборгованості у загальному розмірі 4500,00 грн (згідно з банківським розрахунком платіж зараховано на погашення заборгованості по процентах за користування кредитом).

Також Банк зазначив, що станом на 21.12.2012 (не включно), за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі (21.12.2012) сума втрат від інфляції складає 64,97 грн, 3% річних - 255,45 грн (в т.ч. по простроченому основному боргу та по прострочених процентах), пеня складає 1316,55 грн. Після винесення рішення суду АТ «Ощадбанк» були донараховані відсотки за користування кредитним коштами, що загалом склало 13419,97 грн, а за мінусом стягнутих за рішенням суду (6216,70 грн) - 7203,27 грн.

Підсумковий розрахунок Банку за заявленими до визнання вимогами по Договору № 773/2 наступний: 56664,10 грн - 4500,00 грн + 64,97 грн + 255,45 грн + 1316,55 грн + 7203,27 грн = 61004,34 грн.

Суд зазначає, що є правомірним та обґрунтованим заявлення до визнання суми основного боргу за тілом кредиту в розмірі 49452,28 грн (7381,00 - прострочена заборгованість по кредиту + 42071,28 грн - залишок по сплаті кредиту згідно з рішенням суду).

Щодо процентів за користування кредитом, то в цій частині є правомірним та обґрунтованим заявлення до визнання суми 1716,70 грн з такого розрахунку: 6216,70 грн (сума процентів, стягнута за рішенням суду) - 4500,00 грн (часткова сплата після прийняття рішення) = 1716,70 грн.

Донарахування договірних процентів за користування кредитними коштами та відповідно 3% на них, а також й передбаченої Договором № 773/2 пені після реалізації передбаченого Банком ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України права пред`явлення до Боржника вимоги щодо дострокового повернення належних за Договором № 773/2 грошових коштів шляхом подання позову до суду не є правомірним, а отже вимоги в сумі 7203,27 грн по донарахованих процентах за користування кредитом та в сумі 321,43 грн пені не є правомірними та не підлягають визнанню.

Щодо нарахувань по ст.625 ЦК України зазначається, що згідно з розрахунком Банку останнім визначений період цих нарахувань на суму основного боргу за кредитом з 28.09.2012 по 20.12.2012.

За перерахунком суду розмір 3% річних на суму основного боргу в цьому періоді становить 340,49 грн, розмір втрат від інфляції - 49,35 грн і в таких сумах вимоги Банку є такими, що підлягають визнанню.

Також є такою, що підлягає визнанню, сума пені в розмірі 995,12 грн, що була нарахована на час пред`явлення позову.

Таким чином, вимоги Банку з Договору № 773/2 суд визнав в сумі 51558,82 грн основного боргу (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних та втрати від інфляції) та в розмірі 995,12 грн пені. Виходячи з вартості предмета застави ці вимоги є повністю забезпеченими заставою майна Боржника.

В іншій частині вимоги, що виходять з Договору № 773/2, відхилені.

Щодо вимог, заявлених на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 (далі - Договір № 831/3) у розмірі 2075140,33 грн.

Встановлено, що за Договором № 831/3 АТ «Ощадбанк» надало ОСОБА_2 кредит у сумі 650000,00 грн на споживчі цілі під сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17,5% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 24.03.2018.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань за Договором № 831/3 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 25.03.2008 був укладений іпотечний договір № 831/3а, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 557. Предметом іпотеки за цим іпотечним договором є нежитлова будівля - адмінбудівля літ.А-2 загальною площею 1292,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Рилєєва 2-А.

Банк в заяві пояснив, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов Договору № 831/3 він звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості і рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 у справі №205/1213/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заборгованість розмірі 2075140,33 грн. Протягом 2015-2021 років видані на виконання цього рішення виконавчі листи неодноразово пред`являлися для примусового виконання як до органів державної виконавчої служби, так і до приватних виконавців. Право застави на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.03.2008 реєстр. № 557 припинено на підставі ст. 593 ЦК України у зв`язку з його реалізацією в рамках процедури ліквідації. У зв`язку з реалізацією іпотечного майна, а також у зв`язку з набранням вказаним рішенням суду законної сили, кредиторські вимоги АТ «Ощадбанк» за Договором №831/3 є конкурсними та становлять 2075140,33 грн.

Відповідає дійсності той факт, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 у справі №205/1213/15-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (поручителя) на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 831/3 від 25 березня 2008 року станом на 05.02.2015 року в розмірі 2 075 140,33 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 650 000,00 грн, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 370 675,13 грн, пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 01.12.2008 р. по 05.02.2015 р. - 327 852,69 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.04.2010 р. по 05.02.2015 р. - 266 873,03 грн, три відсотки річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.12.2008 р. по 05.02.2015 р. - 53 893,59 грн, три відсотки річних за несвоєчасне погашення основного боргу за період з 01.12.2010 р. по 05.02.2015 р. - 43 869,54 грн, витрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2013 р. - 193 097,26 грн, витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу за період з 01.04.2010 р. по 31.01.2014 р. - 168 879,09 грн.

В той же час, вивченням матеріалів цивільної справи №2-1413 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд встановив й інші обставини, про які не зазначив Банк, але які мають значення для розгляду грошових вимог Банку до Боржника в межах справи про банкрутство.

Вже докладніше та з обґрунтуванням зазначалося за текстом вище, однак на цей випадок додатково акцентується, що судове рішення у цивільній справі не є обов`язковим в розрізі визначення розміру вимог кредитора у господарській справі про неплатоспроможність.

Так, встановлено, що у травні 2010 року Банк звертався до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 831/3 в сумі 815619 грн 24 коп. за рахунок нерухомого майна - предмета іпотеки.

В позові Банк вказав, що станом на 12.05.2010 за ОСОБА_2 значиться наступна заборгованість:

- 6 770 грн 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 150 312 грн 08 коп. - заборгованість по відсотках;

- 15 307 грн 16 коп. - пеня за порушення строків платежу;

- 643 229 грн 17 коп. - залишок по сплаті кредиту.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2010 справу № 2-4927/2010 за вказаним позовом Банку було передано за підсудністю до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

До Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Банк подав уточнення позовної заяви та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за Договором № 831/3 в сумі 815619 грн 24 коп., підтвердивши в цій заяві суми складових заборгованості, які визначені з пред`явленням позову.

Заочним рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 13.09.2011 у справі № 2-1413 позов Банку задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 815619 грн 24 коп. заборгованості за Договором № 831/3.

Надалі, ухвалою від 12.03.2012 Заводський районний суд м. Дніпродзержинська задовольнив заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення, згадане заочне рішення від 13.09.2011 за позовом Банку до ОСОБА_2 скасував та призначив до розгляду в загальному порядку справу №2-п-415/23/12.

В рамках справи №2-п-415/23/12 Банк подав уточнення позовної заяви, згідно з яким просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 831/3а, укладеним 25.03.2008 між Банком та ОСОБА_2 , а саме на нерухоме майно: нежитлова будівля, яка складається з адмінбудівлі під літ. А-2, загальною площею 1292,7 кв.м, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 831/3 від 25.03.2008, розмір якої станом на 16.05.2012 становить 1 358 685 грн 07 коп.; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Рішенням від 30.05.2012 у справі № 2-1413/11 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська позовні вимоги Банку задовольнив та звернув стягнення на його користь на предмет іпотеки за іпотечним договором №831/3 від 25.03.2008, укладеним між Банком та ОСОБА_2 , а саме на нерухоме майно: нежитлова будівля, яка складається з адмінбудівлі під літ А-2, має загальну площу 1292,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №831/3 від 25.03.2008, розмір якої станом на 16.05.2012 становить 1 358 685 грн. 07 коп. Також суд визначив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Зазначається, що предмет іпотеки - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 був реалізований на відкритих торгах (аукціоні) 11.12.2014 (протокол № 12111 - Лот 1 про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута від 11.12.2014) за ціною 215000,00 гривень, з яких 193500,00 грн Банк отримав в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором № 831/3. Це підтверджується й доданим до заяви АТ «Ощадбанк» банківським розрахунком, згідно з яким отримані кошти в сумі 193500,00 грн 31.12.2014 зараховані в рахунок сплати процентів.

Після того - у лютому 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором № 831/3 у загальному розмірі 2075140,33 грн, за результатами розгляду якого Ленінський районний суд м.Дніпропетровська ухвалив заочне рішення від 23.04.2015 у справі № 205/1213/15-ц про задоволення позову і саме це рішення покладено Банком у підставу грошових вимог до ОСОБА_2 , що ним заявлені в межах справи про неплатоспроможність останнього.

