Рішення

від 26.03.2024 по справі 156/244/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/244/24

Провадження № 2/156/141/24

Рядок статзвіту № 69

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2024 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/244/24

за позовом

ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна,

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на період навчання,

учасники справи:

позивачка - не з`явилася,

представник позивачки ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

ОСОБА_4 через представника - адвоката Білецьку І.М. звернулася до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом про стягнення з її батька ОСОБА_2 аліментів на її утримання на період навчання, до досягнення нею двадцяти трьох років.

Зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою відповідача ОСОБА_2 26.12.2023 року Христині виповнилось уже 18 років.

ОСОБА_5 є дуже здібною, навчається у Люблінській Академії WSEI 20- 209 Люблін, вул. Проєктова, 4, яка розташована у Республіці Польща. Відповідно витрати на неї значно зросли, оскільки навчання за кордоном потребує великих коштів. На період навчання Христини їй необхідні кошти для придбання навчального приладдя, підручників, зошитів, посібників, канцтоварів, обслуговування комп`ютерної техніки, зняття ксерокопій, а також для оплати харчування, проживання в гуртожитку, проїзду додому і до місця навчання. Відповідач добровільно не бажає брати участь у додаткових витратах на утримання в потрібному розмірі. Усі спроби врегулювати спір в досудовому порядку виявились марними.

Відповідач ОСОБА_2 є директором ФГ «ПОЛІЩУКА СЕРГІЯ ВАСИЛЬОВИЧА», дата заснування: 14.12.2021 року. Виторг компанії становить 750 500 грн. Як стверджує позивачка, у відповідача є можливість сплачувати аліменти на її утримання на період навчання.

У зв`язку із вищенаведеним, позивачка змушена звернутись з позовом про стягнення аліментів на період навчання дитини.

На підставі викладеного представник позивачки просить суд ухвалити рішення та стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, починаючи з моменту подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

ІІ. Позиція учасників процесу

Позивачка ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Разом з тим, в матеріалах справи містяться документи, відповідно до яких повноваження щодо представлення її інтересів в суді має адвокат Білецька І.М. (ордер серії АС № 1086093 від 26.02.2024 року).

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила такі задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечив щодо задоволення позову та щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд такої здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 26.03.2024 року належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи позивачка не з`явилася. Повноваження щодо представлення інтересів позивачки в суді має адвокат Білецька І.М.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Позивачка, як на підставу своїх позовних вимог, вказує на невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що передбачено ст. 199 СК України.

За змістом статті 200 Сімейного кодексу України та відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Отже, спірні правовідносини регулюються Сімейним Кодексом України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, тощо.

Із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 03.01.2006 року, судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.6).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час виповнилося вісімнадцять років.

Відповідно до довідки про прийняття іноземця на стаціонарне навчання, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнята на навчання в Люблінську академію WSEI №1 з 01.10.2023 року по 30.09.2026 року на денну/стаціонарну форму навчання напрямку менеджмент на платній основі (а.с.7-9).

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_4 після досягнення нею повноліття продовжує навчання за денною формою навчання, що призводить до неможливості студентці офіційно працювати та отримувати доходи. Отже, повнолітня ОСОБА_4 об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов вона потребує матеріальної допомоги від своїх батьків, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2019 в справі № 346/103/17, згідно з якою суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Суд також враховує матеріальний стан відповідача. Як слідує з викладеного у позовній заяві, відповідач є директором ФГ «ПОЛІЩУКА СЕРГІЯ ВАСИЛЬОВИЧА», код ЄДРПОУ 44639991, яке засноване 14.12.2021 року із доходом у розмірі 750500 гривень, що підтверджується витягом з Опендатабот (а.с. 11-13).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечив щодо їх задоволення, додатково пояснив, що добровільно надає матеріальну допомогу дочці ОСОБА_4 , однак як встановлено під час розгляду справи такий розмір матеріальної допомоги є меншим, ніж просить позивачка у зв`язку з чим остання змушена звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

V. Оцінка доказів, застосоване судом законодавство та висновки суду

У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).

Зазначене випливає також з Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відтак, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання. Сімейний кодекс не конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов`язку батьків утримувати таку дитину не виникає; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Зважаючи на пояснення сторони позивача, а також враховуючи матеріали справи, суд погоджується з тим, що у зв`язку з навчанням дочка відповідача ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, однією з обов`язкових обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан дитини, майновий стан обох сторін, а також те, що обов`язок по утриманню дитини покладається на обох батьків та інтереси їхньої дитини будуть у такий спосіб захищені.

Крім цього, визначаючи розмір аліментів, суд виходить також з того, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має об`єктивну можливість виплачувати аліменти, дані про осіб, які б перебували на його утримані у матеріалах справи відсутні. Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач не надав, а матеріали справи таких не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначений позивачкою розмір аліментів на її утримання буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам останньої, при цьому не порушуючи прав та інтересів відповідача та інших осіб.

Обставин, які б унеможливлювали стягнення аліментів з відповідача на період навчання ОСОБА_4 у справі не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що сторона позивача навела належні докази необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки у зв`язку з її навчанням у визначеному позивачкою розмірі (у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно).

При цьому визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує його права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги усі наведені обставини та враховуючи заяву позивачки про визначення розміру аліментів саме у частці від доходу, визнання відповідачем позову у повному обсязі, керуючись принципом розумності і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання на період навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2024 року, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно ст.430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VI. Судові витрати

Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на її утримання на період навчання на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Позатим, у позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 зробила заяву, яку підтримала у судовому засіданні, про подання нею в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом справи.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених сторонами судових витрат у справі на 11:00 год 01 квітня 2024 року в приміщенні Іваничівського районного суду Волинської області (адреса: вул. Незалежності, 16, смт. Іваничі, Володимирський район, Волинська область). Також необхідно встановити позивачу строк - п`ять днів після ухвалення даного рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 простягнення аліментівна утриманняповнолітньої дитини,яка продовжуєнавчання задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2024 року, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання відшкодування судових витрат на 11:00 год 01 квітня 2024 року в приміщенні Іваничівського районного суду Волинської області (адреса: вул. Незалежності, 16, смт. Іваничі, Володимирський район, Волинська область). Встановити позивачу строк - п`ять днів після ухвалення даного рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивачки: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 01 квітня 2024 року.

Суддя І. Є. Малюшевська