Рішення

від 20.03.2024 по справі б8/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Київ Справа № Б8/180-10 (911/3801/23)

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д.,

за участі секретаря судового засідання Оксенюк А.О.,

розглянувши позовну заяву

керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області (вул. Володимира Ковальського, 61/1, м. Буча, Київська область, 08298, код ЄДРПОУ: 02909996) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях (просп. Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ:43173325)

до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (вул.Пономарьова, 7, сел. Коцюбинське, Бучанський район, Київська область, 08298, код ЄДРПОУ:00292729">00292729)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРОСТ-БЕП" - ідентифікаційний код: 33772436, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, квартал Ленінського Комсомолу, будинок 16, квартира 38);

2) Арбітражний керуючий В`язовченко Анатолій Михайлович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5);

4)Громадянина Швеції ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права

в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

за участі:

прокурора: Вакуленко М.Г.;

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача: ОСОБА_1;

представника третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ( ОСОБА_1 та ОСОБА_11) - Титич В.М.

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод Теплозвукоізоляція».

1.2. Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства Білицький завод Теплозвукоізоляція про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права.

Позовні вимоги сформульовані прокурором наступним чином: усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях права розпоряджання державним майном, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно СЕА № 250834 від 13.12.2012, виданого виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради, в частині посвідчення права власності Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлю котельні «літера И-И2» загальною площею 443,3 кв. м. за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Коцюбинське, вул. Пономарьова 7, та скасування державної реєстрації права власності на будівлю котельні «літера И-И2» загальною площею 443,3 кв. м. у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 17366501 (у тому числі у всіх невід`ємних архівних складових частинах Державною реєстру речових прав на нерухоме майно), яким зареєстровано право приватної власності Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, номер запису: 178 в книзі 3-96.

1.3.Прокурор зазначив про неправомірне оформлення відповідачем права приватної власності на спірне нерухоме майно- котельні «літера И-И2», загальною площею 443,3 кв.м., розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, тоді як вказане спірне майно є державною власністю і не передавалося у приватну власність інших осіб.

1.4. Судом було прийнято позовну заяву керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області до розгляду в межах справи про банкрутство «Приватного акціонерного товариства Білицький завод Теплозвукоізоляція».

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Відповідно до наданих прокурором копій документів, 28 лютого 1994 року наказом Регіонального відділення № 15-BII було затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція»; згідно вказаного акту, загальна вартість цілісного майнового комплексу склала 10221303 тис. крб, вартість загальнодержавного майна, яке підлягає приватизації - 2 047 585 тис крб, вартість майна, яке не підлягає приватизації - 679975 тис. крб. (а.с. 53, т.1).

2.2. 20 травня 1994 року Фонд державного майна України з одного боку (Продавець), а організація орендарів Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» (Покупець) з другого уклали договір № 44 купівлі-продажу державного майна Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» (а.с.55-58, т.1).

2.3. Відповідно до акту прийому-передачі проданого майна від 14.07.1994, Регіональне відділення передало, а організація орендарів Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» прийняла продане станом на 01.02.1994 року державне майно у складі: основні засоби - 3225455 тис. крб., майно придбане за рахунок державних коштів - 162748 тис. крб., державне майно, що не підлягає приватизації - 679975 тис. крб., всього 204765 тис.крб. (а.с 59-60, т.1).

2.4. На підставі договору купівлі-продажу №44 від 20.05.1994 було видане свідоцтво про власність, реєстраційний номер №35РП від 14.07.1994, яке підтверджує, що покупець (організація орендарів Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція») є власником цілісного майнового комплексу (а.с.61, т.1).

2.5.У Переліку майна (а.с.65-68, т.1), перелічено об`єкти нерухомого майна, які Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передало у власність організації орендарів Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція».

2.6. 15.12.1994 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00№489281, було зареєстровано юридичну особу - Закрите акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (код ЄДРПОУ:00292729">00292729) (а.с.129, т.1).

2.7. Відповідно до копії інвентаризаційного опису державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», що наявне в архівній справі щодо приватизації Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція», на балансі ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» в смт. Коцюбинське по вул. Пономарьова, 7 (Строительная, 7) обліковуються в складі об?єкта під назвою «Цех №5»: 1) «зданиекотельной №1», інвент. №010513, введення в експлуатацію 1961 рік; 2) «зданиекотельной №2», інвент. № 010514, введення в експлуатацію 1978 рік; 3) «внутриплощ. сети эл. Снаб. інвент. №030562, введення в експлуатацію 1988 рік; 4-8) котли різних модифікацій з інвент. №№040505.07, 040508-09, 405111, 040559, 040554 введення в експлуатацію 1972, 1976, 1987 роки; 9) «наружныекабельные сети», інвент. №0305202, введення в експлуатацію 1973 рік (а.с.60, т.1).

2.8.28.08.2006 Закрите акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» звернулось із клопотанням вих. №1/319 від 28.08.2006 до селищного голови Садовського В.І., щодо надання дозволу на виготовлення технічної та правової документації на нерухоме майно підприємства ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» за адресою: смт. Коцюбинське, вул.. Пономарьова,7, вул. Бакала, 54 (а.с.186, т.1).

2.9. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області №92 від 29.08.2006 «Про дозвіл на оформлення технічної та правової документації на будівлі та споруди, розташовані по вул. Пономарьова, 7 та вул. Бакала, 54 ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» вирішено надати дозвіл на оформлення технічної та правової документації через Ірпінське БТІ для Закритого акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлі та споруди, зокрема: котельня «И» з добудовами «И-1»- «И-3», загальною площею 424 кв.м. (а.с.181-186,т.1).

2.10.27.11.2006 Закрите акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» звернулось із клопотанням вих. №1/437-а до селищного голови Садовського В.І. щодо надання дозволу на внесення змін до рішення Виконкому від 29.08.2006 №92 у зв`язку з уточненням при виготовленні технічної документації (а.с.173, т.1).

2.11.Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області №132/12 від 28.11.2006 «Про дозвіл на оформлення технічної та правової документації на будівлі та споруди, розташовані по вул. Пономарьова, 7 та вул. Бакала, 54 ЗАТ«Білицький завод «Теплозвукоізоляція» надано дозвіл на оформлення технічної та правової документації через Ірпінське БТІ для Закритого акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на слідуючі будівлі та споруди за адресою вул. Пономарьова, 7, зокрема: котельня «літера И-И2», загальною площею 443,3 кв.м.; доручено Ірпінському БТІ оформити свідоцтво про право власності за юридичною особою ЗАТ ««Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлі та споруди, зокрема, котельня «літера И-И2», загальною площею 443,3 кв.м. (а.с.118-122, т.1).

2.12. За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 28.12.2006, власником будівель та споруд за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова (вул. Будівельна) 7, зокрема, котельні «літ. И-И2», загальною площею 443,3 кв.м. є Закрите акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (а.с. 90, т.1).

2.13.Наказом Закритого акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» №25-А від 26.08.2009 перейменовано з 26 серпня 2009 року Закрите акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (а.с. 57, т.1).

2.14.26.08.2009 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №490398 від 26.08.2009, змінено найменування юридичної особи(код ЄДРПОУ: 00292729">00292729) на Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (а.с. 112, т.1).

2.15. Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» станом на 01.10.2012 на балансі підприємства знаходяться будівлі та споруди згідно свідоцтв про право власності №132/12 від 28.12.2006 серія САВ №035035 та №132/2 від 28.12.2006 серія САВ №035033 (а.с. 88, т.1).

2.16. 26.10.2012 ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» звернулось із заявою вих.№1/524-А, адресованою голові Коцюбинської селищної ради Садовському В.І., яка містила прохання стосовно надання дозволу на виготовлення дублікатів документів «Свідоцтва право власності на нерухоме майно», яке належить ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та знаходиться за адресою: вул. Пономарьова,7, вул. Бакала,52 у зв`язку із втратою оригіналів (а.с.86, т.1).

2.17. Як свідчить надана прокурором копія оголошення в газеті (назва не зазначена) - «Втрачене свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №035033, видане ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради №132/12 від 28.11.06р. (будівлі та споруди розташовані за адресою: Київська область, смт Коцюбинське, вул. Бакала (вул. Жовтнева), 54, реєстраційний номер (17364743) вважати недійсним»; - «Втрачене свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №035035, видане ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради №132/12 від 28.11.06р. (будівлі та споруди розташовані за адресою: Київська область, смт Коцюбинське, вул. Пномарьова (вул. Будівельна), 7, реєстраційний номер (17366501) вважати недійсним» (а.с.89, т.1).

2.18. 30 жовтня 2012 року Коцюбинська селищна рада ухвалила рішення №160 «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Пономарьова, 7 та вул. Бакала, 54 в смт. Коцюбинське за ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

2.19. 3 преамбули рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 30.10.2012 №160 «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Пономарьова, 7 та вул. Бакала, 54 в смт. Коцюбинське за ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» вбачається, шо його видано у зв?язку із втратою товариством оригіналів свідоцтв про право власності від 28.12.2006 на будівлі та споруди за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова (вул. Будівельна), 7) й за адресою: Київська область, сел. Коцюбинське, вул. Бакала (вул. Жовтнева), 54, а також у зв`язку зі зміною найменування товариства із ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».Вказаним рішенням товариству надано дозвіл на скасування втрачених свідоцтв та оформлення нових для підтвердження права власності на нерухоме майно за вказаними адресами згідно переліку будівель та споруд, в п. 2 якого в складі об?єктів нерухомого майна, розташованих по вул. Пономарьова, 7 в смт. Коцюбинське (м. Ірпінь,) Київської області значиться також і котельня літера «И-И2» загальною площею 443,3 кв.м. (а.с.83-85, т.1).

2.20. Прокурором долучено копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2012 CAE №250834, виданого виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради, відповідно до якого товариству на праві приватної власності належать низка об?єктів за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова (Будівельна), 7, серед яких указано котельню, И-И2, загальною площею 443,3 кв. м.( а.с.79, т.1).

2.21. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр), у тому числі Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також долучених до Реєстру документів, виявлено запис від 13.12.2012 про реєстрацію права приватної власності ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на об?єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 17366501, тип майна: будівлі і споруди, адреса нерухомого майна: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, площа земельної ділянки (кв. м): 18615, номер запису: 178 в книзі 3-96 (а.с.201, т.1).

2.22. У грудні 2020 року робочою групою відповідно до наказу Регіонального відділення від 30.11.2020 №235-Д, Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998, а також Плану проведення перевірок стану та використання державного майна, яке не увійшло статутних капіталів господарських товариств, створених в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, на 2020 рік, затвердженого наказом Регіонального відділення від 15.01.2020 №49, проведено перевірку ефективності використання та збереження державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі ПрАт «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

2.23.15.12.2020 за результатами перевірки складено Акт перевірки, затверджений 24.12.2020 начальником Регіонального відділення, згідно з яким станом на момент перевірки котельні №1, 2 з обладнанням по вул. Пономарьова, 7 (позиція 5 розділу 2 «Дані про державне майно») перебуває в задовільному стані та не використовується за призначенням, обладнання демонтовано, комунікації газо- та водопостачання відрізані (а.с.69-73, т.1)

2.24.Також перевіркою установлено, що на вищевказані котельні № 1, 2 ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» оформлено право приватної власності та змінено маркування об`єкта «И-И2»; підставою виникнення права власності вказано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.12.2012 САЕ № 250834, видане товариству на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 30.10.2012 №160.

2.25.Під час досудового розслідування кримінального провадження №42022112320002072, внесеного 12.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 42, т.1), Бучанською окружною прокуратурою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, прокурором в порядку ст.ст. 36, 93 КПК України з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях витребувано інформацію та документи з питань приватизації Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» (код ЄДРПОУ - 292729), правонаступником якого є ЗАТ (а надалі ПрАТ) «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

2.26.За змістом листа Регіонального відділення від 07.10.2022 №51-08.01-2388, приватизація Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» здійснювалась Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області шляхом викупу цілісного майнового комплексу підприємства організацією орендарів відповідно до договору купівлі-продажу від 20.05.1994 №44 (а.с.47, т.1).