Скасування заочного рішення суду від 13.09.2011 у справі № 2-1413 (підставою чого послугувала відсутність у справі доказів отримання відповідачем повідомлення про розгляд справи) ніяким чином не спростовує факт реалізації Банком вказаного права та правові наслідки цього.

Суд констатує, що обставини за Договором № 831/3 є аналогічними обставинам за Договором № 904/4 (перші позови до суду Банк пред`являв одночасно - в травні 2010 року) , а тому наведені висновки аналогічно знаходять своє підкріплення в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 205/6157/15 за позовом Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 904/4, у якій Верховний Суд висновує, що «…після настання строку кредитування у 2010 році, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положенням частини другої статті 625 ЦК України. З`ясування судом строку повернення кредиту, що настав в силу пред`явлення позову про звернення стягнення на майно має вплинути на обрахунок суми заборгованості.».

Банк був не вправі збільшувати ціну позову, розмір позовних вимог за рахунок збільшення договірних процентів та інших нарахувань під час розгляду справи № 2-п-415/23/12.

Так, загальна сума неповернутого кредиту становила 650000,00 грн (6 770 грн 83 коп. - прострочена заборгованість по кредиту + 643 229 грн 17 коп. - залишок по сплаті кредиту; на час прийняття рішення від 23.04.2015 у справі 205/1213/15-ц загальна сума неповернутого кредиту не змінилася). Заборгованість по відсотках складала 150 312 грн 08 коп., пеня за порушення строків платежу - 15 307 грн 16 коп.

Зважаючи на погашення заборгованості в сумі 193500,00 грн за рахунок іпотечного майна слід визнати відсутньою заборгованість за договірними процентами та зменшення боргу за тілом кредиту до суми 606812,08 грн і в цій сумі боргу за тілом кредиту вимоги визнаються судом.

Щодо нарахувань по ст.625 ЦК України суд враховує періоди цих нарахувань за рішенням суду від 23.04.2015 у справі № 205/1213/15-ц, однак з їх обмеженням днем введення у справі мораторію на задоволення вимог кредиторів. Крім того, зазначається про безпідставність нарахувань на суми договірних процентів, визначених станом на 05.02.2015. Також є безпідставним нарахування пені, яка передбачалася за Договором № 831/1, після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів (подання до суду позову в травні 2010 року).

За перерахунком суду розмір 3% річних на суму основного боргу у періоді з 01.12.2010 по 20.12.2012 становить 40070,10 грн, розмір втрат від інфляції у періоді з 01.04.2010 по 20.12.2012 - 56959,32 грн і в таких сумах вимоги Банку є такими, що підлягають визнанню.

Також є такою, що підлягає визнанню, пеня в сумі 15307,16 грн, що була нарахована на час пред`явлення позову в травні 2010 року.

Таким чином, вимоги Банку з Договору № 831/3 суд визнав в сумі 703 841,50 грн основного боргу (заборгованість за тілом кредиту, 3% річних та втрати від інфляції) та в розмірі 15307,16 грн пені.

В іншій частині вимоги Банку, що виходять з Договору № 831/3, суд відхилив.

Щодо вимог, заявлених на підставі кредитного договору № 610/1 від 27.04.2007 (далі - Договір № 610/1) у розмірі 336767,88 грн.

Відповідно до Договору № 610/1 АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 12653,00 доларів США на споживчі цілі під сплату 12% річних, з терміном остаточного погашення не пізніше 26.04.2014.

На забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 610/1 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 27.04.2007 було укладено договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 511, предметом застави за яким є транспортний засіб марки AGLE MD1044, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , тип ТЗ Бортовий - С, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Банк в заяві пояснив, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов Договору № 610/1 він звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2010 по справі №2-4926/2010 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 83548,61 грн. Виданий на виконання цього рішення виконавчий лист неодноразово пред`являвся протягом 2011-2021 років для примусового виконання як до органів державної виконавчої служби, так і до приватних виконавців. Предмет застави був реалізований, а заборгованість ОСОБА_7 перед АТ «Ощадбанк» не була повністю погашена. Розрахована згідно з ч.2 ст.45 КУзПБ заборгованість у гривні становить 336767,88 грн, виходячи з курсу НБУ, встановленому на дату подання заяви з грошовими вимогами до Боржника - 14.02.2022, на яку офіційний курс становив 28,0346 грн за 1 дол.США і ця заборгованість згідно з наданим до заяви Банку розрахунком виглядає наступним чином:

- прострочений борг по кредиту - 9259,27 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 259579,93 грн,

- сума прострочених процентів по кредиту - 2380,27 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 66729,92 грн,

- 3% річних по простроченому основному боргу за період з 28.09.2012 по 20.12.2012 - 47,43 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 1329,68 грн,

- 3% річних по прострочених процентах за період з 30.11.2012 по 20.12.2012 - 5,27 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 147,74 грн,

- пеня за період з 01.10.2012 по 20.12.2012 - 320,34 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 8980,60 грн,

а всього заборгованість - 12012,58 дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 336767,88 грн.

