Ухвала

від 26.03.2024 по справі 911/2770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2770/18

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго», Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Теп», Вінницька область, м. Бершадь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Дніпро

про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію

секретар судового засідання: Д. Бабяк

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2770/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Теп», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 13.09.2017 року та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37060240 від 13.09.2007 року.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року зупинено провадження у справі №911/2770/18 до набрання законної сили рішенням у справі №904/302/19 Господарського суду Дніпропетровської області. Зобов`язано сторони повідомити суд про результати вирішення справи №904/302/19 Господарського суду Дніпропетровської області з наданням відповідних судових рішень. Відкладено розгляд заяви директора ТОВ «Агропроменерго» Смирнова К.В. б/н від 22.01.2019 року (вх.№1248/19 від 22.01.2019 року) про відмову від позову до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/302/19.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі №904/302/19 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, будинок 1М) від 16.01.2019, оформлене протоколом №1601/19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, будинок 1М) про відкликання директора товариства ОСОБА_1 та усунення його від виконання обов`язків керівника товариства, обрання директором товариства Смирнова К.В.

Ухвалою суду від 08.03.2024 року поновлено провадження у справі №911/2770/18 та призначено підготовче засідання на 26.03.2024 року.

Представники позивача, відповідача та третя особа, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 26.03.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до вимог ГПК України, ухвалу суду від 08.03.2024 року надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією на адресу: 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Вознесенська, буд. 50, офіс 64, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням позивача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись позивачу на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №911/2770/18 оприлюднено на сайті «Судова влада України».

Згідно ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Неявка позивача в судове засідання та неподання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає з`ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному та об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Суд звертає увагу, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами. У разі неповідомлення позивачем таких причин, суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, залишити позов без розгляду.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

(Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17 зауважив, що норми ст. 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20).

Додатково суд зазначає позивачу, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду ( аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України» №2814/20 від 11.03.2021).

Таким чином, ухвалою від 08.03.2024 року викликано повноважних представників сторін, зобов`язано сторони повідомити про причини неявки та попереджено позивача, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд може залишити позов без розгляду у випадку нез`явлення позивача у судове засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи без його участі. Оскільки, позивач про причини неявки у судове засідання 26.03.2024 року суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, письмових пояснень стосовно результатів розгляду справи №904/302/19 не подав, що перешкоджає встановленню обставин справи та прийняттю законного і обґрунтованого рішення, тому, враховуючи імперативний характер статті 226 ГПК України, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Судовий збір поверненню не підлягає відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки, позивач (або його представник) без поважних причин тричі на виклик суду не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 185, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Теп», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 13.09.2017 року та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37060240 від 13.09.2007 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту її підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.04.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць