Постанова

від 07.03.2024 по справі 523/16862/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/70/24

Справа № 523/16862/17

Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 5

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2019 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , про витребування майна із чужого володіння,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 рокуОдеська міська рада звернулась до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого володіння, а саме: земельної ділянки площею 0,0806 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:31:009:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 288243951101, земельної ділянки площею 0,0923 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:31:009:0047, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 287342251101, земельної ділянки площею 0,0825 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:31:009:0048, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 287876551101, земельної ділянки площею 0,0936 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:31:009:0049, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 287302451101(т.1, а.с 1-54).

28 травня 2019 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий суддя (Шепітко І.Г.)у задоволенні позову Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна із чужого володіння відмовлено повністю(т.4, 194-201).

17 липня 2019 року представник Одеської міської ради подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2019 року(т.5, а.с 1-58).

03 жовтня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Черевко П.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюОдеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2019 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із чужого володіння(т.5, а.с 63)

03 жовтня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Черевко П.М., судді Драгомерецький М.М., Комлева О.С.) справу призначено до розгляду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 квітня 2020 року № 914/0/15-20 суддю ОСОБА_15 було звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено колегії суддів: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Громік Р.Д., Драгомерецького М.М.

В процесі розгляду апеляційної скарги до участі в справі були залучені треті особи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу.

Представники відповідачів заперечували щодо задоволення апеляційної скарги позивача.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з`явились, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду із позовом, обмежився лише формальними посиланнями щодо того, що рішень щодо передачі чи відмови у передачі вказаних земельних ділянок у власність або користування Одеська міська рада не приймала, відтак оформлення права приватної власності на користь фізичних осіб відбувалось з порушенням прав територіальної громади м. Одеси. Суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано до суду жодного документального підтвердження факту розмежування спірних земель, або будь-яких інших відомостей, зокрема витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які свідчили б про віднесення спірних земель саме до власності територіальної громади міста Одеса. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сам по собі факт розташування спірних земель у межах населеного пункту міста Одеса не може беззаперечно свідчити про їх віднесення до комунальної власності територіальної громади м. Одеси станом на момент, на який позивач вказує як на момент вибуття з їх законного володіння, а будь-яких належних та допустимих доказів, зокрема розмежування земель та віднесення їх до комунальної власності територіальної громади м. Одеси позивачем надано не було.

Разом з тим, зробивши правильний висновок по суті спору суд першої інстанції допустив невірне застосування норм матеріального права, надавши помилкову оцінку обставинам справи, в тому числі встановленим самим судом.

Зокрема, згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Пунктом 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Земельні ділянки, щодо яких заявлений віндикаційний позов, знаходяться в межах населеного пункту м. Одеса, а тому у суду першої інстанції не було підстав для констатації факту недоведеності підстав заявленого позову. Разом з тим, вирішуючи питання про наслідки пред`явленого позову слід було виходити з того, що власнику було відомо про вибуття речі з його володіння, про що свідчать фактичні обставини справи, в тому числі встановлені судом першої інстанції. Зокрема, на виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2007 у справі № 2-3109/07 про визнання права власності на земельні ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 оформили на своє ім`я державні акти на право власності на землю, а саме:

ОСОБА_4 серія ЯЕ № 112119 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0806 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0046;

ОСОБА_9 серія ЯЕ № 112120 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0923 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0047;

ОСОБА_6 серія ЯЕ № 112121 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0825 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0048;

ОСОБА_8 серія ЯЕ № 112117 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0936 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0049.

На виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.05.2007 у справі № 2-3108/07 про визнання права власності на земельні ділянки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 оформили на своє ім`я державні акти на право власності на землю, а саме:

ОСОБА_10 серія ЯЕ № 112128 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0964 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0040;

ОСОБА_11 серія ЯЕ № 112123 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0996 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0033;

ОСОБА_5 серія ЯЕ № 112124 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0536 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0036;

ОСОБА_14 серія ЯЕ № 112129 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0943 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0041;

ОСОБА_7 серія ЯЕ № 112125 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0985 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0037;

ОСОБА_12 серія ЯЕ № 112131 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0995 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0034;

ОСОБА_13 серія ЯЕ № 112126 від 26.06.2007 року, цільове призначення земельної ділянки для дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0995 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137600:31:009:0038.

У листопаді 2007 року, відповідно до посвідчених приватним нотаріусом ОМНО Куценко В.Д. договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_16 у рівних частках придбали у ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 як вищевказані земельні ділянки, так і будівлі нерухомості, розташовані на них.

Відповідно до укладених договорів на ім`я відповідачів було оформлено та видано наступні державні акти на наступні земельні ділянки: серія ЯД №910625 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0046; серія ЯД №910626 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0047; серія ЯД №910627 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0049; серія ЯД №910622 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0040; серія ЯД №910628 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0048; серія ЯД №910623 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0037; серія ЯД №910630 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0034; серія ЯД №910621 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0033; серія ЯД №910629 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0036; серія ЯД №910631 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0041; серія ЯД №910624 на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:009:0038.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції на час оформлення відповідачами права власності на спірні земельні ділянки) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначено ст. 126 ЗК України, в редакції на час набуття відповідачами права власності на оспорювані земельні ділянки.