Встановлено, що у травні 2010 року Банк звертався до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 610/1, у якому зазначив, що станом на 23 квітня 2010 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 10258,31 долари США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату подачі позову становить 83548,61 грн, а саме:

- прострочена заборгованість по кредиту - 1900,64 долари США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 15064,09 грн;

- заборгованість по відсоткам - 99,04 долари США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 7918,19 грн;

- пеня за порушення строків платежу - 2243,30 грн;

- залишок по сплаті кредиту - 7358,63 долари США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 58323,63 грн.

Заочним рішенням від 22.12.2010 у справі № 2-4926/2010 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська зазначений позов Банку задовольнив та стягнув з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за Договором № 610/1 в розмірі 83548,61 грн.

Таким чином, звернувшись в травні 2010 року з позовом до суду про дострокове повернення всієї суми кредитних коштів та належних до сплати на час звернення платежів, Банк реалізував своє право пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, тим самим змінивши порядок, умови і строк кредитування, після чого право Банку нараховувати передбачені Договором проценти за кредитом та інші платежі на підставі Договору припинилося.

Крім того, пред`явивши позов про дострокове стягнення заборгованості Боржника за Договором № 610/1 у гривнях, Банк тим самим обрав валюту зобов`язання Боржника та за судовим рішенням отримав стягнення заборгованості у національній валюті без застосування валютної прив`язки чи еквіваленту суми боргу в іноземній валюті, внаслідок чого з прийняттям судового рішення валютою зобов`язання Боржника стала національна валюта - гривня.

Такий правовий підхід є усталеним та знаходить своє відображення, наприклад, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 08 грудня 2022 року по справі № 921/542/20, а саме:

« 183. Отже, норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Водночас індексація не застосовується, а передбаченні частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати не нараховуються у разі прострочення зобов`язання, визначеного в іноземній валюті.

184. У справі, що розглядається, боржником отримано кредит за договором в іноземній валюті - доларах США.

185. Тобто предметом укладеного між сторонами договору кредиту є іноземна валюта, яку боржник зобов`язався повернути банку.

186. Водночас заборгованість за договором кредиту на підставі рішення суду від 21.12.2019 у справі № 607/18855/18, ухваленого за позовом забезпеченого кредитора, який пред`явив позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у гривнях, стягнута з боржника в гривнях без застосування валютної прив`язки чи еквіваленту суми боргу в іноземній валюті.

187. Зазначене рішення суду набрало законної сили і на його виконання про стягнення боргу в гривнях суд видав відповідний виконавчий документ - виконавчий лист.

188. ЄСПЛ у рішенні від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" звертав увагу, що одним з найважливіших є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що у випадку, коли суд виніс рішення у справі, питання більше не може ставитися під сумнів.

189. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

190. Отже, кредитор, користуючись своїм процесуальним правом обирати валюту зобов`язання, пред`явив позов про стягнення заборгованості за договором з боржника у гривнях, з урахуванням чого валютою такого зобов`язання з цієї дати стала національна валюта - гривня.

191. Як свідчать встановлені судами обставини справи та надані учасниками справи пояснення в суді касаційної інстанції, у гривнях відбулося також часткове стягнення державним виконавцем відділу ДВС заборгованості з боржника за наведеним вище рішенням суду.

192. Так само у національній валюті Банк "Фінанси та кредит" відступив на користь Державної іпотечної установи право вимоги до боржника за договором відступлення права вимоги від 11.02.2015 № 17/4-В і останній обліковує зазначену заборгованість саме в гривнях, а не в іноземній валюті.

193. Ураховуючи наведене, кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання.

194. Близького за змістом висновку щодо права кредитора на нарахування індексу інфляції у разі визначення ним зобов`язання в національній валюті - гривні дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 340/385/17.».

Таким чином, ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, внаслідок чого у кредитора наявне передбачене частиною другою статті 625 ЦК України право на нарахування трьох процентів річних за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника у цій валюті, має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування трьох процентів річних та індексу інфляції на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, визначаючи розмір належних до визнання сум вимог Банку за тілом кредиту, договірними процентами за користування кредитом та пені, суд виходить з рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2010 у справі № 2-4926/2010, яким задоволено позов Банку згідно з визначеними безпосередньо останнім сум заборгованості Боржника на час пред`явлення вимоги щодо дострокового повернення кредиту та пред`явлення позову.

Так, загальна стягнута за рішенням суду сума неповернутого кредиту у гривнях становить 73387,72 грн (15064,09 грн - прострочена заборгованість по кредиту + 58323,63 грн - залишок по сплаті кредиту). На час заявлення грошових вимог Банку до Боржника у справі про неплатоспроможність заборгованість у цій частині не погашалася.

Заборгованість по відсотках за рішенням суду складала 7918,19 грн, пеня за порушення строків платежу - 2243,30 грн.

Грошові вимоги Банку у зазначених сумах (73387,72 грн боргу за тілом кредиту, 7918,19 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом та 2243,30 грн пені) підлягають визнанню судом як обґрунтовані та правомірні.

Донарахування договірних процентів за користування кредитними коштами та відповідно 3% на них, а також й передбаченої Договором № 610/1 пені після реалізації Банком передбаченого ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України права пред`явлення до Боржника вимоги щодо дострокового повернення належних за Договором № 610/1 грошових коштів шляхом подання позову до суду не є правомірним, вимоги по таких сумах донарахувань в будь-якому разі є безпідставними, а отже у залишку вимоги за цими нарахуваннями не визнаються судом.

Щодо нарахування 3% річних по ст.625 ЦК України на борг за кредитом зазначається, що згідно з розрахунком Банку останнім визначений період цих нарахувань з 28.09.2012 по 20.12.2012.

За перерахунком суду розмір 3% річних на суму основного боргу в цьому періоді становить 505,29 грн і саме в цій сумі вимоги Банку є такими, що підлягають визнанню.

Отже, вимоги Банку з Договору № 610/1 суд визнав у розмірі 81811,20 грн основного боргу (заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, 3% річних) та в розмірі 2243,30 грн пені.

В іншій частині вимоги, що виходять з Договору № 610/1, відхилені.

Таким чином, суд визнав грошові вимоги АТ «Ощадбанк» до Боржника в загальному розмірі 1 094 197,22 грн.

Загальний розмір відхилених вимог становить 2 003 860,62 грн

На підставі викладеного, керуючись ст.1, 2, 45, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.3, 12, 20, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Боржника - ОСОБА_2 частково - у розмірі 1 094 197,22 грн основного боргу та 34 850,34 грн пені, а саме:

- за кредитним договором № 904/4 від 14.10.2008 - у розмірі 256 985,70 грн основного боргу та 16 304,76 грн пені, які забезпечені заставою майна Боржника

- за кредитним договором № 773/2 від 24.12.2007 - у розмірі 51 558,82 грн основного боргу та 995,12 грн пені, які забезпечені заставою майна Боржника,

- за кредитним договором № 610/1 від 27.04.2007 - у розмірі 81 811,20 грн основного боргу та 2 243,30 грн пені,

- за договором відновлювальної кредитної лінії № 831/3 від 25.03.2008 у розмірі 703 841,50 грн основного боргу та 15 307,16 грн пені.

В іншій частині (у загальній сумі 2 003 860,62 грн) грошові вимоги відхилити.

Керуючому реалізацією включити визнані судом грошові вимоги АТ «Ощадбанк» до реєстру вимог кредиторів з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, реєстр направити суду.

Контактні дані Господарського суду Запорізької області: вебсайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; номер Єдиного контакт-центру судової влади України (044) 207-35-46. Номер телефону гарячої лінії суду: (061) 764-89-30.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі "Судова влада України" в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Копії даної ухвали надіслати боржнику на адресу: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, смт Карнаухівка, вул.Вишнева, буд.17, арбітражному керуючому Кравченку Р.М., кредиторам, АТ «Ощадбанк» на адреси електронної пошти з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2024.

Суддя Р.А.Ніколаєнко


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	20.03.2024
Оприлюднено	03.04.2024
Номер документу	118033350
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: неплатоспроможність фізичної особи

Мороз Валентин Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 20.03.2024 по справі 5009/4799/12ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —5009/4799/12

Ухвала
від 20.03.2024 по справі 5009/4799/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