2.27. З листа Регіонального відділення від 20.09.2022 №51-08.01-2176 вбачається, що під час приватизації Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» до статутного капіталу не увійшли, але залишились на балансі ВАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», правонаступником якого є ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», та на даний час відповідно до інформації, внесеної до Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств в управління Регіонального відділення, перебувають, у тому числі об`єкти державної власності, зокрема: котельня №1,2 з обладнанням за адресою: Київська обл., смт.Коцюбинське,вул. Пономарьова, 7 (а.с.45-46, т.1).

2.28.Відповідно до Витягу з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, згідно якого на балансі ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул.. Будівельна, 7 (08298, вул. Пономарьова,7, смт. Коцюбинське, Київська обл.) серед іншого, обліковується наступне державне майно: класифікація, код згідно з Реєстром, назва та інвентарний номер структурного компонента/об?єкта - 2222.9, 292729.8.ААБАГВ355 Котельня №1, 2 з обладн. № з/п 1 інв. № б/н, юридична адреса - Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, вартість згідно інвентаризації/акта оцінки 520,15 тис грн, дата останньої індексації/дата інвентаризації - 01.01.1995 (а.с.48, т.1).

2.29. Також Регіональним відділенням (у відповіді від 20.09.2022 №51-08.01-2176) повідомлено, що листом від 31.01.2019 б/н ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» поінформувало, що відповідно до договору оренди майна від 01.01.2019 №19/01-01, укладеного між ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та ТОВ «Теремпек», котельні №1,2, що знаходяться за адресою: Київська обл., смт.Коцюбинське,вул. Пономарьова, 7 передані в оренду ТОВ «Теремпек». Водночас, Регіональне відділення погодження на відчуження чи використання об`єктів державної власності відповідно до ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» не надавало (а.с.45-46, т.1).

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН ТА ТРЕТІХ ОСІБ; ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ТРЕТІХ ОСІБ, ЯКІ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ НА ПРЕДМЕТ СПОРУ НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА.

3.1.Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях у своїх поясненнях зазначено, що підставами позову є вчинення із порушенням закону реєстрації права приватної власності та видача свідоцтва про право власності на будівлі котелень «літера И-И2», загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Коцюбинське, вул. Пономарьова,7 за відповідачем- ПрАТ«Білицький завод «Теплозвукоізоляція. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях, посилаючись на положення статей 326,328,334 ЦК України, статей 7,27,28 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», статей 1,3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», вважає, що позовні вимоги керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях підлягають задоволенню у повному обсязі.

3.2.Відповідач правом на подання відзиву не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи відповідачем заявлено не було.Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 09.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600073269684 (а.с.92, т.2), тобто, про розгляд справи Судом відповідач повідомлений завчасно та належним чином. Ухвалою Суду від 25.12.2023 було встановленострок для подання відзиву до 11.01.2024. У вказаний строк відповідачвідзиву на позовну заяву не надав, клопотань про поновлення/продовження строку на подання відзиву не заявляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

3.3. ОСОБА_1 як третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача особисто та адвокат Титич В.М. як представник ОСОБА_1 , громадянина Швеції СвенаІнгемараХедестама, який також має статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зазначали про наявність низки правопорушень, які мають переслідуватися у кримінальному порядку, і полягають в рейдерському захопленні підприємства. ОСОБА_1 підкреслив, що будівлі котелень як об`єкти соціальної інфраструктури не підлягали приватизації і не були первісно приватизовані відповідачем; висловив припущення, що реєстрація права приватної власності на спірні об`єкти за Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» була здійснена внаслідок неправомірних дій.

3.4.Крім того, адвокат Титич В.М. заявив клопотання про застосування судом заходів реагування шляхом винесення окремої ухвали щодо недоліків у діяльності позивача, які полягали у неналежному представництві позивачем інтересів держави у спільних правовідносинах, та щодо наявності ознак злочину в діях з рейдерського захоплення підприємства-відповідача.

3.5. В`язовченко Анатолій Михайлович - керуючий санацією Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, власної чіткої позиції щодо позовних вимог не висловив; про розгляд справи судом був повідомлений, брав участь у судових засіданнях.

3.6.ТОВ «Корост Беп» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, будь-яких пояснень щодо позовних вимог не надав, про розгляд справи судом був повідомлений належним чином. Так, з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження ТОВ «Корост-Беп» - Луганська область, місто Лисичанськ. Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З метою повідомлення ТОВ «Корост-Беп» про розгляд справи, Судом неодноразово здійснювались публікації на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд справи №Б8/180-10 (911/3801/23) та призначені в ній засідання, які було розміщено на офіційному сайті господарського суду Київської області.

З огляду на наведене, Суд виснує, що використав всі наявні інструменти для належного повідомлення третьої особи про розгляд справи №Б8/180-10 (911/3801/23), тому вбачає за можливе розглянути справу по суті без участі третьої особи - ТОВ «Корост-Беп».

4. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

4.1.Ухвалою Суду від 25.12.2023р. прийнято позовну заяву керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях до розгляду в межах справи про банкрутство та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4.2.08.01.2024 від керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№242/24 від 08.01.2024).

4.3.Ухвалою Суду від 10.01.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1)Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРОСТ-БЕП" - ідентифікаційний код: 33772436, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, квартал Ленінського Комсомолу, будинок 16, квартира 38); 2) Арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ); 3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ); 4) громадянина Швеції ОСОБА_12 ( АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

4.4.До Суду надійшли наступні клопотання:

1) від ОСОБА_3 (вх.№343 від 11.01.2024) про залучення його до справи №Б8/180-10 (911/3801/23) як третьої особи на стороні відповідача;

2) від ОСОБА_4 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№344 від 11.01.2024);

3) від ОСОБА_5 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№346 від 11.01.2024);

4) від ОСОБА_6 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№347 від 11.01.2024);

5) від ОСОБА_7 про залучення її в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№349 від 11.01.2024);

6)від ОСОБА_8 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№351 від 11.01.2024).

4.5.Всі перелічені вище клопотання мотивовані тим, що заявники є власниками простих іменних акції в бездокументарній формі, емітованими ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

4.6.Також представником ОСОБА_3 подано клопотання про визнання поважними причин неявки у судове засідання представника та відкладення розгляду справи Б8/180-10(911/3801/23) на іншу можливу дату (вх.№279/24 від 11.01.2024); представником ОСОБА_8 подано до Суду клопотання про визнання поважними причин неявки у судове засідання представника та відкладення розгляду справи Б8/180-10(911/3801/23) на іншу можливу дату (вх.№283/24 від 11.01.2024).

4.7.Протокольною ухвалою Суду від 11.01.2024 відкладено судове засідання на 18.01.2024 о 12:20 год.

4.8.Від керівника Бучанської окружної прокуратури надійшли пояснення стосовно клопотань про залучення третіх осіб (вх.№588/24), за змістом яких прокурор просив відмовити у їх задоволенні.

4.9.Ухвалою Суду від 18.01.2024 клопотання керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№242/24 від 08.01.2024) задоволено; здійснено перехід до розгляду справи №Б8/180-10 (911/3801/23) за правилами загального позовного провадження; розгляд справи ухвалено почати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2024р. о 12:20 год.

4.10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 відмовлено у задоволенні заяв: ОСОБА_3 (вх.№343 від 11.01.2024) про залучення його до справи №Б8/180-10 (911/3801/23) як третьої особи на стороні відповідача; ОСОБА_4 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№344 від 11.01.2024); ОСОБА_5 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№346 від 11.01.2024); ОСОБА_6 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№347 від 11.01.2024); ОСОБА_7 про залучення її в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№349 від 11.01.2024); ОСОБА_8 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№351 від 11.01.2024).

4.11.Протокольною ухвалою Суду від 25.01.2024 відкладено підготовче судове засідання на 09.02.2023 о 10:00 год.

4.12.Від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях надійшли пояснення (вх.№1621/25 від 05.02.2024), які за змістом є аналогічними позовній заяві та містять прохання позовні вимоги керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях задовольнити у повному обсязі.

4.13.Протокольною ухвалою Суду від 09.02.2024 підготовче судове засідання відкладено на 01.03.2024 о 14:00.

4.14.Від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.2946/24 від 01.03.2024 р.).

4.15.Протокольною ухвалою від 01.03.2024 Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 20.03.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті: прокурор наполягав на задоволенні поданого ним негаторного позову, просив задовольнити позовні вимоги у викладеній в прохальній частині позову редакції; ОСОБА_1 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити; представник третіх осіб адвокат Титич В.М. вказав, що вирішення спору покладає на розсуд Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

5. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

5.1. З огляду на предмет та підстави позовних вимог, предмет доказування у цій справі складають такі обставини:

-Чи наявні підстави для представництва прокурором у суді інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях?

-Яке право чи законний інтерес позивача порушено?

-Якими діями/бездіяльністю відповідача порушене право позивача?

-Хто володіє майном, усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження яким просить прокурор?

- Чи є спосіб захисту, обраний прокурором належним та ефективним?

5.2. За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВНИ У СУДІ В ОСОБІ РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО КИЇВСЬКІЙ, ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ТА ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ.

6.1.Відповідно до наданих прокурором доказів, прокурор проінформував Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях про те, що під час приватизації Білицького орендного підприємства «Теплозвукоізоляція» до статутного капіталу не увійшли, але залишилась на балансі ЗАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (правонаступник ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція») та не є переданими у комунальну власність, зокрема: котельня №1,2 з обладнанням за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7 (запит від 17.01.2023 №53-375вих.23) (а.с.204-206, т.1). За твердженням прокурора, значені об`єкти перебувають у державній власності, а органом управління зазначеного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях. У запиті в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив: «з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді на підставі ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прошу до Бучанської окружної прокуратури Київської області не пізніше 25.01.2023 інформацію про вжиті Регіональним відділенням заходи, спрямовані на захист інтересів держави спрямовані на реалізації пропозицій, викладених в акті перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», зокрема щодо звернення до суду щодо неправомірного оформлення права власності на об`єкт державної власності котельня №1, 2 з обладнанням по вул. Пономарьова, 7 в сел. Коцюбинське...». Також прокурор просив повідомити про наміри Регіонального відділення щодо вжиття відповідних заходів на захист інтересів держави у подальшому (а.с.205-206, т.1).

6.2.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях у листі від 27.01.2023 вих.№51-08.01-455 повідомило, що вжити заходи з судового захисту порушених прав держави щодо неправомірної реєстрації права приватної власності на державне майно у Регіонального відділення немає можливості у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також зазначено, що, враховуючи, що заходи з визначення розміру збитків передбачають, зокрема, проведення незалежної оцінки, відділення також позбавлене можливості вжити заходів з нарахування збитків, оскільки відсутнє фінансування на оплату послуг суб`єктів оціночної діяльності (а.с.207-208,т.1).

6.2.13.12.2023 прокурор у листі №53-9648вих.№23 повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях про пред`явлення позову про усунення перешкод у праві розпорядження майном до Господарського суду Київської області.

6.3.Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам в аспекті наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором, суд зазначає про таке.

6.4.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

6.5.Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

6.6.Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

6.7.Згідно з положеннями частин 3- 5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

6.8.Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

6.9.Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

6.10. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно."Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається."Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною."Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

6.11. Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року у справі №926/54/22 звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

6.12.Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

6.13.За своїм змістом положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам, права яких порушуються, а з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку, коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

6.14.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

6.15.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

6.16.Так, прокурор до подання позову, а саме - 17.01.2023 звернувся до компетентного органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та фактично надав Регіональному відділенню можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

6.17.У зв`язку з тим, що Регіональне відділення 27.01.2023 повідомило про неможливість здійснення захисту інтересів держави через відсутність фінансування, 13.12.2023 прокурор у листі №53-9648 вих.№23 повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях про пред`явлення позову про усунення перешкод у праві розпорядження майном до Господарського суду Київської області (а.с.209, т.1).

6.18.Позов подано до суду 18.12.2023, тобто Регіональне відділення упродовж 11 місяців з моменту повідомлення прокурором не вживало заходів до захисту порушених інтересів держави. Таким чином, Регіональному відділенню було надано розумний строк для належного реагування.

6.19.З огляду на те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях як органом, який уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах протягом розумного строку не було вжито належних заходів щодо здійснення такого захисту, Суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором у суді інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

6.20.Нездійснення захисту інтересів держави Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях як органом, який уповноважений на здійснення такого захисту у спірних правовідносинахсуд розцінює як недолік у діяльності цього органу та приходить до висновку про постановлення окремої ухвали в порядку ст. 246 ГПК України, та, відповідно, задоволення клопотання представника третіх осіб про це.

7. ВИСНОВОК СУДУ СТОСОВНО ПОРУШЕНОГО ПРАВА ПОЗИВАЧА ТА ОБРАНОГО СПОСОБУ ЗАХИСТУ

7.1.Обґрунтовуючи наявність порушеного права держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областяхта обраний спосіб захисту порушеного права, прокурор зазначив про таке.

7.2.Державна реєстрація права власності відповідача на спірне майно здійснена шляхом видачі свідоцтва про право власності САЕ № 250834 від 13.12.2012, а також внесення на його підставі відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 17366501. номер запису: 178 в книзі: 3-96), який відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та згідно положень ч. 3 ст. 3 того ж Закону, реєстрація прав, яка проведена у ньому, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, визнається дійсною. Саме зареєструвавши право власності на підставі оспорюваного свідоцтва в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відповідач, за твердженням прокурора, порушив право власності держави в особі позивача, а тому позовні вимоги про визнання недійсним та скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності на майно є ефективним способом захисту порушеного права.

7.3.Як в прохальній частині позову, так і у судових засіданнях, прокурор посилається на порушення відповідачем права розпорядженнядержавним майном.

7.4.Покликаючись на ст. 391 ЦК України, прокурор зазначає, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю. Вказує, що негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати, розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання возову.

7.5.Надаючи правову кваліфікацію встановленим судом обставинам справи з огляду на обраний спосіб захисту та заявлені (сформульовані) позовні вимоги, суд зазначає про таке.

7.6.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

7.7.Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

7.8.Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

7.9.Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

7.10.За змістом частини першої статті 14 ГПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

7.11.У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

7.12.Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

7.13.Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

7.14.Таким чином, ефективний спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права та забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

7.15.Стверджуючи про наявність перешкод у розпорядженні майном, прокурором обраний спосіб захисту, передбачений ст. 391 ЦК України, та заявлено вимогу про усунення перешкод у здійсненні відповідного права.

7.16.Право розпорядження - це забезпечена законом можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі: передавати її іншим особам у власність чи тимчасове володіння і користування.

7.17.Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

7.18.Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

7.19.Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Предметом негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

7.20.Відповідно до положень статті 391 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником майна, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

7.21.У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 по справі №359/3373/16-ц, п.72, сформульовано правовий висновок, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

7.22.Принцип реєстраційного підтвердження полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦК України, зокрема, набуває й право володіння.

7.23.Прокурор зазначає і матеріалами справи підтверджується факт державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем. Так, саме відповідачеві видано свідоцтво про право власності САЕ № 250834 від 13.12.2012, а також внесено на його підставі відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 17366501. номер запису: 178 в книзі: 3-96).

7.24.Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.13 постанови ВП ВС від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, провадження №12-80гс20).

7.25.Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). (пункт 62 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21).

7.26.З огляду на вищезазначене, суд виснує, щовиходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння, спірне майно - котельні «літера И-И2», загальною площею 443,3 кв.м., розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7 - знаходиться у володінні відповідача - Приватного акціонерне товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

7.27.Будь-яких доказів, які б підтверджували факт володіння спірним майном державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях та/або спростовують факт державної реєстрації прав відповідача на спірне майно матеріали справи не містять.

7.28.Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. (постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, провадження № 14- 212цс21).

7.29.Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю)(пункт 114 постанови ВП ВС від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, провадження 14-208 цс18).

7.30.Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). (пункт 38 постанови ВП ВС, 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, провадження №12-25гс21)

7.31.Враховуючи викладене, Суд констатує, що обраний прокурором спосіб захисту - звернення з негаторним позовом - не відповідає змісту порушеного права, а отже - є неналежним.

7.32.Виснуючи про обрання прокурором неналежного способу захисту, Суд виходить з того, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту і задоволення таких позовних вимог призведе до ефективного захисту порушених прав позивача, досягнення мети звернення до суду з позовом.

7.33.Натомість викладені (сформульовані) прокурором у прохальній частині позовної заяви вимоги не здатні забезпечити поновлення прав позивача, їх ефективний захист, досягти мети звернення до суду - забезпечення можливості здійснення позивачем повноважень розпорядження належним йому майном. Так, прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права.

7.34.Задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права не здатне відновити порушене, за твердженням прокурора, право розпорядження майном; як наслідок - спосіб захисту права власника на розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації є неефективним:

1). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 29.05.2019 року по справі №367/2022/15-ц, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

2). Під час розгляду справи за позовною вимогою про застосування належного способу захисту (зокрема у спорі за віндикаційним позовом) відмова в позові з тих мотивів, що державний акт, рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.).

3). Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до виникнення прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі№466/8649/16-ц).

7.35. Зі сформульованих Верховним Судом правових позицій, що викладені вище, вбачається, що задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності не поновить порушених прав позивача щодо розпорядження майном, адже таке судове рішення призведе лише до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно, що суперечить пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV, але не забезпечить внесення належного запису про державну реєстрацію права власності позивача. Це саме стосується і позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності. Відсутність такого належного запису про державну реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем в результаті судового розгляду спору не відновить порушене право позивача на розпорядження майном.

7.36.У практиці ВС та ВП ВС критерії ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу сформульовані досить чітко. Так, судове рішення про задоволення позову має забезпечити відновлення порушенного або оспорюваного права чи інтересу, у позивача не має бути потреби повторно звертатися до суду з іншими вимогами, і таке судове рішення можна виконати. Згідно з принципом процесуальної економії, судове рішення не має створювати передумов для іншого судового процесу, в якому відбуватиметься захист права чи інтересу позивача (постанова ВП ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.6, 5.9), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44) та ін.).

7.37.Таким чином, суд виснує про обрання прокурором не тільки неналежного, а і неефективного способу захисту. Викладені (сформульовані) прокурором позовні вимоги «шляхом визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації» не можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту та забезпечити ефективний захист прав позивача.

7.38.Щодо заявленого представником третіх осіб адвокатом Титичем В.М. клопотання про винесення окремої ухвали щодо наявності ознак злочину в діях з рейдерського захоплення підприємства відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч.1 ст. 246 ГПК України).

Водночас за змістом ч.1 ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З наведеного слідує, що вжиття заходів щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, ознаки яких мали місце, за твердженням заявника клопотання в діях з так званого рейдерського захоплення підприємства відповідача, є завданням кримінального провадження, та не може бути здійснено в межах провадження у господарській справі, зокрема, і шляхом постановлення окремої ухвали. Як неодноразово зазначалось учасниками процесу в судових засіданнях, стосовно обставин кримінальних правопорушень щодо ймовірного рейдерського захоплення підприємства-відповідача вже здійснюється розслідування в межах різних кримінальних проваджень. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали з наведених підстав.

8.ВИСНОВОК СУДУ

8.1.Враховуючи, що прокурором було обрано не тільки неналежний, але і неефективний спосіб захисту порушеного права розпорядження майном позивача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1.Пунктом 3 частини четвертої статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладається на позивача.Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» про усунення перешкод у здійсненні державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях права розпоряджання державним майном, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно СЕА № 250834 від 13.12.2012, виданого виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради, в частині посвідчення права власності Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлю котельні «літера И-И2» загальною площею 443,3 кв. м. за адресою: Київська область, Бучанський район, селище Коцюбинське, вул. Пономарьова 7, та скасування державної реєстрації права власності на будівлю котельні «літера И-И2» загальною площею 443,3 кв. м. у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 17366501 (у тому числі у всіх невід`ємних архівних складових частинах Державною реєстру речових прав на нерухоме майно), яким зареєстровано право приватної власності Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, номер запису: 178 в книзі 3-96 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.04.2024р.

Суддя Т.Д. Гребенюк