Згідно з ч.1 цієї статті право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, вибуття майна (юридично) відбулось з моменту оформлення перших державних актів. Виходячи з того, що вони були оформлені на підставі рішення суду, то строк на віндикацію починає перебіг з моменту скасування відповідного рішення суду, тобто 15.05.2007 року, 18.05.2007 року.

При цьому заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.05.2007 року по справі № 2-3108/07 та заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2007 року по справі № 2-3109/07 були скасовані саме за заявами Одеської міської ради, із якими вона звернулась після укладання договорів купівлі-продажу, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на спірні земельні ділянки. Фактично, позовні вимоги про віндикацію повинні були заявлені саме в межах об`єднаної справи № № 2-89/11, рішення Суворовського районногосуду м.Одеси від04.05.2011року таухвала Апеляційногосуду Одеськоїобласті від20.03.2012року булизалишені беззмін ухвалоюВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 10.10.2012року справа№ 6-18237св12.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

З огляду на положення статті 261 ЦК України суди повинні з`ясовувати, з якого моменту починається перебіг строків позовної давності до заявлених позовних вимог. Це право пов`язане з моментом, коли саме повноважному органу, право якого він вважає порушеним, стало відомо про таке порушення.

Таким чином, враховуючи, що позивач вважає свої права порушеними внаслідок реалізації скасованих судових рішень, то й перебіг позовної давності розпочинається з моменту такого скасування, а саме з 18.04.2008 року як моменту, з якого позивач об`єктивно міг довідатися про дії та події, які пов`язує із порушенням своїх прав і законних інтересів.

При цьому судом першої інстанції правильно звернена увага на те, що в матеріалах справи наявні інші докази, які беззаперечно свідчать про обізнаність позивача про належність спірних земельних ділянок відповідачам.

Відповідно до наданих відповідачами описів вкладення у цінні листи та квитанцій про їх надіслання, протягом січня-лютого 2014 року на адресу Одеської міської ради були надіслані численні цінні листи із вкладанням копій державних актів про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки.

07.11.2011 року юридичним департаментом Одеської міської ради було зареєстровано заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із долученням копії рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №2-5564/10 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про усунення перешкод у здійснені права власності та зобов`язанні не перешкоджати у користуванні власності. Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_17 зобов`язано не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні та розпорядженні земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно опису вкладення у цінний лист у квітні 2012 року на адресу Одеської міської ради було надіслано копію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2012 року по справі за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії. Зі змісту якого, на думку позивача ОСОБА_19 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нібито порушували її права як власники спірних земельних ділянок.

12.06.2013 року юридичним департаментом Одеської міської ради було зареєстровано заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із долученням копії рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28.05.2013 року по справі №522/9294/13ц, відповідно до якого визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право використовувати земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 для ведення господарської діяльності у сфері рекреації.

У відповідності до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 18.06.2013 року №01-19/1265,1264-06 ОСОБА_1 повідомлено про результати перевірки по факту нецільового призначення земельних ділянок по АДРЕСА_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що в період 2012-2013 років працював на посаді юриста в Одеській міській раді, мав довіреності як від виконавчого комітету Одеської міської ради, так і від Одеської міської ради. По суті позову пояснив, що станом на той час керівництву м. Одеси було відомо, що спірні земельні ділянки оформлені на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було близько 11 справ, у деяких з яких він приймав участь в якості представника територіальної громади. Крім того, свідок вказав, що йому відомо, що у 2011 році була виїзна комісія, внаслідок чого питання перебувало на контролі у міського голови, однак із позовами про витребування від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міська рада не зверталась, очікували спочатку скасування попередніх рішень.

На віндикаційні поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.09.2015 № 6-68цс15.

Проте віндикаційний позов був поданий лише 04.12.2017 (т.1, а.с. 8), тобто зі значним пропуском позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а тому апеляційний суд змінює мотиви з яких було прийняте вірне по суті рішення. Щодо інших доводів апеляційної скарги , то вони не впливають на результат вирішення спору. При цьому, апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Щодо численних клопотань заявлених стороною відповідача, в яких фактично порушено питання про зміну та доповнення судового рішення, то відповідачами окрема апеляційна скарга не подавалась, а апеляційний суд не вбачає підстав для виходу за межі доводів поданої та розглянутої апеляційної скарги. Апеляційний суд зауважує, що добросовісність набувачів земельних ділянок презюмується, що в межах цього провадження не спростовано, право на земельні ділянки під об`єктами нерухомості, які належать не власнику земельної ділянки, регламентується чинним законодавством, а відмова в задоволенні віндикаційного позову є початком перебігу строку, який має значення для застосування ст. 344 ЦК України, що не виключає права особи на отримання правоустановчих документів за встановленою процедурою для обслуговування об`єктів нерухомості.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює мотиви, з яких було відмовлено в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2019 року змінити в частині мотивування. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішень

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складений 29 березня 2024 року

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк