Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/19211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/19211/23Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О.., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК УКРПРОМПОСТАЧ "

до Комунального підприємства "ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА "

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД "

про розірвання договору, зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Степаненко О.А.

від відповідача: Жигадло С.П.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК УКРПРОМПОСТАЧ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА", у якому просить суд:

- розірвати договір на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021, укладений між позивачем та відповідачем;

- зобов`язати відповідача повернути позивачу бланки дозволи (талони) бензину А-92 в кількості 8 970 літрів та бензину А-95 у кількості 6 340 літрів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021 підлягає розірванню у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили, з поверненням позивачу невикористаних бланків дозволів (талонів) на підставі ст. 1212 ЦК України, як такі, що зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/19211/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 01.02.2024, залучив до участі у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД ".

28.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

04.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.01.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення по справі.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 підготовче засідання відкладено на 22.02.2024.

08.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

21.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 22.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 21.03.2024 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засідання 21.03.2024 проти позовних вимог заперечив.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, розгляд справи просила здійснювати без її участі.

У судовому засіданні 21.03.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами був укладений договір № 242 на закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого позивач зобов`язався у 2021 році на підставі письмових заявок поставити відповідачу товар: А-92, А-95, дизельне паливо (талонна система), дизельне паливо (постачання бензовозом) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти).

Відповідно до Акту приймання-передачі карток на пальне № 1 від 30.09.2021, сторони визначили, що картки, отримані згідно з Актом дійсні протягом 12 місяців з моменту підписання акту.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану, емітентом бланків-дозволів (талонів) - ТОВ "ВЕСТ КАРД" були заблоковані та не обслуговувались бланки дозволів у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 910/12300/22 стягнуто з позивача на користь відповідача 443 849,74 грн вартості оплаченого та не поставленого товару за договором, у тому числі вартості бензину А-92 у кількості 8970 літрів на суму 256 183,20 грн та вартості бензину А-95 у кількості 6340 літрів на суму 187 666,54 грн.

07.07.2023 позивачу надійшов лист від ТОВ "ВЕСТ КАРД" про повернення заблокованих бланків дозволів (талонів) бензину А-92 в кількості 8970 літрів та бензину А-95 у кількості 6340 літрів.

Після неодноразових звернень до відповідача з приводу повернення талонів, за які позивач повернув кошти в сумі 443 849,74 грн за рішенням суду, талони не повернуті.

Позивач зазначає, що право на розірвання договору передбачене п. 8.4 договору, а відповідач, після отримання коштів бланки дозволів (талони) не повернув та зберігає талони позивача без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що договір на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021 підлягає розірванню з поверненням позивачу невикористаних бланків дозволів (талонів), які зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави.

У письмових поясненнях позивач зазначає, що якщо зобов`язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або підстави, яка згодом відпала.

Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

- у відповідача немає зобов`язання перед позивачем повернути невикористані бланки дозволів (талонів);

- спірний договір припинив свою дію 31.12.2021, а розірвати договір, який припинив свою дію - неможливо;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не має ніякого відношення до зобов`язань, які виникли між позивачем та відповідачем за договором на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021;

- відповідач не має відношення до зобов`язань, які мають один перед одним позивач та третя особа.

Позиція третьої особи.

Третя особа у письмових пояснення підтримала вимоги позивача та просила позов задовольнити.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

27.09.2021 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва " (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач " (постачальник) укладено договір № 242 на закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2021 році на підставі письмових заявок поставити замовнику товар А-92, А-95, дизельне паливо (талонна система), дизельне паливо (постачання бензовозом) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти).

Згідно з пунктами 2.7, 2.8 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити паливо рідинне та газ; оливи мастильні, а саме: А-92, А-95, дизельне паливо у відпускних облікових картках (талонах) відповідно до умов договору. З моменту переходу до покупця права власності на продукцію та до моменту його фактичного отримання на АЗС, продукція перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні постачальника.

Строк поставки товару - до 31.12.2021 року (п. 5.1 договору).

Згідно з пунктом 5.4 договору постачальник зобов`язується, зокрема: надавати замовнику відпускні облікові картки (талони) протягом 1 календарного дня з дня отримання письмової заявки від замовника; забезпечити заправку автомобілів замовника після закінчення строку дії Договору по відпускних облікових картках (талонах), якщо вони були оплачені покупцем, але залишились не реалізованими.

Відповідно до п. 8.2, 8.4 договору сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше 180 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати постачальник повертає замовнику кошти протягом 3 днів з дня розірвання цього Договору.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року, а в частині фінансових зобов`язань та поставки товару - до повного їх виконання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 910/12300/22 за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач" про стягнення 739102,90 грн, позов задоволено частково, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Укрпромпостач" на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" вартість бензину А-92 у кількості 8970 літрів у сумі 256183,20 грн, вартість бензину А-95 у кількості 6340 літрів у сумі 187666,54 грн, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з вартості бензину А-92 у розмірі 173 210,70 грн. та вартості бензину А-95 у розмірі 122 042,46 грн. відмовлено.

У рішенні від 17.04.2023 року в справі № 910/12300/22 встановлено, що 19.08.2022 ТОВ "ПК Укрпромпостач" звернулося до КП "ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА " з листом № 19/08, в якому зазначило, що емітент бланків-дозволів (талонів) - ТОВ "Вог Кард", повідомило відповідача про форс-мажорні обставини, зумовлені військовою агресією російської федерації, і що вказані обставини впливають на можливість виконання зобов`язань. З огляду на зазначене, ТОВ "ПК Укрпромпостач" повідомило замовника про можливість повернути кошти, оплачені за бланки-дозволи, які наразі заблоковані. До цього листа постачальником долучено повідомлення про форс-мажор від ТОВ "Вест Кард" і лист ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1.

Крім того, судом у справі 910/12300/22 встановлено, що листом від 14.11.2022 року № 56/9-Т ТОВ "ПК Укрпромпостач" звернулося до замовника та зазначило про готовність повернути вартість пального по не використаних талонах. Також постачальник вказав, що повернення коштів може бути здійснено в обмін на оригінали облікових карток (талонів).

Оскільки постачальник не передав замовнику всього обсягу оплаченого останнім товару, Господарський суд міста Києва у рішенні від 17.04.2023 року в справі № 910/12300/22 дійшов висновку про те, що постачальник зобов`язаний повернути отриману за нього попередню оплату, загалом вартість оплаченого та не отриманого товару становить 443 849,74 грн., яка і була стягнута за результатами розгляду справи № 910/12300/22.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, стягнуті з Товариства на користь Підприємства в рамках справи № 910/12300/22 (у тому числі судовий збір у розмірі 6 657,68 грн.), були сплачені постачальником на рахунок замовника за платіжним документом від 19.06.2023 року № 9581853 на загальну суму 450 507,42 грн.

Позивач зазначає, що строк дії бланків дозволів, які не використані, закінчився 30.09.2022.

Листом від 17.05.2023 вих. № 523відповідач повідомив позивача , що для повернення оригіналів бланків дозволі (талонів) необхідно звернутись до ШЕУ Голосіївського району за адресою проспект Науки, 53.

07.07.2023 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД " лист з проханням повернути оригінали талонів (бланків-дозволів) бензину А-92 в кількості 8 970 літрів та бензину А-95 у кількості 6 340 літрів, які були поставлені позивачу згідно видаткової накладної № 96401 від 29.09.2021.

11.07.2023 позивач звернувся до відповідача з листом від 10.07.2023 вих. № 78, у якому повідомив, що з метою отримання оригіналів бланків дозволів (талонів) має намір приїхати до відповідача 17.07.2023 об 11:00 год та просив забезпечити участь свого представника в прийомі-передачі оригіналів бланків-дозволів.

Позивач зазначає, що прибувши 17.07.2023 на територію відповідача, йому в телефонному режимі було відмовлено у поверненні талонів.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить розірвати договір на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021, укладений між позивачем та відповідачем;

- зобов`язати відповідача повернути позивачу бланки дозволи (талони) бензину А-92 в кількості 8 970 літрів та бензину А-95 у кількості 6 340 літрів, які зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спір у справі виник внаслідок наявності, на думку позивача, підстав для розірвання договору на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021 та зобов`язання відповідача, у зв`язку з цим, повернути бланки дозволи (талони) бензину на підставі ст. 1212 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України та частині 1 статті 188 Господарського кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Виключенням з цього загального правила є випадки, якщо право на односторонню відмову від договору передбачене договором або законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту наведених у позовній заяві обґрунтувань вбачається, що як на підставу для розірвання договору позивач посилається на п. 8.4 договору, відповідно до якого у разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше 180 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.

У статті 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору, за змістом якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постановах від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, від 12.05.2020 у справі № 911/991/19, від 14.07.2021 у справі № 911/1442/19, від 21.06.2022 у справі № 911/3276/20, від 05.07.2022 у справі № 922/2469/21, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 14.09.2023 у справі № 910/4725/22 викладав висновок про те, що за змістом зазначених норм розірвати можна лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 11.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року, а в частині фінансових зобов`язань та поставки товару - до повного їх виконання.

Отже, станом на день подання позову, строк дії договору на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021 закінчився, а тому він не може бути розірваний з будь-яких підстав.

Більше того, обставини, на які посилається позивач як на можливість розірвання договору, виникли вже після закінчення строку його дії.

Таким чином, оскільки право на розірвання договору в судовому порядку стосується лише тих договорів, які на момент звернення з позовом та вирішення спору по суті були чинними, враховуючи що строк дії спірного договору закінчився ще до звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку, що розірвання спірного договору в судовому порядку є фактично неможливим, оскільки позовна вимога про його розірвання була заявлена після закінчення строку його дії.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору на закупівлю товарів за державні кошти №242 від 27.09.2021.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу бланки дозволи (талони) бензину А-92 в кількості 8 970 літрів та бензину А-95 у кількості 6 340 літрів, як такі, що зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави, то суд зазначає таке.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (див. висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.01.2021 у справі № 910/16334/19, від 04.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 07.12.2021 у справі № 910/13182/20).

За приписами статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд зазначає, що умовами спірного договору не передбачено обов`язку відповідача після закінчення дії або в будь-якому іншому випадку повертати позивачу бланки дозволи (талони).

Такий обов`язок для відповідача не встановлений і чинним законодавством України.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Встановлення відповідачу вимог щодо повернення бланків дозволів (талонів) суперечить вимогам статті 14 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умовами договору та чинним законодавством України не передбачено права позивача на повернення бланків дозволів (талонів).

Відсутність права свідчить про неможливість його захисту.

Крім того, суд також враховує, що обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на те, що отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ КАРД " лист з проханням повернути оригінали талонів (бланків-дозволів) бензину А-92 в кількості 8 970 літрів та бензину А-95 у кількості 6 340 літрів, які були поставлені позивачу згідно видаткової накладної № 96401 від 29.09.2021.

В цьому контексті суд зазначає, що вимога третьої особи до позивача не може породжувати для відповідача зобов`язань, які не обумовлені у спірному договорі.

Судом також встановлено, що відповідно до наданої позивачем видаткової накладної № 96401 від 29.01.2021, картки на пальне, не пред`явлені оператору АЗС для отримання товару протягом 12 місяців з моменту підписання даної видаткової накладної анулюють (втрачають свою чинність і є недійсними)

Позивачем не зазначено, яким чином не повернення недійсних бланків дозволів (талонів) порушує права позивача та які саме права позивача є порушеними.

Враховуючи викладене вище в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для зобов`язання відповідача повернути повернути позивачу бланки дозволи (талони) бензину А-92 в кількості 8970 літрів та бензину А-95 у кількості 6340 літрів.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК УКРПРОМПОСТАЧ" до Комунального підприємства "ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА", про розірвання договору та зобов`язання повернути позивачу бланки дозволи (талони) бензину А-92 та бензину А-95.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2024.

Суддя С.О. Турчин