Рішення

від 01.04.2024 по справі 156/244/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/244/24

Провадження № 2/156/141/24

Рядок статзвіту № 69

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білецької Інни Миколаївни про компенсацію судових витрат

у цивільній справі № 156/244/24

за позовом ОСОБА_1 ,представник позивачаадвокат БілецькаІнна Миколаївнадо ОСОБА_2 простягнення аліментів на період навчання,

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад та обґрунтування вимог

У поданій до суду 27.02.2024 року позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 зробила заяву про подання нею в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом справи. За попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи такі витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 гривень та витрат, пов`язаних з перекладом документів з польської мови на українську у розмірі 1000 грн.

29 березня 2024 року представник позивача адвокат Білецька І. М. звернулася до суду із заявою про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень. В обґрунтування заяви вказала, що рішенням суду від 26.03.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та ухвалено стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2024 року, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Цим же рішенням вирішено питання щодо судового збору: стягнуто із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Правова допомога ОСОБА_1 надавалась відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 26.02.2024 року. Згідно з умовами договору за надання правової допомоги, передбаченої у п.1.1 даного договору, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатові гонорар (винагороду) в розмірі 2 000,00 грн. Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правничої/ правової допомоги від 26.03.2024 року та розрахунку суми гонорару за надання правничої/ правової допомоги від 26.03.2024, загальна вартість послуг виконаних адвокатом, на момент підписання даного акту становить 2 000,00 грн. На підтвердження фактичної оплати наданих адвокатом послуг надано оригінал квитанції до прибуткового касового ордера від 26.03.2024 року № 26-03/01.

Також представник вказує, що позивачка понесла витрати, пов`язані з перекладом документів (довідки про прийняття іноземця на стаціонарне навчання) з польської мови на українську мову в розмірі 1000 грн, на підтвердження чого надає акт про виконання послуг № 174 від 26.12.2023 року.

У зв`язку з такими обставинами представник позивача адвокат Білецька І. М. просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати у цивільній справі у розмірі 3 000 грн, з яких: 2000 грн витрати на професійну правничу допомогу та 1000 грн витрати, пов`язані з перекладом документів.

ІІ. Заяви та клопотання сторін

У заяві про компенсацію судових витрат ОСОБА_3 просила розглянути таку без її участі та участі позивачки, викладені у заяві вимоги підтримує у повному обсязі.

У матеріалах цивільної справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 від 26.03.2024 року про здійснення розгляду заяви щодо витрат на правничу допомогу без його участі, відсутність заперечень щодо стягнення з нього суми судових витрат, вказаної стороною позивача у попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Частиною 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судом вирішено ухвалити додаткове рішення без виклику сторін.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Присутність сторін при винесенні додаткового рішення не є обов`язковою (ч. 4 ст. 270 ЦПК України). В силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд клопотань здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Встановлені судом обставин та зміст спірних правовідносин

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 26.03.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та ухвалено стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2024 року, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Цим же рішенням стягнуто із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

У поданій до суду 27.02.2024 року позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 зробила заяву про подання нею в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом справи. Таку заяву адвокат підтримала у судовому засіданні 26.03.2024 року.

Докази на підтвердження розміру витрат, які сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом справи стороною позивача подано до суду 29.03.2024 року.

Згідно з договором про надання правової допомоги б/н від 26.02.2024 року, адвокат Білецька І. М. та ОСОБА_1 уклали договір про надання правничої допомоги.

26.02.2024 року адвокатом Білецькою І. М. видано ордер про надання ОСОБА_1 правничої допомоги в Іваничівському районному суді Волинської області на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 26.02.2024 року.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 26.03.2024 року, станом на дату складання акта адвокатом була надана правнича допомога за договором про надання правової допомоги б/н від 26.02.2024 року на загальну вартість послуг 2 000 грн. До акту долучено додаток №1, який є невід`ємною його частиною. Сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно з додатком № 1 «Розрахунок суми гонорару за надання правничої / правової допомоги», адвокат Білецька І.М. надала ОСОБА_1 правничу/ правову допомогу наступного характеру: попередня консультація 500,00 грн, підготовка позовної заяви 1 000,00 грн, представництво інтересів в Іваничівському районному суді 500,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 26-03/01 від 26.03.2024 року на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.02.2024 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Білецькій І. М. 2 000,00 гривень.

Крім того, відповідно до розрахунку № 163 від 26.12.2023 року та акту про виконання послуг № 174 від 26.12.2023 року за замовленням ОСОБА_1 приватним підприємцем ОСОБА_4 здійснено переклад з польської мови на українську одного документу, вартість таких послуг становить 1000 грн.

V. Застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України розподіл судових витрат зазначається у резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в т.ч. належать витрати: на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані, зокрема із залученням перекладачів.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Розмір таких витрат має бути співмірним з складністю справи, складністю та обсягом наданих послуг, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, а також ціною позову.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 141 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення в справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення в справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення в справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

VІ. Висновки суду

В порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, представником позивача подано до суду докази витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, які становлять 2 000,00 грн та які сплачені позивачем відповідно до умов договору.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в ст. 43 Конституції України. Разом з тим, оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

З урахуванням обставин у цій справі, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до судового розгляду та під час такого, суд вважає заявлений розмір витрат позивача за надані послуги правничої допомоги (гонорару успіху), який підлягає сплаті в порядку компенсації є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відтак, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат у цій частині підлягає до задоволення.

Що стосується понесення позивачем витрат на переклад документу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

До поданої 27.02.2024 року позовної заяви про стягнення аліментів, стороною позивача було долучено переклад з польської мови на українську мову довідки про прийняття іноземця на стаціонарне навчання (а.с.7-9).

Тобто у даному випадку витрати, пов`язані з перекладом документів, слід віднести до судових витрат на підставі пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, оскільки є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що переклад з польської мови на українську мову долученої до матеріалів справи довідки про прийняття іноземця на стаціонарне навчання виконано перекладачем ОСОБА_5 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 та має диплом Приватного вищого навчального закладу «Рівненського інституту слов`янознавства Київського славістичного університету№ РВ № 28049677 від 24.06.2005 року. Приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу у Волинській області Ушаковою Ю.А. засвідчено справжність підпису перекладача ОСОБА_5 , встановлено особу перекладача та перевірено кваліфікацію.

Представником позивача ОСОБА_3 на підтвердження понесених витрат на переклад документів додано до матеріалів справи акт виконання послуг № 174 від 26.12.2023 року та рахунок № 163 від 26.12.2023 року відповідно до яких ОСОБА_1 оплатила фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 послуги за переклад документу з польської мови на українську/з української мови на польську мову у розмірі 1000 грн.

Однак, суд зазначає, що будь-яких доказів які б підтверджували надання послуг з перекладу документів перекладачем ОСОБА_5 , як то, зокрема, договір про надання послуг з перекладу, акти виконаних робіт тощо, позивачем не надано. При цьому, позивачем не надано документів також щодо наявних укладених договорів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , на рахунок якої здійснено оплату послуг з перекладу документу. А також не надано інших доказів, які б підтверджували, що особи, на рахунок якої сплачно кошти за переклад та яка здійснювала переклад документів, перебувають між собою в трудових відносинах.

Відтак, з огляду на відсутність належних доказів, які б підтверджували надання послуг з перекладу документів та оплату послуг з перекладу документів перекладачу ОСОБА_5 , у зв"язку з неузгодженістю поданих доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, зокрема перекладом документів, відтак у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з перекладом документів слід відмовити.

Керуючись статтями133, 137, 141, 148, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні заяви про компенсацію витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, зокрема, перекладом документів, - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник позивачки: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І. Є. Малюшевська